Рішення

від 02.08.2007 по справі 7/158-07-4969

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/158-07-4969

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" серпня 2007 р.Справа  № 7/158-07-4969

Позивач: ТОВ  “Лепрікон”, м. Одеса.

Відповідач: ТОВ “Парус”, м.Одеса

про стягнення 1492,05 грн.

     Суддя          Лепеха  Г.А.

Представники:

Від позивача –не зґявився.

Від відповідача –Савицька О.М., за довіреністю.

У судовому засіданні оголошена перерва до 02.08.2007р. за правилами ст.77 ГПК України.

Представниками сторін подані клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу.

Клопотання судом прийняті та задоволені.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 154 600,00 грн. з яких 136 350,00 грн. - борг та 18 250,00 грн.-штраф.

Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві та просить суд у позові  відмовити.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи та заслухавши представників сторін у відкритому судовому засіданні, суд встановив.

01 лютого 2005 року сторонами у справі укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг № 12/02.05.

19.10.2006 р. ТОВ “Лепрікон” (замовник), керуючись зазначеним договором, завантажило в Одеському порту автомашину з причепом під управлінням водія В.Грабовського.

Втім, вантаж арахісу в кількості 22,5 тонн вартістю 136 350 грн. в місце призначення –м. Синельниково Дніпропетровської області не прибув.

В обгрунтування  вимог позивач надав акт прийому-передачі вантажу від 19.10.06 р. товарно-транспортні накладні від цього ж числа.

Впадає в око, що в цих документах фігурує прізвище особи, яка отримала вантаж –Грабовський, проте назва відповідача в означених документах взагалі не значиться.

Натомість, з наданої ТОВ “Парус” довідки №28 від 22.06.07 р. вбачається, що пан Грабовський ніколи не мав жодних стосунків з товариством.

Окрім того, відповідач повністю відкидає свою причетність до перевезень вищевказаного вантажу.

Що стосується наявної в матеріалах справи копії факсу то господарський суд приходить до висновку про те, що вона не може бути прийнята судом у якості доказу, підтверджуючих борг ТОВ “Парус” перед ТОВ “Лепрікон”.

У відповідності до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до  законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У данному випадку факт отримання відповідачем у позивача 22,5 тонн арахісу, на думку суду, міг бути підтверджений належно оформленими накладними та довіреністю, але позивач не надав під час розгляду справи таких документів.

Інші доводи позивача, викладені у позові, не заслуговують на увагу, оскількі з урахуванням всіх обставин справи судом визнаються  такими, що не можуть вплинути на вирішення даного спору по суті.

З огляду на те, що відповідач заперечує проти отримання від позивача партії арахісу на підставі вищеперелічених документів, а останній не спромігся довести позовні вимоги,тобто існування боргу, суд вважає, що у позові слід відмовити повністю.

Витрати по сплаті держмита та витрати по сплаті послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на позивача згідно ст.ст.44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 82-85 Господарсько-процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку, передбаченому ст.85 ГПК України.

Суддя