Рішення

від 15.05.2020 по справі 154/1264/20

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія.

154/1264/20

2-о/154/39/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2020 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Лященка О.В.,

з участю секретаря Баранюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Володимирі-Волинському цивільну справу за заявою Володимир-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, заінтересована особа Зарічанська сільська рада Володимир-Волинського району Волинської області, про встановлення факту припинення права постійного користування земельними ділянками загальною площею 23 га ,-

В С Т А Н О В И В :

Володимир-Волинська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області. звернулася в суд із заявою про встановлення факту припинення права постійного користування земельними ділянками загальною площею 23 га.

Вимоги заяви мотивує тим, що рішенням Зарічанської сільської ради Володимир-Волинського району №13 від 04.03.1993 ОСОБА_1 передано в постійне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 24 га, для ведення селянського (фермерського) господарства.

На підставі вказаного рішення, ОСОБА_1 09.07.1993 отримав Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ №2.

Площа земельної ділянки, переданої у постійне користування ОСОБА_1 , згідно Державного акту на право постійного користування землею становить загалом 24 га та складається із двох земельних ділянок площею 18 га і 6 га.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 , відповідно до вимог Закону України Про селянське (фермерське) господарство від 20.12.1991 (який діяв на момент виникнення правовідносин), 19.08.1993 зареєстрував науково-дослідницьке (фермерське) господарство ОСОБА_1 (НД СФГ ОСОБА_1 ).

У відповідності до витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0709716182020 та №НВ-0709716262020 Відділом у Володимир-Волинському районі міськрайонного управління у Володимир-Волинському районі та м.Володимирі-Волинському ГУ Держгеокадастру у Волинській області 03.12.2019 проведено державну реєстрацію земельних ділянок наданих у постійне користування ОСОБА_1 , а саме земельної ділянки з кадастровим номером 0720581600:00:001:0192 площею 15,5 га та земельної ділянки з кадастровим номером 0720581600:00:001:0196 площею 5,5 га.

Згідно актового запису про смерть №42 від 02.02.2016 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Земельна ділянка з кадастровим номером 0720581600:00:001:0192 площею 15,5 га та земельна ділянка з кадастровим номером 0720581600:00:001:0196 площею 5,5 га, які розташовані за межами населених пунктів Зарічанської сільської ради Володимир-Волинського району надані не НД СФГ ОСОБА_1 , яке зареєстроване 19.08.1993 за кодом ЄРДПОУ №21732948, а ОСОБА_1 , як фізичній особі, для ведення селянського (фермерського) господарства, тобто ще до створення фермерського господарства.

Крім цього, згідно інформації Зарічанської сільської ради №335/07-09 від 25.02.2020 земельні ділянки з кадастровими номерами 0720581600:00:001:0192 та 0720581600:00:001:0196 не використовуються у зв`язку із смертю голови НД СФГ ОСОБА_1 .

Згідно інформації ГУ Держгеокадастру у Волинській області №10-3-0.31-2451/2-20 від 03.04.2020 вказані вище земельні ділянки відносяться до земель сільськогосподарського призначення державної форми власності.

Вважають, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.

Згідно інформації ГУ Держгеокадастру у Волинській області №10-3-0.31-2451/2-20 від 03.04.2020, витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0709716182020 та №НВ-0709716262020 земельні ділянки з кадастровими номерами 0720581600:00:001:0192 та 0720581600:00:001:0196, площами 15,5 га та 5,5 га відповідно, в приватну власність не передавались, з розпорядником земельних ділянок - ГУ Держгеокадастру у Волинській області будь яких цивільно-правових договорів не укладалось, ОСОБА_1 за життя не переоформив у встановленому законом порядку надане йому право постійного користування вказаними земельними ділянками.

Статтею 1225 ЦК України не передбачено можливість успадкування права постійного користування земельною ділянкою, а ч. 1 ст. 407 ЦК України та ст. 102-1 ЗК України передбачено лише договірний порядок емфітевзису та не передбачено судового порядку його встановлення.

Просять суд встановити факт припинення права постійного користування земельними ділянками ОСОБА_1 , загальною площею 23 га, а саме земельними ділянками з кадастровими номерами 0720581600:00:001:0192 та 0720581600:00:001:0196, площами 15,5 га та 5,5 га відповідно, розташованими за межами населених пунктів Зарічанської сільської ради Володимир-Волинського району, наданих для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ВЛ №2 ОСОБА_1 .

Прокурор у судове засідання не з`явився, однак подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Вимогу заяви підтримав, просив її задоволити.

Представник заінтересованої особи - Зарічанської сільської ради Кротач Н.Л. в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, не заперечує проти встановлення даного факту.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України .

Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заява підставна та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 293 ЦПК, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що рішенням Зарічанської сільської ради Володимир-Волинського району №13 від 04.03.1993 ОСОБА_1 передано в постійне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 24 га, для ведення селянського (фермерського) господарства.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 09.07.1993 отримав Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ №2.

Площа земельної ділянки, переданої у постійне користування ОСОБА_1 , згідно Державного акту на право постійного користування землею становить загалом 24 га та складається із двох земельних ділянок площею 18 га і 6 га.

Як вбачається з актового запису про смерть № 42 від 02.02.2016 року, ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з частиною 1 статті 92 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку.

Зі змісту частини другої статті 92 ЗК України вбачається, що передача земельної ділянки у постійне користування громадянам не передбачена.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України Про фермерське господарство та відповідно до ч.1 ст.31 ЗК України землі фермерського господарства складаються із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство (ч.2 ст.12 Закону).

Пунктом 6 Перехідних положень ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Отже, земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність чи користування.

Відповідно до статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному ч.1 ст.128 ЗК України.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі ст. ст. 116, 118 ЗК України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно із ч.1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до ЦK України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Відповідно до статті 1225 ЦK України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 Про судову практику у справах про спадкування право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням) її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно із ч.1 ст. 407 ЦK України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Відповідно до частини другої статті 407 ЦК України (у редакції, що діяла на час відкриття спадщини), та частини другої статті 102-1 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №648/829/15-ц, від 18.03.2019 у справі №472/598/16-ц.

Згідно інформації ГУ Держгеокадастру у Волинській області №10-3-0.31-2451/2-20 від 03.04.2020, витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0709716182020 та №НВ-0709716262020 земельні ділянки з кадастровими номерами 0720581600:00:001:0192 та 0720581600:00:001:0196, площами 15,5 га та 5,5 га відповідно, в приватну власність не передавались, з розпорядником земельних ділянок - ГУ Держгеокадастру у Волинській області будь яких цивільно-правових договорів не укладалось, ОСОБА_1 за життя не переоформив у встановленому законом порядку надане йому право постійного користування вказаними земельними ділянками.

Статтею 1225 ЦК України не передбачено можливість успадкування права постійного користування земельною ділянкою, а ч. 1 ст. 407 ЦК України та ст. 102-1 ЗК України передбачено лише договірний порядок емфітевзису та не передбачено судового порядку його встановлення.

Статтею 141 ЗК України встановлений вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою, який не передбачає правових наслідків, які наступають у разі смерті особи, а тому встановлення факту припинення права постійного користування померлою особою дасть можливість для подальшого законного розпорядження земельною ділянкою.

Згідно ч. 4 ст. 25 ЦК України вбачається, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що право постійного користування земельними ділянками ОСОБА_1 , загальною площею 23 га, а саме земельними ділянки з кадастровими номерами 0720581600:00:001:0192 та 0720581600:00:001:0196, площами 15,5 га та 5,5 га відповідно, розташованих за межами населених пунктів Зарічанської сільської ради Володимир-Волинського району, наданих для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ВЛ №2 ОСОБА_1 припинилося у зв`язку із його смертю.

Даний факт встановлюється з метою надання ГУ Держгеокадастру у Волинській області можливості здійснювати повноваження уповноваженого органу щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою.

Керуючись ст.ст. 4 , 10, 12, 18, 19 , 315 ЦПК України , суд-

В И Р І Ш И В :

Заяву задовольнити.

Встановити факт припинення права постійного користування земельними ділянками ОСОБА_1 , загальною площею 23 га, а саме земельними ділянками з кадастровими номерами 0720581600:00:001:0192 та 0720581600:00:001:0196, площами 15,5 га та 5,5 га відповідно, розташованими за межами населених пунктів Зарічанської сільської ради Володимир-Волинського району, наданих для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ВЛ №2 ОСОБА_1 .

Згідно зі статтями 273 , 354 , 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Володимир-Волинський міський суд Волинської області та набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя/-/ підпис.

Суддя Володимир-Волинського

міського суду Волинської області О.В. Лященко