Рішення

від 15.05.2020 по справі 388/88/20

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 388/88/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2020 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Поліщук Т.І.,

розглянув у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Боківської сільської ради Долинського району Кіровоградської області про зобов`язання виділити в натурі (на місцевості) земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який був її батьком.

Позивачка є спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 .

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 28 вересня 2016 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Величком В.О., зареєстрованим у реєстрі за № 535, ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 має право на земельну частку (пай) у землі, що знаходиться у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Леніна Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області розміром 7,45 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

ОСОБА_1 зазначає, що після успадкування вищезазначеного права на земельну частку (пай) розміром 7,45 в умовних кадастрових гектарах, зверталась до відповідачів про виділення землі в натурі (на місцевості), однак у цьому їй відмовлено.

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надіслало до суду відзив на позовну заяву. Просить відмовити у позові. Зазначає, що жодний нормативно-правовий акт не передбачає у нього повноважень щодо розпорядження земельними частками (паями). Будь-яких доказів порушення прав позивачки не надано.

Інші заяви по суті у цій справі до суду не надходили.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилась, надіславши до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує за обставин зазначених у ньому, просить позов задовольнити.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області будучи неодноразово повідомленим про місце та час розгляду справи у судове засідання не з`явився, про причину неявки не повідомив.

Представник Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області у судове засідання не з`явився, надіславши до суду вимоги про розгляд справи за відсутності представника.

Представник Боківської сільської ради Долинського району Кіровоградської області будучи неодноразово повідомленим про місце та час розгляду справи у судове засідання не з`явився, про причину неявки не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (а. с. 11).

Позивачка ОСОБА_1 згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 28 вересня 2016 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Величком В.О., зареєстрованим у реєстрі за № 535, є спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина складається із права на земельну частку (пай) у землі, що знаходиться у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Леніна Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області розміром 7,45 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Долинської державної нотаріальної контори 23 жовтня 2012 року за реєстром № 1104 та дубліката свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Новгородківської районної державної нотаріальної контори, виконуючого обов`язки державного нотаріуса Долинської державної нотаріальної контори 10 серпня 2016 року за реєстром № 214 (а. с. 13).

Згідно з листом Боківської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (попереднє найменування Кіровська сільська рада Долинського району Кіровоградської області) № 80/02-21 від 13 березня 2017 року, повідомлено ОСОБА_1 про необхідність звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо її питання, оскільки розпорядником землі колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Леніна є Держгеокадастр (а. с. 14).

Листом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 7339/0/6-17 від 7 червня 2017 року, позивачку повідомлено, що земельна ділянка із земель Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Леніна Кіровської (тепер Боківської) сільської ради Долинського району Кіровоградської області згідно зі сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії КР в„– 0172614, виданого на ім`я ОСОБА_3 не винесена у натурі (на місцевості), що унеможливлює надання її номеру, площі та викопіювання (а. с. 15).

Заявами від 7 червня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Боківської сільської ради Долинського району Кіровоградської області та Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 28 вересня 2016 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Величком В.О., зареєстрованим у реєстрі за № 535 (а. с. 17-20).

Листом Боківської сільської ради Долинського району Кіровоградської області № 201/02-21 від 19 червня 2018 року, ОСОБА_1 відмовлено у виділенні земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), оскільки особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), що виявили бажання одержати належну їм частку (пай) в натурі (на місцевості) подають заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) до сільської ради, якщо земельна ділянка у межах населених пунктів або до районної державної адміністрації, якщо земельна ділянка за межами населених пунктів. Боківська сільська рада зазначає про необхідність звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, оскільки розпорядником земельних ділянок за межами населених пунктів є Головне управління Держгеокадастру (а. с. 21).

Листом Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 01-35/56/2 від 30 липня 2018 року, ОСОБА_1 відмовлено у виділенні земельної частки (паю) в натурі на місцевості з тих підстав, що під час проведення інвентаризації земель Боківської сільської ради землі резерву були переведені до земель запасу державної власності. За інформацією Боківської сільської ради невитребувані (нерозподілені) земельні частки (паї) на території сільської ради відсутні. Для вирішення питання отримання земельної частки (паю) необхідно звернутись до суду (а. с. 23).

ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою від 13 липня 2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Долинського району Боківської сільської ради (за межами населеного пункту), згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 28 вересня 2016 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Величком В.О., зареєстрованим у реєстрі за № 535 (а. с. 26).

Листом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № Г-10748/0-5157/0/17-18 від 27 липня 2018 року, ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 28 вересня 2016 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Величком В.О., зареєстрованим у реєстрі за № 535, оскільки заявник має право на виділення земельної частки (паю) із земель колективної власності, а центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають у власність або у користування для всіх потреб земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності. Особи власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не має правових підстав для задоволення заяви (а. с. 28).

Отже, ОСОБА_1 , маючи право на земельну частку (пай) члена колективного сільськогосподарського підприємства не може реалізувати це право та отримати у власність земельну ділянку, оскільки спеціальними суб`єктами - розпорядниками земель, їй у цьому відмовлено.

Згідно з п. ґ ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Закон України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) (далі - Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону право на земельну частку (пай) мають, зокрема, громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Статтею 2 Закону передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є, зокрема, свідоцтво про право на спадщину.

За змістом положень чч. 1, 2 ст. 3 Закону підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Положення ст. 5 Закону визначають, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості):

розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок;

приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);

уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай);

уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв);

укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету;

сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо;

надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай);

розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом;

оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Пунктом 17 розділу Х Перехідні положення ЗК України передбачено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Отже, зазначеною правовою нормою встановлено відсутність будь-яких строків для звернення із сертифікатом для виділення земельної ділянки в натурі.

Згідно з п. 3 Порядку організації робіт та методика розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 року N 122 (далі - Порядок) (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення після розробки проекту факту невключення одного чи кількох громадян, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, спадкоємців права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, інших громадян та юридичних осіб України, які відповідно до законодавства набули право на земельну частку (пай), до списку власників земельних часток (паїв), на підставі якого був складений проект, сільська, селищна, міська рада чи райдержадміністрація може прийняти рішення (розпорядження) про: коригування проекту землевпорядною організацією з метою забезпечення громадян необхідною кількістю земельних ділянок (на підставі відповідного договору); надання зазначеним громадянам земельних ділянок із земель запасу чи резервного фонду у розмірі відповідної земельної частки (паю). У разі неприйняття сільською, селищною, міською радою чи райдержадміністрацією рішення (розпорядження) щодо коригування проекту або надання таких ділянок із земель запасу чи резервного фонду питання вирішується у судовому порядку.

Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз`яснив, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості). Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Оскільки землі Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Леніна Кіровської (тепер Боківської) сільської ради Долинського району Кіровоградської області тепер розпайовані та виділені громадянами в натурі (на місцевості), ОСОБА_1 має право на отримання земельної ділянки із земель резерву (запасу).

В абзаці 10 п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, Конституційний Суд України наголошував, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Частиною 2 ст. 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні від 10 липня 2018 року № 2498-VIII Закон України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) доповнено ст. 14-1, що визначає особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) і якою повноваження щодо організації розподілу земель, що залишилися у колективній власності, залишені лише за сільською, селищною, міською радою, на території якої такі землі розташовані.

Пунктом 21 розділу Х Перехідні положення ЗК України визначено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

За змістом ст. 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 6 вересня 2012 року N 5245-VI, внесено зміни до ЗК України, що набрали чинності з 1 січня 2013 року. Цим Законом змінено суб`єктів розпорядження землями сільськогосподарського призначення та визначено, що такі повноваження перейшли до Держземагенства, а згодом до Держгеокадастру України.

Згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Тобто законодавцем змінено компетенцію органів щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення та передано такі функції Держгеокадастру України замість державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Враховуючи вищевикладене, норми чинного законодавства та інформацію надану Долинською державною адміністрацією Кіровоградської області про те, що землі резерву Боківської сільської ради Долинського району Кіровоградської області були переведені до земель запасу державної власності, тому належним суб`єктом, що у цьому випадку наділений правом розпорядження державними землями запасу сільськогосподарського призначення є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Право особи на власність не може ставитися в залежність від визначення законодавчого органу, який повинен забезпечити реалізацію цього права.

Зазначені висновки знайшли своє відображення у постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 323/323/17, від 22 травня 2019 року у справі № 321/281/17.

Саме Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області має відповідати за цим позовом, тобто є належним відповідачем у цій справі. До нього також пред`явлено свої позовні вимоги позивачкою у справі.

Відповідно до ч. 11 ст. 118 ЗК України у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Оскільки звернення ОСОБА_1 до органів державної влади та місцевого самоврядування щодо виділення земельної ділянки залишені без задоволення, позивачка має право на земельну частку (пай) на підставі належного правовстановлюючого документа при реалізації нею права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства, а тому це право підлягає захисту у визначений спосіб.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У цій справі позивачкою ОСОБА_1 понесено судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн, що підлягають стягненню з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на її користь.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 14-1, 81, 117, 118, 122, пункти 17, 21 розділу Х Перехідні положення ЗК України, ст. ст. 1-3, 5 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Боківської сільської ради Долинського району Кіровоградської області про зобов`язання виділити в натурі (на місцевості) земельну ділянку.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із земель резервного фонду державної власності на території Боківської сільської ради Долинського району Кіровоградської області в натурі (на місцевості) земельну ділянку розміром 7,45 в умовних кадастрових гектарах згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 28 вересня 2016 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Величком В.О., зареєстрованим у реєстрі за № 535 (сертифікат на право на земельну частку (пай) серії КР в„– 0172614, виданий 17 лютого 1997 року на ім`я ОСОБА_3 на підставі рішення Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 414 від 22 липня 1996 року).

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030, ідентифікаційний код: 39767636).

Відповідач: Долинська районна державна адміністрація Кіровоградської області (вул. Соборності України, 28, м. Долинська, Долинський район, Кіровоградська область, 28500, ідентифікаційний код: 04055216).

Відповідач: Боківська сільська рада Долинського району Кіровоградської області (вул. Миру, 2, с. Бокове, Долинський район, Кіровоградська область, 28516, ідентифікаційний код: 04365684).

Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський