Рішення

від 24.07.2007 по справі 3/155-07-4928

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/155-07-4928

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" липня 2007 р.Справа  № 3/155-07-4928

За позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" в особі філії в м. Одеса

До відповідача: Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ДІНПАР-ГС"

Про: стягнення 645,39 грн.

                                                                                                              Суддя  Д'яченко Т.Г.

                                                           Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" в особі філії в м. Одеса  звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою та уточненнями до неї, в яких просив суд стягнути з відповідача - Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ДІНПАР-ГС" основну заборгованість в розмірі 588,42 грн., суму пені в розмірі 56,97грн., посилаючись при цьому на невиконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором від 10.01.2006 р.

Відповідач в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалам на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

10 січня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" (Постачальник) та Малим підприємством у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ДІНПАР-ГС" (Замовник) було укладено Договір , згідно якого Постачальник зобов'язався передати в строки, вказані у Договорі, Товар, що належить йому на праві власності на реалізацію Замовнику, а Замовник прийняти та оплатити його. Замовник здійснює оплату повної вартості Товару не пізніше ніж за двадцять один день з моменту поставки цієї партії. Назва, ціна, асортимент та кількість товару узгоджується в специфікаціях, що являються невід'ємною частиною Договору. У вартість товару включено ПДВ у розмірі 20%.

На виконання умов договору Постачальником було поставлено Товар відповідно до накладної № 45/15 від 12.11.2006р. на суму 588,42 грн., накладна підписана представниками сторін, підписи завірені печатками позивача та відповідача. Отже, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем склала 588,42 грн., відповідач не виконав свої договірні зобов'язання належним чином, не розрахувавшись з позивачем на протязі двадцяти одного дня з моменту поставки та отримання Товару, що і обумовило дії останнього по зверненню до господарського суду Одеської області за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України  передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.          

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем штрафних санкцій за Договором від 10.01.2006р., вважає його вірним, але таким, що підлягає задоволенню лише частково з наступних підстав.

Відповідно до п. 6 ст.232 Господарського Кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так як позивачем нарахована пеня за період більший ніж шість місяців, розрахунок пені підлягає приведенню у відповідність вимогам п.6 ст. 232 Господарського Кодексу України.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача суми основного боргу в розмірі 588,42 грн. та суми пені в розмірі 48,60 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони –пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.  44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ДІНПАР-ГС" (65069, м.Одеса, Дніпропетровська дорога, 72) код ЄДРПОУ 20957254) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" в особі філії в м. Одеса (65114, м. Одеса, Люстдорфська дорога, 140А, каб.20) р/р 260018966 в ООФ АППБ  „Аваль” , МФО 328351, код ЄДРПОУ 30394678) суму основної заборгованості в розмірі 588 (п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 42 коп., 48 (сорок вісім) грн. 60 коп. пені, 100 (сто)грн.67коп. державного мита та 116 (сто шістнадцять) грн. 46 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В  решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

         Суддя