Постанова

від 14.05.2020 по справі 521/5580/20

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/5580/20

Номер провадження 3/521/3461/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Граніна В.Л.,

при секретарі Шкребтієнко Г.М.,

за участю:

представника Одеської митниці Держмитслужби Бурчо І.Й.,

захисника особи - адвоката Дідик С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу, що надійшла з Одеської митниці Держмитслужби за протоколом складеним відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого директором ТОВ АВТОПАРТС ТРЕЙДИНГ (код ЄДРПОУ 41639585), який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси надійшли протоколи №0234/50000/20 та №0233/50000/20 від 13.02.2020 року про порушення митних правил з відповідними матеріалами, у відношенні гр. ОСОБА_1 , за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Адміністративні справи за вказаними протоколами постановою суду були об`єднані в одне провадження.

З протоколу про порушення митних правил №0234/50000/20 вбачається, що 02.07.2018 року між ТОВ АВТОПАРТС ТРЕЙДИНГ (65069, м. Одеса, вул. Семена Палія, 82, оф. 2), в особі директора ОСОБА_1 , та компанією EASTERN ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), в особі директора ОСОБА_4 , було укладено контракт №1418 щодо поставки в Україну товарів. В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту на умовах поставки CIP UA ОДЕСА на автомобілі р/н НОМЕР_1 / НОМЕР_2 прибув вантаж оливи моторні, оливи трансмісійні, оливи з вмістом синтетичних вуглеводнів , який 16.10.2018 року, відповідно до митної декларації UA500200/2018/009331, переміщено (пропущено) через митний кордон України (митний пост Краковець Львівської митниці ДФС).

В подальшому, 04.11.2018 року, 09.11.2018 року та 24.10.2019 року декларантом ТОВ АВТОПАРТС ТРЕЙДИНГ ОСОБА_5 були підготовлені та подані до митного оформлення митні декларації (далі МД) в режимі ІМ 40 ДЕ , які були прийняті органом доходів і зборів та зареєстровані за номерами №№UA500200/2018/010286, UA500200/2018/010437 та UA500200/2019/008875.

Разом з митними деклараціями, як підставу для переміщення товару, який надійшов, Одеській митниці ДФС надавались, передбачені ст. 335 МК України, документи серед яких: інвойс компанії EASTERN EXPRESS FZE від 11.10.2018 року №18702170, CMR від 15.10.2018 року №103022, Carnet TIR від 15.10.2018 року XС №81962361, контракт №1418 від 02.07.2018 року та інші товаросупровідні документи. Відповідно до наданих разом з митними деклараціями документів, через митний кордон переміщено товари: оливи моторні, оливи трансмісійні, оливи з вмістом синтетичних вуглеводнів , вагою нетто 21027,16 кг, загальною вартістю 51 958,82 доларів США, відповідно до інвойсу від 11.10.2018 року №18702170 (загальна митна вартість - 1422638,43 грн.). Продавцем товару виступала компанія EASTERN ОСОБА_2 (О ОСОБА_6 ), відправником товару є компанія BEE LOGISTICS (Польща), а покупцем та одержувачем є ТОВ АВТОПАРТС ТРЕЙДИНГ .

Разом з тим, з метою з`ясування питання про автентичність поданих органам доходів та зборів України документів на зазначені товари було направлено запити до митних органів Польщі та Німеччини (від 19.04.2019 року №8498/5/99-99-20-02-01-06 та від 23.04.2019 року №8747/5/99-99-20-02-01-16).

Під час перевірки документів, які надавались при імпорті товару до України та отриманої відповіді митних органів Німеччини щодо зазначеної поставки товару, було встановлено, що фактично товар, оформлений у Одеській митниці ДФС за МД №№UA500200/2018/010286, UA500200/2018/010437 та UA500200/2019/008875, оформлювався в режимі експорт до України у митних органах Німеччини на умовах поставки EXW Weener за експортною митною декларацію 18DE500892971330E8. Згідно з експортною декларацією 18DE500892971330E8 встановлено, що фактично у 2018 році вищевказаний вантаж відправлено від німецької компанії OTV International GmbH & Co.KG на адресу отримувача UKRPARTS LTD (62 Academician Williams str., pav.1, apt.25, Odessa, 65113).

Також, відповідно наданим до Одеської митниці ДФС документам та згідно МД №№UA500200/2018/010286, UA500200/2018/010437 та UA500200/2019/008875 фактурна вартість товарів складала, згідно з інвойсом компанії EASTERN EXPRESS FZE від 11.10.2018 року №18702170 - 51958,82 доларів США). Згідно з отриманою відповіддю уповноважених органів Німеччини встановлено, що фактично вартість товарів, згідно експортної декларації 18DE500892971330E8, складала 88302,17 євро, тобто 2854284,55 грн. (згідно з курсом НБУ на день переміщення товарів через митний кордон України - 32.32405900).

З протоколу про порушення митних правил №0233/50000/20 вбачається, що 02.07.2018 року між ТОВ АВТОПАРТС ТРЕЙДИНГ (65069, м. Одеса, вул. Семена Палія, 82, оф. 2), в особі директора ОСОБА_1 , та компанією EASTERN ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), в особі директора ОСОБА_4 , було укладено контракт №1418 щодо поставки в Україну товарів.

В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту до зони діяльності Одеської митниці ДФС на умовах поставки CIP UA ОДЕСА на автомобілі р/н НОМЕР_3 / НОМЕР_4 прибув вантаж оливи моторні, рідини гідравлічні, оливи трансмісійні, гальмівні рідини, охолоджувальні рідини , який 11.09.2018 року, відповідно до митної декларації UA500200/2018/007949, переміщено (пропущено) через митний кордон України (митний пост Краковець Львівської митниці ДФС).

Декларантом ТОВ АВТОПАРТС ТРЕЙДИНГ ОСОБА_5 13.09.2018 року була підготовлена та подана до митного оформлення митна декларація (далі МД) в режимі ІМ 40 ДЕ , яка була прийнята органом доходів і зборів та зареєстрована за номером №UA500200/2018/008041. Разом з митною декларацією, як підставу для переміщення товару, який надійшов, Одеській митниці ДФС були надані, передбачені ст. 335 МК України, документи серед яких: інвойс компанії EASTERN EXPRESS FZE від 06.09.2018 року №18701875, CMR від 10.09.2018 року №104531, Carnet TIR від 10.09.2018 року XF №81889797, контракт №1418 від 02.07.2018 року та інші товаросупровідні документи.

Відповідно до наданих разом з митною декларацією документів, через митний кордон переміщено товари: оливи моторні, рідини гідравлічні, оливи трансмісійні, гальмівні рідини, охолоджувальні рідини , вагою брутто 22991,38 кг, загальною вартістю 53170,11 доларів США, відповідно до інвойсу від 06.09.2018 року №18701875 (1490150,60 грн.). Продавцем товару виступала компанія EASTERN ОСОБА_2 (О ОСОБА_6 ), відправником товару є компанія BEE LOGISTICS (Польща), а покупцем та одержувачем є ТОВ АВТОПАРТС ТРЕЙДИНГ .

Разом з тим, з метою з`ясування питання про автентичність поданих органам доходів та зборів України документів на зазначені товари було направлено запити до митних органів Польщі та Німеччини (від 19.04.2019 року №8498/5/99-99-20-02-01-06 та від 23.04.2019 року №8747/5/99-99-20-02-01-16).

Під час перевірки документів, які надавались при імпорті товару до України та отриманої відповіді митних органів Німеччини щодо зазначеної поставки товару, було встановлено, що фактично товар, оформлений у Одеській митниці ДФС за МД №UA500200/2018/008041, оформлювався в режимі експорт до України у митних органах Німеччини на умовах поставки EXW Weener за експортною митною декларацію 18DE500890717156E5. Згідно з експортною декларацією 18DE500890717156E5 встановлено, що фактично у 2018 році вищевказаний вантаж відправлено від німецької компанії OTV International GmbH & Co.KG на адресу отримувача UKRPARTS LTD (62 Academician Williams str., pav.1, apt.25, Odessa, 65113).

Також, відповідно наданим до Одеської митниці ДФС документам та згідно МД №UA500200/2018/008041 фактурна вартість товарів складала - 1490150,60 грн. (згідно з інвойсом компанії EASTERN EXPRESS FZE від 06.09.2018 року №18701875 - 53170,11 доларів США). Згідно з отриманою відповіддю уповноважених органів Німеччини встановлено, що фактично вартість товарів, згідно експортної декларації 18DE500890717156E5, складала 104992,72 євро, тобто 3426019,13 грн. (згідно з курсом НБУ на день переміщення товарів через митний кордон України - 32.63101600).

Таким чином, на думку митного органу, гр. ОСОБА_1 вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документів, які містять неправдиві відомості щодо відправника, одержувача товару, вартості товарів та умов поставки, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, у зв`язку з чим, відносно нього складені вищезазначені протоколи про порушення митних правил, за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 участі не приймав, однак приймала участь його захисник, яка надала пояснення по суті справи та просила провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Представник митниці у судовому засіданні вважав, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти стягнення відповідно до санкції статті.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, оцінивши в сукупності зібрані докази, суд не знаходить достатніх підстав для визнання особи винною у порушені митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2018 року між ТОВ АВТОПАРТС ТРЕЙДИНГ (65069, м. Одеса, вул. Семена Палія, 82, оф. 2), в особі директора ОСОБА_1 , та компанією EASTERN ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), в особі директора ОСОБА_4 , було укладено контракт №1418 щодо поставки в Україну товарів. В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту до зони діяльності Одеської митниці ДФС на умовах поставки CIP UA ОДЕСА прибув вантаж та декларантом ТОВ ПАРТС ПЛЮС ОСОБА_5 були підготовлені та подані до митного оформлення митні декларації в режимі ІМ 40 ДЕ , які були прийняті органом доходів і зборів та відповідно зареєстровані. Разом з митними деклараціями, як підставу для переміщення товарів, Одеській митниці ДФС були надані, передбачені ст. 335 МК України, товаросупровідні документи.

Вищевказаний товар було оформлено в Одеській митниці ДФС у митному відношенні в режимі імпорт та випущено у вільний обіг.

В подальшому митницею з метою з`ясування питання про автентичність поданих органам доходів та зборів України документів на зазначені товари, були направлені запити до митних органів Польщі та Німеччини. За результатами отриманих відповідей, працівниками митниці були складені вищезазначені протоколи про порушення митних правил.

Судом встановлено, що 02.07.2018 року між ТОВ АВТОПАРТС ТРЕЙДИНГ та компанією EASTERN ОСОБА_2 ОСОБА_7 ) було укладено контракт №1418 щодо поставки в Україну товарів. В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту до зони діяльності Одеської митниці ДФС на умовах поставки CIP UA ОДЕСА прибув вантаж та декларантом ТОВ ПАРТС ПЛЮС були підготовлені та подані до митного оформлення митні декларації в режимі ІМ 40 ДЕ разом з усіма необхідними товаросупровідними і комерційними документами, які були отримані від продавця товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 335 МК України та п. 2.1 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 року №631, для здійснення митного оформлення товарів декларант подає до підрозділу митного оформлення митну декларацію, рахунок або інший документ, який визначає вартість товару (інвойс), та у випадках, встановлених Митним кодексом України також декларацію митної вартості.

Згідно зі ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України є вартість товару, яка базується на ціні, що фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Частиною 2 статті 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частинами 2 та 3 статті 189 ГК України встановлено, що ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях, а у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися у іноземній валюті за згодою сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 190 ГК України, вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.

Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За умовами контракту, який був укладений між компанією EASTERN ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) (продавець) та ТОВ АВТОПАРТС ТРЕЙДИНГ (покупець), а відправником товару є компанія BEE LOGISTICS (Польща), яка зобов`язувалася поставити, а покупець прийняти і оплатити товар, у відповідності з рахунками - фактурами. На підставі даного контракту сторонами було визначено вартість товару. Вказана вартість товару була зазначена в інвойсах, які були подані до митниці під - час митного оформлення товару. Отже, у ТОВ АВТОПАРТС ТРЕЙДИНГ були лише договірні відношення з продавцем товару - компанією EASTERN ОСОБА_8 ) та відправником товару - компанією BEE LOGISTICS (Польща).

Таким чином, на підставі контракту, та враховуючи вимоги МК України, щодо відсутності обмежень та наявності можливості застосування визначення митної вартості за першим методом, декларантом було визначено митну вартість саме за першим основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Тобто, митну вартість товару визначено саме ту, яка зазначена в інвойсі і такий метод визначення митної вартості узгоджується з приписами, передбаченими Митним кодексом України.

Слід зазначити, що вартість товару визначається його власником (продавцем), а не відправником товару. Відтак, дані щодо вартості товару отримані від митних органів Німеччини, суперечать укладеному контракту, оскільки у їх відповіді зазначені інші суб`єкти господарювання, не сторони зовнішньоекономічного контракту, а саме - німецька компанія OTV International GmbH & Co.KG , як відправник, та компанія UKRPARTS LTD (62 Academician Williams str., pav.1, apt.25, Odessa, 65113) - отримувач. Тобто, представником митниці не було роз`яснено яке відношення зазначені компанії мають до товару та в рамках яких угод, контрактів, тощо, здійснювалось його переміщення.

З наданих пояснень захисника особи - ТОВ АВТОПАРТС ТРЕЙДИНГ не веде жодних господарських відносин а ні з компанією OTV International GmbH & Co.KG (Німеччина), а ні з компанією UKRPARTS LTD (62 Academician Williams str., pav.1, apt.25, Odessa, 65113). А митним органом не було надано жодних належних і допустимих доказів протилежного, саме, що товар продавався однією з вищезазначених компаній і що ТОВ АВТОПАРТС ТРЕЙДИНГ здійснювало оплату за отриманий товар вказаним підприємствам. Також, митницею не було надано жодних контрактів, укладених між відправником товару та покупцем.

Разом з тим, в матеріалах справи немає жодних доказів щодо фіктивності або недійсності контракту №1418 від 02.07.2018 року, тобто, не спростовано його легітимність. Тому, жоден з документів, що подавалися митному органу при митному оформлені товару, як підстави для переміщення товарів, підробленими або одержаними незаконним шляхом, або такими, що містять неправдиві відомості, не визнавалися. Про це також свідчить той факт, що товар після митного оформлення був випущений у вільний обіг.

Також, суд враховує, що на момент декларування товарів їх кількість та найменування відповідали зазначеним в товаросупровідних документах, зокрема, в інвойсі та пакувальному листі, оскільки на момент огляду вантажу та декларування товару законність наданих документів, які стали підставою для митного оформлення, перевірялися митним органом та не викликали жодних сумнівів, фактично встановивши автентичність наявного та заявленого товару, який був випущений у вільний обіг після закінчення митного оформлення.

Отже, з урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що твердження митниці стосовно того, що відомості, зазначені у наданих до Одеської митниці ДФС товаросупровідних документах та митній декларації, не відповідають даним зазначеним в експортних митних документаціях при вивезенні товарів з Німеччини та є недостовірними стосовно отримувача товару, умов поставки та вартості товарів, ґрунтуються лише на припущеннях, так як наявні в матеріалах справи докази підтверджують той факт, що зовнішньоекономічна операція здійснювалась за реальними документами, що містять правдиві відомості в рамках закону, тому як іншого митним органом не доведено.

Крім цього, суд звертає увагу, що підставою для складання протоколу про порушення митних правил послужила відповідь митних органів Німеччини із наданням експортних документів, які були підставою для відправки товарів до України. Однак, листи - відповіді разом з додатками належним чином не перекладено на українську мову, а також надані копії не завірені у встановленому законом порядку.

Тому, у суду виникають сумніви стосовно належності та допустимості вказаного доказу, а також інформації зазначеної в даному листі, оскільки на основі таких даних неможливо встановити наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Докази по справі мають бути належними та допустимими. Належний доказом - це доказ, зміст якого відтворює фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. До того ж фактичні дані - це дані, які маючи зв`язок із фактами предмета доведення, здатні підтвердити існування чи відсутність доказуваних фактів. Допустимим вважається той доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами, а також, коли законодавець допускає його використання.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Враховуючи, що саме зазначений лист став підставою для складання протоколу та, фактично, є єдиним доказом вини особи, а джерело походження інформації вказаної в ньому не встановлено, суд вважає, що він не відповідає критеріям допустимості доказів, а тому виникають сумніви щодо його об`єктивності.

Статтею 495 МК України та статтями 251, 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність адміністративного правопорушення винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Посадова особа, яка здійснює провадження оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі Тейксейра де Кастор проти Португалії від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі Шабельника проти України від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до положень ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

У відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 483 МК України, дане правопорушення характеризується діями, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Суб`єктивна сторона правопорушення за статтею 483 МК України, передбачає наявність в діях особи вини у скоєному правопорушенні у формі прямого умислу.

Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Однак, жоден з документів, що подавалися митному органу при митному оформлені товару, як підстави для переміщення товарів, підробленими або одержаними незаконним шляхом, або такими, що містять неправдиві відомості, не визнавалися.

Тому, за результатами розгляду справи, судом встановлена відсутність умислу і необережності в діях особи, що є відсутністю суб`єктивної сторони правопорушення і свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Склад правопорушення - наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Відповідно до принципу поза розумним сумнівом , зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі Кобець проти України від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Європейський суд уже визнавав кримінально - правовий характер норм українського законодавства, якими передбачена відповідальність за адміністративні правопорушення, зокрема, і за порушення митних правил (див. рішення по справах Надточій проти України та Гурепка проти України ).

Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

У рішенні по справі Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) суд визначив, що …адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень .

Аналогічну правову позицію визначив Постановою від 31.01.2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №760/10803/15-а (адміністративне провадження № К/9901/19074/18): один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Таким чином, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження вини особи, що виключає наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 483 МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ч. 2 ст. 528 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, виносить, зокрема, постанову про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 487 Митного Кодексу України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 1 частиною 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, аналізуючи вищевикладені обставини та керуючись конституційним принципом презумпції невинуватості, визначеної ст. 62 Конституції України, яка полягає в тому, що вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів), суд вважає, що митним органом не було надано достовірних доказів на підтвердження вини особи та її винність матеріалами справи не доведена, а тому це є підставою для закриття провадження по справі, через відсутність складу адміністративного правопорушення, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 483, 527, 528, 529 МК України, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Головуючий