Ухвала

від 19.05.2020 по справі 120/1828/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

м. Вінниця

19 травня 2020 р. Справа № 120/1828/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н. Л.,

секретаря судового засідання: Литвина Д.С.,

за участю представників сторін:

представників позивача: Мацедонської Т.О., Кравця Р.Б.,

представників відповідача: Ходаковського Ю.В., Осадчука С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці

заяву акціонерного товариства "Вінницяобленерго"

про забезпечення позову від 13.05.2020 року в адміністративні справі за позовом:

акціонерного товариства "Вінницяобленерго"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом акціонерного товариства Вінницяобленерго (АТ Вінницяобленерго , позивач) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови.

13 травня 2020 року на адресу суду від АТ Вінницяобленерго надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони НКРЕКП, вчиняти будь-які дії щодо:

- включення до порядку денного засідання НКРЕКП питання про прийняття постанови НКРЕКП Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 10 грудня 2019 року № 2670 щодо перегляду тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ Вінницяобленерго та встановлення (перегляду) тарифів на розподіл електричної енергії АТ Вінницяобленерго шляхом його зміни в бік зменшення на суму 23 855,66 тис. грн.;

- розгляду НКРЕКП на своєму засіданні питання про прийняття постанови НКРЕКП Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 10 грудня 2019 року № 2670 щодо перегляду тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ Вінницяобленерго та встановлення (перегляду) тарифів на розподіл електричної енергії АТ Вінницяобленерго шляхом його зміни в бік зменшення на суму 23 855,66 тис. грн.

Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Так, позивач зазначив, що на виконання пункту № 2 оскаржуваної постанови від 15 квітня 2020 року № 809 Про накладення штрафу на АТ Вінницяобленерго за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання Департаментом із регулювання відносин у сфері енергетики НКРЕКП підготовлено проект відповідного рішення та на засіданні НКРЕКП, яке проводилося у формі відкритого слухання, 29 квітня 2020 року схвалено проект постанови НКРЕКП Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 10 грудня 2019 року № 2670 (щодо перегляду тарифів на послуги з розподілу електричної енергії. Зазначеним проектом передбачено зменшення для позивача тарифів на послуги з розподілу електричної енергії та викладено у новій редакції структури тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ Вінницяобленерго , в якій передбачено врахувати коригування витрат відповідно до пункту 2 постанови НКРЕКП від 15.04.2020 № 809 в бік зменшення на суму 22855,66 тис. грн (без урахування податку на додану вартість) (з розрахунку на 6 місяців: - 47 711,32 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість). Таке рішення регулятора у випадку його прийняття, на переконання АТ Вінницяобленерго , буде необґрунтованим та безпідставним, оскільки, зазначена сума визначена відповідачем, виходячи з суми, начебто, недовиконання позивачем заходів Інвестиційної програми на 2019 рік. При цьому, позивач вважає, що всі заходи Інвестиційної програми на 2019 рік проведені в повному обсязі та з дотриманням установлених термінів, тобто, кошти в сумі 23 855,66 тис. грн . (без ПДВ) перераховано за призначенням в 2019 році, а отже, й зменшення тарифу на цю суму є абсолютно безпідставним. Крім того, оскільки вказані 23 855,66 тис. грн (без ПДВ) вже витрачені позивачем у 2019 році за призначенням на виконання Інвестиційної програми 2019 року, то зменшення тарифів на 2020 рік на 23 855,66 тис. грн (без ПДВ), на переконання позивача, призведе до можливого недовиконання на цю суму Інвестиційної програми на 2020 рік, схваленої постановою НКРЕКП від 01 квітня 2020 року № 732, що в свою чергу, в подальшому, може стати підставою для застосування вже нових санкцій до позивача з боку відповідача НКРЕКП.

Також в обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що у разі встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Вінницяобленерго" шляхом його зміни в бік зменшення на суму 23855,66 тис. грн (без ПДВ), Товариство втратить джерело фінансування витрат, передбачених структурою тарифів, що призведе до недофінансування витрат на технічне обслуговування та ремонт ліній електропередач та обладнання. Це, в свою чергу, позначиться на якості та надійності надання послуг з розподілу електроенергії. Також, у Товариства виникнуть проблеми з оплатою праці та з оплатою обов`язкових платежів до бюджету України та місцевих бюджетів.

Крім того, необхідність забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідно до підпункту 5 ст. 3 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року №530-ІХ заборонено припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України навіть у разі несплата або оплати не в повному обсязі, що призведе до складного фінансового стану акціонерного товариства "Вінницяобленерго", як єдиного ліцензіату з розподілу електричної енергії у Вінницькій області. Відповідно підпункту 12 ст. 2 постанови КМУ від 11 березня 2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 під час дії карантину, який запроваджений на всій території України, АТ Вінницяобленерго , як оператору систем розподілу електричної енергії, заборонено здійснювати відключення та обмеження нижче технологічного мінімуму споживання електричної енергії підприємств централізованого водопостачання та водовідведення незалежно від форм власності, що, при наявних боргах комунального підприємства Вінницяоблводоканал за спожиту електричну енергію перед постачальником електричної енергії, ускладнить фінансовий стан акціонерного товариства "Вінницяобленерго" до межі критичного.

Додатково позивач зазначив, що в разі винесення судом ухвали про забезпечення позову, не може бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти, а права та інтереси НКРЕКП жодним чином не будуть порушені. За умови прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, проект постанови НКРЕКП Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 10 грудня 2019 року № 2670 (щодо перегляду тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ Вінницяобленерго ) може бути прийнятий відповідачем в будь-який період часу.

Ухвалою від 13 травня 2020 року заяву про забезпечення позову призначено до розгляду в судовому засідання з повідомленням сторін на 14 травня 2020 року. Однак, судом оголошено перерву на 18.05.2020 року у зв`язку із необхідністю надання додаткових доказів.

Представники АТ Вінницяобленерго в судовому засіданні подану заяву про забезпечення позову підтримали з підстав, викладених у заяві, та просили задовольнити останню повністю.

Представники НКРЕКП проти задоволення заяви АТ Вінницяобленерго про забезпечення позову заперечували, мотивуючи свої твердження тим, що заявник не надав жодних доказів, що можуть підтвердити істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, окрім тверджень про начебто можливість наявності очевидних ознак протиправності Відповідача . Також, вважають, що позивачем не надано жодного доказу про фактичне порушення його прав та інтересів постановою НКРЕКП від 15.04.2020 року №809 Про накладення штрафу на АТ Вінницяобленерго за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання .

Крім того, твердження позивача, що АТ Вінницяобленерго не просить суд вживати таких заходів забезпечення позову, як зупинення рішення НКРЕКП щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, а просить забезпечити позов шляхом заборони вчиняти дії, не заслуговують на увагу суду, даним твердженням Товариство, так як фактично просить суд зупинити дії/рішення НКРЕКП щодо встановлення тарифів, оскільки без конкретних дій неможливо встановити/змінити тариф і при забезпеченні позову буде прями втручанням суду у господарську діяльність про розподілу тарифів.

Відтак, підстави вважати, що до вирішення справи по суті захист прав, свобод та інтересів Позивача стане неможливим або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, відсутні.

У поясненнях від 18.05.2020 року позивач вертає увагу суду на відсутність механізму, який був би передбачений чинним законодавством України, для збільшення (повторного перегляду в сторону збільшення з метою відновлення) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії у випадку прийняття НКРЕКП такої постанови. Як наслідок, з точки зору Позивача, навіть у випадку задоволення судом позову Товариства у справі №120/1828/20-а, НКРЕКП у 2020 року не встигне прийняти постанову про відновлення тарифів для АТ Вінницяобленерго на 2020 року.

Визначаючись щодо обґрунтованості заяви про забезпечення позову, суд виходив з такого.

Відповідно до ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів. До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Суд зазначає, що при дослідженні вказаної заяви про забезпечення позову у даній справі, вимоги передбачені ст. 152 КАС України заявником (позивачем) дотримано.

Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У силу ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частиною 3 ст. ст. 151 КАС України передбачено, що не допускається забезпечення позову шляхом: 1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії; 2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов`язку вчиняти певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків; 4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов`язку вчиняти певні дії; 5) зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення; 6) зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку); 7) зупинення рішення Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлення заборони Кабінету Міністрів України призначати на посаду члена (членів) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг .

Із системного аналізу вимог наведених норм можна дійти висновку, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть ускладнити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Законодавець встановив вичерпні підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема, такими є:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

- наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;

- наявні ознаки очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06 березня 2008 року надано роз`яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Із аналізу наведеного видно, що обов`язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтована заява сторони в тому рахунку й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та неможливість в подальшому без вжиття таких заходів відновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Тому, у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, суд зважає на Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, відповідно до яких рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує, що 15 квітня 2020 року за результатами проведення зазначеної перевірки на засіданні НКРЕКП прийнято постанову №809 Про накладення штрафу на акціонерне товариство Вінницяобленерго за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання , якою, зокрема постановлено: Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» підготувати та винести на засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії акціонерне товариство "Вінницяобленерго" шляхом його зміни в бік зменшення на вартість невиконаних відповідно до вимог пункту 4.2 глави 4 Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04 вересня 2018 року № 955, об`єктів розділу І Інвестиційної програми на 2019 рік, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18 липня 2019 року № 1540, на суму 23 855,66 тис. грн (без ПДВ).

З наданих позивачем доказів суд встановив, що на виконання вказаного пункту постанови № 809 Департаментом із регулювання відносин у сфері енергетики НКРЕКП підготовлено проєкт відповідного рішення та на засіданні НКРЕКП, яке проводилося у формі відкритого слухання, 29 квітня 2020 року схвалено проєкт постанови НКРЕКП Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 10 грудня 2019 року № 2670 (щодо перегляду тарифів на послуги з розподілу електричної енергії). Зазначеним проєктом постанови передбачено встановлення нових зменшених тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на рівні: для І класу напруги - 151,54 грн/МВт год. (без урахування податку на додану вартість); для II класу напруги - 889,37 грн/МВт год. (без урахування податку на додану вартість). Також вказаним проєктом постанови планується викласти у новій редакції структуру тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ Вінницяобленерго , в якій врахувати коригування витрат відповідно до пункту 2 постанови НКРЕКП від 15 квітня 2020 року № 809 в бік зменшення на суму 22855,66 тис. грн (без урахування податку на додану вартість) (з розрахунку на 6 місяців: -47 711,32 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість).

На виконання вимог Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 червня 2017 року № 866, НКРЕКП повідомлено щодо проведення відкритого обговорення проєкту постанови НКРЕКП Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 10 грудня 2019 року № 2970 (щодо перегляду тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ Вінницяобленерго ).

Відповідно до ч. 3 статті 5 Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг рішення Регулятора не підлягають погодженню органами державної влади, крім випадків, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Рішення Регулятора можуть бути оскаржені в судовому порядку. Оскарження рішень Регулятора не зупиняє їх виконання.

У свою чергу, прийняття НКРЕКП рішення на підставі проєкта постанови та здійснення відповідних заходів державного регулювання до набрання законної сили рішенням суду у справі, у межах якої оскаржується постанова від 15 квітня 2020 року №809 Про накладення штрафу на акціонерне товариство Вінницяобленерго за порушення ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання , на думку суду, може істотно ускладнити та/або унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Адже, у такому випадку, за наслідками розгляду буде прийняте відповідне рішення, яке матиме істотні наслідки для позивача - коригування тарифів на послуги з електричної енергії. Зокрема, виходячи зі змісту проєкта постанови НКРЕКП, вбачається, що останній спрямований на коригування витрат відповідно до пункту 2 постанови НКРЕКП від 15 квітня 2020 року № 809 в бік зменшення на суму 22855,66 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість), що матиме наслідком складний фінансовий стан для позивача як єдиного ліцензіату з розподілу електричної енергії у Вінницькій області, які неможливо буде компенсувати навіть у випадку прийняття судом рішення на його користь, недовиконання на цю суму Інвестиційної програми на 2020 рік, що в подальшому може стати підставою для застосування до позивача нових санкцій.

У свою чергу, встановлення заборони НКРЕКП вчиняти будь-які дії щодо: включення до порядку денного засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та подальшого розгляду проекту постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10 грудня 2019 року № 2670", до вирішення по суті позовних вимог, дозволить здійснити ефективний захист оспорюваних прав та інтересів заявника, а застосування таких заходів не надає жодній зі сторін привілеїв та не створює перепон, а, фактично, заморожує правовідносини, до розгляду спору по суті. Заборони щодо забезпечення позову таким шляхом відповідно до положень КАС України відсутня.

Суд звертає увагу, що такі заходи не є формою втручання у дискреційні повноваження НКРЕКП, а спрямовані виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог, встановлення їх обґрунтованості. Суд не надає оцінки відповідним діям регулятора, адже це входить до предмета доказування під час розгляду спору виключно по суті, а констатує лише існування реальної, а не абстрактної загрози правам та інтересам суб`єкта господарювання, що може спричинити негативні наслідки, які є значущими, у порівнянні з тимчасовою судовою забороною включати до порядку денного та розглядати питання.

З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що заявником були надані належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, необхідності докладання значних зусиль та витрат для захисту цих інтересів у майбутньому, в разі не вжиття заходів забезпечення позову.

Суд також враховує, що відповідно до Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовчу діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів визначає, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України вказав, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При цьому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, розглянувши подану заяву про забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із співмірності та відповідності таких заходів позовним вимогам, суд вважає, що заява АТ Вінницяобленерго підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Суд звертає увагу на положення статті 156 КАС України, в якій зазначено, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

На підставі викладеного, і керуючись статтями 151, 153, 154, 156, 229, 248, 294, 295, 297 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву акціонерного товариства Вінницяобленерго про забезпечення позову задовольнити.

До набрання законної сили рішення, ухваленого за результатами судового розгляду цієї адміністративної справи по суті, вжити заходи забезпечення адміністративного позову акціонерного товариства Вінницяобленерго до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 15 квітня 2020 року № 809 Про накладення штрафу на акціонерне товариство Вінницяобленерго за порушення ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання шляхом заборони Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вчиняти будь-які дії щодо: включення до порядку денного засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та подальшого розгляду проекту постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10 грудня 2019 року № 2670".

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Дана ухвала підлягає негайному виконанню згідно з ч. 1 статті 156 КАС України.

Дана ухвала може бути пред`явлена до виконання у порядку та спосіб, встановлені Законом України Про виконавче провадження , у строк до 18 травня 2023 року.

Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є акціонерне товариство "Вінницяобленерго (21050, м. Вінниця, вул. Магістратська, 2, код ЄДРПОУ 00130694), а боржником - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, місто Київ, вулиця Смоленська, будинок 19; код ЄДРПОУ 39369133).

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя:

Секретар: