Рішення

від 12.05.2020 по справі 510/1272/19

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1272/19

Провадження № 2/510/369/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.05.2020 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Бошков І.Д.,

за участю секретаря Березенко С.П.

розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Орлівської сільської ради Ренійського району про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності, про що надав письмову заяву.

Позивачі на задоволенні позовних вимог наполягали, просили розглянути справу у їх відсутності.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія паспортів позивачів; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 ; копії свідоцтва про народження позивачів; копія свідоцтва про шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 291285; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 669579; копія довідки Орлівської сільської ради Ренійського району від 18.11.2017р.; нормативна грошова оцінка земельних ділянок; копія постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.03.2018р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачі є дітьми померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Так, батько позивача ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя йому належала земельна ділянка площею 2,17 га, розташована на території Орлівської сільської Ренійського району, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 669579.

На випадок смерті ОСОБА_4 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив. Після його смерті відкрилась спадщина на вищезазначене майно. Спадкоємцями за законом першої черги після його смерті були позивачі по справі та його дружина ОСОБА_3 . У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 ніхто із спадкоємців не звернувся до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. Проте, доньки спадкодавця та його дружина (матір позивачів) на день смерті ОСОБА_4 проживали разом із ним, тобто прийняли спадщину у порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України по 1/3 частині кожна. Таким чином, позивачі та їх матір прийняли спадщину після смерті батька у вигляді земельної ділянки та не заявили про відмову від неї.

Матір позивачів ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя їй належала земельна ділянка площею 2.,21 га, розташована на території Орлівської сільської Ренійського району, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 291285 та 1/3 частина земельної ділянка площею 2,17 га, розташована на території Орлівської сільської Ренійського району, яку вона фактично прийняла після смерті чоловіка.

На випадок смерті ОСОБА_3 не розпорядилась належним їй майном, заповіту не залишила. Після її смерті відкрилась спадщина на вищезазначене майно. Спадкоємцями за законом першої черги після її смерті є позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 позивачі не звернулись до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. Проте, позивачі як доньки спадкодавця на день смерті матері проживали разом із нею, тобто прийняли спадщину у порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Таким чином, позивачі прийняли спадщину після смерті матері та не заявили про відмову від неї. Пізніше, при зверненні позивачів до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що 29.03.2018р. нотаріусом було винесено вмотивовану постанову про відмову. Після смерті ОСОБА_3 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивачі та їх матір ОСОБА_3 як спадкоємці за законом першої черги прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України та набули право власності по 1/3 частині земельної ділянки площею 2,17 га. Після смерті ОСОБА_3 позивачі у справі є спадкоємцями законом першої черги. Після смерті матері позивачі прийняли спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, оскільки постійно проживали разом із спадкодавцем на день її смерті.

Таким чином, позивачі прийняли спадщину після смерті матері в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявили про відмову від неї. Однак, вони не можуть оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, оскільки в наданих державному нотаріусу для огляду необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадщину після померлих ОСОБА_4 , ОСОБА_3 були відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, що стало підставою для прийняття рішення про відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності на спадщину, про що винесено вмотивовану постанову, у зв`язку із чим позивачі були вимушені звернутися до суду із позовом для захисту своїх невизнаних прав.

У відповідності до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивачі є суб`єктами набуття права власності на вищевказане спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом, однак, з незалежних від неї причин вони не можуть оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво про право власності на вищевказані об`єкти спадкового майна, у зв`язку із чим були вимушені звернутися за захистом прав та інтересів до суду.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити їх вимоги щодо визнання за ними права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 206, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право спільної сумісної власності на:

земельну ділянку загальною площею 2,17 га (площею 1,65 га, 0,52 га із кадастровими номерами 5124183600:01:001:0438, 5124183600:01:005:0696), розташовану на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 669579;

земельну ділянку загальною площею 2,21 га (площею 1,69 га, 0,52 га із кадастровими номерами 5124183600:01:005:0530, 5124183600:01:001:0271), розташовану на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 291285.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Ренійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Д. Бошков