Рішення

від 15.05.2020 по справі 280/6288/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 травня 2020 року Справа № 280/6288/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ТРЕЙД АЛЬЯНС" (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, б. 1, код ЄДРПОУ 42108983)

до Головного управління ДПС України в Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945),

до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, б. 8, код ЄДРПОУ 43005393)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ТРЕЙД АЛЬЯНС" (далі - позивач), з урахуванням уточнень, до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 1), до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 2), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати Рішення комісії ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1323624/42108983 від 06.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 25.08.2019.

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 25.08.2019.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання вимог чинного законодавства позивач намагався зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних проте, позивачем було отримано квитанцію, згідно якої податкова накладна прийнята, але її реєстрацію зупинено. Підставою зупинення реєстрації є: відповідність ПН/РК вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Крім того, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач скористався наданим йому правом та подав письмові пояснення щодо господарської операції, яка стала передумовою для складення податкової накладної №8 від 25.08.2019, та копії документів на їх підтвердження, відповідно до переліку визначеного п.14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018. Однак, незважаючи на подання всіх необхідних документів та наданих поясненнях позивачем отримано рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН. Позивач вважає прийняте рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН необгрунтованим, протиправним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України, тому підлягає скасуванню.

Відповідачі заперечують проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзивах на позовну заяву (від 03.02.2020 за вх. №5146, від 21.04.2020 за вх. №18507 та від 22.04.2020 за вх. № 18663), зокрема зазначають, що реєстрація податкової накладної від 25.08.2019 № 8, була зупинені відповідно до п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України. Зазначена податкова накладна відповідала критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач скористався своїм правом та надав на розгляд Комісії Повідомлення № 1 від 31.10.2019 про надання пояснень та копій документів щодо податковій накладній № 8, реєстрацію яких зупинено, у кількості 19 додатків. За висновком комісії підставами відмови у реєстрації податкових накладних від 25.08.2019 № 8, при опрацюванні пакетів документів було ненадання копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції/складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахуики-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Додатково інформація: складські документи (інвентаризаційні описи). Вказує, що Комісія ГУ ДПС у Запорізькій області приймала рішення про відмову у реєстрації податкової накладної тільки на підставі тих, документів, які надавались на розгляд Комісії. Вважає, що рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області є таким, що не може бути скасованими, в тому числі було прийнято виключно в межах діючого законодавства, а тому є правомірним.

Ухвалою суду від 15.01.2020 призначено справу до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін на 12.02.2020.

У зв`язку з перебуванням судді Сіпаки А.В. в період з 30.01.2020 по 13.02.2020 включно на лікарняному, що підтверджується відповідною довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2020 №02-35/20/12, розгляд справи було перенесено на іншу дату, а саме 16.03.2020.

До суду від представника позивача надійшла заява про заміну відповідачів та уточнена позовна заява.

Ухвалою суду від 16.03.2020 замінено відповідачів, Державну фіскальну службу України її правонаступником Державною податковою службою України, Головне управління ДФС у Запорізькій області, на належного Головне управління ДПС у Запорізькій області. Розгляд справи розпочато спочатку. Призначено судове засідання на 16.04.2020 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Враховуючи те, що сторонами подані всі докази та пояснення по суті спору, у відповідності до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає за можливе завершити розгляд справи без участі сторін у порядку письмового провадження та на підставі наявних у ній доказів.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Приписами ст. 258 КАС України, визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, в межах предмету розгляду справи судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ТРЕЙД АЛЬЯНС" 04.05.2018 року зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Між TOB МЕРЛЮИС ТРЕЙД та позивачем було укладено договір поставки сільськогосподарської продукції №2/1208/19 від 12.08.2019 року.

Предметом даного договору є постачання сільгосппродукції українського походження врожаю 2019 року - пшениці, ячменю, гороху, ріпаку та кукурудзи. Постачання товару здійснюється окремими партіями, які визначаються Сторонами в Додатках до Договору Специфікаціях.

Відповідно до Специфікації №1 від 12.08.2019 року постачанню підлягало насіння ріпаку, продовольчого, вищого та/або 1-го класів, українського походження, врожаю 2019 у кількості 287 тон на загальну суму 3 096 615,20 гривень. Умовами даної Специфікації передбачалося відхилення від узгодженої кількості Товару +/-5%.

Згідно видаткової накладної №1 від 20.08.2019 року TOB МЕРЛЮИС ТРЕЙД було відвантажено позивачу 287,77 тони насіння ріпаку на загальну суму 3 104 923.19 грн., про що було надано рахунок №1 від 20.08.2019 року.

За умовами п.2.4, 3.1 Договору передача товару здійснюється на складі Постачальника - м. Маріуполь, вул. Митрополитська, 4.

Відповідно до п.3.6 Договору позивач має право зберігати товар до моменту відвантаження з місця поставки, при цьому вартість зберігання товару в місці поставки входить в ціну вартості товару. Датою поставки товару є факт відвантаження товару на складі Постачальника і підписання видаткової накладної.

Як вказав позивач у позовній заяві, оскільки з місця знаходження насіння ріпаку в період часу з дня підписання видаткової накладної між TOB МЕРЛІОНС ТРЕЙД та позивачем до дня приймання його на терміналі TOB ВІБО-ТРАНС (м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 23/6) транспортування не було, а відбулося лише внутрішнє переміщення, у зв`язку з чим відсутні документи транспортування між TOB МЕРЛІОНС ТРЕЙД та позивачем.

Згодом, з метою подальшої реалізації придбаного насіння ріпаку між ТОВ Експансія та позивачем було укладено Специфікацію №2 від 21.08.2019 року до Договору поставки №0808/1-ЗЕР від 08.08.2019 року. Предметом даного Договору є поставка товару, найменування, асортимент, кількість та якісні характеристики якого зазначаються у Специфікаціях, які підписуються обома Сторонами та є невід`ємними частинами Догонорч

Відповідно до Специфікації №2 від 21.08.2019 року до Договору №0808/1-ЗЕР під 08.08.2019 року постачанню підлягало насіння ріпаку, продовольчого, вищого та/або 1-го класів, українського походження, врожаю 2019 року, без ГМО.

Базисна умова постачання - DAP (відповідно до Інкотермс 2010) - термінал TOB ВІБО-ТРАНС (м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 23/6).

Згідно п.5.1 даного Договору, право власності на товар переходить до покупця з дати виписки позивачем видаткової накладної.

Відповідно до п. 5 Специфікації №2 оплата товару буде здійснюватися Покупцем згідно із наступним графіком: частина у розмірі 70% від вартості партії товару сплачується протягом 3-х банківських днів з моменту передачі товару Покупцю та отримання Покупцем скан-копій документів, згідно п.7 Специфікації; частина у розмірі 30% від вартості партії товару сплачується протягом 10 банківських днів з моменту передачі товару Покупцю та підписання Сторонами видаткової накладної за умови, що Позивачем здійснена реєстрація податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних на партію товару, яка підлягає оплаті.

30 жовтня 2019 року, на виконання умов Договору, TOB ЕКСПАНСІЯ платіжним дорученням №5513268 перерахувало позивачу 199 954,69 грн., що складає 70% від вартості поставленої партії товару.

Факт постачання, а отже і переходу права власності на насіння ріпаку у кількості 25,86 тони підтверджується видатковою накладною №3 від 25.08.2019 року.

Перевезення насіння ріпаку здійснювалося транспортним засобом ТОВ ЕКВІТА КЕПІТАЛ на підставі укладеного з позивачем договору на транспортно-експедиціине обслуговування №ТЕП-01/08/19 від 01.08.2019 року.

Факт надання послуг з перевезення підтверджується товарно-транспортною накладною №100140 від 23.08.2019 року та Актом наданих послуг №3 від 25.08.2019 року.

Так, за результатом проведеної господарської операції позивачем на виконання вимог Податкового кодексу України була складена та направлена на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкова накладна № 8 від 25.08.2019. Проте, згідно з отриманою квитанцією від 04.09.2019 за № 9199018802 податкова накладна прийнята, але її реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації є: відповідність ПН/РК вимогам пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Товариству пропонувалося надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідь позивачем надавалися пояснення та копії документів для підтвердження реальності здійснення операції по податковій накладній, однак відповідачем 1 було прийнято оскаржуване рішення № 1323624/42108983 від 06.11.2019, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №8 від 25.08.2019, з підстав: ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Додаткова інформація, у оскаржуваному рішенні зазначено: ненадання платником податку складських документів (інвентаризаційні описи).

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішеннями комісії про відмову в реєстрації податкової накладної, вважаючи його необгрунтованим та протиправними звернувся із даним позовом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №204) (далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Положеннями пункту 5 Порядку №1246 визначено, що реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 в редакції, чинній на час складення вищевикладених податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів згідно п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість згідно п. 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування

Аналогічні норми містить пункт 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого ПКМ України від 21.02.2018 № 117 (надалі Порядок №117), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно п. 13 Порядку № 117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Як вбачається зі змісту поданих позивачем квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних реєстрація була зупинена із зазначенням: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Суд звертає увагу, що окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, натомість, на час виникнення спірних правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій визначались листом Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 № 1962/99-99-29-01-01 Критерії ризиковості платника податку , хоча листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права.

Аналогічний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.04.2019 у справі №822/1878/18.

За змістом пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: - керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ; - платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); - платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; - платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; - платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); - в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

Крім того, в Критеріях ризиковості зазначено, що у разі виявлення у платника податків ознак ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Тобто, контролюючий орган зобов`язаний у Квитанціях чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Також як вбачається з п. 5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з вимогами п. п. 6 та 7 Порядку № 177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що вимоги пп. 6 та 7 Порядку №177 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Натомість, реєстрацію поданої позивачем податкової накладної зупинено, як зазначено у квитанції, через те, що ПН/РК відповідає певним вимогам Критеріїв ризиковості платника податку , тобто контролюючим органом застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що реєстрацію накладної зупинено з підстав, які не передбачені Порядком № 117.

Як вбачається зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган фактично застосував критерій ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до позивача, та до того ж, не навів жодного конкретного підкритерія, передбаченого пп. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості, якому б відповідав позивач станом на момент формування квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, як це передбачено пп. 3 п. 13 Порядку №117 та не вказав яких саме документів недостатньо.

Позивачем було направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування реєстрацію яких зупинено.

Зазначені документи описують процеси господарських операцій, на які було складено податкову накладну.

Проте, рішенням № 1323624/42108983 від 06.11.2019 позивачу було відмовлено в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 24.09.2019 у справі № 940/1693/18 зазначав, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Визначення поняття господарської операції також наведене у ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , згідно положень якої господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто для бухгалтерського обліку, а відповідно і податкового обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом, у постановах від 05.11.2019 у справі № 804/1571/15 , від 19.03.2019 у справі № 809/1718/15.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено та підлягає скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання ДПС України здійснити дії по реєстрації податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7, суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010, яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому та третьому випадках податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили саме рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та можливості зазначення дати її реєстрації.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну складену ТОВ "ПРОМ ТРЕЙД АЛЬЯНС" №8 від 25.08.2019, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Розподіл судових витрат визначений ст. 139 КАС України.

Під час звернення до суду з даним позовом, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 1921,00 грн.

При цьому суд зазначає, що судовий збір, сплачений позивачем, слід стягнути відповідно до ч.1 статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, яким прийнято протиправне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 132, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ТРЕЙД АЛЬЯНС" (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, б. 1, код ЄДРПОУ 42108983) до Головного управління ДПС України в Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945), до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, б. 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1323624/42108983 від 06.11.2019, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ТРЕЙД АЛЬЯНС" відмовлено у реєстрації податкової накладної №8 від 25.08.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ТРЕЙД АЛЬЯНС" податкову накладну №8 від 25.08.2019.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ТРЕЙД АЛЬЯНС" (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, б. 1, код ЄДРПОУ 42108983) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України в Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) судові витрати у вигляді судового збору у сумі 1921,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

З урахуванням пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165,169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 15.05.2020.

Суддя А.В. Сіпака