Ухвала

від 18.05.2020 по справі 560/2045/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/2045/20

УХВАЛА

18 травня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І., розглядаючи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом від 09.04.2020 в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 10.03.2020 №49/2020-р/к; 2) поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 39069871); 3) стягнути з Хмельницької обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 39069871) на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ухвали від 17.04.2020 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та витребував докази.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Відтак, у КАС України розмежовуються такі юридичні категорії, як "представництво" і "самопредставництво".

Законом "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року № 1401-VIII внесені доповнення до Конституції України, відповідно до яких розділ XV "Перехідні положення" Основного Закону України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший пункту). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий пункту).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах з 01 січня 2020 року здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

Водночас, варто зазначити, що пунктом 11 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України врегульовано саме питання представництва. Питання "самопредставництва" передбачено лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.

За загальним правилом теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Разом з тим, змінами, внесеними до КАС України Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18 грудня 2019 року № 390-IX збільшено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що "юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені" та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: "відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)".

З аналізу цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Поряд з цим, залишаються чинними і такими, що підлягають обов`язковому виконанню, приписи Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі - ЦК України) та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" з наступними змінами та доповненнями.

Держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом (частина друга статті 167 ЦК України). До юридичних осіб публічного права, що створені державою, слід віднести й органи влади та управління: Верховну Раду України, КМУ, міністерства, відомства, державні комітети, інспекції, тощо

Частиною першою статті 82 ЦК України визначено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом

Відповідно до частини першої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і реалізує їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно частини четвертої статті 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються також спеціальним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі - Закон № 755-IV).

Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 755-IV з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією, створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр).

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону № 755-IV, обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта. При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього закону Витяг з Єдиного державного реєстру (далі - Витяг) містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону № 755-IV, яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у сфері державної реєстрації діє принцип мовчазної згоди, згідно з яким державний реєстратор набуває право на проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій навіть без одержання від державних органів у порядку та випадках, визначених цим Законом, відповідних документів (крім судових рішень та виконавчих документів) або відомостей, за умови, що відповідні державні органи у встановлений цим Законом строк не направили до державного реєстратора такі документи або відомості.

Згідно з Витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 15.05.2020, керівником Хмельницької обласної державної адміністрації є Габінет Дмитро Анатолійович, а підписантом є Примуш Роман Борисович .

До суду поступив Відзив на позовну заяву від 12.05.2020, який підписано Ницьком Дмитром, як представником, однак, не надано належних доказів цього представництва. Це не спростовується зайняття Ницьком Д.В. посади завідувача сектору правового забезпе чення, претензійно-позовної та договірної роботи юридичного відділу апарату Хмельницької обласної державної адміністрації, і наданням копій штатного розпису на 2020 рік, наказу №55-НК від 06.08.2019, посадової інструкції від 10.02.2020, враховуючи наведене судом вище.

Отже, відсутні докази щодо права представляти Ницьком Д.В. відповідача, так як немає відомостей в Єдиному державному реєстрі відомостей щодо права цієї особи вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі представляти інтереси Хмельницької обласної державної адміністрації в судах, чи статусу адвоката, що відповідно унеможливлює прийняття цього відзиву судом та вирішення клопотань. Тобто, суд повинен встановити дійсні наміри Хмельницької обласної державної адміністрації щодо подання відзиву у справі №560/2045/20 та реалізацією прав відповідача, що підтверджується належним оформленням представництва в тому числі щодо Ницька Д.В. на вчинення процесуальних дій у розумінні ст. 59 КАС України. Крім цього, в цьому повинен бути зацікавлений сам відповідач з метою виключення сумнівів щодо його представництва та реалізацією своїх прав.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 23.04.2020 у справі №560/3470/19 (адміністративне провадження №К/9901/10133/20).

Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З врахуванням наведеного, слід продовжити встановлений ухвалою суду від 17.04.2020 строк для подання відзиву на позов підписаного повноважною особою, чи доказів представництва Ницька Д.В., або іншої особи, відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 55, 59, 121, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Хмельницькій обласній державній адміністрації у прийнятті Відзиву на позов від 12.05.2020 по справі №560/2045/20 за підписом Ницька Дмитра .

Продовжити Хмельницькій обласній державній адміністрації встановлений ухвалою суду від 17.04.2020 строк для подання відзиву на позов, який повинен бути підписаний повноважною особою чи надання суду належних доказів представництва Ницька Д.В. - 5 днів з дня вручення цієї ухвали.

Копії ухвали надати Хмельницькій обласній державній адміністрації.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повне судове рішення складене 18 травня 2020 року

Головуючий суддяА.І. Петричкович