Постанова

від 15.05.2020 по справі 910/20874/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2020 р. Справа№ 910/20874/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Шаптали Є.Ю.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Преміум-1"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 16.01.2020 (суддя Павленко Є.В.)

у справі №910/20874/16

за первісним позовом Приватного підприємства "Преміум-1"

до Приватного акціонерного товариства "Оболонь"

про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна укладеним

та

за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Оболонь"

до Приватного підприємства "Преміум-1"

про визнання попереднього договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Преміум-1" (далі - позивач за первісним позовом) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Оболонь" (далі - відповідач за первісним позовом) про зобов`язання укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2019 справу № 910/20874/16 прийнято до провадження суддею Павленком Є.В. та призначено підготовче засідання.

Відповідачем за первісним позовом до суду першої інстанції подано зустрічний позов про визнання попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.07.2016 недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 прийнято зустрічний позов Публічного акціонерного товариства "Оболонь" до Приватного підприємства "Преміум-1" про визнання попереднього договору недійсним, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Від позивача до місцевого господарського суду надійшла заява про зміну предмету первісного позову, в якій останній просив визнати укладеним між сторонами договір купівлі-продажу нерухомого майна у редакції, зазначеній у вказаній заяві. Ця заява була прийнята судом першої інстанції до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2019 строк підготовчого провадження у справі № 910/20874/16 було продовжено на 30 днів, підготовче судове засідання відкладено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 підготовче провадження у даній справі було закрито та призначено її до судового розгляду по суті.

16.01.2020 від позивача за первісним позовом до суду першої інстанції надійшли письмові пояснення, до яких було долучено ряд доказів, також у вказаних письмових поясненнях первісного позивача, останній просив суд першої інстанції визнати поважними причини пропуску та поновити йому пропущений процесуальний строк на цих подання доказів.

В обґрунтування наведених письмових пояснень, позивач за первісним позовом посилався на те, що у його штаті відсутній юрист, тоді як за час судового розгляду даної справи у останнього двічі змінювався представник, у зв`язку з розірванням відповідних договорів про надання правничої допомоги. Відтак, враховуючи необхідність залучення нового представника, вивчення останнім матеріалів справи, збирання доказів та підготовки процесуальних документів, позивач за первісним позовом не зміг подати вищенаведені докази у встановлений строк.

Разом з цим, позивачем за первісним позовом до суду першої інстанції було надано клопотання, в якому останній просив місцевий господарський суд призначити у даній справі повторну судову оціночно-земельну експертизу. Також у вказаному клопотанні первісний позивач просив поновити йому пропущений строк на подання зазначеного клопотання про призначення судової експертизи.

Вказане клопотання мотивовано неможливістю його подання у встановлений законом строк, з огляду на те, що з наявним у матеріалах справи висновком судового експерта № 9170/17-41 представник первісного позивача ознайомився лише 10.01.2020.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 відмовлено у задоволенні клопотань Приватного підприємства "Преміум-1" про поновлення строку на подання клопотання про призначення повторної оціночно-земельної експертизи та доказів.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Приватне підприємство "Преміум-1" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі №910/20874/16 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити клопотання Приватного підприємства "Преміум-1" від 16.01.2020 про визнання причин пропуску строку поважними та приєднання доказів до матеріалів справи, а також клопотання Приватного підприємства "Преміум-1" від 16.01.2020 про визнання причин пропуску строку поважними та призначення у справі №910/20874/16 повторної оціночно-земельної експертизи.

Також в апеляційній скарзі міститься клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі №910/20874/16. Клопотання обґрунтоване тим, що копію оскаржуваної ухвали суду скаржник не отримував, а про прийняття дізнався з тексту рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі №910/20874/16, яке отримано засобами поштового зв`язку 27.01.2020. Також у період з 05.02.2020 по 17.02.2020 (включно) директор ПП "Преміум-1" перебував у відпустці, що підтверджується копією наказу №7 від 04.02.2020.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції викладеної у апеляційній скарзі позивач за первісним позовом наголошує на тому, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваної ухвали не здійснено належної оцінки обґрунтованості доводів скаржника, тому на думку останнього місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про відсутність поважності пропуску позивачем за первісним позовом строку на подання клопотань про приєднання доказів та про проведення повторної оціночно-будівельної експертизи.

Разом з цим, позивач за первісним позовом зазначає, що у штаті Приватного підприємства "Преміум-1" відсутній юрист або адвокат, який би надавав на постійній основі правову допомогу позивачу.

Крім цього, позивач посилається на розірвання договорів про надання правової допомоги з адвокатами, які представляли інтереси Приватного підприємства "Преміум-1" у деяких судових засіданнях у цій справі

Таким чином, позивач вважає, що пропущення ним процесуального строку на подання клопотання про призначення повторної оціночно-земельної експертизи та доказів відбулося з поважних причин, які об`єктивно від нього не залежали.

Процедура апеляційного провадження у Північному апеляційному господарському суді

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Преміум-1" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі №910/20874/16 залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині на підставі ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.

13.03.2020 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги до якої додано квитанцію №13-244210/1 від 13.03.2020 про сплату судового збору в сумі 2102 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 поновлено Приватному підприємству "Преміум-1" строк для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі №910/20874/16. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Преміум-1" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі №910/20874/16. Апеляційний перегляд оскаржуваної ухвали вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк.

За правилами ч. 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31-34 частини першої статті 255 цього кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Позиція Північного апеляційного господарського суду

Колегія суддів, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваної ухвали з наступних підстав.

Частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли Господарського процесуального кодексу України встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини другої статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.

При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого Господарського процесуального кодексу України, суд також не може продовжити строк понад встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк.

Разом з тим, в аспекті зазначеного, колегія суддів вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016). Зважаючи на це, вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має виходити з наведених вище відмінностей між поновленням та продовженням процесуальних строків, враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16.

У відповідності із ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства. (ч.ч.1, 2 ст.114 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Аналіз приписів статей 14, 169 Господарського процесуального кодексу України дозволяє дійти висновку, що процесуальному праву учасників справи на подання заяв та клопотань щодо процесуальних питань, які виникають під час провадження у справі кореспондується обов`язок господарського суду щодо їх розгляду в порядку, встановленому Господарського процесуального кодексу України, в межах заявлених вимог та на підставі поданих учасниками справи доказів.

Дана правова позиція узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 910/16594/15.

Здійснивши оцінку поданих позивачем за первісним позовом клопотань, суд першої інстанції обґрунтовано встановив те, що позивачем не було підтверджено належними і допустимими доказами неможливості подання долучених до його письмових пояснень від 15 січня 2020 року документів у встановлений строк з причин, що не залежали від первісного позивача. Крім того, заявником у встановленому законом порядку не було обґрунтовано й неможливості подання його клопотання про призначення судової експертизи в установлений законом строк.

З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з правомірним висновком суду першої інстанції про те, що відсутність у штаті Приватного підприємства "Преміум-1" юриста, неодноразова зміна представників первісного позивача та ознайомлення його чергового представника з матеріалами справи під час розгляду спору по суті жодним чином не може свідчити про наявність правових підстав для звільнення позивача за первісним позовом від обов`язку подання доказів та вчинення певних дій у встановлений законом чи судом строк.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні клопотань Приватного підприємства "Преміум-1" про поновлення строку на подання клопотання про призначення повторної оціночно-земельної експертизи та доказів, що не може вважатися порушенням норм процесуального права, яке тягне за собою наслідки у вигляді скасування відповідного судового рішення.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування ухвали суду першої інстанції, а тому відхиляються судом.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглянувши клопотання позивача за первісним позовом про поновлення строку на подання клопотання про призначення повторної оціночно-земельної експертизи та доказів, надав оцінку наведеним позивачем за первісним позовом доводам, правильно застосував норми процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі № 910/20874/16 - без змін.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Преміум-1" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі №910/20874/16 - без змін.

Матеріали справи №910/20874/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

Є.Ю. Шаптала