Постанова

від 13.05.2020 по справі 425/159/20

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий суду 1 інстанції - Москаленко В.В.

Доповідач -Дронська І.О.

Справа № 425/159/20

Провадження № 22-ц/810/274/20

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Луганського апеляційного суду:

головуючого судді Дронської І. О.,

суддів Карташова О. Ю., Яреська А. В.,

за участю секретаря Пономарьової В. С.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особа ОСОБА_3 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м.Сєвєродонецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 26 лютого 2020 року, ухвалене у складі судді Москаленко В. В. 26.02.2020 року в м. Рубіжне

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 02.12.2008 року шлюб між ним та відповідачкою було розірвано.

Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 24.01.2012 року з нього на користь відповідачки було стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.12.2011 року до досягнення дитиною повноліття.

Однак обставини, які не існували під час ухвалення рішення суду від 24.01.2012 року змінилися, у зв`язку з чим вважає, що розмір аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 повинні бути змінені, оскільки з 24.04.2018 року він перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з якою мають неповнолітню дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначив, що порівняно з 2012 роком його матеріальне становище погіршилось. Дружина і дочка знаходяться на його утриманні. На даний час безробітний, в центрі зайнятості на обліку не перебуває та не отримує ніяких соціальних виплат.

Просив змінити розмір аліментів, які підлягають стягненню з нього на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ј частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на 1000,00 грн. щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 26 лютого 2020 року ОСОБА_1 в задоволенні позовної заяви до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при розгляді вимог позивача про зміну розміру аліментів суд враховує те, що після ухвалення попереднього рішення суду про стягнення аліментів змінився визначений положеннями СК України мінімальний розмір аліментів, відтак попередньо визначений судом розмір аліментів цим вимогам вочевидь не відповідає, а тому з вказаних підстав аліменти зменшенню не підлягають. Прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб встановлений у розмірі 2102,00 грн., тому 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку складає 1051,00 грн.

Позивач просить стягувати з нього аліменти в розмірі 1000 грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що складає 1051,00 грн.

Таким чином, із позовних вимог виходить, що позивач розуміє, що розмір аліментів не може бути меншим від 1051 грн. Разом з тим, він не обґрунтовує чому розмір аліментів, які він просить стягувати з нього повинен бути нижчим, чим встановлено законом. Тож позовні вимоги ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів задоволенню не підлягають, оскільки сума аліментів, до якої позивач просить зменшити їх розмір, є меншою за мінімальний розмір аліментів, встановлений законом.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неналежну оцінку доказів, неповне з`ясування обставин справи. Просив скасувати рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 26.02.2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в обґрунтування відмови у задоволенні позову суд помилково посилається на прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб, встановлений у розмірі 2102,00 грн, тому 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку складає 1051,00 грн.

Відповідно до ст. 7 ЗУ Про державний бюджет на 2020 рік прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.

Відповідно, мінімальний розмір аліментів з 01 січня 2020 року становить 1109 грн у місяць на дитину. Таким чином суд помилково посилається на норму закону, яка не підлягає застосуванню з огляду на вік дитини.

Також скаржник посилається на те, що під час ухвалення оскаржуваного рішення суд не врахував відсутність у ОСОБА_1 доходів, зміну його сімейного стану та усі, викладені у позовній заяві обставини. Суд першої інстанції не встановив жодних обставин про матеріальний стан відповідачки у справі та не звернув уваги на повну відсутність доказів на підтвердження викладеного у запереченні на позовну заяву. Вважає, що відсутність стабільного заробітку в сукупності з наявністю ще однієї неповнолітньої дитини надає скаржнику право на зменшення розміру аліментів, стягнених на утримання дитини від першого шлюбу.

У своєму запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначила, що позивачем не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції доказів щодо погіршення його матеріального становища або стану його здоров`я після ухвалення судового рішення про стягнення аліментів, з часу ухвалення якого витрати на утримання доньки значно зросли, зросли ціни та прожитковий мінімум. Крім того з 2009 року у зв`язку з захворюванням доньки, яке потягло за собою те, що її поставили на диспансерний облік, всі кошти ідуть на лікування доньки.

Вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню. Просила залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач-скаржник ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_3 , яких було повідомлено належним чином про дату час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи на адресу апеляційного суду від останніх не надходило.

Справу розглянуто на підставі ч. 2 ст. 372 ЦПК України без участі позивача та третьої особи, за участю відповідачки ОСОБА_2

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачки, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.ч. 1- 4 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає у достатній мірі.

Так, судом першої інстанції встановлено, що рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 02.12.2008 у справі № 2-1745/2008, яке набрало законної сили 12.12.2008, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 24.01.2012року у справі №2/1224/269/12, яке набрало законної сили 03.02.2012року, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі ј частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менш 30% неоподаткованого мінімуму для дитини відповідного віку , починаючи з 23.12.2011 та до досягнення дитиною повноліття.

06.02.2012 Рубіжанським міським судом Луганської області видано виконавчий лист №2/1224/269/12, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі ј частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менш 30% неоподаткованого мінімуму для дитини відповідного віку , починаючи з 23.12.2011 та до досягнення дитиною повноліття.

З розрахунку боргу по виконавчому провадженню №31738807, за виконавчим листом №2/1224/269/12, виданим 06.02.2012 на підставі рішення Рубіжанського міського суду від 24.01.2012 вбачається, що станом на 01.11.2019 заборгованість по аліментам ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 , які стягуються з нього на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає 665,23 грн.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 22.11.2019 №30634 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 1 кварталу 2016 року по 2 квартал 2019 року доходу не отримував ( відсутня інформація про доходи).

Згідно довідки від 26.11.2019 №1225/1-2121, виданої Сватівським районним центром зайнятості Луганського обласного центру зайнятості, станом на 26.11.2019 ОСОБА_1 не перебуває на обліку в Сватівському районному центрі зайнятості як безробітний.

Відповідно до свідоцтва про шлюб, виданого 24.04.2018 Сватівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_1 24.04.2018 зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 , з якою мають малолітню дитину, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/ будинку осіб, виданої 25.11.2019 за №1934 Сватівською сільською радою Сватівського району Луганської області, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані за місцем проживання: ОСОБА_1 - як заявник, ОСОБА_3 - дружина, ОСОБА_7 - дочка, ОСОБА_8 - батько, ОСОБА_9 - мати.

З наданої відповідачем до матеріалів справи копії ультразвукового дослідження від 11.02.2020, ОСОБА_7 , 2006 року народження, має УЗ признаки гиперкинетическої дискенизії жовчного міхура. Деформація жовчного міхура.

З розрахунку боргу по виконавчому провадженню №31738807, за виконавчим листом №2/1224/269/12, виданим 06.02.2012 на підставі рішення Рубіжанського міського суду від 24.01.2012 виходить, що станом на 01.05.2018 ОСОБА_1 мав заборгованість по аліментам перед ОСОБА_2 , які стягуються з нього на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 6139,73 грн.

З розрахунку боргу по виконавчому провадженню №31738807, за виконавчим листом №2/1224/269/12, виданим 06.02.2012 на підставі рішення Рубіжанського міського суду від 24.01.2012 вбачається, що станом на 15.01.2020 заборгованість по аліментам ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 , які стягуються з нього на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає 3953,98 грн.

Рішенням виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області від 19.02.2019 №679, малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

З листа заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області, ОСОБА_1 за 2016 та 2017 роки не декларував доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції селянського господарства, розмір яких перевищує 2 гектари. За 2018 рік термін подання звітності для платників податку на доходи фізичних осіб, у відповідності до пункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, до 1 травня року, що настає за звітним.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об,єктів нерухомого майна щодо суб,єкта від 06.06.2019 №169423212, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , має у приватній власності нежитлову будівлю, крупорушку по АДРЕСА_2 та земельну ділянку (кадастровий номер 4424087000:18:003:0084), площею 5,6604га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Луганська область, Сватівський район, с/рада Рудівська.

Зазначені обставини повністю відповідають матеріалам справи.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем після ухвалення судового рішення про стягнення аліментів зміни його майнового стану, що б зумовлювало наявність передбачених законом підстав для зміни розміру аліментів.

Проаналізувавши наявні дані, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі та надані сторонами, в їх сукупності, всі докази та правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно з п.п. 1-5 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити…

Відповідно до ст. 51 Конституції України, яка кореспондується зі ст. 180 Сімейного Кодексу України закріплено обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно зі ст. 180 Сімейного Кодексу України (далі СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За змістом статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з частинами восьмою, дев`ятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно зі статтею 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що: розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом .

Тобто, закон надає право платнику аліментів або стягувачу звернутися до суду про зменшення або збільшення розміру аліментів, що визначені рішенням суду. Підставами для цього є зміна матеріального або сімейного стану сторін, погіршення або поліпшення стану їх здоров`я, а відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України сторони повинні довести суду наявність цих обставин, подавши відповідні докази.

Так дійсно, зміна матеріального або сімейного стану є підставою для зміни розміру аліментів, однак твердження позивача про те, що у нього погіршилось матеріальне становище у зв`язку з народженням другої дитини, відсутністю працевлаштування та постійного заробітку, є безпідставними та необґрунтованими, такими, що не дають суду підстав для зменшення присуджених судом аліментів, оскільки батько зобов`язаний вживати всіх необхідних заходів із метою отримання законних джерел для забезпечення гідних умов проживання й розвитку дитини, оскільки він не є непрацездатною особою.

Такий висновок повною мірою відповідає інтересам дитини та захищає її права. ОСОБА_1 , посилаючись як у позовній заяві так і в апеляційній скарзі на відсутність працевлаштування та доходу в сукупності з наявністю ще однієї неповнолітньої дитини, не надав суду доказів неможливості працевлаштування, на обліку у центрі зайнятості останній, як безробітний, також не перебуває, доказів погіршення матеріального стану скаржником суду не надано, а тому колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об,єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 06.06.2019 №169423212, позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , має у приватній власності нежитлову будівлю, крупорушку по АДРЕСА_2 та земельну ділянку (кадастровий номер 4424087000:18:003:0084), площею 5,6604 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Луганська область, Сватівський район, с/рада Рудівська.

Між тим, позивач зазначає, що будь-яких доходів не має, але не зазначає причин, з яких він не має можливості використовувати належне йому на праві власності майно, а також земельні ділянки, які надані саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Крім того, відповідно до наданої Регіональним Сервісним центром в Луганській області за ОСОБА_1 , станом на 10.02.2018року зареєстровані транспортні засоби: автомобіль марки ЗИЛ 431410 , мотоцикл марки GEON GN250, а.с.61.

Колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи скаржника про те, що у селі, де проживає останній, працевлаштуватися дуже складно.

Між тим, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в пошуках роботи не звернувся до Центру зайнятості за допомогою у працевлаштуванні, за станом свого здоров`я останній є працездатним.

На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що за доводами позовної заяви позивачем ОСОБА_1 не доведена наявність підстав для задоволення його позовних вимог та зменшення розміру аліментів на утримання його дочки, а також за доводами апеляційної скарги скаржником ОСОБА_1 не доведена наявність підстав для висновку про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неналежної оцінки судом доказів, неповне з`ясування судом обставин, що призвело, як вважає скаржник, до прийняття незаконного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для скасування рішення за доводами, викладеними у апеляційній скарзі, відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, Луганський апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 26 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 15.05.2020 року.

Головуючий І. О. Дронська

Судді О. Ю. Карташов

А. В. Яресько