Рішення

від 13.05.2020 по справі 903/175/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 травня 2020 року Справа № 903/175/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Імпульс Плюс»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «К.П.Верес»

про стягнення 16716,20 грн.

суддя Вороняк А.С.

секретар судового засідання Хвищук Н. В.

представники сторін:

від позивача: н/з,

від відповідача: н/з,

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Буд-Імпульс Плюс» звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «К.П.Верес» про стягнення 16716,20 грн., з них: 9858,20 грн. пені та 6858 грн. штрафу (із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 27.03.2020, яка прийнята судом 08.04.2020). Крім того, позивач просить суд стягнути із відповідача 2102 грн. судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконано в повній мірі умови договорів купівлі-продажу № 019/18 від 24.01.2018 в частині своєчасної оплати товару.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 12.03.2020 за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 08.04.2020.

Ухвалою суду від 08.04.2020 було повідомлено сторін, що розгляд справи по суті відбудеться 11.05.2020.

Ухвалою суду від 04.05.2020 було виправлено допущені в ухвалі суду від 08.04.2020 описки та викладено п. 1 резолютивної частини ухвали від 08.04.2020 в новій редакції, відповідно до якої повідомлено сторін, що розгляд справи по суті відбудеться 13.05.2020.

29.04.2020 від позивача надійшли письмові пояснення, в яких він просив суд стягнути із відповідача 16413,90 грн., з них: 9555,90 грн. пені, 6858 грн. штрафу та 2102 грн. судового збору.

12.05.2020 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та письмові пояснення, в яких представник зазначив, що ТОВ Буд-Імпульс Плюс відмовляється від позову в частині стягнення 22860 грн. та просить суд стягнути з відповідача 9555,90 грн. пені, 6858 грн. та судовий збір в розмірі 2102 грн.

13.05.2020 від позивача надійшли письмові пояснення, в яких позивач просить суд попередні пояснення не брати до уваги та зазначає, що позивач відмовляється від позову в частині стягнення 302,30 грн. пені. Просить суд стягнути із відповідача 16413,90 грн., з них: 9555,90 грн. пені, 6858 грн. 30% штрафу та судовий збір в розмірі 2102 грн.

Відповідно до п. 12 ч. ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Беручи до уваги викладене, суд постановив на місці прийняти заяву позивача про відмову від позову в частині стягнення 302,30 грн. пені, а письмові пояснення від 29.04.2020 залишити без розгляду.

У судове засідання представники сторін не з`явились.

Факт належного повідомлення позивача та відповідача підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 4500811271575 від 12.05.2020 та № 4302001273354 від 08.05.2020.

Враховуючи те, що сторони повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору,-

встановив:

24.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-Імпульс Плюс» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «К.П. Верес» (покупець) було укладено договір № 019/18 купівлі-продажу товару (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов`язується протягом дії цього договору передати у власність покупця товар в асортименті (за номенклатурою) та в кількості, зазначеними у накладних, які є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість на умовах даного договору.

Загальний обсяг товару, що продається за цим договором, визначається протягом строку дії договору з урахуванням кількості та асортименту (номенклатури) товару за всіма переданими відповідно до умов договору окремими партіями товару (п. 1.2. договору).

Ціни на товар визначаються сторонами в накладній на момент передачі партії товару. У випадку здійснення покупцем 100% попередньої оплати за партію товару ціни на товари, встановлені продавцем на момент надходження суми попередньої оплати на поточний рахунок продавця, при передачі оплаченої партії товару не змінюється (п. 1.3. договору).

Згідно п. 2.5 договору товар передається покупцю по видаткових накладних, які оформляються на кожну поставку товару. Факт отримання покупцем товару та перехід права власності відбувається шляхом підписання видаткових накладних.

Відповідно до п. 3.1 договору остаточний термін оплати товару 7 днів з моменту отримання товару по накладній.

Відповідно до п. 4.1 договору загальна сума договору становить 100000 грн.

Договір підписано сторонами та скріплено їхніми печатками.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст.627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п.1 ст.628 ЦК України).

Приписами ч.2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Нормами ст.193 Господарського кодексу України(далі-ГК України) передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.526 ЦК України, де встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання взятих на себе зобов`язань згідно договору купівлі-продажу позивачем було поставлено відповідачу, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 22860 грн., що підтверджується видатковою накладною № Б-00001853 від 16.10.2018 на суму 7680 грн., довіреністю на №312/2 від 16.10.2018, товарно-транспортною накладною № Б-00000127 від 16.10.2018, видатковою накладною № Б-00001948 від 20.11.2018 на суму 15180 грн., довіреністю № 344/2 від 20.112018, товарно-транспортною накладною № Б-00000148 від 20.11.2018.

Судом встановлено, що станом на день подачі позову відповідач не виконав належним чином взятих на себе зобов`язань згідно з договором купівлі-продажу, не оплатив в строк, встановлений п. 3.1 договору вартість отриманого товару, що призвело до звернення позивача з позовом до суду.

Що стосується вимоги позивача про стягнення із відповідача 9555,90 грн. пені, слід зазначити таке.

Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.2 договору, покупець на вимогу сплачує йому суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу та штрафні санкції у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої протягом заборгованості, від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати.

Як вбачається із розрахунку позивача, він просить стягнути із відповідача 3386,43 грн. пені за період з 23.10.2018 по 16.02.2020 за видатковою накладною № Б-00001853 від 16.10.2020 та 6169,47 грн. пені за період з 27.11.2018 по 16.02.2020 за видатковою накладною № Б-00001948 від 20.11.2018.

При перевірці розрахунку судом встановлено, що позивачем допущено помилку в періодах заборгованості, а саме, не враховано положення ст. 253 ЦК України, відповідно до якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок та не враховано приписи ч.6 ст.232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вбачається із матеріалів справи видаткову накладну № Б-00001853 підписано сторонами 16.10.2018, а видаткову накладну № Б-00001948 підписано сторонами 20.11.2018.

Беручи до уваги встановлений п. 3.1 договору семиденний строк на оплату отриманого товару, то кінцевий строк оплати товару за видатковою накладною №Б-00001853 - 23.10.2018, а за видатковою накладною № Б-00001948 - 27.11.2018.

Тобто, період прострочення з оплати за видатковою накладною №Б-00001853 починається з 24.10.2018, а за видатковою накладною № Б-00001948 - з 28.11.2018.

Суд провів власний перерахунок пені, із врахуванням ст.253 ЦК України, за заявлений період прострочення оплати, а також перевірив методику та правильність інших періодів наведених в розрахунку позивача.

З огляду на вищенаведене, суд прийшов висновку, що до стягнення підлягає пеня в розмірі 4097,38 грн., з них: 1386,19 грн. за видатковою накладною № Б-00001853 за період з 24.10.2018 по 24.04.2019 та 2711,19 грн. за видатковою накладною № Б-00001948 за період з 28.11.2018 по 28.05.2019 (враховуючи встановлений ч.6 ст.232 ГК України шестимісячний строк нарахування штрафних санкцій).

В решті частини стягнення пені в сумі 5458,52 грн. слід відмовити через безпідставність.

Що стосується вимоги позивача про стягнення із відповідача 6858 грн. штрафу, слід зазначити таке.

Відповідно до п.6.3 договору, у разі, коли прострочення платежу триватиме більше двадцяти календарних днів, продавець має право крім передбачених п.6.2 суми боргу з врахуванням індексу інфляції та пені, додатково стягнути з покупця штрафні санкції у вигляді штрафу в розмірі 30% від вартості несвоєчасно оплаченої партії товару.

Оскільки відповідачем сплачено заборгованість за видатковою накладною № Б-00001853 та за видатковою накладною № Б-00001948 на суму 22860 грн. із простроченням більше двадцяти календарних днів, тому суд прийшов до висновку про те, що вимога позивача про стягнення із відповідача 6858 грн. штрафу відповідно до п. 6.3 договору підставна та підлягає до задоволення в повному обсязі.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, відпуск позивачем на виконання його умов відповідачу товару, отримання його відповідачем та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів в строки, встановлені договором, часткову відмову позивача від позову в частині стягнення 302,30 грн. пені, допущення позивачем помилки при нарахуванні пені, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 16716,20 грн. підлягає до задоволення частково, в розмірі 10955,38 грн., з них: 4097,38 грн. пені та 6858 грн. штрафу, а в частині стягнення 302,30 грн. пені провадження у справі підлягає закриттю та в частині стягнення 5458,52 грн. пені - відмові за безпідставністю.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст. 129 ГПК України, відсутність правових підстав для звільнення сторін від його сплати, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1377,60 грн. судового збору, в іншій частині (724,40 грн.) сплата судового збору покладається на позивача, за результатами розгляду позовної заяви, пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.73-79, 86, 185, 232, 236, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Імпульс Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «К.П.Верес» в частині стягнення 302,30 грн. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «К.П.Верес» (45000, Волинська область, м. Ковель, вул. Грушевського, 79, код ЄДРПОУ 21742823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Імпульс Плюс» (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 5 Б, код ЄДРПОУ 41170605) 10955,38 (десять тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять гривень тридцять вісім копійок) грн., з них: 4097,38 грн. пені, 6858 грн. штрафу та 1377,60(одну тисячу триста сімдесят сім гривень шістдесят копійок) грн. сплаченого позивачем судового збору.

4. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Імпульс Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «К.П.Верес» в частині стягнення 5458,52 грн. пені відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено

18.05.2020

Суддя А. С. Вороняк