Ухвала

від 18.05.2020 по справі 701/441/20

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р. С. З. № 60

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

18 травня 2020 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області І.Д.Калієвський , розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Буцької селищної ради об`єднаної територіальної громади Маньківського району Черкаської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про встановлення факту прийняття спадщини.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кути Маньківського району Черкаської області у віці 62 років помер позивача батько ОСОБА_2 , про що 19.12.2018 року складено відповідний актовий запис №54, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 19.12.2018 року виконавчим комітетом Буцької селищної ради Маньківського району Черкаської області.

Довідка виконавчого комітету Буцької селищної ради Маньківського району Черкаської області від 19.02.2019 року №9 підтверджує, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кути Маньківського району Черкаської області помер ОСОБА_2 , який був зареєстрований та постійно проживав по АДРЕСА_1 .

Також дана довідка підтверджує, що спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_2 є діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За заповітом спадкоємцем майна ОСОБА_2 є син ОСОБА_1 .

Заповіт від імені ОСОБА_2 посвідчений Кутівською сільською радою Маньківського району Черкаської області від 28.04.2011 року зареєстровано в реєстрі за №2 не відмінено.

За життя ОСОБА_2 залишив заповіт, посвідчений Кутівською сільською радою Маньківського району Черкаської області 28.04.2011 року, зареєстрований в реєстрі за №2.

Вказаним заповітом ОСОБА_2 на випадок своєї смерті склав таке заповітне розпорядження: належний її державний акт на право приватної власності на землю ЧР-ІІ-13-1034 виданий 16 березня 2002 року. Земельна ділянка розташована на території Кутівської сільської ради Маньківського району. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №34 заповідаю її синові ОСОБА_1 .

Як свідчить відмітка уповноваженої посадової особи виконавчого комітету Буцької селищної ради Маньківського району Черкаської області, на день смерті заповідача заповіт не змінено і не відмінено.

Як спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, він є таким, що прийняв спадщину у відповідності до ч. 3 ст.1268 Цивільного кодексу України.

При цьому, позивач є спадкоємцем як за заповітом, так і спадкоємцем першої черги за законом як син спадкодавця.

Разом з тим, крім нього, спадкоємцями за законом є також його брат - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та сестра - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які спадщини після смерті батька не приймали і приймати не мають бажання, та не заперечують проти оформлення ним спадкових прав.

Про вищевикладене вони надали письмові заяви, справжність підписів на заявах засвідчено нотаріально у встановленому законодавством порядку.

В процесі здійснення дій, направлених на оформлення спадкових прав, він через представника звернувся до приватного нотаріуса Маньківського районного нотаріального округу Завірюхи О.В., із заявою щодо видачі свідоцтва на право на спадщину за заповітом на заповідане йому майно - земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7777 га., що розташована в адміністративних межах Кутівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, належну спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР-ІІ-13-1034 від 16.03.2002.

Постановою від 03.03.2020 року приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Завірюхою О.В., позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Даною постановою повідомлено, що за результатами розгляду заяви представника ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 1,7777 га., місце розташування якої: адмінмежі Кутівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, яка належала батькові ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , за даними Спадкового реєстру було перевірено наявність відкритої спадкової справи. На момент звернення спадкова справа та видані на її підставі свідоцтва про право на спадщину на ім`я та від імені ОСОБА_2 були відсутні.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру виявлено заповіт, посвідчений виконавчим комітетом Кутівської сільської ради Маньківського району Черкаської області 28 квітня 2011 року, зареєстрований в реєстрі за №2.

Згідно статті 1268 п. 3 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї. Згідно інформації, виданої виконавчим комітетом Буцької селищної ради Маньківського району Черкаської області 19 лютого 2020 року за №9, за місцем проживання та реєстрації спадкодавця були зареєстровані його діти: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Тобто, він є таким, що прийняв спадщину відповідно до закону. Разом з тим, як зазначено вище, інші спадкоємці за законом - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відмовились від прийняття спадщини.

Даною постановою нотаріусом повідомлено, що відповідно до п.4.12 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у справі всіх необхідних документів.

Нотаріусом повідомлено, що представником спадкоємця надано заповіт, посвідчений виконавчим комітетом Кутівської сільської ради Маньківського району Черкаської області 28 квітня 2011 року, зареєстрований в реєстрі за №2, з порушенням вимог щодо його оформлення. Згідно ст.1257 п. 1 Цивільного кодексу України, а саме: заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Оскільки спадкоємцем надано нотаріусу заповіт з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, а саме: заповіт посвідчено не на земельну ділянку, а на документ - державний акт на право приватної власності на землю, у зв`язку з чим, керуючись п.2 ч.1 ст.49 Закону України Про нотаріат , нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.49 Закону України Про нотаріат , нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Разом з тим, нотаріусом перевірено наявність та склад спадкових відносин, наявність та належність спадкового майна спадкодавцеві, підтверджено наявність та факт прийняття спадщини позивачем.

Крім того, належність спадкового майна спадкодавцеві підтверджується як власне Державним актом на право приватної власності на землю серії ЧР-ІІ-13-1034 від 16.03.2002, так і інформацією, отриманою від відділу Держгеокадастру у Маньківському районі Черкаської області, наведеною в листі від 23.03.2020 №С-45/0-0.300-46/138-20, отриманому у відповідь на запит представника позивача.

При цьому, у вищевказаному листі відділу Держгеокадастру у Маньківському районі Черкаської області від 23.03.2020 року №С-45/0-0.300-46/138-20 вказано, що земельна ділянка, розташована за адресою: в амінмежах Кутівської сільської ради (за межами населеного пункту) Маньківського району, Черкаської області, загальною площею 1,7777 га., кадастровий номер 7123184500:02:003:0034, дійсно належить ОСОБА_2 згідно виданого державного акта на право приватної власності на землю серії ЧР-ІІ-13-1034 від 16.03.2002 року, реєстраційний номер 34. Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також повідомлено про вартість даної земельної ділянки згідно нормативно-грошової оцінки, яка становить 82252,76 гривень та надано засвідчену копію вказаного державного акту.

Тобто, цим самим за сукупністю підтверджується належність спадкового майна спадкодавцеві, на підставі вказаних даних правовстановлюючого документа заповідачем-спадкодавцем вчинено заповіт на ім`я позивача, який посвідчено уповноваженою посадовою особою Кутівської сільської ради Маньківського району Черкаської області 28.04.2011 року, зареєстрований в реєстрі за №2.

Нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з мотивів того, що заповіт вчинено з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, а саме, що заповіт посвідчено не на земельну ділянку, а на документ - державний акт на право власності на земельну ділянку.

Разом з тим, хоча у даному випадку має місце певний дефект правочину (заповіту як одностороннього правочину), який не дає можливості оформити спадщину в нотаріальному порядку у зв`язку з відмовою у вчиненні нотаріальної дії, ця обставина не спростовує належність власне факту заповітного розпорядження, вчиненого на ім`я позивача на належне вказане майно, та не позбавляє права на спадкування, на що слід зазначити наступне.

У відповідності до ч. 3 ст.1257 ЦК України, недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини.

Разом з тим, ці обставини повністю узгоджуються з приписами ЦК України в частині визначення прав позивача на спадкування, в тому числі прав на спадкування за заповітом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Тобто, заповіт є особистою волею особи-спадкодавця, за якою він виявив власне волевиявлення на випадок своєї смерті, зробивши заповітне розпорядження.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Статтею 1236 ЦКУ визначено право заповідача на визначення обсягу спадщини, що має спадкуватися за заповітом - заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому, заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини, якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов`язків, що є пропорційною до одержаних ними прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1256 ЦК України, тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями.

За ч. 2 ст. 1256 ЦК України, у разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.

В даному випадку, за сукупністю визначених обставин, вбачається, що спору між спадкоємцями щодо спадкування немає, тому підстави тлумачення заповіту в судовому порядку відсутні, оскільки відсутня умова, визначена ч. 2 ст. 1256 ЦК України.

Щодо наявності прав на спадкування в контексті вказаного у заповіті спадкодавця словосполучень заповіданого зі слів спадкодавця майна синові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , слід зазначити наступне.

В заповіті вказано конкретну ідентифіковану особу, яка є саме позивачем по справі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ці обставини ніким не оспорюються та визнаються.

Так само, у заповіті вказано конкретне майно земельну ділянку згідно реквізитів правовстановлюючого документа - державного акту на право приватної власності на землю, належного спадкодавцеві.

При цьому, заповіт, як особисте волевиявлення особи-спадкодавця записується як його воля та викладається виключно з його слів та посвідчується, не змінюючи його суть та власне внутрішнє та зовнішнє волевиявлення виходячи з приписів ст. ст. 1233, 1251 Цивільного кодексу України.

Текст заповіту, записаний зі слів самого заповідача має дефект формулювання словосполучень, зокрема у заповіті перелічено державний акт, земельну ділянку, та вказано дані державного акту, дані земельної ділянки, дані про реєстрацію правовстановлюючого документа, і в кінці зроблено заповітне розпорядження на ім`я спадкоємця.

У свою чергу, така форма вчиненого заповіту не дає змоги оформити спадщину у нотаріальному порядку, однак навіть така форма має визначене волевиявлення про заповітне розпорядження відносно земельної ділянки.

Тобто, за наявності сукупності вказаних у заповіті даних - конкретної особи-спадкоємця, конкретного вказаного майна - земельної ділянки згідно вказаних реквізитів, конкретно визначеного особистого волевиявлення заповідача - спадкодавця, цілком очевидним є визначене право спадкоємця - позивача на спадкування за заповітом.

Таким чином, за сукупності інформації, яка міститься у постанові від 03.03.2020 року приватного нотаріуса Маньківського районного нотаріального округу Завірюхи О.В., у довідці виконавчого комітету Буцької селищної ради Маньківського району Черкаської області від 19.02.2019 року №9, з урахуванням заяв - відмов від прийняття спадщини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що єдиним спадкоємцем за заповітом та за законом після смерті ОСОБА_2 з кола спадкоємців, визначеного законом, є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, у позивача -спадкоємця немає можливості оформити право власності на спадкове майно у іншому порядку, ніж шляхом звернення з даним позовом до суду про визнання права власності на майно в порядку спадкування, оскільки іншої можливості оформити право власності на майно немає, що змушує позивача звернутися до суду з даним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України , за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу .

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України , суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7 , ст. 11 , ч. 8 ст. 43 , ст. ст. 44 , 49 , 53 , 71 , 83 , 84 , 85 , 86 , 91 , 93 , 95 , 183 , 185, 187 , 189 , 190-193 , 196 , 199 , 257 , ч. 2 ст. 261 , ст. ст. 272 , 353-355 ЦПК України , п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України , суддя,-

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/441/20 за позовом ОСОБА_1 до Буцької селищної ради об`єднаної територіальної громади Маньківського району Черкаської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 27 травня 2020 року о 12 годині 00 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).

Роз`яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України , звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України .

Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім`я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 27 травня 2020 року .

Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 27 травня 2020 року , попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Роз`яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов`язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз`яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України , подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України .

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.court.gov.ua/sud2312/.

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя І.Д.Калієвський