Постанова

від 18.05.2020 по справі 640/21830/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21830/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікролаб Україна" до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві про визнання протиправною та скасування попостанови,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікролаб Україна" звернулось до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафних санкцій від 31.10.2018 №108 у розмірі 2 000 (1000 + 1000) неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34 000 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2020 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві на підставі наказу від 21.09.2018 №3502, направлення від 21.09.2018 №3337 та листа Держпродспожислужби України від 03.09.2018 №Д-151/13827-18 проведено позапланову перевірку характеристик продукції ТОВ "Мікролаб Україна", за результатами якої складено акт від 26.09.2018 №3502/122.

У висновках вказаного акту зазначено, що ТОВ "Мікролаб Україна" введено в обіг продукції, а саме іграшка гумова качка Bachelor Ente 1887 № 150714 та іграшка гумова качка Schaf Ente 1820 № 201510, яка не відповідає встановленим вимогам технічного регламенту: на етикетках та пакуванні цих іграшок відсутній знак відповідності, відсутнє найменування імпортера та його адреса на пакуванні або документах, що додаються до іграшок, відсутня інструкція та попередження щодо необхідності нагляду дорослої особи під час користування іграшкою та інформація із зазначенням конкретної небезпеки. Дані порушення виявлені та зазначені в акті перевірки від 08.05.2018 №343 ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, згідно з якого встановлено, що ТОВ "Євро Пауер" розповсюджувало спірну продукцію, яку було поставлено ТОВ "Мікролаб Україна".

На підставі акту перевірки від 26.09.2018 №3502/122 прийнято протокол від 26.09.2018 №3502/122 про виявлені порушення вимог ст.44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та ст.15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Також на підставі акту прийнято рішення від 29.09.2018 №04.1-1222, від 29.09.2018 №04.1-1223, від 29.09.2018 №04.1-1224, від 29.09.2018 №04.1-1225 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Постановою від 31.10.2018 №108 на ТОВ "Мікролаб Україна" за порушення вимог п.2 ч.2 ст.44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" накладено штраф у розмірі 2000 (1000 + 1000) неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34 000 грн.

Частиною 1 статті 11 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" передбачено, що державний ринковий нагляд за додержанням виробниками та розповсюджувачами продукції загальної вимоги щодо безпечності продукції забезпечується шляхом здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції при її ввезенні на митну територію України.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 667 від 02.09.2015 року, Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і реклами в цій сфері.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлює Закон України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02 грудня 2010 року № 2735-VI (далі - Закон № 2735-VI).

Відповідно до статті 1 Закону № 2735-VI державний ринковий нагляд - це діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам. Вказаною статтею також визначено, що орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону №2735-VI з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, серед іншого: проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень; вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.

Згідно з частиною дванадцятою статті 23 Закону №2735-VI у разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, що дають змогу відстежити походження такої продукції та її подальший обіг (зокрема договори, товарно-супровідна документація), визначає особу, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, та всіх осіб, яким цей суб`єкт господарювання поставив зазначену продукцію.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону №2735-VI посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право, серед іншого: проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, документальні перевірки та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування); вимагати від суб`єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів.

При цьому, відповідно до частин п`ятої, сьомої статті 8 Закону №2735-VI суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: будь-який суб`єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію; будь-який суб`єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію. У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

Відповідно до частин першої, другої статті 44 Закону України №2735-VI, суб`єкти господарювання за порушення цього Закону несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

До особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: 1) введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик. - у розмірі від тисячі п`ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двох тисяч п`ятисот до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян: 2) введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів. - у розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У п. 17 Технічного регламенту безпечності іграшок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №515 (чинного на момент проведення перевірки), (надалі - Технічний регламент) зазначено, що перед введенням іграшки в обіг імпортери повинні переконатися в тому, що виробником:

- проведена процедура оцінки відповідності;

- складена технічна документація, на іграшку нанесене необхідне маркування щодо відповідності установленим вимогам та до неї додаються необхідні документи;

- виконані вимоги, встановлені пунктами 9 і 10 цього Технічного регламенту.

Якщо імпортер має підстави вважати, що іграшка не відповідає вимогам щодо безпечності, установленим у цьому Технічному регламенті, він не повинен вводити таку іграшку в обіг до приведення її у відповідність із зазначеними вимогами. Якщо іграшка становить ризик, імпортер повинен повідомити про це виробника та орган державного ринкового нагляду.

Статтею 1 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" №2736-VI від 02.12.2010 року унормовано, що введення в обіг продукції - це перше надання продукції на ринку України, а імпортер - це будь-яка фізична чи юридична особа, яка є резидентом України та вводить в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої держави.

Пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" передбачено підстави звільнення суб`єктів господарювання від відповідальності, зокрема, виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що вона не вводила відповідну продукцію в обіг.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі договору від 09.08.2017 №43 ТОВ "Мікролаб Україна" постачає товари ТОВ "Евро Пауер". Згідно з додатком №1 до договору встановлений перелік адрес магазинів (точки роздрібної торгівлі) покупця ТОВ "Евро Пауер", куди буде здійснюватися поставка товару.

На виконання вказаного договору до матеріалів справи додану видаткову накладну від 13.12.2017 №РН-000759.

Отже, твердження позивача щодо необґрунтованості посилання відповідача на висновки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області не беруться до уваги, оскільки товар, а саме спірні іграшки, було поставлено ТОВ "Евро Пауер" саме позивачем. Таким чином, відповідачем правомірно було здійснено перевірку характеристик продукції по ланцюгу постачання такої продукції.

Під час перевірки ТОВ "Мікролаб Україна" надано відповідачу декларацію про відповідність, висновок державної санітарно-епідеміологічної служби, сертифікат перевірки типу, виданий органом з оцінки відповідності ТОВ "Орган з сертифікації "ПромСтандарт", фотофіксацію маркування іграшки та самої іграшки та договір поставки від 09.08.2017 №43.

Відповідно до абзаців 4, 5 частини 1 статті 1 Закону № 2735 національний знак відповідності - знак, що засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які на неї поширюються; неналежне застосування національного знака відповідності - це порушення правил застосування і нанесення національного знака відповідності, встановлених законами України, та виданих відповідно до них інших нормативно-правових актів, у тому числі технічних регламентів.

Пунктом 25 Технічного регламенту передбачено, що перед наданням іграшки на ринку розповсюджувачі зобов`язані перевірити наявність національного знака відповідності на іграшці, необхідних документів, інструкцій та інформації про безпечність, які складаються згідно з вимогами законодавства про мови, а також виконання виробником та імпортером вимог, установлених пунктами 9, 10 і 18 цього Технічного регламенту.

Відповідно до пункту 44 Технічного регламенту іграшки повинні надаватися на ринку з нанесеним в установленому порядку національним знаком відповідності.

Національний знак відповідності повинен наноситися на іграшку, прикріплену до неї етикетку (ярлик) або пакування та бути видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли іграшка дрібна або складається з дрібних частин, національний знак відповідності може наноситися на етикетку (ярлик) або супровідну листівку. Якщо іграшка продається в демонстраційному пакуванні та нанесення національного знака відповідності на іграшку є технічно неможливим, він може наноситися на демонстраційне пакування (пункт 52 Технічного регламенту № 515).

Пункт 55 Технічного регламенту визначає, що національний знак відповідності повинен наноситися на іграшку, прикріплену до неї етикетку (ярлик) або пакування та бути видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли іграшка дрібна або складається з дрібних частин, національний знак відповідності може наноситися на етикетку (ярлик) або супровідну листівку. Якщо іграшка продається в демонстраційному пакуванні та нанесення національного знака відповідності на іграшку є технічно неможливим, він може наноситися на демонстраційне пакування.

Відповідно до пункту 5 Правил національний знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

Під час перевірки ТОВ "Евро Пауер" Держпродспоживслужба посилалась на те, що на іграшці (на етикетці та пакуванні) був відсутній знак відповідності.

Водночас, на час перевірки позивача останнім було надано зразок стікера, який наклеювався на етикетці спірної продукції, де вбачається, що такий знак відповідності міститься.

При цьому, слід зауважити, що інші порушення також відсутні, зокрема на етикетці нанесено інструкцію попередження щодо необхідності нагляду дорослої особи під час користування іграшкою, наявна інформація із зазначенням конкретної небезпеки та назва виробника зазначена українською мовою, зазначена адреса імпортера.

Водночас, як вірно було зазначено судом першої інстанції, посилання відповідача на те, що декларація відповідності від 19.11.2015 №UA.TR.061.D.03477-15, яку долучено позивачем на підтвердження відповідності товару вимогам Технічного регламенту, закінчила термін дії 18.11.2016, є неприйнятними, оскільки іграшки було виготовлено та імпортовано позивачем у 2016 - у межах терміну дії декларації, а строк придатності - необмежений, що не позбавляє права реалізовувати такий товар у подальшому.

Крім того, у повідомленнях про виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 29.09.2018 №041-1222, від 29.09.2018 №041-1223, від 29.09.2018 №041-1224, від 29.09.2018 №041-1225 товариством зауважено, що етикетки (наліпки, стікери) містять всю необхідну інформацію та з нанесенням маркування у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Позивачем зазначено, що у 2016 році товариство вже проходило перевірку працівниками Держпродспоживслужби, в ході якої встановлено деякі невідповідності у наявних в той час етикетках, у зв`язку з чим такі невідповідності було усунуто.

Матеріали справи містять договір про виготовлення поліграфічної продукції від 19.09.2016 №19/9 та додатки №1 та №2 до договору, з якого вбачається, що ТОВ "Мікролаб Україна" замовляло етикетку з клейовою основою, яка відповідає вимогам Технічного регламенту, що в свою чергу спростовує висновки відповідача з цього приводу.

Додатково позивачем надано лист від ТОВ "Евро Пауер", в якому зазначено, що позивачем товар згідно з видатковою накладною від 13.12.2017 №759 поставлено у належній упаковці та з належним маркуванням.

Отже, під час розгляду справи позивачем підтверджено, що спірні іграшки були з етикеткою, яка має всі необхідні маркування, знак відповідності, товар відповідає вимогам Технічного регламенту, як наслідок відсутні факти порушення позивачем норм Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

При цьому, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених в акті перевірки ТОВ "Мікролаб Україна".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя Є.О.Сорочко

суддя Є.В.Чаку