Рішення

від 18.05.2020 по справі 640/20016/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2020 року м. Київ № 640/20016/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "УПК-Європлюс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області провизнання протиправними та скасування наказу, податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю УПК-Європлюс (далі - позивач та/або ТОВ УПК-Європлюс ) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач-1 та/або ГУ ДФС у Київській області), Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач-2 та/або ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі) та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №759 від 01.08.2018 року;

- визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з проведення фактичної перевірки;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0026901406 від 04.09.2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи, мотивуючи позовні вимоги в частині протиправності наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №759 від 01.08.2018 року позивач стверджує, що в останньому не зазначено: найменування, реквізити ТОВ УПК-Європлюс , адресу об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, підстави для проведення перевірки, дату початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятись, відсутня печатка.

ТОВ УПК-Європлюс також зазначає, що працівниками контролюючого органу не було складено акт про не допуск до перевірки та не надано уповноваженій особі, хоча працівниками АГЗП після консультації з юристом повідомлено останнього про не допуск до перевірки.

Одночасно, щодо протиправності дій відповідача-2 позивач вказує, що останнім не здійснювалась фактична перевірка, дані в акті перевірки вказані на підставі даних ДФС, а відтак має місце підміна фактичної перевірки камеральною.

Окрім наведеного ТОВ УПК-Європлюс стверджувало, що у спірному рішенні вказано, що воно прийнято на підставі акту №0379/21/22/РРО/32497680 від 10.08.2018 року, однак позивачем отримано акт від 13.08.2018 року №0379/21/22/РРО/32497680.

Також, позивач зазначає, що до оскаржуваного рішення не надано розрахунку штрафних санкцій, що свідчить про порушення відповідачем статті 58 Податкового кодексу України.

При цьому, по суті виявлених порушень позивач вказав, що останні відсутні, грошові кошти оприбутковані відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням стану і роботи РРО, що підтверджується відповідними записами.

Представником відповідача-1 подано відзив на позовну заяву, у якому останній наполягав на правомірності прийнятого ним рішення та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Представником відповідача-2 подано відзив на позовну заяву, де останній вказав, що перевірка була проведена в присутності старшого оператора ОСОБА_1 , якому перевіряючими було пред`явлено службові посвідчення, направлення та вручено копію наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №759 від 01.08.2018 року та стверджує про наявність порушень, які були встановлені під час проведення фактичної перевірки.

В свою чергу, представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, у якому останній наводить спростування доводам відповідача-2.

Справа вирішується на підставі наявних в ній документів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Керуючись статтею 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.2, 80.2.3, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, з метою дотримання суб`єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платника податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів на території Херсонської області Головним управлінням Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийнято наказ №759 від 01.08.2018 року Про проведення фактичних перевірок , яким наказано організувати у серпні поточного року проведення фактичних перевірок платників податків на підставі статі 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.2, 80.2.3, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України відділом фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - оскаржуваний та/або спірний наказ).

Пунктом 2 спірного наказу наказано затвердити перелік суб`єктів (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податків, який перевіряється) та/або об`єктів та їх адреси, які підлягають відпрацюванню шляхом проведення фактичних перевірок, із зазначенням дати початку та тривалості перевірок.

Також, оскаржуваним наказом затверджено перелік суб`єктів (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податків, який перевіряється) та/або об`єктів (фактична адреса здійснення діяльності), які перевіряються шляхом проведення фактичних перевірок у відповідності до вимог стаття 80 Податкового кодексу України, у якому зазначено: вид перевірки; мета перевірки; підстава; перевіряє мий період діяльності; тривалість перевірки; дата початку перевірки та найменування/прізвище, ім`я, по батькові платника податку/ код ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер та серія паспорта (для фізичних осіб)*, або реквізити об`єкта, перевірка якого проводиться (назва об`єкта, його адреса тощо), де вказано - Товариство з обмеженою відповідальністю УПК-Європлюс , 32497680.

09.08.2018 року відповідачем-2 видані направлення №863, №864 на фактичну перевірку позивача.

За наслідком здійснення фактичної перевірки ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі складено акт (довідка) фактичної перевірки від 13.08.2018 року (дата реєстрації акта в органі ДФС за місцем здійснення діяльності платника податків) №0379/21/22/РРО/32497680 (реєстраційний номер за місцем здійснення діяльності платника податків); дата реєстрації акта в органі ДФС за місцем державної реєстрації платника податків - 23.08.2018 року, реєстраційний номер за місцем державної реєстрації платника податків - 1551/1000/14/32497680 (далі - акт перевірки).

Відповідно до акту перевірки проведено фактичну перевірку об`єкту АГЗП, розташованої за адресою: Херсонська область, Генічеський район, смт. Новоолексіївка, Харківське шосе, 3, яка належить ТОВ УПК-Європлюс , даним актом встановлено не своєчасне оприбуткування готівки, а саме:

- готівкові кошти за 07.03.2016 у розмірі 11466,33 грн. фактично оприбутковано 08.03.2016, не в день фактичного надходження;

- готівкові кошти за 08.10.2016 у розмірі 6581,54 грн. фактично оприбутковано не в день фактичного надходження;

- готівкові кошти за 11.01.2017 у розмірі 7345,28 грн. фактично оприбутковано не в день фактичного надходження;

- готівкові кошти за 24.01.2017 у розмірі 8498,11 грн. фактично оприбутковано 25.01.2017, не в день фактичного надходження;

- готівкові кошти за 08.04.2017 у розмірі 14255,11 грн. фактично оприбутковано 09.04.2017, не в день фактичного надходження;

- готівкові кошти за 23.05.2017 у розмірі 14209,03 грн. фактично оприбутковано 24.05.2017, не в день фактичного надходження;

- готівкові кошти за 08.10.2017 у розмірі 13697,44 грн. фактично оприбутковано 09.10.2017, не в день фактичного надходження;

- готівкові кошти за 28.11.2017 у розмірі 11785,45 грн. фактично оприбутковано 29.11.2017, не в день фактичного надходження;

Згідно бази даних ДФС .

Тут і надалі висновки акту перевірки.

Також 13.08.2018 року відповідачем-2 складено акт відмови №100/21/22, у відповідності до якого після складання акту фактичної перевірки ТОВ УПК-Європлюс та спілкування з юристом підприємства, старший оператор ОСОБА_1 від ознайомлення з актом фактичної перевірки та отримання примірнику акту фактичної перевірки від підпису відмовився.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки позивачем подано заперечення.

Листом від 06.09.2018 року №9801/10/21-22-14-05-14 ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повідомило позивача, що розгляд заперечень (вхідний №5451/10 від 03.09.2018 року) на акт фактичної перевірки від 13.08.2018 року відбудеться 11.09.2018 року об 11:00.

Між тим, 04.09.2018 року ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0026901406, яким до ТОВ УПК-Європлюс застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені у розмірі 4391912, 45 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).

Не погоджуючись із спірним рішенням позивачем подано скаргу, за наслідком розгляду якої рішенням Державної фіскальної служби України від 09.11.2018 року №36626/6/99-99-11-05-01-25 у задоволенні скарги ТОВ УПК-Європлюс відмовлено, а оскаржуване рішення залишено без змін.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У відповідності до підпунктів 21.1.1 - 21.1.2, 21.2.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Згідно із пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Положеннями пунктів 80.1-80.2 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; . у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Аналіз наведених правових норм дає суду підстави дійти до висновку, що наказ на перевірку має містити наступні дані: дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Мотивуючи позовні вимоги в частині протиправності оскаржуваного наказу позивач стверджує, що останній не містить в собі найменування, реквізити ТОВ УПК-Європлюс , адресу об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, підстави для проведення перевірки, дату початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятись, відсутня печатка.

Суд перевіряючи вказані доводи вважає за необхідне вказати наступне.

Так, як вже було вказано судом вище пунктом 2 спірного наказу наказано затвердити перелік суб`єктів (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податків, який перевіряється) та/або об`єктів та їх адреси, які підлягають відпрацюванню шляхом проведення фактичних перевірок, із зазначенням дати початку та тривалості перевірок.

Оскаржуваним наказом затверджено перелік суб`єктів (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податків, який перевіряється) та/або об`єктів (фактична адреса здійснення діяльності), які перевіряються шляхом проведення фактичних перевірок у відповідності до вимог стаття 80 Податкового кодексу України, у якому зазначено: вид перевірки; мета перевірки; підстава; перевіряє мий період діяльності; тривалість перевірки; дата початку перевірки та найменування/прізвище, ім`я, по батькові платника податку/ код ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер та серія паспорта (для фізичних осіб)*, або реквізити об`єкта, перевірка якого проводиться (назва об`єкта, його адреса тощо), де вказано - Товариство з обмеженою відповідальністю УПК-Європлюс , 32497680.

Як стверджує відповідач-2 старшому оператору ОСОБА_1 було вручено направлення та копію наказу ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Між тим, жодних належних та достатніх доказів щодо ознайомлення старшого оператора ОСОБА_1 із переліком суб`єктів (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податків, який перевіряється) та/або об`єктів (фактична адреса здійснення діяльності), які перевіряються шляхом проведення фактичних перевірок у відповідності до вимог стаття 80 Податкового кодексу України відповідачем не надано. Проте, зазначене не має вирішального значення при вирішенні спору в частині правомірності спірного наказу, оскільки такі відомості наявні у відповідному переліку.

В той же час, судом в ході розгляду справи встановлено, що оскаржуваний наказ, як і перелік, що ним затверджений, не містить печатки (ні гербової, ні печатки без зображення герба), наявність на ньому підпису уповноваженої особи судом не встановлено. Таким чином суд приходить до висновку, що спірний наказ прийнято з порушенням вимог законодавства, які ставляться до наказу.

Зазначені обставини зумовлюють висновок про те, що спірний наказ не відповідає положенням Податкового кодексу України щодо його змісту.

Водночас, у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі №826/17123/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду:головуючого судді - Гімона М. М. (суддя-доповідач), суддів: Бившевої Л. І., Білоуса О. В., Васильєвої І. А., Гончарової І. А., Гусака М. Б., Желтобрюх І. Л., Олендера І. Я., Пасічник С. С., Усенко Є. А., Ханової Р. Ф., Хохуляка В.В., Шипуліної Т. М., Юрченко В. П. зазначено наступне:

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування наказу, яка заявлена як самостійний предмет позову, судова палата зазначає наступне.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що …за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи правового акту індивідуальної дії правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки. .

Підсумовуючи вищевикладене, суд звертає увагу, що в ході розгляду справи судом встановлено не відповідність оскаржуваного наказу вимогам ПК України, однак, з огляду на те, що останній був реалізований (перевірка проведена) належним способом захисту порушеного права є безпосередньо оскарження рішень, прийнятих за наслідком такої перевірки.

При цьому, суд вважає за необхідне вказати, що твердження позивача в частині не допуску контролюючого органу до перевірки, і як наслідок не складання ним акту відмови у допуску до перевірки не підтвердженні належними та достатніми доказами.

Таким чином, з урахуванням наведеного суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №759 від 01.08.2018 року, оскільки останній вичерпав свою дію.

Разом з цим, приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи судом встановлено не відповідність оскаржуваного наказу положенням ПК України в частині відсутності в ньому печатки контролюючого органу, суд вважає дії Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в частині проведення фактичної перевірки ТОВ УПК-Європлюс на підставі такого наказу протиправними, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Вирішуючи позовні вимоги в частині спірного рішення суд вкаже наступне.

Позивач у позовній заяві стверджує про відсутність розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваного рішення.

Оцінюючи доводи в цій частині суд враховує, що положеннями пункту 58.1 статті 58 ПК України визнано обов`язок контролюючого органу додавати до податкового повідомлення-рішення розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Суд звертає увагу, що до відзиву на позовну заяву відповідачем-1 надано розрахунок штрафних санкцій, а відтак посилання ТОВ УПК-Європлюс в цій частини є безпідставними.

В той же час, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Так, у відповідності до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Приписи ж пункту 86.5 статті 86 ПК України передбачають, що акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу (п. 86.7 ст. 86 ПК України).

Згідно із вимогами пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Аналіз наведеного дає суду підстави дійти до висновку, що у разі незгоди платника податків з висновками перевірки чи фактами й даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, останній має право передбачене пунктом 86.7 ПК України на подання до контролюючого органу, який проводив перевірку такого платника податків, письмових заперечень до акту (довідки) перевірки.

При цьому, у випадку наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Звідси слідує, що при прийняті податкового повідомлення-рішення контролюючий орган зобов`язаний розглянути заперечення на акт перевірки, у випадку подання останнього платником податків.

Судом встановлено, що позивачем подано заперечення на акт перевірки.

Відповідно до листа від 06.09.2018 року №9801/10/21-22-14-05-14 ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ТОВ УПК-Європлюс було повідомлено, що розгляд заперечень (вхідний №5451/10 від 03.09.2018 року) на акт фактичної перевірки від 13.08.2018 року відбудеться 11.09.2018 року о 11:00.

Разом з цим, спірне рішення прийнято відповідачем-1 04.09.2018 року, тобто без розгляду поданих позивачем заперечень на акт перевірки, що є суттєвим порушенням процедури прийняття податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що заперечення на акт перевірки ТОВ УПК-Європлюс відповідачем-2 розглянуто не було, а оскаржуване рішення прийнято відповідачем-1 без урахування висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки, суд позбавлений можливості надати оцінку наявності чи відсутності допущеного позивачем податкового порушення, оскільки наведене, в межах даної адміністративної справи, є фактично перебирання судом функцій контролюючого органу.

При цьому, на думку суду, не розгляд відповідачем-2 поданих ТОВ УПК-Європлюс заперечень на акт перевірки є суттєвим порушенням процедури прийняття податкового повідомлення-рішення, що мало своїм наслідком позбавлення платника податків права визначеного положенням пункту 86.7 статті 86, з урахуванням положень статті 86.8 ПК України на розгляд відповідних заперечень та прийняття податкового повідомлення-рішення враховуючи відповідні висновки, за наслідком розгляду останніх.

В свою чергу, такі дії відповідача-2, на думку суду, спричинили прийняття відповідачем-1 протиправного рішення.

Додаткового суд зазначає, що оскаржуване рішення прийнято на підставі акту №0379/21/22/РРО/32497680 від 10.08.2018 року, однак акт від 10.08.2018 року, за наслідком перевірки позивача відповідачем-2 не складався. У відзиві на позовну заяву відповідачем-1 жодних пояснень щодо вказаних обставини не надано.

Також суд вважає за доцільне звернути увагу, що висновки про порушення ТОВ УПК-Європлюс податкового законодавства базувалось виключно на даних бази ДФС.

У відповідності до пункту 83.1 статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Звідси слідує, що відповідачем-2 фактично не перевірялись жодні документи у позивача, які стосувались мети та предмету фактичної перевірки. На думку суду, формулювання висновків фактичної перевірки виключно на підставі даних ДФС не відповідає змісту фактичної перевірки, а відтак суд погоджується з твердженням ТОВ УПК-Європлюс про наявність підміни фактичної перевірки камеральною.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України.

Суд наголошує, що в межах даної адміністративної справи суд позбавлений можливості надання оцінки наявності/відсутності порушення, що оскільки відповідачем-1 суттєво порушено порядок прийняття податкового повідомлення-рішення, що, в свою чергу, є самостійною підставою для скасування прийнятого ним рішення.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Положеннями частини 3 статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахування того, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково сума сплаченого судового збору у розмірі 1762,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, а 6587, 87 грн. з Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5, 72-73, 76-78, 132, 134, 139, 143, 243-246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю УПК-Європлюс (07501, Київська область, Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Торф`яна, б. 25, код ЄДРПОУ 32497680) до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, б. 5-А, код ЄДРПОУ 39393260), Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73000, м. Херсон, проспект Ушакова, б. 75, код ЄДРПОУ 39397259) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю УПК-Європлюс , за наслідком якої складено акт від 13.08.2018 року №0379/21/22/РРО/32497680.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0026901406 від 04.09.2018 року.

4. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, б. 5-А, код ЄДРПОУ 39393260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УПК-Європлюс (07501, Київська область, Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Торф`яна, б. 25, код ЄДРПОУ 32497680) суму сплаченого ним судового збору у розмірі 6587 (шість тисяч п`ятсот вісімдесят сім) грн. 87 коп.

5. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73000, м. Херсон, проспект Ушакова, б. 75, код ЄДРПОУ 39397259) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УПК-Європлюс (07501, Київська область, Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Торф`яна, б. 25, код ЄДРПОУ 32497680) суму сплаченого ним судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

6. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева