Постанова

від 15.05.2020 по справі 803/478/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2020 року

Київ

справа №803/478/17

адміністративне провадження №К/9901/41336/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року (суддя Ксензюк А.Я.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року (головуючий суддя Попко Я.С., судді: Хобор Р.Б., Сеник Р.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ковельське пресове підприємство до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Ковельське пресове підприємство (далі - позивач, Товариство) звернулося з позовом до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.12.2016 №0009431202, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 851,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 212,75 грн., №0009451202, яким зменшено розмір від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 8522,00 грн.

Суди встановили, що відповідачем проведено камеральну перевірку Товариства щодо бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за вересень 2016 року, за результатами якої складено акт № 1312/03-06-12-01 -401573 84 від 18.11.2016, яким встановлено порушення вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 186.4 статті 186, пункт 187.1 статті 187, пунктів 200.1, 200.4, підпункту в пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та пункт 2.4 Розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №21 від 28 січня 2016 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 851,00 грн. та залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 8 522,00 грн.

У акті перевірки податковий орган прийшов до висновку про надання позивачем ТзОВ Агро Бізнес (Російська Федерація) саме агентських послуг, а відтак такі послуги є об`єктом оподаткування ПДВ й оподатковуються у загальному порядку за ставкою 20 відсотків; базою оподаткування ПДВ є агентська винагорода, яку отримує резидент за надання нерезиденту послуги з пошуку потенційних клієнтів на покупку продукції.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Товариство скористалось правом оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, однак рішенням Державної фіскальної служби України від 23.03.2017 №5867/6/99-99-11-01-01-25 останні залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11.05.2017 позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 07.12.2016 №0009431202 та №0009451202.

Рішення обґрунтовано тим, що Товариством (платником ПДВ) було надано нерезиденту консультаційні та інжинірингові послуги, які відповідають визначенню, наведеному у підпункті 14.1.85 ПК України, а відтак такі операції не є об`єктом оподаткування, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце реєстрації їх отримувача (за межами митної території України).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, посилається на те, що судами попередніх інстанцій безпідставно розцінено надані Товариством послуги саме як консультаційні та інжинірингові, оскільки відповідно до поданих позивачем документів останнім було надано нерезиденту агентські послуги, які відсутні в переліку операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 статті 186 ПК України, й постачання таких послуг визначається відповідно до пункту 186.4 статті 186 ПК України, а саме такі операції підлягають оподаткуванню ПДВ за місцем реєстрації постачальника (позивача).

Товариство у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечило, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними. На думку позивача, рішення судів ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права й ухвалені у відповідності до процесуальних норм.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.

Як передбачено частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Згідно підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПК України.

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

У відповідності до пункту 186.4 статті 186 ПК України місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті.

Пунктом 186.3 ст.186 ПК України встановлено, що місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб`єкт господарювання або, у разі відсутності такого місця, місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать, зокрема, консультаційні, інжинірингові послуги, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп`ютерних систем.

Підпунктом 14.1.85 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що інжиніринг - це надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об`єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об`єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов`язаних із такими послугами (роботами).

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.04.2016 між Товариством (агент) та ТзОВ Агро Бізнес (Російська Федерація) (принципал) укладено договір №14-2016, відповідно до умов якого агент зобов`язується за дорученням та в інтересах принципала за винагороду сприяти заключенню принципалом однієї або декількох угод з продажу товарів, визначених у додатках до договору. Найменування, характеристики, кількість і ціна товару визначається у додатках, які є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно із пунктом 1 додаткової угоди №1 від 12.05.2016 до договору №14-2016 від 12.04.2016 сприяння заключенню принципалом угод з продажу товарів (далі - агентські послуги) включає в себе надання агентом консультаційних і інжинірингових послуг, а саме:

- інжинірингові послуги з розробки та узгодження креслень, технічних умов та іншої конструкторської документації з третіми особами на товар, визначений у додатках до даного договору;

- консультаційні послуги з приймання товару по якості на підставі договорів з третіми особами, визначеного у додатках до даного договору;

- консультаційні послуги з розробки договорів з третіми особами на продаж товару, визначеного у додатках до даного договору;

- консультаційні послуги щодо погодження ціни, умови поставки і термінів оплати з третіми особами на продаж товару, визначеного у додатках до даного договору;

- консультаційні послуги по узгодженню номенклатури і термінів поставки з третіми особами на продаж товару, визначеного у додатках до даного договору;

- інші консультаційні, інформаційні та інжинірингові послуги, необхідні для належного виконання договору з третіми особами на продаж товару, визначеного у додатках до даного договору.

Надання консультаційних і інжинірингових послуг у вересні 2016 року, як констатовано судами, підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг від 12.09. 2016 та 30.09.2016.

Згідно із додатком до акта приймання-передачі наданих послуг від 12.09.2016 Товариством надано такі консультаційні і інжинірингові послуги: розробка та погодження креслень та технічних умов з ТзОВ Сокол на ричаг Д790; оцінка відповідності якості поставленої продукції умовам контракту від 19.04.2016 №15/2016 з ТзОВ Сокол на ричаг Д790; підбір продукції по параметрам та характеристикам для формування специфікацій на поставку товару по контракту від 19.04.2016 №15/2016 з ТзОВ Сокол на ричаг Д790; консультації по вибору оптимальних умов поставки з врахуванням специфіки продукції і умов контракту від 19.04.2016 №15/2016; контроль і інформаційне забезпечення належного виконання специфікації №2 на поставку товару по контракту від 19.04.2016 №15/2016.

Також, згідно із додатком до акта приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2016 позивачем надано такі консультаційні і інжинірингові послуги: розробка та погодження креслень та технічних умов з ТзОВ Сокол на ричаги Д791, Д792; оцінка відповідності якості поставленої продукції умовам контракту від 19.04.2016 №15/2016 з ТзОВ Сокол на ричаги Д791, Д792; підбір продукції по параметрам та характеристикам для формування специфікацій на поставку товару по контракту від 19.04.2016 №15/2016 з ТзОВ Сокол на ричаги Д791, Д792; консультації по вибору оптимальних умов поставки з врахуванням специфіки продукції і умов контракту від 19.04.2016 №15/2016; контроль і інформаційне забезпечення належного виконання специфікації №3 на поставку товару по контракту від 19.04.2016 №15/2016.

Додатково судами досліджено креслення ричага Д790 (ТШ Д49.78.08), операційну карту технічного контролю ричала Д790 (ТШ Д49.78.08), переписку по узгодженню технічної документації і браку ричагів, фото браку ричагів, комплект документів на технологічний процес гарячої штамповки ричага Д790 (ТШ Д49.78.08).

Підтвердженням надання позивачем консультаційних і інжинірингових послуг на території Російської Федерації є службові відрядження працівників товариства від 16.08.2016 №013к-16, №014к-16 та від 14.12.2016 №028к-16.

Враховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, про надання позивачем нерезиденту саме консультаційних та інжинірингових послуг, які, у даному випадку, не є об`єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем постачання останніх є місце реєстрації отримувача цих послуг (Російська Федерація), грунтується на правильному застосуванні згаданих норм матеріального права, що, як наслідок, свідчить про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.12.2016 №0009431202 та №0009451202.

Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, й не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених судами обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду