Рішення

від 04.05.2020 по справі 160/2386/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2020 року Справа № 160/2386/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГВ ТРЕЙДИНГ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

28 лютого 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АГВ ТРЕЙДИНГ" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ "АГВ ТРЕЙДИНГ" (ідентифікаційний код юридичної особи 40116238) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 04.09.2019 року №5.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при встановлені причин та підстав, що слугували зупиненню реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "АГВ ТРЕЙДИНГ" №5 від 19.08.2019 року, № 6 від 20.08.2019 року, № 7 від 20.08.2019 року, № 17 від 30.08.2019 року, позивачем з`ясовано, що 04.09.2019 року на підставі протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №5, ТОВ АГВ ТРЕЙДИНГ було внесено до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як таке, що відповідає критеріям ризиковості. Про прийняття зазначеного рішення позивачу стало відомо 25.10.2019 року у зв`язку із отриманням відповіді на адвокатський запит представника позивача листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №18667/10/04-36-16-01-14 від 22.10.2019 року.

Позивачем було зазначено, що у зв`язку із незгодою із рішеннями про відмову у реєстрації вказаних вище податкових накладних у Реєстрі податкових накладних, Товариство з обмеженою відповідальністю АГВ ТРЕЙДИНГ 04.11.20219 року звернулось до Дніпропетровського оружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправними на скасування зазначених рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, у зв`язку із чим, 10.02.2020 року у справі №160/10871/19 позов ТОВ АГВ ТРЕЙДИНГ задоволено.

Також зауважено, що із змісту протоколу комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, №5 від 04.09.2019 року вбачається, що 23.09.2019 року за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання та схеми роботи підприємств, Комісією враховано інформацію відповідного структурного підрозділу, отриману в межах Алгоритму дій, щодо віднесення (внесення) ТОВ АГВ ТРЕЙДИНГ (код 40116238) до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як такого, що відповідає критеріям ризиковості. Згідно квитанцій, що надійшли позивачу після подачі податкових накладних до реєстрації, ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податку , проте, в даному Протоколі №5 не зазначено, за якою саме підставою позивача із вказаних в п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників.

Позивачем звернуто увагу на те, що Критерії ризиковості платника податку визначені Листом ДФС України від 07.08.2019 року №1962/99-99-29-01-01. Пунком 1 листа ДФС від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року визначено критерії ризиковості платника податку. Проте, на думку позивача, листи міністерств, інших ЦОВВ не є нормативно-правовими актами, вони лише мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

Зауважено, що позивач ознакам ризиковості із вказаних в пункті 1.6. Критеріїв товариство не відповідає та жодна з ознак, зазначених в пункті 1.6. Критеріїв ризиковості платника податків, не відноситься до позивача, а тому, спірне Рішення порушує права та інтереси позивача з огляду на той факт, що внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних.

Отже, позивач вважає, що рішення про внесення ТОВ АГВ ТРЕЙДИНГ до переліку ризикових платників є протиправним, прийнято не у спосіб та не в порядку, встановленому Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

13.04.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого Головне управління ДПС у Дніпропетровській області позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні. Вказує, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Відповідач вважає, що внесення до системи АІС "Податковий блок" податкової інформації щодо відповідності критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. Отже, гарантоване ст. 55 Конституції України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Натомість, вимога позивача про зобов`язання виключення з критеріїв ризиковості таким вимогам не відповідає, оскільки дії контролюючого органу не створюють жодних правових наслідків, а отже в даній частині вимог є неналежним способом захисту позивача.

23.04.2020 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказав, що спірне рішення породжує для позивача певні правові наслідки, а тому, може бути предметом оскарження у судовому порядку.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 04.09.2019 Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій еєстрації, прийнято рішення про внесення суб`єкта господарювання ТОВ "АГВ ТРЕЙДИНГ" до переліку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості, оформлене протоколом № 5, як такого, що ідповідає п. 1.6. Критеріїв ризиковості платника податку.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області листом №18667/10/04-36-16-01-14 від 22.10.2019 на адвокатський запит повідомила, що позивача внесено до переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як таких, що відповідають критеріям ризиковості.

Вважаючи оскаржуване рішення протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України, (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації , затвердженого 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117 (надалі Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ), цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Згідно з п.2 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у п.3 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації , Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання п.10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державна фіскальна служба України Наказом №144 від 21.03.2018 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (надалі Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків ).

У вказаному Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків зазначено, що:

Усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок як платників з ознаками ризиковості.

У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1 1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2).

У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п. 1. 6 Критеріїв, включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій.

Якщо суб`єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1 1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 1.6 Критеріїв, після прийняття рішення Комісії.

Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок з використанням ЕЦП голови Комісії.

Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок згідно з п. 1.6 Критеріїв .

В листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року Критерії ризиковості платника податку , зокрема, зазначено: 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому Податковим кодексом України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм Податкового кодексу України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов`язковою ознакою дій, бездіяльності, рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії, так як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання функцій і завдань покладених на контролюючі органи) з метою здійснення відповідних прав і обов`язків.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 20.11.2019 у справі №480/4006/18 (провадження №К/9901/18097/19).

Суд зауважує, що віднесення Комісією контролюючого органу позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податків письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання копій документів відповідно до пп.4 п.13 Порядку, або надання копій документів, які складені з порушенням законодавства, є підставами для прийняття комісією контролюючого органу рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, яке може бути оскаржене в судовому порядку, у тому числі й з підстав неправомірності дій контролюючого органу із віднесення платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.08.2019 р. у справі №540/2077/18 (провадження №К/9901/17394/19).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання, зокрема, віднесення до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Таким чином, саме по собі рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників, які відповідають критеріям ризиковості, не порушує права та інтереси позивача.

Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 03.03.2020 у справі №240/3665/19 (провадження №К/9910/36283/19).

Доводи позивача про те, що листи Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року та №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 року не є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, є вірними, проте, це не впливає на оцінку судом спірних відносин внаслідок аналізу наведених в цьому рішенні норм права.

Суд також звертає увагу, що, як вбачається з матеріалів справи та підтверджено позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "АГВ ТРЕЙДИНГ" було обрано належний спосіб захисту своїх прав, зокрема, шляхом оскарження Рішень Комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме: № 39643/40116238/2 від 11.10.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 5; № 39664/40116238/2 від 11.10.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 6; № 39642/40116238/2 від 11.10.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 7; № 39663/40116238/2 від 11.10.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 17.

В даному випадку, як було зазначено вище, вказані позовні вимоги в цій частині визнані судом правомірними та обґрунтованими, а тому, задоволені судом (справа №160/10871/19).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, дійшов висновку, що протокол засідання комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04.09.2019 року №5 не є рішенням контролюючого органу, та не породжує зміну прав та обов`язків платника податків, а є діяльністю контролюючого органу, яка направлена на виконання завдань та функцій, передбачених ПК України, а відтак, доводи позивача про порушення оскаржуваним рішенням його прав та інтересів є необґрунтованими, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено що, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову повністю, судові витрати, сплачені позивачем, не стягуються за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АГВ ТРЕЙДИНГ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Судові витрати у справі не стягуються.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник