Ухвала

від 18.05.2020 по справі 640/1294/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/1294/19

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

18 травня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БМ Дистрибушн Плюс до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю БМ Дистрибушн Плюс (далі - Позивач, ТОВ БМ Дистрибушн Плюс ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - Відповідач-1, ДФС України), Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач-2, ГУ ДФС у м. Києві) про:

- визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.12.2018 року №1029293/40109330;

- зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ БМ Дистрибушн Плюс від 15.12.2017 року №120.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.01.2020 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 року вперше подану ГУ ДФС у м. Києві апеляційну скаргу повернуто Апелянту у зв`язку із несплатою судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві (далі - Апелянт, ГУ ДПС у м. Києві), як правонаступник ГУ ДФС у м. Києві, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору та її копії відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення було отримано Відповідачем-2 09.01.2020 року (а.с. 107, зворотній бік), отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням вихідних днів було 10.02.2020 року. Проте апеляційну скаргу направлено до суду першої інстанції 07.04.2020 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції Апелянт зазначив, що звернення учасника справи із клопотанням про поновлення процесуального строку є підставою для його задоволення, а положення КАС України зазначають, що апеляційну скаргу може бути подано не пізніше одного року з дня складання повного тексту.

Разом з тим, на переконання суду, такі причини пропуску процесуального строку поважними бути не можуть з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану ГУ ДФС у м. Києві апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 року у зв`язку з несплатою судового збору, копію якої отримано Відповідачем-2 21.02.2020 року (а.с. 129). Указаним судовим рішенням було надано податковому органу десятиденний строк для усунення недоліків. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДФС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків та повернуто вперше подану останнім апеляційну скаргу. Тобто, Відповідач-2 мав достатній визначений законодавцем строк для забезпечення сплати судового збору.

Водночас, отримавши копію ухвали від 10.03.2020 року про повернення вперше поданої апеляційної скарги 13.03.2020 року, ГУ ДПС у м. Києві, як правонаступник ГУ ДФС у м. Києві, вдруге подало її лише 07.04.2020 року, що вказує на відсутність вчинення контролюючим органом активних дій, спрямованих на апеляційне оскарження судового рішення.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №820/4420/18.

З огляду на викладене посилання ГУ ДПС у м. Києві на поважність пропуску тридцятиденного строку на оскарження рішення з підстав наявності у нього права на повторне звернення з апеляційною скаргою є необґрунтованим.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження Апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду Відповідачем-2 не зазначено.

Крім іншого, приписи п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України визначають, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України Про судовий збір (далі - Закон).

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень позовні вимоги є вимогами немайнового характеру.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, складала 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2019 року приписами Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік від 23.11.2018 року № 2696-VIII встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921,00 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції складає 2 881,50 грн. (1 921,00 х 150%).

Однак, всупереч вимог КАС України, Апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, а клопотання про відстрочення його сплати визнано необґрунтованим, про що постановлено ухвалу від 18.05.2020 року.

Також, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додаються, зокрема, копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Водночас, попри викладені приписи, ГУ ДПС у м. Києві до апеляційної скарги не додано її копії відповідно до кількості учасників справи.

Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи, що Апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження визнано необґрунтованим; до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, а клопотання про відстрочення його сплати визнано необґрунтованим; до апеляційної скарги не доданої її копії відповідності до кількості учасників справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ГУ ДПС м. Києві строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом:

- подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних, на думку Апелянта, причин для його поновлення;

- надання документу про сплату судового збору у розмірі 2 881,50 грн. на такі реквізити: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101;

- надання однієї копії апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БМ Дистрибушн Плюс до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Вказати, що Апелянт протягом десяти днів, які обраховуються з моменту отримання копії даної ухвали, але не раніше дня закінчення карантину, запровадженого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначити інші причини, які він вважає поважними, для його поновлення, а також усунути інші недоліки, викладені у вказаній ухвалі.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, а також не будуть усунуті інші недоліки апеляційної скарги, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк