Постанова

від 14.05.2020 по справі 320/4410/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4410/19 Суддя (судді) першої інстанції: Журавель В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Парінова А.Б.,

суддів: Земляної Г.В.,

Ключковича В.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль-Контакт" до Київської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Текстиль-Контакт" (далі - позивач) з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення № UA125110/2019110001/2 від 15 лютого 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, позивачем визначено його митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту). Цей показник було заявлено у митній декларації, до якої додавалися усі необхідні документи для підтвердження митної вартості. Однак, митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товару та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товару. Також, позивач вказує на недотримання відповідачем порядку щодо черговості застосування методів визначення митної вартості.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Київська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що рішення про коригування митної вартості було винесено митницею правомірно, проте суд першої інстанції не прийняв до уваги виявлені митним органом розбіжності та факти неподання документів, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог та скасування рішення митниці про коригування митного органу. Крім того, апелянт стверджує, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а рішення суду першої інстанції не ґрунтується на повно та всебічно з`ясованих обставин справи. Так, зокрема, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості посадовою особою контролюючого органу було чітко вказано джерела коригування митної вартості, а саме: реквізити митних декларацій які були взяті за основу коригування та митна вартість таких митних декларацій, проте, суд першої інстанції не встановив відповідні обставини та не надав їм належної правової оцінки.

За наведених обставин, Київська митниця Держмитслужби вважає, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року підлягає скасуванню.

Позивачем, у свою чергу, було подано до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого останній зазначає, що вимоги апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а викладені у апеляційній скарзі доводи - такими, що суперечать нормам чинного законодавства. Разом з цим, позивач стверджує, що судом першої інстанції при вирішенні даного спору було правильно встановлено обставини справи та надано їм належну правову оцінку з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

У судове засідання засідання учасники судового процесу, які були належним чином повідомлені явку уповноважених представників до суду не забезпечили та про причини їх неявки суду не повідомили.

За наведених обставин та керуючись приписами п. 2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України колегія суддів вирішила подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено було судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 30 січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "AssortyService", компанією, зареєстрованою в Республіці Узбекистан (Продавець), та позивачем (Покупець) укладено контракт №1801-02/ЕХ (далі - Контракт), відповідно до якого продавець продає, а позивач купує текстильну продукцію згідно з доповненнями до контракту. Відповідно до вимог п.п. 3.1, 3.3, 4.1 та 4.2 контракту подавець і позивач погодили, що продавець постачає товар на умовах FCA м. Бухара, Республіка Узбекистан, відповідно до Incoterms 2010. Згідно з додатковою угодою №1 від 30 грудня 2018 сторони узгодили, що строк дії цього Контракту до 31.01.2019.

Згідно з даними доповнення № 6 до контракту (далі - Доповнення) від 12 листопада 2018 продавець зобов`язався поставити 83 000 погонних метрів тканини загальною вартістю 59 380,00 доларів США (далі - Товар).

28 січня 2019 позивачем було подано до Київської митниці ДФС тимчасову митну декларацію ІМ40ТН №UA125110/2019/401353, у графах 31 якої позивачем зазначено товари, а саме:

1) Тканини бавовняні (100% бавовни), невибілені (сурові), полотняного переплетення, з поверхневою щільністю 140 (+-5)г/м 2 завширшки (без кромки) 165 (+-2,5) см, кількість - 70950 м 2 упаковано у рулони - 43000 и/пог. Торговельна марка: відсутня. Країна виробництва: UZ. Виробник: LLC "ASSORTY SERVICE";

2) Тканини бавовняні (100% бавовни), невибілені (сурові), полотняного переплетення, з поверхневою щільністю 120 (+-5)г/м 2 завширшки (без кромки) 165 (+-2,5) см, кількість - 33000 м 2 упаковано у рулони - 20000 и/пог. Торговельна марка: відсутня. Країна виробництва: UZ. Виробник: LLC "ASSORTY SERVICE";

3) Тканини бавовняні (100% бавовни), вибілені, полотняного переплетення, з поверхневою щільністю 120 (+-5)г/м 2 завширшки (без кромки) 220 (+-2,5) см, кількість - 44000 м 2 упаковано у рулони - 20000 и/пог. Торговельна марка: відсутня. Країна виробництва: UZ. Виробник: LLC "ASSORTY SERVICE".

Відповідно до граф 20, 22 митної декларації ІМ40ТН №UA125110/2019/401353 від 28 січня 2019 р. загальна митна вартість товару, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору (контракту), склала 59 380,00 доларів США, а його поставка відбулась на умовах FCA м. Бухара, Республіка Узбекистан.

Позивач здійснив перевезення товару з м. Бухара, Республіка Узбекистан, до місця ввезення на митну територію України. Розмір цих витрат склав 2 550,00 доларів США.

Таким чином, загальна митна вартість товару складає в гривневому еквіваленті станом на 28 січня 2019 року: (59 380,00 доларів США + 2 550,00 доларів США) х 27,817285 = 1 722 724 грн. 46 коп.

На підтвердження митної вартості товару позивачем до митного оформлення разом з митною декларацією ІМ40ТН №UA125110/2019/401353 відповідно до вимог МК України подано наступний перелік наявних у нього документів, а саме:

- контракт №1801-02/ЕХ від 30 січня 2018 р.;

- доповнення №6 до контракту від 2 листопада 2018 р.;

- рахунок №02/5 від 12 листопада 2018 р.;

- рахунок-фактура № 2 від 17 січня 2019 р.;

- міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №122014 від 17 січня 2019 р.;

- книжка міжнародного перевезення вантажів (TIR) №VХ82448317 від 20 січня 2019;

- сертифікат про походження товару №UZUA90400102 від 17 січня 2019 р.;

- вантажна митна декларація №06002/17.01.2019/0000247 від 17 січня 2019 р.

14 лютого 2019 р. позивач подав до відповідача додаткову митну декларацію ІМ 40ДТ № UA125110/2019/402553 до тимчасової митної декларації ІМ40ТН №UA125110/2019/401353 від 28 січня 2019, а також наступний перелік наявних у нього документів, а саме:

- договір транспортної експедиції №М-010 від 15 січня 2019 р.;

- інвойс № 01 від 21 січня 2019 р.;

- акт виконаних робіт (наданих послуг) №9 від 28 січня 2019 р.;

- прайс-лист продавця від 12 листопада 2018 р.

За наслідками розгляду поданих документів відповідачем було встановлено, що вони містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. З огляду на зазначене, позивачу 14 лютого 2019 року було направлено електронне повідомлення про необхідність надання наступних додаткових документів (за наявності) для підтвердження заявленої митної вартості товарів, протягом 10 календарних днів:

- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (з обов`язковим відображенням/документальним підтвердженням якісних характеристик товару, які впливають на ціну)."

Також, позивачем було направлено відповідачу заяву № 190 від 15 лютого 2019 року в якій надано пояснення щодо виявлених розбіжностей та зазначено, що додаткові документи надаватись не будуть, у зв`язку з чим позивач просив завершити митне оформлення товару згідно з чинним законодавством.

15 лютого 2019 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості №UA125110/2019/110001/2 (далі - Рішення), яким застосовано резервний метод для визначення митної вартості товару.

У п. 33 цього Рішення відповідачем зазначено, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за митною декларацією №UA125110/2019/402553 від 14 лютого 2019 р. встановлено, що документи надано не в повному обсязі і містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, зокрема, контролюючим органом встановлено, що згідно з пп. 4.1, 4.2 контракту №1801-02/ЕХ від 30 січня 2018 р. покупець здійснює проплату товару згідно з інвойсом та 50% перед відвантаженням товару. Тоді як згідно платіжних доручень № 246 від 16 листопада 2018 р. та № 265 від 05 грудня 2018 р. оплата здійснена у роз 17 800 доларів США та 41 580 доларів США. Згідно доповненню №1 від 30 грудня 2018 р. термін поставки товару до 31 січня 2019 р., та суперечить умовам додатку №6 від 12 листопада 2018 р., в якому зазначено термін відвантаження листопад 2018 р. - грудень 2019 р.

У рішенні відповідач зазначає, що враховуючи вимоги частини другої статті 53 МК України до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості транспортні перевізні документи надано не в повному обсязі.

З огляду на зазначене та враховуючи, що жодних вимог у порядку частини шостої статті 55 МК України від декларанта не надходило, а також те, що відсутня можливість застосування резервних методів 2а-2г через відсутність необхідної інформації. Натомість, оскільки у митного органу наявна інформація, що відповідає частині другій статті 64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ - резервного методу, контролюючим органом визначено митну вартість товару саме на підставі вказаного методу. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: резервний метод, рівень митної вартості товарів: товар 1 - митна декларація №UА205090/2018/83688 від 08 жовтня 2018 р. (6,56 доларів США за кг); товар 2 - митна декларація №UА205090/2018/83688 від 08 жовтня 2018 р. (6,76 доларів США за кг); товар 3 - митна декларація №UА100110/2019/160582 (4,63 долари США за кг).

Разом із вказаним рішенням про коригування митної вартості товару відповідачем прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125110/2019/00043.

Позивачем відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України використано можливість випуску товару у вільний обіг шляхом надання гарантій та подачі нової додаткової митної декларації ІМ40ДТ №UA125110/2019/403052 від 20 лютого 2019 р.

Керуючись приписами статті 55 МК України, позивач, для підтвердження заявленої митної вартості товару, що була скоригована відповідно до рішення відповідача, 10 травня 2019 року надіслав до митного органу Лист №0805/19-03 від 08 травня 2019 р., а також наступні документи та інформацію:

1) щодо інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість Товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - позивач надав відповідачу для ознайомлення на 3 аркушах фотокопії наступних платіжних документів: довідки Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" №КНО-09.1.9.2/131 від 26 березня 2019 р.; платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах №246 від 16 листопада 2018 р. та платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах №265 від 05 грудня 2018 р., виданих позивачем, які підтверджують, що позивач перерахував на користь продавця спірного товару вартість останнього в розмірі 59 380,00 доларів США;

2) щодо виписки з бухгалтерської документації - позивач надав відповідачу для ознайомлення на 6 аркушах фотокопії наступних документів бухгалтерського обліку позивача щодо реалізації спірного товару на митній території України: видаткової накладної №5894 від 20 березня 2019 р., складеної між позивачем та Приватним підприємством "Текстиль-Контакт-Львів"; податкової накладної №1586 від 20 березня 2019 р., складеної позивачем; видаткової накладної №6070 від 21 березня 2019 р., складеної між позивачем та Державним підприємством "Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка"; податкової накладної №1754 від 21 березня 2019 р., складеної позивачем; видаткової накладної №49337 від 06 квітня 2019 р., складеної між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Селена"; податкової накладної №633 від 06 квітня 2019 р., складеної позивачем;

3) щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини - позивач звернув увагу відповідача, що у нього був відсутній станом на день підписання листа позивача будь-який висновок про якісні та вартісні характеристики спірного товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Окрему увагу позивач звернув на те, що приписи частини третьої статті 53 МК України покладають на позивача обов`язок щодо надання витребуваного відповідачем експертного висновку лише за умови його наявності в позивача.

Разом з цим, вважаючи рішення відповідача про коригування митної вартості товарів протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів ним було надано, що у свою чергу свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого Митницею рішення про коригування митної вартості товарів.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Згідно із статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, орган доходів і зборів наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 53 МК України, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, з аналізу наведеної норми слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зауважує, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Водночас, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відтак, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Водночас, як правильно було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, платіжні доручення позивача видані на загальну суму 59380,00 доларів США, що відповідає дійсній вартості товару та підтверджує те, що вартість товару складає 59380,00 доларів США. Разом з цим, судом також встановлено, що позивачем було також надано відповідачу довідку АТ "Перший Український Міжнародний Банк" №КНО - 09.1.9.2/131 від 26 березня 2019 р., яка підтверджує, що позивач дійсно сплатив за товар 59380,00 доларів США, оскільки, обслуговуючий банк зняв з валютного контролю імпортну операцію позивача щодо придбання товару на суму 59380,00 доларів США.

З огляду на зазначене, висновок контролюючого органу, викладений в оскаржуваному рішенні в якості однієї з підстав для коригування визначеної позивачем митної вартості товару, а саме: що згідно з пп. 4.1, 4.2 контракту №1801-02/ЕХ від 30 січня 2018 р. покупець здійснює проплату товару згідно з інвойсом та 50% перед відвантаженням товару. Тоді як згідно платіжних доручень №246 від 16 листопада 2018 р. та №265 від 05 грудня 2018 р. оплата здійснюється 17 800 доларів США та 41 580 доларів США не свідчить про те, що декларантом було заявлено недостовірні дані щодо дійсної вартості товару.

Крім того, судом встановлено, що товар було відвантажено (поставлено) продавцем позивачу 17 січня 2017 р., що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 122014 від 17 січня 2019 р. При цьому, колегія суддів зауважує, що вказана дата поставки товару повністю узгоджується як з положеннями Доповнення, які передбачають, що товар має бути відвантажений у строк з листопада 2018 року по грудень 2019 року, з урахуванням того, що Контракт діє до 31 січня 2019 р. включно.

Тобто, з наведеного вбачається, що товар продавцем позивачу був поставлений до закінчення дії Контракту, на підставі якого здійснювалася поставка товару.

Наведені обставини на переконання колегії суддів свідчать про те, що відповідачем під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA125110/2019110001/2 від 15 лютого 2019 р. не було досліджено належним чином та безпідставно не взято до уваги подані документи позивача.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що під час розгляду даної справи у суді першої та апеляційної інстанцій відповідач не довів достатніми, належними та допустимими доказами, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Разом з цим, за результатом апеляційного розгляду даної справи судовою колегією встановлено, що матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідній митній декларації митна вартість товару базується на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що доводи відповідача про документальне непідтвердження позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості на підставі митних декларацій від 08 жовтня 2018 року № UА205090/2018/83688 та №UА100110/2019/160582 є протиправним.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що визначення відповідачем митної вартості товару за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, апелянтом не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано жодних належних та допустимих доказів які б свідчили про правомірність прийнятих ним рішень у межах спірних правовідносинах.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення відповідача, не відповідає критеріям, визначеним ст. 2 КАС України, а представлені позивачем докази у своїй сукупності дають підстави вважати що оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень є протиправним та таким, що прийняте відповідачем необґрунтовано.

Отже, на підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріально та процесуального права.

У свою чергу, вказані представником відповідача в апеляційній скарзі доводи не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315-316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: Г.В. Земляна

В.Ю. Ключкович