Рішення

від 07.05.2020 по справі 902/93/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2020 р. Cправа № 902/93/19

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Німенко О.І.,

у відсутності представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом : ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційне підприємство "Світоч - А" (вул. 50-річчя Перемоги (Замостянська) - проспект Коцюбинського, 26/58, м. Вінниця, 21009)

про стягнення 629 799,50 грн,

В С Т А Н О В И В :

08.02.2019 до суду надійшов позов гр. ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А" про стягнення вартості частини майна товариства, пропорційної частці учасника у статутному капіталі у розмірі 629 799,50 грн.

В якості підстав заявлених позовних вимог позивач зазначає, що після виключення гр. ОСОБА_1 на підставі заяви про вихід з товариства зі складу учасників ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А" йому перераховано в якості частини майна в товаристві, пропорційної часті у статутному капіталі грошові кошти в сумі 19 655,68 грн.

Однак, вказана сума, на думку позивача, не відповідає встановленому законодавством розміру та її розмір не узгоджується із вартістю нерухомого майна належного відповідачу, яка відповідно до звіту про незалежну оцінку становить 2 519 198 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача вартість частини майна товариства, пропорційну частці учасника у статутному капіталі у розмірі 629 799,50 грн.

Ухвалою суду від 11.02.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/93/19 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.03.2019.

Відповідно до ухвали суду від 05.03.2019, яку занесено до протоколу судового засідання від цієї ж дати, задоволено клопотання позивача про витребування у відповідача доказів, які підтверджують належність йому вбудованих приміщень хімчистки на першому поверсі десятиповерхової будівлі будинку побуту "Ювілейний" (літ. А) загальною площею 94,60 кв.м. (приміщення №№ 20, 22, 23), що знаходяться за адресою: м . Вінниця, вул . Замостянська/пр- т Коцюбинського, буд. 26/58 , а саме належним чином засвідченої копії свідоцтва про право власності від 20.04.2004 р. реєстраційний № 900 та відкладено розгляд справи до 21.03.2019.

Слід також зазначити, що ухвалою суду від 22.03.2019 позивачу відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А" в межах суми позовних вимог в розмірі 629 799,50 грн, а саме на вбудовані приміщення хімчистки на першому поверсі десятиповерхової будівлі будинку побуту "Ювілейний" (літ. А) загальною площею 94,60 кв.м. (приміщення №№ 20, 22, 23), що знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. Замостянська/пр-т Коцюбинського, буд.26/58 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 902/93/19.

Під час підготовчого провадження у справі учасники процесу скористалися правом на подання заяв по суті справи. Зокрема, на позовну заяву відповідач надав відзив (а.с. 40-55, том 1), позивач - відповідь на відзив (а.с. 64-71, том 1) та відповідач, в свою чергу, заперечення на відповідь на відзив (а.с. 91-100, том 1).

Окрім того, 20.03.2019 позивачем до суду подано клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, під час розгляду якого в судовому засіданні 04.04.2019 представники відповідача не висловили заперечень щодо проведення судової експертизи, однак просили включити на розгляд експерта питання, які вказані у заяві відповідача б/н від 04.04.2019.

Так, ухвалою суду від 04.04.2019 зазначене клопотання представника позивача задоволено, призначено у справі № 902/93/19 комплексну судову економічну та будівельно-оціночну експертизу, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, витрати на проведення експертизи покладено на позивача, провадження у справі зупинено до отримання судової експертизи.

Призначаючи судову експертизу, при визначені остаточного кола питань, які мають бути поставлені експерту судом враховано правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 24.04.2018 у справі № 925/1165/14, з урахуванням чого питання наведенні відповідачем у заяві б/н від 04.04.2019 не взято до уваги.

В ході проведення призначеної судової експертизи у справі № 902/93/19 судом задоволено ряд клопотань експертів щодо надання додаткових документів, необхідних для проведення експертних досліджень та погоджено строк проведення комплексної судової економічної та будівельно-оціночної експертизи у термін понад 90 календарних днів.

Окрім того, позивачу скеровано рахунок для здійснення попередньої оплати комплексної експертизи в частині проведення оціночно-будівельного дослідження.

23.09.2019 від Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення експерта про неможливість надання висновку в частині товарознавчої експертизи, у зв`язку з недостатністю в наданих документах інформації для проведення дослідження.

30.09.2019 до суду надійшов лист завідувача Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Криловського В.С. вих. № 3043/19-21 від 23.09.2019, у якому повідомлено, що кошти на оплату вартості експертних послуг не надійшли, відтак ухвала суду від 04.04.2019 про призначення комплексної судової економічної та будівельно-оціночної експертизи у справі № 902/93/19 залишається без виконання. При цьому експертною установою повернуто матеріали справи № 902/93/19 та матеріали інвентаризаційної справи №3013, які направлялися експерту для дослідження.

Ухвалою суду від 09.10.2019 провадження у справі поновлено, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів з власної ініціативи суду на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України та призначено підготовче судове засідання на 25.10.2019

25.10.2019 через канцелярію суду надійшло клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи звіту про незалежну оцінку 2/125 частини будинковолодіння та обладнання, що належить ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А".

За результатами проведеного судового засідання 25.10.2019 судом постановлено ухвалу про призначення у справі комплексної судової економічної та будівельно-оціночної експертизи, проведення якої доручено Вінницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України з урахуванням пропозиції відповідача щодо зміни експертної установи. Провадження у справі зупинено до отримання судової експертизи.

З огляду на те, що позивачем не здійснено оплати вартості експертних послуг відповідно до ухвали суду від 04.04.2019, що мало наслідком невиконання призначеної у справі судової комплексної експертизи, суд дійшов висновку про необхідність покладення витрат за проведення судової експертизи на відповідача.

В ході проведення судової експертизи Вінницьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України судом постановлено ряд ухвал, відповідно до яких задоволено клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення призначеної у справі судової експертизи та про забезпечення безперешкодного доступу до об`єкта дослідження з метою проведення його натурного обстеження 10.02.2020.

Окрім того, супровідними листами №902/93/19/1842/19 від 24.12.2019 та №902/93/19/34/20 від 10.01.2020 на адресу відповідача направлено надані експертною установою рахунки на оплату за проведення судової експертизи. Вдруге рахунок направлявся, у зв`язку зі зміною у ньому реквізитів одержувача платежу, враховуючи запровадження в Україні міжнародного номера банківського рахунку за стандартом IBAN. При цьому відповідачу вказано про необхідність надіслання до суду документу про оплату за судову експертизу.

21.02.2020 до суду повернуто матеріали справи з експертної установи із висновком експерта №54/128 від 14.02.2020 за результатами проведеної експертизи.

Так, ухвалою суду від 27.02.2020 призначено підготовче судове засідання у справі на 26.03.2020 та повідомлено учасників справи про дату, час та місце його проведення.

Ухвалою суду від 26.03.2020 провадження у справі поновлено.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 08.04.2020, а згодом розгляд справи відкладено до 07.05.2020 внаслідок задоволення відповідних клопотань учасників справи.

06.05.2020 на електронну адресу суду надійшла заява представника позивача, відповідно до якої останній просить проводити підготовче засідання у справі 07.05.2020 без його участі, позовні вимоги підтримує та просить повідомити про дату, час та місце розгляду справи по суті.

07.05.2020 через канцелярію суду надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційного підприємства "Світоч - А" про розгляд справи без участі представника відповідача, відповідно до якого відповідач позов не визнає з підстав та обставин, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судове засідання 07.05.2020 представники сторін не з`явилися. Останні про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином ухвалою суду, яка надсилалася рекомендованою поштовою кореспонденцією.

У зв`язку з неявкою учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши клопотання представника позивача, яке надійшло на електронну адресу суду 06.05.2020, суд дійшов висновку про його відхилення як необґрунтованого, враховуючи таке.

Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зокрема, за приписами п.2 ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки .

Слід зауважити, що розгляд справи по суті було призначено ухвалою суду від 26.03.2020 на 08.04.2020. При цьому за результатами проведеного судового засідання 08.04.2020 у відсутності представників сторін розгляд справи по суті відкладено на 08.04.2020.

Ухвалу суду як від 26.03.2020, так і від 08.04.2020 було завчасно отримано безпосередньо позивачем, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими поштовими повідомленнями. При цьому суд акцентує увагу, що представником позивача у поданому клопотанні не вказано на необхідність відкладення розгляду справи з метою вчинення будь-яких процесуальних дій, що потребують особистої явки у судове засідання представника та не заявлено про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, як передбачено ст.197 ГПК України.

Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 42 ГПК України, зокрема, щодо виявлення поваги до суду та до інших учасників судового процесу; сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; обов`язку подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Разом з тим адресовані відповідачу ухвали були повернуті на адресу суду із відміткою поштового відділення: "за закінченням встановленого строку зберігання". При цьому таке направлення здійснювалося за юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційного підприємства "Світоч - А" згідно з відомостями, що містяться у ЄДРЮОФОП, відтак у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце слухання справи.

Окрім того, обізнаність відповідача про призначене судове засідання підтверджується змістом заяви від 07.05.2020 про розгляд справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційного підприємства "Світоч - А".

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами за відсутності представників сторін.

Як слідує зі змісту позовної заяви в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що у січні 1996 року ОСОБА_1 та громадяни України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 створили Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне-підприємство "Світоч-А".

Відповідно до п. 5.3. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне-підприємство "Світоч-А" (далі - Товариство, ТОВ ВКП "Світоч-А") (в редакції 2004 року) Товариство має Статутний фонд який складається з нерухомого майна (приміщення) та устаткування, що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. 50-річчя Перемоги - пр-т Коцюбинського, 26/58 в Будинку побуту "Ювілейний" загальною площею 94,6 м2 придбаного в ході приватизації шляхом внесення коштів в рівних пропорційних долях загальною вартістю 69 668,20 грн. Учасники володіють такими частками:

- ОСОБА_3 - 17417,05 грн, що становить 25 % Статутного фонду;

- ОСОБА_2 - 17417,05 грн, що становить 25 % Статутного фонду;

- ОСОБА_1 - 17417,05 грн, що становить 25 % Статутного фонду;

- ОСОБА_4 - 17417,05 грн, що становить 25 % Статутного фонду.

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вирішили вийти із Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне-підприємство "Світоч-А", у зв`язку з чим звернулися до Загальних зборів Товариства із відповідною заявою та просили провести виплату вартості частини майна, пропорційну частці у Статутному капіталі Товариства.

18.12.2017 проведено збори учасників (засновників) ТОВ ВКП "Світоч-А". На цих зборах прийнято рішення, оформлене протоколом № 33, яким виключено ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зі складу учасників Товариства та вирішено здійснити їм виплату вартості частини майна Товариства, пропорційно їх частці у Статутному капіталі.

Позивач зазначає, що 23.10.2018 з відділення поштового зв`язку "Укрпошта" на його адресу надійшло повідомлення про те, що на ім`я ОСОБА_1 наявний електронний переказ від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне-підприємство Світоч-А" у сумі 19 655,68 грн, тобто відповідач оцінив його вартість частини майна, пропорційну частці у Статутному капіталі Товариства у вказаній сумі.

Разом з тим позивач вважає, що вказана сума не відповідає встановленому законодавством розміру. При цьому вказує, що відповідно до п. п. 4.1., 4.2. Статуту Товариства (в редакції 2004 року) учасники Товариства є особи, вказані в п. 1.1. Статуту Учасники Товариства мають право, зокрема, вийти в установленому порядку з Товариства.

Згідно з п. 5.12. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне-підприємство "Світоч-А" (в редакції 2004 року) учасник Товариства має право вийти з Товариства, повідомивши Товариство про свій вихід не пізніше ніж за один місяць до виходу. Учасник, який виходить із Товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у Статутному фонді (капіталі) Товариства. За домовленістю між учасником та Товариством виплата вартості частини майна Товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до Статутного фонду був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строк її виплати встановлюється Статутом Товариства і законом. Спори, що виникають у зв`язку з виходом учасника із Товариства, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному фонді, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Пунктом 5.14. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне-підприємство "Світоч-А" (в редакції 2004 року) сторонами погоджено, що у випадку виходу учасника зі складу учасників Товариства йому повністю сплачується внесена частка і отримана на частку частина прибутку за період до моменту виходу учасника, а також вартість відповідної частини майна Товариства на момент виході зі складу Учасників. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов із Товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу, із відшкодуванням збитків від інфляції за строки виплат. Майно, передане Товариству тільки в користування, повертається учаснику в натуральній формі.

На думку позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне-підприємство "Світоч-А" у строк до 01.11.2018 було зобов`язане виплатити йому грошові кошти, які відповідають розміру внесеної частки, розміру отриманої на частку частини прибутку за період до моменту виходу, а також розміру вартості відповідної частини майна Товариства на момент виходу із відшкодуванням збитків від інфляції за строки виплат.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне-підприємство "Світоч-А" є власником нерухомого майна, а саме: вбудованих приміщень хімчистки на першому поверсі десятиповерхової будівлі Будинку побуту "Ювілейний" (літ. А), загальною площею 94,60 кв.м. (приміщення №№ 20,22,23), що знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. Замостянська/пр-т Коцюбинського, буд. 26/58 Про вказане майно зазначено в п. 5.3. Статуту Товариства (в редакції 2004 року).

Відповідно до звіту про незалежну оцінку вбудованих приміщень хімчистки на першому поверсі десятиповерхової будівлі Будинку побуту "Ювілейний" (літ. А), загальною площею 94,60 кв.м. (приміщення №№ 20,22,23), що знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. Замостянська/пр-т Коцюбинського, буд. 26/58 , встановлено, що вартість цього об`єкту нерухомості станом на 20.12.2017 становить 2 519 198,00 грн.

Отже, ОСОБА_1 вважає, що виплачені йому грошові кошти у сумі 19655,68 грн не відповідають розміру внесеної частки, розміру отриманої на частку частини прибутку за період до моменту виходу, а також розміру вартості відповідної частини майна Товариства на момент виходу із відшкодуванням збитків від інфляції за строки виплат. При цьому 08.01.2019 представник позивача направив на адресу відповідача лист з вимогою про сплату коштів з урахуванням встановленого законодавством розміру, проте така вимога залишена поза увагою відповідача.

З урахуванням викладеного позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А" вартість частини майна товариства, пропорційної частці учасника у статутному капіталі в сумі 629 799,50 грн.

Суть заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, зводиться до такого.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційне підприємство "Світоч - А" вважає необґрунтованим та безпідставним висновок позивача про те, що вартість частини майна належна їй до сплати повинна визначатись виключно із дійсної (ринкової вартості) об`єкта оцінки, з урахуванням загальної концепції визначення ринкової вартості об`єктів нерухомого майна та без урахування іншого майна товариства.

Відповідач зазначає, що порядок і спосіб визначення вартості частини майна, пропорційної частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Згідно з п. 5.12 Статуту Товариства учасник Товариства має право вийти з Товариства, повідомивши Товариство про свій вихід не пізніше ніж за один місяць до виходу. Учасник, який виходить із Товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у Статутному фонді (капіталі) Товариства. За домовленістю між Учасником та Товариством виплата вартості частини майна Товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до Статутного фонду (капіталу) був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається Учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці Учасника у Статутному фонді (капіталі), а також порядок і строки її виплати встановлюються Статутом Товариства і законом. Спори, що виникають у зв`язку з виходом Учасника із Товариства, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у Статутному фонді (капіталі), її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Пунктом 5.14 Статуту визначено, що у випадку виходу Учасника зі складу Учасників Товариства йому повністю сплачується внесена частка і отримана на частку частина прибутку за період до моменту виходу Учасника, а також вартість відповідної частини майна Товариства на момент виходу із складу Учасників. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому Учасник вийшов із Товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу, із відшкодуванням збитків від інфляції за строк виплати. Майно, передане Товариству тільки в користування, повертається Учаснику в натуральній формі.

Згідно з пунктом 5.1 Статуту майно Товариства є власністю Товариства і складається із основних фондів та обігових засобів, а також інших цінностей, вартість яких відображається в самостійному балансі Товариства. Майно знаходиться в його повному розпорядженні і вилученню не підлягає.

Отже, як слідує зі Статуту товариства, вартість належного йому майна відображається в балансі та безпосередньо в пункті 5.3 Статуту.

Виходячи з вище зазначених вимог законодавства та Статуту товариства, сума яка підлягає виплаті позивачу визначається пропорційно від ціни чистих активів товариства, яка визначається в порядку, встановленому законодавством на підставі вартості майна відображеного в балансі.

Порядок визначення вартості чистих активів товариства регулюється Методичними рекомендаціями щодо визначення вартості чистих активів акціонерних товариств, схвалених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.11.2004 р. № 485.

Згідно даних методичних рекомендацій вартість чистих активів товариства розраховується на підставі даних фінансової звіту (балансу) станом на 01.11.2017 (дня виходу з товариства) та дорівнює сумі необоротних активів (55 918,51 грн) та оборотних активів (51 581,86 грн) мінус сума поточних зобов`язань (28 877,64 грн).

Виходячи з зазначеного сума чистих активів товариства = (55 918,51 + 51 581,86) - 28 877,64 = 78 622,73 грн.

Відтак, вартість частини майна товариства, пропорційна частці позивача в статутному капіталі становить 78 622,73 * 25% = 19655,68 грн і саме зазначена сума була сплачена позивачу відповідно до фіскального чеку ПАТ "Укрпошта".

Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обґрунтованості проведеного ним розрахунку виплати, а тому відсутні будь-які правові підстави для задоволення позовних вимог.

В свою чергу, у відповіді на відзив позивач заперечує щодо тверджень відповідача, вказує, що за наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна.

Тому вартість частини майна товариства, належна до сплати позивачу має визначатися із дійсної (ринкової) вартості майна ТОВ "ВКП "Світоч-А", що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 у справі № 925/1165/14.

При визначенні вартості належної до сплати позивачу частки, останній посилається на Звіт про незалежну оцінку належних відповідачу вбудованих приміщень хімчистки на першому поверсі десятиповерхової будівлі Будинку побуту "Ювілейний" (літ. А), загальною площею 94.60 кв.м. (приміщення №№ 20.22,23), що знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. Замостянська/пр-т Коцюбинського, буд. 26/58 , відповідно до якого вартість цього об`єкту нерухомості станом на 20.12.2017 становить 2 519198,00 грн.

З огляду на викладене, позивач вважає, що наведені відповідачем мотиви не спростовують законності та обґрунтованості вимог позовної заяви.

В доповнення до викладеної позиції відповідач у запереченні на відповідь на відзив , зокрема, вказує на п.30 Постанови Пленуму ВС України №13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", відповідно до якого при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.

Тобто, відповідач вважає необґрунтованими та безпідставними вимоги позивача про виплату вартості частини майна Товариства виходячи із дійсної (ринкової вартості) нерухомого майна, оскільки Статутом ТОВ "ВКП "Світоч-А" передбачений інший порядок визначення вартості такого майна.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне-підприємство "Світоч-А" було створено у складі чотирьох учасників, одним із яких є ОСОБА_1 . Частка у статутному капіталі кожного з учасників Товариства на момент створення складала 17417,05 грн, що становить 25 % Статутного фонду Товариства.

Згодом ОСОБА_1 подав до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А" заяву від 01.11.2017 про свій вихід з складу учасників Товариства. Підпис ОСОБА_1 на вказаній заяві засвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Сорочинською І.Г. та зареєстровано в реєстрі за №1451.

18.12.2017 були проведені загальні збори Товариства на яких прийнято рішення задовольнити подану заяву ОСОБА_1 про його вихід з Товариства, а також провести з ним розрахунок відповідно до вимог законодавства.

23.10.2018 з відділення поштового зв`язку "Укрпошта" позивачем отримано повідомлення про надходження останньому електронного переказу від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне-підприємство "Світоч-А" у сумі 19 655,68 грн.

Однак, вказана сума, на думку позивача не відповідає розміру внесеної частки, розміру отриманої на частку частини прибутку за період до моменту виходу, а також розміру вартості відповідної частини майна Товариства на момент виходу.

Так, позивач просить визначити його частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А" на підставі Звіту про незалежну оцінку вбудованих приміщень хімчистки на першому поверсі десятиповерхової будівлі Будинку побуту "Ювілейний" (літ. А), загальною площею 94,60 кв.м. (приміщення №№ 20,22,23), що знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. Замостянська/пр-т Коцюбинського, буд. 26/58 , відповідно до якого вартість цього об`єкту нерухомості станом на 20.12.2017 становить 2 519 198,00 грн.

08.01.2020 позивачем направлено вимогу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне-підприємство "Світоч-А" про здійснення ОСОБА_1 виплат при виході учасника Товариства з урахуванням встановлених законодавством вимог на підставі вищевказаного Звіту про незалежну оцінку. Відповіді відповідача на таку вимогу матеріали справи не містять.

Відповідач, в свою чергу вважає, що сума яка підлягає виплаті позивачу визначається пропорційно від ціни чистих активів товариства в порядку, встановленому законодавством на підставі вартості майна відображеного в балансі. Тому вартість частки позивача при виході з Товариства розраховано відповідно до Методичних рекомендацій щодо визначення вартості чистих активів акціонерних товариств, схвалених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.11.2004 № 485. Розрахунок здійснено на підставі даних фінансової звіту (балансу) станом на 01.11.2017 (дня виходу з товариства), що дорівнює сумі необоротних активів 55 918,51 грн та оборотних активів (51 581,86 грн) мінус сума поточних зобов`язань (28 877,64 грн). Виходячи з зазначеного сума чистих активів товариства = (55 918,51 грн + 51 581,86 грн)-28 877,64 = 78 622,73 грн. Тому вартість частини майна товариства, пропорційна частці позивач в статутному капіталі становить 78 622,73 * 25% = 19 655,68 грн.

Отже, підсумовуючи викладене, спір у справі виник внаслідок різного підходу сторін при визначенні вартості майна Товариства, на підставі якої має здійснюватися виплата учаснику Товариства при його виході з Товариства.

З огляду на встановлені обставини, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

За змістом ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства. Аналогічні положення закріплені в п.3 ч.1 ст.116 ЦК України, відповідно до якого учасники господарського товариства мають право в порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, вийти з товариства.

Статтею 148 ЦК України у редакції, що діяла на момент виходу позивача зі складу учасників ТОВ "ВКП "Світоч-А" встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Справжність підпису на заяві про вихід з товариства підлягає нотаріальному засвідченню. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

За умовами п. 5.12 Статуту Товариства учасник Товариства має право вийти з Товариства, повідомивши Товариство про свій вихід не пізніше ніж за один місяць до виходу. Учасник, який виходить із Товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у Статутному фонді (капіталі) Товариства. За домовленістю між Учасником та Товариством виплата вартості частини майна Товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до Статутного фонду (капіталу) був здійснений шляхом передання права користування майно, відповідне майно повертається Учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці Учасника у Статутному фонді (капіталі), а також порядок і строки її виплати встановлюються Статутом Товариства і законом. Спори, що виникають у зв`язку з виходом Учасника із Товариства, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у Статутному фонді (капіталі), її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Пунктом 5.14 Статуту визначено, що у випадку виходу Учасника зі складу Учасників Товариства йому повністю сплачується внесена частка і отримана на частку частина прибутку за період до моменту виходу Учасника, а також вартість відповідної частини майна Товариства на момент виходу із складу Учасників. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому Учасник вийшов із Товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу, із відшкодуванням збитків від інфляції за строк виплати. Майно, передане Товариству тільки в користування, повертається Учаснику в натуральній формі.

Згідно з п. 4.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 під час вирішення спорів, пов`язаних з виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до статті 148 ЦК України та статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасник ТОВ (ТДВ) має право у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов`язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є такими, що суперечать чинному законодавству. Встановлюючи момент виходу учасника з товариства, господарським судам слід враховувати, що таким моментом є дата спливу строку, передбаченого частиною першою статті 148 ЦК України, або інша дата, зазначена у заяві учасника, якщо така дата визначена з дотриманням вимог цієї норми ЦК України.

Відповідно до ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" у редакції, що діяла на момент виходу позивача зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А", при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

Пунктом 4.14. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 встановлено, що під час розгляду спорів про стягнення вартості частини майна ТОВ та розміру частини прибутку господарські суди повинні мати на увазі, що вартість майна та розмір частини прибутку товариства, що належать до виплати учаснику, який вийшов, обчислюються на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства. Судам слід враховувати, що у разі виходу учасника з товариства чинне законодавство не передбачає настання у товариства обов`язку здійснити виплату такому учаснику вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства, у строки, коротші, ніж встановлені статтею 54 Закону України "Про господарські товариства". Водночас обов`язок товариства щодо розрахунків при виході з нього учасника виникає на підставі відповідного припису закону та не пов`язаний з наявністю або відсутністю вимоги про здійснення виплати (п.4.15. Постанови).

Як роз`яснено у п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв`язку.

Відтак, виходячи з аналізу вищенаведених законодавчих положень, п. 4.12., п. 4.14. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 25.02.2016 №4 та зазначених умов Статуту ТОВ "ВКП "Світоч-А" за 2017 рік, судом встановлено, що факт виходу ОСОБА_1 01.11.2017 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне-підприємство "Світоч-А" підтверджений нотаріально посвідченою заявою.

Відповідно до ч. 1. ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

За змістом ч. 1 ст. 66 та ст. 139 ГК України майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства (така правова позиція Великої Палати Верховного Суду наведена у п. 6.8 Постанови від 24.04.2018 у справі № 925/1165/14 ).

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду наведеним у зазначеній постанові за наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства , а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. При цьому, як слідує зі змісту вказаної Постанови, позивач у вказаній справі просив стягнути на його користь оцінену ринкову вартість частини майна при виході з товариства відповідача, пропорційну його частці у статутному капіталі.

Водночас, згідно правової позиції наведеної у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.07.2018 у справі №913/966/16 вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, яка визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). При цьому у вказаній Постанові Верховним Судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду наведену у справі № 925/1165/14, з приводу якої зазначено, що учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві, тобто така вимога є правом учасника, а не його обов`язком. Зокрема, у п. 35 постанови від 10.07.2018 зазначено, що законодавцем передбачено право учасника, який вийшов з товариства, вимагати визначення вартості його частки у статутному капіталі товариства, що підлягає йому до виплати у зв`язку з виходом з товариства, на підставі даних дійсної (ринкової) вартості майна товариства у разі незгоди учасника із вартістю, за якою майно обліковується на балансі товариства на дату виходу учасника з товариства.

Таким чином, враховуючи вищенаведені позиції Верховного Суду, визначення вартості частини майна Товариства, належної до сплати учаснику, який виходить із цього товариства, за вибором учасника товариства може проводитись як на підставі даних дійсної (ринкової) вартості майна товариства, так і з вартості чистих активів товариства на підставі балансу .

Окрім того, суд звертає увагу, що у п. 64 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" від 02.10.2003, в якому вирішувалося питання про справедливу сатисфакцію вартості майна підприємства, зазначено, що суд враховує аргумент заявника, за яким балансова вартість активів є далекою від того, щоб відповідати реальній вартості активів або, інакше кажучи, ринковій вартості. Таким чином, виплата учаснику при виході з ТОВ повинна бути здійснена саме виходячи зі справедливої ринкової вартості майна ТОВ на дату виходу, якщо учасник вважає, що балансова вартість такого майна нижче ринкової.

Незгода позивача із здійсненням йому нарахувань відповідачем при виході з Товариства з урахуванням вартості чистих активів ТОВ "ВКП "Світоч-А" на підставі балансу і слугувала підставою для звернення з позовом до суду.

Окремо слід зазначити, що з метою визначення дійсної (ринкової) вартості активів товариства на момент виходу позивача зі складу учасників і було призначено у даній справі судову експертизу.

Відповідно до висновку експерта №54/128 від 14.02.2020, здійсненого судовими експертами Вінницького науково - дослідного експертно - криміналістичного центру Ковальчук К.М. та Васковнюк Г.С. встановлено, що ринкова вартість активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційного підприємства "Світоч-А" (вул. 50-річчя Перемоги, проспект Коцюбинського, 26/58, м. Вінниця, 21009 ідентифікаційний код 13321102), а саме: вбудованих приміщень хімчистки №№ 20, 22, 23 загальною площею 94,60 кв.м., на першому поверсі десятиповерхової будівлі будівлі "Будинок побуту "Ювілейний" (літ. А), що знаходиться за адресою: м . Вінниця, вул. Замостянська/пр-т Коцюбинського, буд. 26 /58 , які належать відповідачу, станом на 01.11.207 могла становити 1063740,00 грн. Інша частина питання № 1 "Яка дійсна ринкова вартість… (інших основних засобів, нематеріальних активів, майна невиробничого призначення, оборотних активів, тощо) не вирішувалася при проведенні судової оціночно-будівельної експертизи.

Питання визначення вартості частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А" (вул. 50-річчя Перемоги, проспект Коцюбинського, 26/58, м. Вінниця, 21009 ідентифікаційний код 13321102), що належить до виплати ОСОБА_1 пропорційно розміру його частки (25 % статутного капіталу) у зв`язку із виходом зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А" станом на 01.11.2017 при проведенні експертизи не досліджувалося.

Відповідно до положень ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 98 ГПК України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Тобто, висновок експертизи є одним із доказів на підставі якого суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи і який оцінюється судом разом із іншими доказами за загальними правилами, однак висновок експертизи є докладним описом досліджень проведених експертом (фахівцем) в певній сфері знань з питань, які не можуть бути досліджені в межах судового засідання складом суду.

За змістом ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Оскільки висновок експерта №54/128 від 14.02.2020 відповідає вимогам статей 98, 101 ГПК України, то приймається судом як належний та допустимий доказ у справі.

Таким чином, враховуючи в сукупності встановлені обставини справи, вищенаведені правові позиції Верховного Суду та практику Європейського суду з прав людини, за наявності волевиявлення позивача про визначення частки майна належного до виплати останньому, у зв`язку із його виходом з учасників Товариства, на підставі даних дійсної (ринкової) вартості майна (активів) Товариства, та відсутності заперечень зі сторони відповідача щодо висновку експерта, суд вважає правомірним визначення частки належної до виплати позивачу, у зв`язку із його виходом із складу учасників ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А", виходячи з даних дійсної (ринкової) вартості майна Товариства, станом на 01.11.2017 в сумі 1 063 740 грн.

Оскільки частка майна позивача ОСОБА_1 в Товаристві становить 25 %, тому сума до виплати при виході з Товариства мала б становити 265 935 грн (1 063 740 грн *25 %).

Разом з тим, враховуючи здійснену Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А" виплату позивачу при виході з Товариства в сумі 19 655,68 грн, стягненню з відповідача підлягають кошти в решті суми (265 935 грн - 19 655,68 грн), що становить 246279,32 грн.

Окремо слід зазначити, що позивачем до позовної заяви додано копію висновку зі Звіту про незалежну оцінку об`єкту спільної приватної власності вбудованих приміщень хімчистки на І-му поверсі десятиповерхової будівлі Будинку побуту "Ювілейний" (літ. А), загальною площею 94,60 кв.м. (приміщення №№ 20,22,23), що знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. Замостянська/пр-т Коцюбинського, буд. 26/58 ", складеного оцінювачем Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський експертний центр" Боровковою С . Г ., відповідно до якого ринкова вартість вказаного об`єкту оцінки станом на 20.12.2017 становить 2 519 198 грн. З цієї вартості майна, позивач здійснював розрахунок позовних вимог.

Однак, такий висновок не береться судом до уваги, оскільки оцінка майна проводилася станом на 20.12.2017, тобто після виходу ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства, а мала би бути здійснена станом на 01.11.2017. При цьому суд позбавлений можливості дослідити строк дії висновку вказаного Звіту, оскільки позивачем такий Звіт не надано у повному обсязі.

З тих же підстав суд критично оцінює надані відповідачем до матеріалів справи Звіти ФОП Мархоцького О.М., якими встановлено, що ринкова вартість відповідного майна станом на 19.12.2017 без врахування ПДВ становить 1 073 496,00 грн, а ринкова вартість обладнання відповідно до переліку наданого Замовником ТОВ ВКП "Світоч-А" і знаходиться у приміщенні належному Замовнику за адресою: м. Вінниця, вул. 50-річчя Перемоги/пр. Коцюбинського, буд. 26/58 без врахування ПДВ становить 16203,31 грн. При цьому термін дії висновків вказаних звітів та самих звітів сплинув, оскільки був встановлений в 6 місяців з дати оцінки, як зазначено в самих звітах.

Отже, усі вищевказані звіти не можуть вважатися належними та допустимими доказами у справі.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За приписами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, врахувавши принцип диспозитивності та змагальності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в сумі 246 279,32 грн з мотивів наведених вище.

Слід звернути увагу, що при прийнятті рішення суд керувався таким.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що законним є рішення, ухвалене господарським судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно із ч.4 ст.4 ГПК України суд, зокрема, застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як визначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України", яке 10.05.2011 року набрало статусу остаточного, одним із критеріїв обґрунтованості судового рішення є те, щоб продемонструвати сторонами, що вони почуті.

В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 року та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998).

З огляду на те, що судом детально досліджено усі наявні у справі матеріали, розглянуто та заслухано доводи усіх учасників процесу та не залишено поза увагою жодний їхній аргумент, у суду наявні правові підстави вважати прийняте рішення законним та обґрунтованим, з огляду на що у сторін не повинно виникнути сумнівів, що вони почуті.

Таким чином, рішення господарського суду відповідає завданням господарського судочинства, що цілком узгоджується із положеннями ст.2 та ч. 3 ст.236 ГПК України.

Щодо розподілу судових витрат, то в силу положень ст.129 ГПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Доказів понесення сторонами інших судових витрат, зокрема, понесених позивачем витрат за проведення судової експертизи до матеріалів справи не подано, отже, пропорційний розподіл таких витрат не здійснюється. При цьому за приписами ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А" (вул. Замостянська - проспект Коцюбинського, 26/58, м. Вінниця, 21009; ідентифікаційний код 13321102) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 246 279,32 грн - суми вартості частини майна та 3 694,19 грн - витрат пов`язаних зі сплатою судового збору.

3. В решті позову відмовити, у зв`язку з чим витрати зі сплати судового збору в сумі 5752,8 грн залишити за позивачем.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За приписами ч.4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (із доповненнями, внесеними відповідно до Закону України від 30.03.2020 N 540-IX) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 18 травня 2020 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2, 3 - позивачу - АДРЕСА_1 ; представнику позивача - Дудчику О.М. - вул. Хмельницьке шосе, 2, оф.505, м. Вінниця, 21036;

4 - відповідачу - вул. 50-річчя Перемоги (Замостянська)-проспект Коцюбинського, 26/58, м. Вінниця, 21009.