Ухвала

від 18.05.2020 по справі 340/1518/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

18 травня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1518/20

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви

Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м.Кропивницький, вул. Соборна, 7а, ЄДРПОУ 20632802 ) до

Закритого акціонерного товариства «Мир ( 26312, Кіровоградська область, Гайворонський район, с.Червоне, вул.Центральна, 22, ЄДРПОУ:23679603 )

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 13933,25 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до п. «б» -«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пільгової пенсії.

Також, позивач просить звільнити від сплати судового збору в порядку ст.8 Закону України «Про судовий збір» та ст.133 КАС України.

Суддя, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, встановив, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Звертаючись до суду, позивач просить звільнити його від сплати судового збору з підстав передбачених ст.8 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (далі за текстом - Закон).

Так, згідно з ч.1 ст.8 Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Зважаючи на викладене відсутні правові підстави для відстрочення сплати судового збору відповідно до ч.1 ст.8 Закону.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Таким чином, суд під час вирішення питання стосовно звільнення від сплати судового збору повинен виходити з майнового стану особи.

Так, позивач мотивує клопотання тим, що на момент звернення до суду майновий стан управління не дає можливості сплатити судовий збір, оскільки Головне управління є бюджетною, неприбутковою установою і використовує кошти чітко за бюджетним призначенням. Однак, Управлінням не надало жодного доказу в підтвердження заявленого клопотання, а тому, суд відмовляє у задоволенні клопотання.

Крім того, на думку суду, неналежне фінансування суб`єкта владних повноважень не є тотожним майновому стану сторони у справі, а отже, не є передбаченою законодавством України підставою для відстрочення сплати судового збору.

Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов`язання щодо його сплати при зверненні до суду суб`єктів владних повноважень.

Слід зазначити й про те, що одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Таким чином, зазначені скаржником обставини не можуть бути підставою для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону визначено розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, та складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року становить 2102 грн.

За правилами ст.9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 1921 грн. та надати відповідні докази до суду.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, до позовної заяви не надано належних письмових доказів щодо наявності заборгованості відповідача, заявленої до стягнення (подано лише розрахунок суми боргу) та на підставі чого виникла дана заборгованість.

Відповідно до частин 1, 10 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху, з встановленням строку для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Закритого акціонерного товариства «Мир про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст.256 КАС України та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина