Ухвала

від 18.05.2020 по справі 2-1309/10

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

18 травня 2020 року

м. Київ

справа № 2-1309/10

провадження № 61-7744ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 09 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до 25 Гарнізонного будинку офіцерів, начальника 25 Гарнізонного будинку офіцерів про визнання незаконними наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за виконання додаткового обсягу робіт,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 16 червня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 09 вересня 2010 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду України від 12 жовтня 2010 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження у цій справі.

Ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 червня 2011 року, 29 липня 2011 року, 14 вересня 2012 року, 31 жовтня 2012 року, 11 січня 2013 року, 22 січня 2014 року, 12 травня 2014 року, 27 листопада 2014 року, 16 січня 2015 року, 01 квітня 2015 року, 02 липня 2015 року, 21 вересня 2015 року, 25 грудня 2015 року та 21 березня 2016 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 09 вересня 2010 року з підстав, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328 ЦПК України 2004 року.

Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження на оскаржувані судові рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2019 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження на оскаржувані судові рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2019 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження на оскаржувані судові рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України.

У травні 2020 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 09 вересня 2010 року, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Як вбачається з матеріалів касаційного провадження, Верховним Судом постановлено ухвали від 28 вересня 2018 року, 03 грудня 2019 року та 01 лютого 2019 року про відмову у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ці самі судові рішення - рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 09 вересня 2010 року.

Крім того, заявник п`ятнадцять разів подавав касаційну скаргу на ці самі судові рішення та ухвалами Верхового Суду України і Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У справах Осман проти Сполученого королівства та Креуз проти Польщі Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Як вбачається з матеріалів касаційного провадження, ОСОБА_1 скористався передбаченим законом правом на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, Верховним Судом постановлено ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, після чого заявник повторно подає касаційну скаргу на ті ж судові рішення, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України , Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 09 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до 25 Гарнізонного будинку офіцерів, начальника 25 Гарнізонного будинку офіцерів про визнання незаконними наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за виконання додаткового обсягу робіт, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк