Ухвала

від 15.05.2020 по справі 520/9668/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5465/20

Номер справи місцевого суду: 520/9668/19

Головуючий у першій інстанції Салтан Л. В.

Доповідач Цюра Т. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

15.05.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі судді Цюри Т.В. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Зі-Зі , державного реєстратора КП Агенція державної реєстрації Кушнерової Римми Вячеславівни, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третіх осіб - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про витребування майна з чужого незаконного володіння

встановив:

В провадженні Одеського апеляційного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Зі-Зі , державного реєстратора КП Агенція державної реєстрації Кушнерової Римми Вячеславівни, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третіх осіб - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про витребування майна з чужого незаконного володіння, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2019 року.

13 травня 2020 року на адресу суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у вказаній справі шляхом:

накладення арешту на нежитлове приміщення салону - магазину, загальною площею 33,6 кв.м., основною площею 17,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , до вирішення спору по суті;

заборони ОСОБА_4 та ОСОБА_3 здійснювати будь-які дії щодо розпорядження вищенаведеним нерухомим майном, у тому числі відчужувати його, здавати в оренду (найм, лізінг), передавати у заставу (іпотеку), реконструйовувати (переобладнювати, добувати) із введенням об`єкту до експлуатації, у тому числі здійснювати дії щодо переведення об`єкту нерухомого майна з нежитлового у житловий фонд, а також використовувати будь-яким чином це нерухоме майно до вирішення спору по суті.

У вказаній заяві представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилається на те, що невжиття певних заходів забезпечення позову передбачених законом, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та порушити права заявника за захистом яких той звернувся до Одеського апеляційного суду, внаслідок чого судовий захист порушеного права власності може бути не ефективним.

Перевіривши матеріали справи та доводи представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , апеляційний суд вважає що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК).

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій по вжиттю судом, на прохання осіб, які беруть участь у справі, передбачених законом заходів, які гарантують в майбутньому реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника). Інститут забезпечення позову в цивільному процесі дозволяє гарантувати дійсне і ефективне виконання судового рішення, а тим самим і здійснення реального захисту порушених, оспорюваних і невизнаних прав, свобод та інтересів осіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача.

Згідно із роз`ясненням, яке міститься в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як роз"яснено у пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2009 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з"ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв"язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, та доводи заяви про забезпечення позову. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2019 року, яке наразі знаходиться на перегляді у суді апеляційної інстанції, у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Зі-Зі , державного реєстратора КП Агенція державної реєстрації Кушнерової Римми Вячеславівни, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третіх осіб - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про витребування майна з чужого незаконного володіння- відмовлено в повному обсязі.

Предметом позовних вимог у цій справі є витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме нежитлового приміщення салону - магазину, загальною площею 33,6 кв.м., основною площею 17,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що є підставою для висновку, що між сторонами дійсно існує спір, який може призвести до неправомірних дій відповідача щодо вчинення дій, які ускладнять або зроблять неможливим виконання рішення суду у разі, якщо суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду справи не дійде висновку про необхідність ухвалення іншого рішення.

В заяві про забезпечення позову представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилається на те, що спірне нерухоме майно неодноразово відчужувалось в дуже стислий строк, що підтверджується даними Державного реєстру речових прав та їх обтяжень, які є в матеріалах справи, а також враховуючи, що спірне майно (салон-магазин) пропонується до продажу в мережі Інтернет у скаржника є об`єктивне побоювання про подальше відчуження спірного майна, що може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про його витребування та витребування в тому стані, в якому воно вибуло із законного володіння позивача.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що з метою захисту прав та інтересів ОСОБА_1 , заяву про забезпечення позову необхідно задовольнити частково та накласти арешт на нежитлове приміщення салону - магазину, загальною площею 33,6 кв.м., основною площею 17,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , до вирішення спору по суті.

При цьому апеляційний суд зазначає, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб"єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов"язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження мають тимчасовий характер, які не порушують прав інших сторін у справі, оскільки не позбавляють їх права користування спірним майном.

Підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в частині заборони ОСОБА_4 та ОСОБА_3 здійснювати будь-які дії щодо розпорядження вищенаведеним нерухомим майном, у тому числі відчужувати його, здавати в оренду (найм, лізінг), передавати у заставу (іпотеку), реконструйовувати (переобладнювати, добувати) із введенням об`єкту до експлуатації, у тому числі здійснювати дії щодо переведення об`єкту нерухомого майна з нежитлового у житловий фонд, а також використовувати будь-яким чином це нерухоме майно не вбачається, з огляду на те, що накладення арешту на нежитлове приміщення салону - магазину, загальною площею 33,6 кв.м., основною площею 17,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 вже передбачає неможливість відчуження цього майна іншим особам у будь-який спосіб.

З огляду на зазначене, з урахуванням обставин справи та наявності спору,забезпечення збалансованості інтересів сторін по справі, відповідності виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, судд дійшов до висновку , що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, що буде достатнім для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні судового рішення, в разі, якщо воно буде прийнято на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на нежитлове приміщення салону - магазину, загальною площею 33,6 кв.м., основною площею 17,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ,до завершення розгляду справи Одеським апеляційним судом.

В іншій частині заяви - відмовити.

Ухвалу для виконання направити Управлінню державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (м. Одеса, вул. Черняховського,6).

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 15.05.2020 року.

Суддя Одеського апеляційного суду Т.В. Цюра