Справа № 481/265/20
Провадж.№ 2/481/138/2020
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2020 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Ціпивко І.І.,
з участю секретаря судового засідання Асмолової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданнів залі судових засідань у м. Новий Буг Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Шевченківського старостинського округу (Шевченківська сільська рада) Новобузької ОТГ Новобузького району Миколаївської області, третя особа відділ у Новобузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, про визнання права на земельну частку у порядку спадкування,
встановив:
позивач звернувся до суду із позовною заявою, якоюпросить визнати за ним у порядку спадкування за законом, право на земельну частку (пай) розміром 6,5 га в умовних кадастровий гектарах, яка знаходиться на території КСП Красна Баштанка Новобузького району Миколаївської області, що належала його бабі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до сертифіката на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 від 17.07.1997 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабця ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, до якої серед іншого належить земельна частка (пай) розміром 6,5 в умовних кадастрових гектарів, яка перебуває у колективній власності КСП Красна Баштанка Новобузького району Миколаївської області, розташована у межах території Шевченківської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, право на яку було зареєстровано за померлою на підставі сертифіката на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 від 17.07.1997 року, який було втрачено. Він залишився єдиним спадкоємцем за законом після смерті баби, оскільки спадкоємцями за законом,я кі прийняли спадщину після смерті баби були: позивач та його батько, а син померлої ОСОБА_3 , який помер. Відтак, як єдиний спадкоємець за законом, що виявив бажання прийняти спадщину (земельну частку (пай)), яку формально прийняв, оскільки фактично вступив у володіння та розпорядження вказаною частиною спадкової маси, звернувся з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , проте отримав відмову у видачі такого, у зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на земельну частку (пай), що належала померлій та є спадковим майном. Вказана відмова позбавляє його можливості належним чином реалізувати свої спадкові права, а тому змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою судді від 24 лютого 2020 року провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 28 квітня 2020 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 18.05.2020 року.
Позивач ОСОБА_1 подав до суду заявиу про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, покликаючись на мотиви викладені в позовній заяві та просить їх задовольнити.
Представник відповідача Шевченківського старостинського округу (Шевченківська сільська рада) Новобузької ОТГ Новобузького району Миколаївської області, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Проти задоволення позовних вимог вимог не заперечив.
Представник третьої особи відділу у Новобузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, розглянувши матеріали справи, дав оцінку зібраним доказам, вважає, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін і позов слід задовольнити, ухваливши заочне рішення з наступних підстав.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1ст.2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, за правилом ч.1 ст.13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Судом встановлено та підтверджується долученою копією свідоцтва про смерть, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 68 років, в с. Шевченкове Новобузького району Миколаївської області померла ОСОБА_2 , про що 24 січня 2002 року зроблено відповідний запис за №02 та Новобузьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 /арк. справи 8/.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. А відтак, при постановленні рішення по даній справі, слід керуватися положенням ЦК УРСР в редакції 1963 року. Окрім цього, при вирішенні вказаного судового спору також слід керуватися нормами ЦК України 2004 року, оскільки спадкування спадкового майна має місце після прийняття нового Цивільного Кодексу України.
Спадщина відкрилася в цей же день, 24 січня 2002 року, у відповідності до вимог статті 525 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин).
Судом встановлено, що спадщина померлої, серед іншого, складається із права на земельну частку (пай) площею 6,5 умовних кадастрових гектари, яка розташована на території Шевченківської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, на яку померла мала право на підставі Сертифіката на право на середню земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданого на підставі розпорядження Новобузької РДА №334-р від 20 червня 1997 року та зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на середню земельну частку (пай), що видаються Новобузькою РДА 17 липня 1997 року за №343.
Так, згідно листа Відділу Держгеокадастру у Новобузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 28 січня 2020 року, Сертифікат на право на середню земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданий на підставі розпорядження Новобузької РДА №334-р від 20 червня 1997 року та зареєстрований в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на середню земельну частку (пай), що видаються Новобузькою РДА 17 липня 1997 року за №343, земельна частка(пай) розміром 6,5 умовних кадастрових гектарів. Така перебуває у колективній власності КСП Красна Баштанка /арк. справи 14/.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 524 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Заповіту спадкодавець ОСОБА_2 щодо розпорядження своїми правами на випадок смерті не складала, що стверджується довідкою №662 виданою виконавчим комітетом Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області від 10 грудня 2019 року. Окрім того з вказаної довідки вбачається, що на день смерті спадкодавця разом із нею проживав її син - ОСОБА_3 та онук ОСОБА_1 /арк. справи 10/.
Відповідно до статті 529 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки(усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Дослідженими судом матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 - є онуком спадкодавця ОСОБА_2 . Іншими спадкоємцями вказаної черги є син спадкодавця та відповідно батько позивача - ОСОБА_3 /арк. справи 6, 7, 10, 11/.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 11 грудня 2002 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 37 років у с. Шевченково Новобузького району Миколаївської області /арк. справи 9/.
При вищевказаних обставинах, у відповідності до норм статей 529, 549 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв син спадкодавця - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та її онук - позивач ОСОБА_1 , оскільки як спадкоємець першої черги фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.
Разом з тим, листом приватного нотаріуса Новобузького районного нотаріального округу Миколаївської області № 53/01-16 від 06 лютого 2020 року, встановлено факт відмови позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті бабці на спадкову земельну ділянку, у зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на земельну частку (пай), що належала померлій та є спадковим майном /арк. справи 13/.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва , встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документи, що підтверджують право особи спадкоємця є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, виданий районною (міською) адміністрацією, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності - права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні та розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.
Згідно зі ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05.06.2003 року № 899-IV право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Згідно із ст.ст. 81,126 ЗК України право власності громадяни України набувають на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, прийняття спадщини. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року за № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Таким чином, враховуючи те, що позивач оформити право на спадкове майно (земельну частку (пай), в нотаріальному порядку не має можливості у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину; будь-яких інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно, судом не встановлено, а тому враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, підставним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Шевченківського старостинського округу (Шевченківська сільська рада) Новобузької ОТГ Новобузького району Миколаївської області, третя особа відділ у Новобузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, про визнання права на земельну частку у порядку спадкування, задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування за законом після смерті його бабці ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 6,5 в умовних кадастровий гектарах, яка знаходиться на території КСП Красна Баштанка Новобузького району Миколаївської області, відповідно до сертифіката на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 від 17.07.1997 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частин або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач: Шевченківський старостинський округ Новополтавської об`єднаної територіальної громади, місцезнаходження: 55644, Миколаївська область, Новобузький район, с. Шевченкове, вул. Терехова, 15, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 22432013.
Повний текст рішення складено 18 травня 2020 року.
Суддя І.І.Ціпивко
Суд | Новобузький районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 18.05.2020 |
Оприлюднено | 19.05.2020 |
Номер документу | 89284928 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Новобузький районний суд Миколаївської області
Ціпивко І. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні