Рішення

від 18.05.2020 по справі 574/1624/19

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/1624/19 Провадження №2/574/120/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2020 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцана В.М.

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.

в присутності

позивачки ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 до Буриківської сільської ради Буринського району Сумської області та ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася з цим позовом, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , у зв`язку з чим відкрилася спадщина. Вона являється спадкоємицею за заповітом, однак своєчасно не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, так як дізналася про заповіт у сільській раді на її користь лише на Великодні свята. Вважаючи ці причини поважними, просила визначити їй додатковий строк для вчинення вказаний дій.

Ухвалою суду від 22.04.2020 року до участі в справі в якості співвідповідача залучений ОСОБА_2 ..

В судовому засідання позивачка ОСОБА_1 свої вимоги підтримала, пояснивши, що спадщину після смерті батька, як спадкоємець за законом, не приймала. Однак наприкінці весни 2019 року дізналася від працівників Буриківської сільської ради, що за життя батько залишив на її користь заповіт. Після цього, вона вирішила прийняти спадщину за заповітом, але коли звернулася до нотаріуса, останній повідомив, що вона пропустила встановлений законом строк.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав, підтвердив, що позивачка дізналася про заповіт лише навесні 2019 року. ОСОБА_3 є йому дідом по лінії батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент смерті ОСОБА_3 він проживав разом із ним, у зв`язку з чим він хотів прийняти спадщину. Але у сільській раді йому повідомили, що дід посвідчив заповіт на його тітку ОСОБА_1 .. В задоволенні позову заперечень не мав.

Представник відповідача Буриківської сільської ради просив розгляд справи провести без його участі, в задоволенні позову не заперечував, про що повідомив до суду листом.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи, надані докази та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в підготовчому судовому засіданні з наступних підстав.

Зокрема, відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , який мешкав в с. Романчуки, Буринського району, Сумської області, у зв`язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої увійшли усі права та обов`язки, що належали йому на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті, що підтверджується свідоцтвом про смерть спадкодавця, державними актами на право власності на земельні ділянки (а.с.7,10,11).

ОСОБА_1 являється дочкою померлого, однак спадщину, як спадкоємець першої черги за законом, не приймала, що вбачається із свідоцтва про її народження та свідоцтва про укладення шлюбу з ОСОБА_6 , інформаційної довідки із Спадкового реєстру (а.с.8,9,20).

Згідно з довідкою Буриківської сільської ради на день смерті ОСОБА_3 з ним також проживав і був зареєстрований його онук ОСОБА_2 (а.с.13).

Сторонами справи визнається, що ОСОБА_2 є онуком останнього, так як його батько ОСОБА_5 , був сином спадкодавця і помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За змістом ч.1 ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 , являється спадкоємцем за правом представлення частки свого померлого батька, і в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, вважається таким, який прийняв спадщину.

Між тим, з положень ст.1223 ЦК України вбачається, що право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. При цьому спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.1, ч.2 ст.1220 ЦК України).

В силу ч. 3 ст. 1272 ЦК України за заявою спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається з роз`яснень, які містяться в п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року №7, та сформульованої відповідно до рішень цього Суду правової позиції, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Спадкодавець ОСОБА_3 26.10.2004 року посвідчив в Буриківській сільській раді заповіт, зареєстрований в реєстрі зі №64, яким все своє майно заповів своїй дочці ОСОБА_1 , що вбачається з копії заповіту та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (а.с.12,21).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , як спадкоємиця за заповітом, не подала у встановлений законом строк заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , оскільки про наявність заповіту дізналася лише наприкінці весни 2019 року і ця обставина не заперечується відповідачами.

Таким чином, до теперішнього часу спадщина після смерті останнього залишається відкритою, органами нотаріату свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Згідно з положеннями ст.63 ЗУ Про нотаріат в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

За змістом пунктів 7, 188, 209, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 283/8882 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим в абзаці третьому пункту 7, та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про його смерть. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадщині. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

При цьому, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

До таких висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 26.06.2019 року, розглядаючи справу № 565/1145/17.

Враховуючи, що позивачка була необізнана про наявність заповіту, складеного на її користь, оскільки спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, суд приходить до переконання, що строк подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори був пропущений нею з поважних причин, що є підставою для визнання їй додаткового строку на вчинення вказаних дій.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 7, 10, 12, 13, 23, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Буриківської сільської ради Буринського району Сумської області та ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), додатковий строк для подання в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_3 після смерті ОСОБА_3 - два місяця з моменту набрання цим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: