Рішення

від 11.02.2010 по справі 2-2797/08

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

                                                                 

                                                              РІШЕННЯ                   Справа №2- 2797\08 рік                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

                                                     ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ  

            11   лютого  2010 року

                    Зарічний районний суд м. Суми  в складі:

                    головуючого:  судді  Шершак М.І.                                                            

при секретарі: Українець Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу за позовом     ОСОБА_1 до   ТОВ  „Підприємство Теплових мереж” 3- особа ТОВ  „Енергопостач”,    про скасування наказу № 36 від  04.12.2008 року , про поновлення  на  роботі, стягнення  середнього заробітку за час  вимушеного  прогулу

                                              ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до  суду з  вищезазначеним позовом  свої вимоги мотивує   тим, що  з  06  вересня  1988  року  знаходиться в трудових  відносинах з  відповідачем, обіймала посаду  головного бухгалтера. Відповідно до  наказу  №36 від 04.12.2008  року   „Про застосування  дисциплінарного стягнення до  ОСОБА_1Є.” її  було звільнено з займаної посади за ст.40  ч.1 п.4 КЗпП України у зв’язку з прогулом  без поважних  причин. Вважає,  що  вказане  дисциплінарне  стягнення до  неї  застосовано протиправно, а наказ №36 є  незаконним, оскільки письмові пояснення  про  відсутність на роботі  у  неї  не відбирались,  не враховано дані про її особу, крім того   вона була звільнена з займаної  посади  не уповноваженою  особою, оскільки 22.12.2007  року  рішенням загальних зборів акціонерів  ЗАТ  „Підприємство  теплових мереж „  надалі  (ЗАТ ПТМ) її  ОСОБА_1,  було  призначено  на посаду  голови  правління  ЗАТ „ПТМ”. 15.09.2008  року її  було звільнено з займаної посади голови  правління ЗАТ  „ПТМ” і  призначено головою правління  ОСОБА_2, дане рішення  нею  було оскаржено до суду і рішенням  суду  було  визнано  незаконним  її звільнення з посади  голови  правління, тобто на час перебування  на  посаді  голови  правління ОСОБА_2 було незаконно  прийнято  рішення  про  її звільнення з посади  головного бухгалтера,  тобто не уповноваженою  особою, крім того на  час роботи головним  бухгалтером вона ніяким  чином  не  повинна була виконувати розпорядження  накази  незаконно обраного  голови правління ОСОБА_2,  останній  не  мав ніяких повноважень,  щодо  підписання   наказу про  її звільнення і  взагалі по  підприємству. Також  позивачка не згодна з тим,  що була відсутня на роботі 17.11.2008  року,  18.11.2008 року, в  наказі  не зазначено  де саме  її  робоче місце, не  зазначено в  наказі,  що за родом своєї  діяльності  вона могла перебувати в банківських  установах,  також вона  була задіяна і  на засіданні  комісії в  Сумській  обласній адміністрації, з наказом її не  знайомили, копію трудової книжки  їй не  видали,  просить  суд скасувати  наказ про застосування дисциплінарного  стягнення, поновити   її на роботі, стягнути середній заробіток за  час  вимушеного прогулу.

В судовому засіданні  позивачка і її представники вимоги  підтримали.

Представник 3-  особи  з  позовом  не згоден, зазначає що звільнення проведено вірно.

Суд заслухавши  сторони по  справі ,  свідків дослідивши зібрані докази  по справі в   їх сукупності вважає,  що  позові  не  підлягає задоволенню згідно наступного:

Як було встановлено під  час  судового засідання,  що ОСОБА_1, з  06  вересня  1988  року  знаходилась в трудових  відносинах з  відповідачем, обіймала посаду  головного бухгалтера. Відповідно до  наказу  №36 від 04.12.2008  року   „Про застосування  дисциплінарного стягнення до  ОСОБА_1Є.” її  було звільнено з займаної посади за ст.40  ч.1 п.4 КЗпП України у зв’язку з прогулом  без поважних  причин.

Дане  звільнення  суд  вважає законним  згідно  слідуючого: Відповідно  до  вимог п. 4 ч.1 ст. 40 КЗпП України   трудовий  договір  укладений  на невизначений  строк, а  також строковий трудовий договір  до закінчення строку  його  чинності можуть  бути розірвані  власником  або  уповноваженим  ним органом  лише  у  випадках:  прогулу (втому числі відсутності  на роботі  більше  трьох годин  протягом  робочого  дня)  без поважних причин. Судом  достовірно  встановлено,  що  головний  бухгалтер ОСОБА_1,   відповідно до посадової інструкції  головного бухгалтера а.с.168-170 належить до  професійної групи  „Керівники”.  Призначення  на  посаду  головного бухгалтера та  звільнення  з  неї  здійснюється головою  правління  з дотриманням вимог  КЗпП  України. Головний  бухгалтер безпосередньо підкоряється  голові  правління.  Головний бухгалтер  здійснює керівництво працівниками бухгалтерії  підприємства,  з  даною інструкцією ОСОБА_1  була ознайомлена  під розписку  а.с. а.с. 168-170. Однак всупереч  вимогам даної інструкції і  вимогам ст. 21 КЗпП  України, де працівник зобов’язується виконувати роботу,  головний бухгалтер ОСОБА_1 17.11.2008 року з 12:30  годин  залишила  своє робоче місце і була  відсутня  на роботі до кінця  робочого дня  до 17:00  годин,  дані обставини у  судовому  засіданні  підтверджуються копією  акту  випискою  з  журналу від 17.11.2008  року  поясненнями  свідків ОСОБА_3 ОСОБА_4, поясненнями звільненого голови  правління  ОСОБА_2, які  зазначають, що при  перевірці головний бухгалтер ОСОБА_1, була відсутня на роботі  у вказаний в акті  день  та  час,  про  причини відсутності голову правління не повідомила. Згідно  акту і копії журналу  від 18.11.2008  року а.с. а.с. 21,22 головний бухгалтер ОСОБА_1 була відсутня  на роботі з 08:00 годин до 12:55  годин   з  13:15  годин до  14:50  годин,  дані обставини у судовому засіданні підтверджуються поясненнями свідків   ОСОБА_4  ОСОБА_3,  також дані обставини підтверджуються поясненнями  відкликаного  з  посади  голови правління   ОСОБА_2  Обставини відсутності на  роботі головного бухгалтера ОСОБА_1,   25.09.2008  року  а.с. 23   підтверджується  копією   лікарняного а.с. 141.

Також судом  достовірно  встановлено,  що на виконання вимог ст. 149  КЗпП України керівництвом  підприємства ЗАТ  „ПТМ”  вживались  всі заходи з приводу надання  головним  бухгалтером пояснень поважності відсутності на  роботі  17,18  листопада 2008  року ,  однак головний  бухгалтер ОСОБА_1Є, надати пояснення  відмовила,  що у  судовому засіданні підтверджується  копією  акту  про  відмову  від  надання  пояснень  з  приводу відсутності  на  роботі  від 26.11.2008  року, також  головному  бухгалтеру  ОСОБА_1,  працівники ЗАТ  „ПТМ” намагались вручити  лист  а.с.25 в  якому зазначалось ,  що  їй  вдруге  пропонується  надати  пояснення з  яких би  вбачалось  про  поважність  чи  не  поважність  відсутності  її  на роботі  в зазначений вище  період,  також  пропонувалось  повернути на  підприємство  трудову  книжку,  однак як і від отримання листа,  так і від   дачі  пояснень  ,  а  також повернення  трудової  книжки  головний  бухгалтер  ОСОБА_1 відмовилась. Дані обставини  підтверджують законність  видання наказу  №36  від 04.12.2008  року  про звільнення  головного бухгалтера ОСОБА_1  з займаної  посади за ст. 40   ч.1 п.4 КЗпП України.

Посилання  позивачки  ОСОБА_1 на те, що звільнення проведено не уповноваженою особою головою  правління ЗАТ  „ПТМ” ОСОБА_2  і  про  те, що вона не зобов’язана перед  ним звітувати  де вона знаходилась 17,18  листопада 2008 року  являється безпідставним оскільки на  час  виконання своїх обовязків як голова правління  ОСОБА_2,  укладав з  працівниками трудові договори, видавав накази,   підписував договори пов’язані з господарчою діяльністю підприємства , за розпорядженням  останнього  працівникам  виплачувалась  зарплата і інші  платежі тому  на  час  виконання своїх обов’язків в тому числі  і  звільнення позивачки у суду  не  викликає  сумніву  легітимність  голови  правління  ЗАТ  „ПТМ” ОСОБА_2 позивачка ОСОБА_1,  як головний  бухгалтер відповідно до посадової  інструкції а.с.а.с.168,169  безпосередньо підпорядковується голові правління зобовязана була звітувати  перед  головою правління  як перед безпосереднім  керівником  з  приводу відсутності  на роботі , ставити його до  відома про  виконання  своїх посадових обов’язків за межами  підприємства. В судових  засіданнях  позивачка лише стверджує „ОСОБА_2  мені  ніхто він незаконно обраний я незобов’язана  йому  звітувати „.

Відповідно до вимог ст. 60ЦПК  України  позивачка не  надала суду доказів які свідчили проте, що 17  та  18 листопада 2008 року вона була відсутня  на  підприємстві з  поважних  причин,  посилання  її на те,  що в  ці  дні вона   була в різних  установах банку на  засіданні  територіальної комісії з  погашення заборгованості  підприємств  паливно – енергетичного  комплексу створеної відповідно до ПКМ України від  22.02.2006 року  за  №190 в  судовому  засіданні  свідок ОСОБА_5, не змогла  пояснити чи дійсно  ОСОБА_1,  була  на засіданні  комісії,  свідку   ОСОБА_6  взагалі невідомо  про обставини звільнення позивачки  з  займаної  посади. Відповідно до постанов Пленуму  Верховного  Суду  України  від  26.10.1995  року за №18 від 25.05.1998  року №15  „Про  практику розгляду  судами  трудових  спорів” При  розгляді  позовів про поновлення  на роботі  осіб,  звільнених  за  п.4 ст.40 КЗпП  України  суди  повинні  виходити  з того,  що передбаченим  цією  нормою  закону  прогулом визнається відсутність  працівника  на роботі протягом  усього  робочого дня,  так і  більше  трьох годин безперервно  або сумарно  протягом робочого  дня  без поважних  причин, дані вимоги  судом перевірено ОСОБА_1, як  17 листопада  так і 18 листопада 2008  року була  відсутня на роботі більше трьох годин. Таким чином суд  вважає що  звільнення позивачки відповідно до  вимог  ст. 147-1 КЗпП України проведено  належним органом правомочним  застосовувати  дисциплінарні  стягнення. Відповідно до  вимог ст. 148 КЗпП України звільнення  позивачки  проведено з  дотриманням  місячного  терміну з дня  виявлення  проступку  (прогулу) відсутність  на роботі без  поважних  причин.

     Керуючись ст. ст. 10, 11,  57-60, 81, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.  40  ч.1 п.4, 149, 150,233  КЗпП України, постановою Пленуму Верховного Суду України   від 26.10.1995  року  №18, від 25.05.1998 року №15 суд-

                                                                  ВИРІШИВ:

      В  задоволенні позовних вимог     ОСОБА_1 до   ТОВ  „Підприємство Теплових мереж” 3- особа ТОВ  „Енергопостач”,    про скасування наказу № 36 від  04.12.2008 року , про поновлення  на  роботі, стягнення  середнього заробітку за час  вимушеного  прогулу,  відмовити за  не обгрунтованністю  вимог.

    Рішення  суду  підлягає оскарженню.

    Апеляційна скарга на рішення суду  особами, які брали участь у розгляді справи, може бути подана до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 20 днів після  подання  в десятиденний  термін  після  проголошення  рішення  суду  заяви  про апеляційне оскарження.

    Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання  заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга  подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.        

    СУДДЯ                                                                                         М.І.Шершак