Постанова

від 14.05.2020 по справі 806/998/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2020 року

Київ

справа №806/998/17

адміністративне провадження №К/9901/51458/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради

до Державної служби геології та надр України,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Надра Галичини ,

про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами

за касаційною скаргою заступника прокурора Вінницької області

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Сторчака В. Ю., суддів Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж.М.),

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради (далі - заступник прокурора Житомирської області, позивач) звернувся до суду із позовом до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра України, відповідач), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Надра Галичини (далі - ТОВ Компанія Надра Галичини , третя особа), у якому просив визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №4795, виданий 31 жовтня 2016 року Держгеонадра України ТОВ Компанія Надра Галичини (ЄДРПОУ 39461267) з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовища бурштину (ділянка Тетерівська) на території Житомирської області, Овруцького району на північній околиці с. Сирниця загальною площею 906,40 га.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ні на момент прийняття рішення про надання спеціального дозволу на користування надрами, ні на момент видачі спеціального дозволу на користування надрами №4795 від 31жовтня 2016 року ТОВ Компанія Надра Галичини , Держгеонадра України не дотримано вимог Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615, а тому позовні вимоги заступника прокурора області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року апеляційні скарги Держгеонадра України та ТОВ Компанії Надра Галичини задоволено, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що жодних доказів на підтвердження того, що наявний у ТОВ Компанія Надра Галичини комплекс є недостатнім для здійснення такого виду господарської діяльності як геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (бурштину) не надано. Крім того, апеляційний суд дійшов висновку про те, що відповідачем, враховуючи відсутність погодження чи відмови у погодження на користування надрами, правомірно було прийнято наказ від 23 березня 2016 року №96 про видачу ТОВ Компанія Надра Галичини спеціального дозволу на користування надрами №4795, оскільки ненадання погодження у встановлений строк слід розцінювати як мовчазну згоду відповідно до Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, заступник прокурора Вінницької області звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу заступник прокурора Вінницької області обґрунтовує, зокрема, тим, що суд апеляційної інстанції при розгляді справи прийшов до висновку, що на момент прийняття рішення про надання спеціального дозволу ТОВ Компанія Надра Галичини подано усі необхідні документи, передбачені Порядком №615, а саме докази наявності у товариства в оренді цілісного майнового комплексу, що дає підстави для отримання спеціального дозволу без проведення аукціону, а також своєчасно сплачено збір за надання дозволу на користування надрами.

Такі висновки суду апеляційної інстанції, на думку скаржника, є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та суперечать вимогам закону.

Так, скаржник зазначає, що укладення договору оренди від 16 лютого 2016 року доводить той факт, що на момент звернення ТОВ Компанія Надра Галичини (3 лютого 2016 року) до Держгеонадра України у ТОВ Компанія Надра Галичини було відсутнє майно, яке б дозволяло здійснювати повний цикл геологічного вивчення та дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин.

Таким чином, на момент звернення третьої особи до відповідача ТОВ Компанія Надра Галичини не було орендарем цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин.

Позиція інших учасників справи

29 серпня 2018 року від ТОВ Компанія Надра Галичини надійшов відзив на касаційну скаргу заступника прокурора Житомирської області, у якому зазначається, що рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, оскільки апеляційний суд правильно встановив відсутність підстав для скасування спеціального дозволу на користування надрами № 4795, який видано 31 жовтня 2016 року ТОВ Компанія Надра Галичини , та дотримання Держгеонадра України під час його видачі Порядку № 615, просить залишити без змін рішення апеляційного суду, а касаційну скаргу - без задоволення.

Від відповідача відзиву на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Касаційна скарга надійшла до суду 22 травня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі №806/998/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 14 травня 2020 року.

З касаційною скаргою подано клопотання про участь в розгляді справи в судовому засіданні, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2020 року.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 3 лютого 2016 року ТОВ Компанія Надра Галичини подало до Державної служби геології та надр України заяву на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону від 2 лютого 2016 року №01-02-16, якою просило надати спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки Тетерівської ділянки надр Сирницького рудопрояву бурштину в Овруцькому районі Житомирської області терміном на 5 років.

Наказом від 23 березня 2016 року №96 Про надання спеціальних дозволів на користування надрами Державна служба геології та надр України вирішила надати спеціальний дозвіл на користування надрами відповідно до підпункту 8 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (далі - Порядок №615), надрокористувачу ТОВ Компанія Надра Галичини .

31 жовтня 2016 року Державною службою геології та надр України видано спеціальний дозвіл на користування надрами №4795 ТОВ Компанія Надра Галичини з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовища бурштину, затвердження запасів ДКЗ України (Тетерівська ділянка) на території Житомирської області, Овруцького району на північній околиці с. Сирниця загальною площею 906,4 га.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанції доводів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року та постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково прийнятні з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Норми матеріального права в цій справі суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно із статтею 2 Кодексу України про надра його завданням є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до статті 3 Кодексу України про надра гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.

Згідно із статтею 13 Кодексу України про надра користувачами надр (далі - надрокористувачі) можуть бути: підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Так, статтею 15 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.

Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.

Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (частина перша статті 19 Кодексу України про надра).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1174 затверджено Положення про Державну службу геології та надр України (далі - Положення №1174).

Згідно з пунктом 1 Положення №1174 Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Відповідно до пункту 3 Положення №1174 основними завданнями Держгеонадра є, у тому числі, реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Згідно із підпунктом 9 пункту 4 Положення №1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615.

Згідно з пунктом 1 Порядку №615 цей нормативно-правовий акт регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін. Дія цього Порядку поширюється на всі види користування надрами.

Відповідно до пункту 2 Порядку №615 дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, органом з питань надання дозволу, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

Згідно із пунктом 8 Порядку №616 надання дозволів у випадках, передбачених підпунктами 1-14 цього пункту, здійснюється за рішенням органу з питань надання дозволу.

З аналізу норм Положення №1174 та Порядку №615 вбачається, що до повноважень Державної службу геології та надр України відноситься прийняття рішення про надання суб`єктам господарювання спеціальних дозволів на користування надрами.

Відповідно до частини другої статті 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення та території Автономної Республіки Крим порядок проведення аукціонів с продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 Порядку №615 дозволи надаються Держгеонадра переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку.

Підпунктом 8 пункту 8 Порядку №615 визначено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення або видобування корисних копалин, якщо відповідно до законодавства заявник є власником цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, або такий майновий комплекс надано надрокористувачу в оренду (концесію). У разі перебування цілісних майнових комплексів в оренді (концесії ) строк дії дозволу не може перевищувати строку оренди (концесії) таких комплексів (з урахуванням строку дії дозволу, визначеного пунктом 7 цього Порядку).

Таким чином обов`язковою умовою для надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, відповідно до вимог підпункту 8 пункту 8 Порядку №615, слугувала, окрім іншого, наявність у заявника права оренди (концесії) цілісного майнового комплексу, який було побудовано (реконструйовано) з метою видобування та переробки корисних копалин саме з тієї ділянки надр, щодо користування якою заявник звернувся за наданням відповідного дозволу.

Аналогічні висновків дійшов Верховний Суду у постанові від 24 березня 2020 року у справі №806/1001/17.

Відтак, з`ясування цієї обставини під час судового розгляду справи мало безпосереднє значення для правильного вирішення спору по суті.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що до заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (далі - Заява) третьою особою були надані копія договору оренди цілісного майнового комплексу від 2 лютого 2016 року, копія акта приймання-передачі нерухомого майна в оренду від 2 лютого 2016 року, копія договору оренди приладів, устаткування та інших технічних засобів від 1 лютого 2016 року та акта приймання - передачі від 1 лютого 2016 року.

Відповідно до умов договору оренди нежитлової будівлі та земельної ділянки від 2 лютого 2016 року, МП "Мета" зобов`язується передати ТОВ Компанія Надра Галичини в строкове платне користування третій поверх нежитлової будівлі старого виробничого корпусу по вул . Н.Репкіна, 10 а, м. Овруч, Житомирської області загальною площею 127 кв.м. Нежитлова будівля старого виробничого корпусу, третій поверх якої передається в оренду за цим договором розташована на земельній ділянці, загальною площею 0,9644 га, кадастровий номер 1824210100:01:012:0726, цільове призначення для розміщення експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної іншої промисловості , 0.3 га якої передається в оренду разом з вищевказаним поверхом.

При цьому, із зазначених договорів судами попередніх інстанцій не встановлено будь-які інші відомості, які б дозволяли стверджувати, що орендований ТОВ Компанія Надра Галичини у МПП "Мета" цілісний майновий комплекс побудовано (реконструйовано) з метою видобування та переробки корисних копалин Тетерівської ділянки надр Сирницького рудопрояву бурштину в Овруцькому районі Житомирської.

Крім того, відповідно до підпункту 8 пункту 8 Порядку №615 у разі перебування цілісних майнових комплексів в оренді (концесії) строк дії дозволу не може перевищувати строку оренди (концесії) таких комплексів (з урахуванням строку дії дозволу, визначеного пунктом 7 цього Порядку).

Так, судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу Держгеонадра Про надання спеціальних дозволів на користування надрами від 23 березня 2016 року №96 ТОВ Компанія Надра Галичини надано спеціальний дозвіл на користування надрами на 4 роки, однак судами не булу встановлено строк дії договорів оренди, тобто не перевірено, чи строк дії зазначеного дозволу не перевищує строку оренди (концесії) цілісних майнових комплексів.

Отже, суди попередніх інстанцій не встановили того, чи були у відповідача підстави, визначені підпунктом 8 пункту 8 Порядку №615, для видачі ТОВ Компанія Надра Галичини спеціального дозволу №4795 від 31 жовтня 2016 року без проведення аукціону.

Без встановлення зазначених обставин висновки судів попередніх інстанцій про те, чи були у відповідача законні підстави видавати ТОВ Компанія Надра Галичини спеціальний дозвіл №4795 від 31 жовтня 2016 року без проведення аукціону, є передчасними.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що без установлення зазначених обставин на підставі належних та допустимих доказів та без надання їм належної правової оцінки, суди дійшли передчасних висновків та прийняли рішення, які не відповідають вимогам щодо їх законності і обґрунтованості.

Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року №16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року №13-рп/2011).

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Разом з тим, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалене у справі рішення не можна вважати законним та обґрунтованим.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Для встановлення конкретних ознак (критеріїв) мотивованості судового рішення можна врахувати практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Наприклад, у справі Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі Hirvisaari v. Finland , заява № 49684/99; пункт 30).

У іншому рішенні, зокрема, у справі Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58) зазначено, що призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі Hirvisaari v. Finland , заява № 49684/99, пункт 30). На важливість дотримання судами вимоги щодо мотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у ряді інших рішень ЄСПЛ.

Так, в пункті 31 рішення у справі "Волошин проти України" (№ 15853/08) та пункті 22 рішення у справі "Бацаніна проти Росії" (№ 3932/02) зазначено, що принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її.

У пункті 25 рішення у справі "Проніна проти України" (№ 63566/00), пункту 13 рішення у справі "Петриченко проти України" (№ 2586/07) та пункту 280 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (№ 42310/04) була висловлена позиція, згідно з якою Суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім цього у пункті 42 рішення у справі "Бендерський проти України" (№ 22750/02) вказано, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (… ). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (…). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

Таким чином, згідно з уже розробленими теоретичними підходами, зробленими на основі аналізу прецедентної практики ЄСПЛ, можна дійти висновку про такі критерії мотивованості судового рішення: 1) у рішенні вмотивовано питання факту та права, проте обсяг умотивування може відрізнятися залежно від характеру рішення та обставин справи; 2) у рішенні містяться відповіді на головні аргументи сторін; 3) у рішенні чітко та доступно зазначені доводи і мотиви, на підставі яких обґрунтовано позицію суду, що дає змогу стороні правильно аргументувати апеляційну або касаційну скаргу; 4) рішення є підтвердженням того, що сторони були почуті судом; 5) рішення є результатом неупередженого вивчення судом зауважень, доводів та доказів, що представлені сторонами; 6) у рішенні обґрунтовано дії суду щодо вибору аргументів та прийняття доказів сторін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

Отже, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки встановили їх без дослідження належних доказів, що у відповідності до пункту 3 частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування (зокрема, встановити чи орендований ТОВ Компанія Надра Галичини у МПП "Мета" цілісний майновий комплекс побудовано (реконструйовано) з метою видобування та переробки корисних копалин Тетерівської ділянки надр Сирницького рудопрояву бурштину в Овруцькому районі Житомирської, а також чи строк дії виданого спеціального дозволу не перевищує строку оренди (концесії) цілісних майнових комплексів), дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС України.

Керуючись статтями 242, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: І.В. Желєзний

Н.В. Коваленко