Рішення

від 19.12.2019 по справі 376/1863/19

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1863/19

Провадження № 2/376/1083/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2019 р. Сквирський районний суд Київської області у складі:

Головуючого судді - Коваленка О.М.,

при секретарі - Таранчук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шаліївської сільської ради Сквирського району Київської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою.

В обґрунтування своєї позовної заяви позивач вказав, що 27.03.2012 року ОСОБА_2 посвідчила в Шаліївській сільській раді Сквирського району Київської області заповіт, зареєстрований в реєстрі за №40, яким заповіла позивачу ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,3082 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Державний акт Серія КВ №113335, виданий Сквирською райдержадміністрацією 11.10.2004 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла про, що свідчить Свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 видане Виконавчим комітетом Шаліївської сільської ради Сквирського району Київської області, актовий запис №1.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на майно, що складається з земельної ділянки площею 4,3082 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Державний акт Серія КВ № 113 335 , виданий Сквирською райдержадміністрацією 11.10.2004 року кадастровий номер 322 408 7800:03:014:0008.

Позивач вказує, що постійно проживав зі спадкодавцем, що підтверджується відміткою у паспорті позивача.

Оформити спадщину у нотаріуса позивач не може, оскільки в нього відсутні оригінали правовстановлюючих документів, а також в правовстановлюючих документах зазначено різну площу земельної ділянки, а саме в Державному акті Серія КВ № 113 335 зазначено, що площа земельної ділянки з кадастровим номером 322 408 7800:03:014:0008 становить - 4,3082 га, а з Інформації Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 3224087800:03:014:0008 становить - 4,3083 га , тому позивач змушений звернутися до суду з даним позовом та просить суд:

Встановити факт, що він ОСОБА_1 постійно проживав із ОСОБА_2 з грудня 2017 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити факт, що площа земельної ділянки, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Державний акт Серія КВ № 113 335 , виданий Сквирською райдержадміністрацією 11.10.2004 року кадастровий номер 322 408 7800:03:014:0008, становить 4,3083 га, а не 4,3082 га, яка належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ним ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 4,3083, яка розташована на території Шаліївської сільської ради Сквирського району Київської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія КВ № 113 335 , виданий Сквирською райдержадміністрацією 11.10.2004 року кадастровий номер 322 408 7800:03:014:0008 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з письмовою заявою, в якій просить ухвалити рішення в його відсутності, позов підтримує та просить не проводити фіксування судового процесу технічними засобами (а.с.43).

Представник відповідача Шаліївської сільської ради Сквирського району Київської області в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями (а.с.46,50).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 27.03.2012 року ОСОБА_2 посвідчила в Шаліївській сільській раді Сквирського району Київської області заповіт, зареєстрований в реєстрі за №40, яким заповіла позивачу ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,3082 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Державний акт Серія КВ № 113 335 , виданий Сквирською райдержадміністрацією 11.10.2004 року (а.с.18).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла про, що свідчить копія Свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 видане Виконавчим комітетом Шаліївської сільської ради Сквирського району Київської області, актовий запис №1 (а.с.17).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на майно, що складається з земельної ділянки площею 4,3082 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Державний акт Серія КВ № 113 335 , виданий Сквирською райдержадміністрацією 11.10.2004 року кадастровий номер 322 408 7800:03:014:0008 (а.с.14).

Позивач вказує, що постійно проживав зі спадкодавцем, що підтверджується відміткою у паспорті позивача (а.с.13).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Згідно з вимогами ч. 1,3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Оформити спадщину у нотаріуса позивач не може, оскільки в нього відсутні оригінали правовстановлюючих документів, а також в правовстановлюючих документах зазначено різну площу земельної ділянки, а саме в Державному акті Серія КВ №113335 зазначено, що площа земельної ділянки з кадастровим номером 3224087800:03:014:0008 становить - 4,3082 га, (а.с.14), а з Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 3224087800:03:014:0008 становить - 4,3083 га, (а.с.15),а тому позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Позивач є спадкоємцем за заповітом, та прийняв спадкове майно після смерті ОСОБА_2 шляхом спільного проживання, що підтверджується матеріалами справи цей юридичний факт суд встановлює на підстави вимог ст. 315 ч. 2 ЦПК України, а саме суд вправі встановити також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Також суд встановлює факт, що площа земельної ділянки, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Державний акт Серія КВ № 113 335 , виданий Сквирською райдержадміністрацією 11.10.2004 року кадастровий номер 322 408 7800:03:014:0008, становить 4,3083 га, а не 4,3082 га , яка належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки цей факт підтверджено Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 322 408 7800:03:014:0008.

Інших спадкоємців, які б бажали прийняти спадщину після смерті ОСОБА_2 немає, що підтверджується листом Сквирської районної державної нотаріальної контори №1537/01-16 від 05.11.2019 року (а.с.49).

Спадкове майно позивач не може переоформити, оскільки в спадкоємця відсутні оригінали правовстановлюючого документу, тому нотаріус відмовила в видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно.

Згідно з вимогами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб

(спадкоємців).

За змістом ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не

припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

На підставі ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 шляхом спільного проживання, оформити спадщину належним чином не має можливості, оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів, а також в правовстановлюючих документах є неточності, отже, іншим чином захистити свої права та інтереси, окрім як зверненням до суду з даним позовом позивач не має можливості та який підлягає задоволенню

На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 2,4,12,13,76,81,247,258,259, 263 - 265,315, 354 ЦПК України, ст. ст. 1216,1217,1218,1223,1233, 1268,1297 ЦК України суд, -

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Шаліївської сільської ради Сквирського району Київської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом- задовольнити в повному обсязі.

Встановити факт, що ОСОБА_1 постійно проживав із ОСОБА_2 з грудня 2017 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити факт, що площа земельної ділянки, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Державний акт Серія КВ № 113 335 , виданий Сквирською райдержадміністрацією 11.10.2004 року кадастровий номер 322 408 7800:03:014:0008, становить 4,3083 га, а не 4,3082 га, яка належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 4,3083, яка розташована на території Шаліївської сільської ради Сквирського району Київської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія КВ № 113 335 , виданий Сквирською райдержадміністрацією 11.10.2004 року кадастровий номер 322 408 7800:03:014:0008 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: О.М. Коваленко