Постанова

від 19.05.2020 по справі 200/10668/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року справа №200/10668/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Геращенка І.В., Ястребової Л.В.,

секретаря судового засідання Сухова М.Є.,

представника відповідача Болдуреску О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року у справі №200/10668/19-а (головуючий І інстанції Зеленов А.С.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Сільхозмередіан до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням змінених позовних вимог (а.с.3-5,60) просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 05 жовтня 2016 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером 393494611019 від 01.11.2014 року ТОВ СІЛЬХОЗМЕРИДІАН (код ЄДРПОУ 39349468);

- зобов`язати Державну фіскальну службу України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером 393494611019 від 01.11.2014у ТОВ СІЛЬХОЗМЕРИДІАН (код ЄДРПОУ 39349468), шляхом внесення запису про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 05 жовтня 2016 року до Реєстру платників податку на додану вартість;

-зобов`язати Державну фіскальну службу України відновити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення реєстраційної суми з податку на додану вартість у сумі 45 525 779,17 грн., станом на дату анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ СІЛЬХОЗМЕРИДІАН .

В обґрунтування позову зазначив, що свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано на підставі пп. г п.184.1 ст.184 ПК України.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податковим законодавством регламентовано, що в разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів, платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.

На підставі цих вимог позивачем податкова звітність неодноразово надавалась на паперових носіях, а звіти з відбитками штампів свідчать про прийняття цієї звітності податковим органом.

Таким чином, рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є протиправним та підлягає скасуванню з поновленням такої реєстрації шляхом внесення запису про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ та зобов`язанням податкового органу відновити в системі електронного адміністрування ПДВ значення реєстраційної суми з ПДВ в розмірі 45 525 779,17 грн станом на дату анулювання реєстрації.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 05 жовтня 2016 року №1 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером 393494611019 від 01 листопада 2014 року ТОВ СІЛЬХОЗМЕРИДІАН .

Зобов`язано Державну фіскальної служби України відновити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення реєстраційної суми з податку на додану вартість у сумі 45 525 779,17 грн., станом на дату анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ СІЛЬХОЗМЕРИДІАН .

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач - ГУ ДПС у Миколаївській області, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Суд першої інстанції не врахував, що позивач протягом вересня 2015 року - січня 2016 року надавав декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

За лютий-серпень 2016 року за наявними базами даних ІС Податковий блок звітність з ПДВ позивачем взагалі не подавалась.

Таким чином, податковим органом правомірно анульована реєстрація позивача як платника податку на додану вартість відповідно до вимог підпункту г пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.

Представник відповідача, ГУ ДПС в Миколаївській області, в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати судове рішення та відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю СІЛЬХОЗМЕРИДІАН , зареєстровано в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 39349468, є виробником сільськогосподарської продукції (а.с.28-31)

5 жовтня 2016 року Головним управлінням ДПС у Миколаївській області відповідно до вимог підпункту г пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ Сільхозмеридіан , оскільки товариство протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ, що підтверджено інспекторською довідкою від 04.10.2016 року. (а.с.47-48).

При цьому контролюючий орган виходив з того, що ТОВ СІЛЬХОЗМЕРИДІАН протягом вересня 2015 року - січня 2016 року надавав до контролюючих органів декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, зокрема:

-декларація з ПДВ (загальна) за вересень 2015 року № 9214994667 від 19.10.2015, надана до Долинської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області (Бобринецьке відділення);

-декларація з ПДВ (спеціальна) за вересень 2015 року № 9214994644 від 19.10.2015, надана до Долинської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області (Бобринецьке відділення);

-декларація з ПДВ (загальна) за жовтень 2015 року № 9237256179 від 19.11.2015, надана до Долинської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області (Бобринецьке відділення);

-декларація з ПДВ (спеціальна) за жовтень 2015 року № 9237186657 від 19.11.2015, надана до Долинської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області (Бобринецьке відділення);

-декларація з ПДВ (загальна) за листопад 2015 року № 9250914102 від 11.12.2015, надана до Долинської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області (Бобринецьке відділення);

-декларація з ПДВ (спеціальна) за листопад 2015 року №925091400 від 11.12.2015, надана до Долинської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області (Бобринецьке відділення);

-декларація з ПДВ (загальна) за грудень 2015 року № 9271553487 від 13.01.2016, надана до Криворізькій Північній ДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області (Саксаганський р-н м. Кривий Ріг);

-декларація з ПДВ (спеціальна) за грудень 2015 року № 9271553414 від 13.01.2016, надана до Криворізькій Північній ДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області (Саксаганський р-н м. Кривий Ріг);

-декларація з ПДВ (загальна) за січень 2016 року № 9017840089 від 16.02.2016, надана до Криворізькій Північній ДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області (Саксаганський р-н м. Кривий Ріг);

-декларація з ПДВ (спеціальна) за січень 2016 року № 9018090022 від 16.02.20160 надана до Криворізькій Північній ДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області (Саксаганський р-н м. Кривий Ріг).

Також відповідач зазначає, що позивачем не надавалася звітність з ПДВ за лютий - серпень 2016 року.

Позивачем надана податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2016 року від 18 березня 2016 року (а.с.122-125), яка подана в паперовому вигляді до Криворізької Північної ДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, про що свідчить поштове повідомлення про отримання податковою 26 березня 2016 року даної декларації (а.с.121).

Податкова декларація з ПДВ за лютий 2016 року містить інформацію про наявність обсягів постачання на суму 12630грн, у тому числі сума податку на додану вартість становить 2526грн.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з відсутності у податкового органу законних підстав для прийняття рішення від 05.10.2016 року, оскільки відповідачем не доведено наявність обставин, передбачених пп. г п.184.1 ст.184 ПК України.

Оцінка суду.

На підставі статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту г пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (далі - ПК України), реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно з пунктом 184.2 статті 184 ПК України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату: подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації; зазначену в судовому рішенні; припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку; що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.

При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.

Пунктом 5.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 17.11.2014 № 1456/26233 (надалі Положення № 1130) передбачено, що при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт "г" пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.

Відповідно до п.5.5 Положення №1130 анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених упідпунктах "б" - "з"пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "з"пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава -підпункт "г"пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).

У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Аналіз вищезазначених положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що, якщо у платника податку протягом 12 послідовних податкових місяців наявні операції з постачання чи/або придбання, відображені у поданих платником податкових декларація з податку на додану вартість, підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ відсутні.

Приписами підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

На підставі пунктів 48.1 - 48.2. статті 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Згідно пункту 49.3 статті 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

За положенням пункту 49.5 статті 49 ПК України у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов`язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

На підставі підпункту 49.8 та 49.9 цієї статті, прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою;

у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк (пп. 49.9.1 - 49.9.2 п. 49.9 ст. 49 ПК України).

Згідно з пунктами 49.10, 49.11 статті 49 ПК України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.

Відповідно до оскаржуваного рішення правовою підставою для його прийняття є те, що позивач протягом вересня 2015 року-січня 2016 року звітував про відсутність діяльності, а з січня 2016 року по серпень 2016 року товариство не подавало контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, тобто позивач протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та звітує про відсутність діяльності.

Разом з цим, матеріалами справи підтверджено, що позивач, у встановлений чинним законодавством спосіб, подавав на адресу контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2016 року з зазначенням обсягів постачання на суму 12630 грн, в тому числі ПДВ в розмірі 2526 грн.

Таким чином, на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення 05 жовтня 2016 року відсутня підстава для його анулювання - неподання звітності (звіт про відсутність діяльності) - 12 послідовних податкових місяців.

Матеріали справи не містять доказів формування та направлення позивачу відмови у прийнятті податкової звітності - податкової декларації з ПДВ за лютий 2016 року із зазначенням причин такої відмови, а відповідачем таких доказів суду не надано. Тобто, у податкового органу відсутні підстави вважати декларацію за лютий 2016 року неподаною.

Суд зазначає, що недодержання платником податків приписів пункту49.4. статті49 ПК щодо подання податкової звітності з податку на додану вартість в електронній формі та надання такої звітності у паперовій формі, само по собі, не є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації, при умові наявності у поданих документах реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній в постанові від 31 липня 2018 року по справі №810/1570/16.

Також в рішенні №1 від 05.10.2016 року визначено, що ТОВ Сільхозмеридіан протягом 12 послідовних податкових місяців не подавав контролюючому органу податкову декларацію з ПДВ, при цьому відповідачем не визначено періоду такого неподання.

А визначення в рішення періоду з 01.09.2015 року по 01.01.2016 року стосується подання податкових декларацій з ПДВ з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту. При цьому зазначений період менший, ніж 12 послідовних податкових місяців.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про не доведення відповідачем факту не подання позивачем протягом 12 послідовних податкових місяців контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Таким чином, у податкового органу були відсутні підстави для застосування п. п. "г" п.184.1ст.184 ПК України, для анулювання реєстрації платника ПДВ.

Статтею 184 ПК України встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку. З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку, така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку, останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації. Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов`язаний визначити податкові зобов`язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону. У разі якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов`язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені цим Кодексом, платник зобов`язаний погасити суму податкових зобов`язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні. У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим розділом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.

Таким чином, з вищенаведеної статті, не вбачається відсутність права платника податків внаслідок анулювання реєстрації платника ПДВ на віднесення сплачених сум до податкового кредиту або виписку податкових накладних за господарськими операціями, здійснюваними до такого анулювання та під час наявності у такого платника статусу платника ПДВ.

Згідно з положеннями пункту 200-1.1 статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: - суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; - суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; - суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; - суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; - інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлений Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість, якою затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок №569)

Згідно п.13 Порядку №569 електронного адміністрування податку на додану вартість, ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Отже, внаслідок протиправності дій відповідача позивач позбавлений права використати право на реєстрацію податкових накладних на суму податку станом на дату анулювання реєстрації платника ПДВ.

Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде повільним.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленого у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади/рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976)/.

Європейським судом з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) було зазначено, що затримки у відшкодуванні ПДВ можна вважати втручанням у право на мирне володіння своїм майном, а постійні затримки відшкодування і компенсації у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, так само як і стан невизначеності щодо часу повернення коштів, порушує "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном.

Така позиція Європейського суду з прав людини свідчить на користь висновку, що в контексті податкових спорів позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит чи бюджетне відшкодування ПДВ) розглядається як позбавлення власності.

Таким чином, створення перешкод чи встановлення обмежень, що не ґрунтуються на вимогах закону у праві вільно розпоряджатись накопиченим за наслідками розрахунків з бюджетом від`ємним значенням з податку на додану вартість є формою втручанням у право на мирне володіння своїм майном.

Вказана правова позиція також підтверджується практикою Верховного суду з подібних правовідносин, викладеною у постанові від 24 січня 2019 року (справа №805/2554/16-а, адміністративне провадження №К/9901/31281/18).

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року у справі №200/10668/19-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року у справі №200/10668/19-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 19 травня 2020 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328, пунктом 3 розділу 6 Прикінцеві положення КАС України.

Повне судове рішення складено 19 травня 2020 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді І.В. Геращенко

Л.В. Ястребова