Ухвала

від 18.05.2020 по справі 280/3148/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

18 травня 2020 року Справа № 280/3148/20 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренко М.С., перевіривши матеріали адміністративного позову Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Строймаркет (70231, Запорізька область, Гуляйпільський район, смт. Залізничне, вул. Матросова, буд.1, код ЄДРПОУ 25222180)

про: стягнення коштів з податкового боргу -

ВСТАНОВИВ:

23.03.2020 Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Строймаркет (далі - відповідач), в якій просить суд постановити рішення про стягнення коштів з рахунків платника податків у всіх банках, що належить такому платнику податків відповідача, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, податкового боргу у сумі 185938,47 грн., із яких: з податку на додану вартість у сумі 15126,00 грн.; з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1689,34 грн., з військового збору у сумі 13607,99 грн., з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податків у вигляді заробітної плати у сумі 155515,14 грн.

Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160,161 КАС України.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160,161 КАС України, з огляду на наступне.

У відповідності до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Частиною 2 ст.160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Позовна заява підписана представником позивача, головним державним інспектором-спеціалістом з правових питань Козарик Н.Г.

За правилами ч. 6 ст.160 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Натомість, в позовній заяві Козарик Н.Г зазначена як представник відповідача, а не позивача, у зв`язку з чим позивачу необхідно уточнити позовну заяву в цій частині.

За змістом п.5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За правилами ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В позові зазначено про податкову декларацію з податку на додану вартість №28295122 від 20.03.2018, згідно якої відповідачу нараховано борг у сумі 3736 грн.

Однак, вищевказаної декларації серед додатків позовна заява не містить.

Також, відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до п. 5.27 "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляння нижче реквізиту 23.

Враховуючи викладене, засвідчення копії документа передбачає: 1) вчинення відповідного напису уповноваженою на таку дію особою із зазначенням її посади, ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, слів "Згідно з оригіналом", а також дати засвідчення копії; 2) скріплення напису про засвідчення копії підписом уповноваженої особи та печаткою установи.

За приписами п. 6. Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 18.06.2015 № 1000/5, право засвідчення документів та їх копій може надаватися посадовим та іншим особам на підставі довіреності.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області підписана представником Н.Г. Козарик, яка відповідно до наданого до позову витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є підписантом (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника Головного управління ДПС у Запорізькій області (самопредставництво суб`єкта владних повноважень з правом посвідчення копій документів).

Однак, додані до адміністративного позову копії документів засвідчені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , при цьому матеріали справи не містять доказів наявності у них повноважень на вчинення таких дій, що свідчить про те, що документи не засвідчені у встановленому законом порядку, а отже не є документами, що підтверджують обставини викладені в адміністративному позові.

Слід зауважити, що у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Таким чином, неспроможність відповідача - суб`єкта владних повноважень належним чином організувати засвідчення повноважень своїх представників у відповідності до встановлених законом правил є суто суб`єктивним та свідчать виключно про неналежні дії/бездіяльність скаржника щодо оформлення та направлення документів до суду.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 року ухваленому по справі "Смірнова проти України" зробив висновок, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху.

Згідно ч.3 ст.169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Строймаркет про стягнення коштів з податкового боргу, - залишити без руху.

Позивачу усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- оформлену відповідно до КАС України уточнену позовну заяву із зазначенням Козарик Н.Г. представником позивача.

- засвідчені належним чином докази на підтвердження обставин позовної заяви - податкову декларацію з податку на додану вартість №28295122 від 20.03.2018;

- належним чином засвідчені копії письмових доказів, долучених до позовної заяви або документів, що підтверджують повноваження осіб, які засвідчили копії документів.

Зазначені документи повинні бути надані суду у визначений строк у двох примірниках - суду та відповідачу супровідним листом з посиланням на номер справи.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 5 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.С. Лазаренко