Постанова

від 19.05.2020 по справі 320/5076/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5076/19 Суддя (судді) першої інстанції: Терлецька О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мельничука В.П.,

При секретарі: Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія-Домінанта до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія-Домінанта звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, в якому просило:

- скасувати рішення комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 03.06.2019 №1180115/37606354 і зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 08.02.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження - 05.03.2019;

- скасувати рішення комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 14.08.2019 № 1252877/37606354 і зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 19.03.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження - 22.03.2019;

- скасувати рішення комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 10.06.2019 №1188330/37606354 і зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №4 від 21.03.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження - 01.04.2019;

- скасувати рішення комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 10.06.2019 №1188332/37606354 і зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №5 від 28.03.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження - 01.04.2019;

- скасувати рішення комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 11.07.2019 № 1219680/37606354 і зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 16.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження - 23.04.2019;

- скасувати рішення комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 31.07.2019 № 1241330/37606354 і зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 03.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження - 19.05.2019;

- скасувати рішення комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 31.07.2019 №1241331/37606354 і зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 03.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження - 19.05.2019;

- скасувати рішення комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 10.06.2019 №1188333/37606354 і зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №3 від 13.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження - 19.05.2019;

- скасувати рішення комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 11.07.2019 № 1219682/37606354 і зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №4 від 17.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження - 03.06.2019;

- скасувати рішення комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 11.07.2019 №1219681/37606354 і зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №5 від 20.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження - 03.06.2019;

- скасувати рішення комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 05.09.2019 №1269900/37606354 і зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №6 від 23.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження - 10.06.2019;

- скасувати рішення комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 06.09.2019 №1271371/37606354 і зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №7 від 30.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження - 10.06.2019;

- скасувати рішення комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 05.09.2019 №1269899/37606354 і зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 11.07.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження - 22.07.2019.

Позов обґрунтовано тим, що оскаржуваними рішеннями протиправно відмовлено у реєстрації податкових накладних, незважаючи на їх відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. При цьому, оскаржувані рішення комісії ДФС України не містять жодної інформації щодо невідповідності накладних законодавчо встановленій нормі, або щодо порушення законодавства при її складанні та поданні до реєстрації в ЄРПН.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року позов задоволено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі Державна податкова служба України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що умовою для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено, є подання платником податків документів, перелік яких є вичерпним, та затверджений Постановою №117.

Під час проведення перевірки реальності здійснення фінансово-господарської операції по даних податкових накладних було встановлено, що обсяг поданих позивачем документів не відповідає вичерпному переліку згідно пункту 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, а зміст їх не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарської операції.

Зважаючи на викладене, рішення Комісії про відмову у реєстрації ПН/РК Єдиному реєстрі податкових накладних є правомірним та не підлягає скасуванню.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що ним було подано необхідні документи, що підтверджують реальне здійснення операцій по податковим накладних, такі господарські операції узгоджуються з нормами чинного законодавства.

Однак, відповідачем було прийнято безпідставне рішення про відмову у реєстрації таких податкових накладних, що суперечить нормам Податкового кодексу України.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до частини другої ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у силу вимог частини четвертої ст. 229 КАС України, оскільки сторони у судове засідання не з`явились.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія-Домінанта є юридичною особою, створеною 17.05.2011, основний вид діяльності вказаного товариства є неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90).

Так, ТОВ Компанія-Домінанта здійснює оптову торгівлю чорною гумою для потреб промисловості, та у рамках означеної вище господарської діяльності ТОВ Компанія-Домінанта укладено з ТОВ Інтерагропак Договір № 03 від 01.06.2016 про поставку чорної гуми.

Відповідно до п. 4.1. вказаного Договору вид, кількість, ціна комплектуючих, умови їх поставки, а також зміст і умови монтажних і ремонтних робіт визначаються в усних або письмових замовленнях покупця.

Згідно п. 5.2. Договору № 03 від 01.06.2016 оплата товариством Інтерагропак здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару.

На виконання умов вказаного договору позивач поставив ТОВ Інтерагропак товар, що підтверджується видатковими накладними, а ТОВ Інтерагропак отримало поставлену продукцію, що підтверджується виписками з банківського рахунку.

Для виконання умов визначених договором з ТОВ Інтерагропак , ТОВ Компанія-Домінанта придбавало товар у підприємств-постачальників - ПП Смартбуд-Трейд , ТОВ Вейнілс , ТОВ Промсен , TOB РТ Концепт , ТОВ Інста-Груп , ТОВ Октарион , що підтверджується, зокрема договорами поставки відповідно № 01 від 23.01.2019, № 02 від 08.02.2019, № 03 від 14.03.2019, № 04 від 19.03.2019, № 05 від 28.03.2019, № 06 від 28.03.2019та видатковими накладними.

У зв`язку з поставкою товариству Інтерагропак вказаного вище товару, позивачем було складено наступні податкові накладні: № 2 від 08.02.2019 на суму 81 000 грн; № 4 від 21.03.2019 на суму 32 400 грн; № 5 від 28.03.2019 на суму 26 400 грн, № 1 від 16.04.2019 на суму 40 500 грн; № 1 від 03.05.2019 на суму 26 400 грн; № 2 від 03.05.2019 на суму 32 400 грн; № 3 від 13.05.2019 на суму 26 400 грн; № 4 від 17.05.2019 на суму 48 600 грн; № 5 від 20.05.2019 на суму 81 000 грн; № 6 від 23.05.2019 на суму 81 000 грн; № 7 від 30.05.2019 на суму 26 400 грн; № 1 від 11.07.2019 на суму 52 650 грн.

Згідно з отриманими квитанціями від 15.02.2019 (щодо ПН № 2 від 08.02.2019); від 22.03.2019 (щодо ПН № 2 від 19.03.2019); від 01.04.2019 (щодо ПН № 4 від 21.03.2019); від 01.04.2019 (щодо ПH № 5 від 28.03.2019); від 23.04.2019 (щодо ПН № 1 від 16.04.2019); від 17.05.2019 (щодо НП № 1 від 03.05.2019); від 17.05.2019 (щодо ПН № 2 від 03.05.2019); від 17.05.2019 (щодо ПН № 3 від 13.05.2019); від 03.06.2019 (щодо ПН № 4 від 17.05.2019); від 03.06.2019 (щодо ПН № 5 від 20.05.2019); від 10.06.2019 (щодо ПН № 6 від 23.05.2019); від 10.06.2019 (щодо ПН № 7 від 30.05.2019); від 22.07.2019 (щодо ПН № 1 від 11.07.2019), перераховані податкові накладні прийнято, але їх реєстрація зупинена.

У подальшому, ТОВ Компанія-Домінанта були направлені на адресу відповідача пояснення та копії документів по зазначеним господарським операціям та податковим накладним, разом з відповідними повідомленнями про подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій у форматі .рdf , зокрема: договір поставки із ТОВ Інтерагропак , видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, Довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей та банківські виписки, а також, договори доставки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури та банківські виписки, щодо придбання у підприємств-постачальників.

Однак, рішеннями комісії Державної фіскальної служби України (надалі - оскаржувані рішення ): від 03.06.2019 № 1180115/3 7606354 (щодо ПН № 2 від 08.02.2019); від 14.08.2019 № 1252877/37606354 (щодо ПН № 2 від 19.03.2019); від 10.06.2019 №1188330/37606354 (щодо ПН№ 4 від 21.03.2019); від 10.06.2019 № 1188332/37606354 (щодо ПН № 5 від 28.03.2019); від 11.07.2019 № 1219680/37606354 (щодо ПН № 1 від 16.04.2019); від 31.07.2019 № 1241330/37606354 (щодо ПН№ 1 від 03.05.2019); від 31.07.2019 №1241331/37606354 (щодо ПН № 2 від 03.05.2019); від 10.06.2019 № 1188333/37606354 (щодо ПН № 3 від 13.05.2019); від 11.07.2019 № 1219682/37606354 (щодо ПН № 4 від 17.05.2019); від 11.07.2019 № 1219681/37606354 (щодо ПН № 5 від 20.05.2019); від 05.09.2019 № 1269900/37606354 (щодо ПН № 6 від 23.05.2019); від 06.09.2019 №1271371/37606354 (щодо ПН № 7 від 30.05.2019); від 05.09.2019р. №1269899/37606354 (щодо ПН № 1 від 11.07.2019) було відмовлено у реєстрації вище вказаних податкових накладних.

Рішеннями Комісії з питань розгляду скарг від 19.06.2019 № 31295/37606354/2, від 14.08.2019 № 35384/37606354/2, від 26.06.2019 № 31777/37606354/2, від 26.06.2019 №31780/37606354/2, від 02.08.2019 № 34666/37606354/2, від 14.08.2019 №35405/37606354/2, від 14.08.2019 № 35384/37606354/2, від 26.06.2019 №31779/37606354/2, від 02.08.2019 № 34668/37606354/2, від 02.08.2019 №34665/37606354/2, скарги ТОВ Компанія-Домінанта залишено без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу - без змін.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи протиправні дії податкового органу щодо зупинення реєстрації податкових накладних, на підставі критеріїв ризиковості, визначених інформаційними листами Державної фіскальної служби України, які не є правовими актами, тому оскаржувані ріщення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, яким визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних.

У відповідності до п. 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

У силу вимог п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У відповідності до п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних № 2 від 08.02.2019, № 4 від 21.03.2019, № 5 від 28.03.2019, № 1 від 16.04.2019, № 1 від 03.05.2019, № 2 від 03.05.2019, № 3 від 13.05.2019, № 4 від 17.05.2019, № 5 від 20.05.2019, № 6 від 23.05.2019, № 7 від 30.05.2019 , № 1 від 11.07.2019 стала відповідність пп.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

21 лютого 2018 року Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №117) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. 5 даного Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктом 6 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У відповідності до п. 7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна /розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної - критеріям ризиковості здійснення операції.

Зважаючи на викладене, положення пунктів 6 та 7 Порядку є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

У силу вимог п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На час виникнення спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів України згідно листа від 31.10.2018 № 26010-06-05/28170).

Так, у підпункті 1.6 п. 1 Листа ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податку зазначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

При цьому, судом першої інстанції вірно відмічено, що зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН на підставі листа Критерії ризиковості платника податків є безпідставним, оскільки листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст. 117 Конституції, визначені листом критерії ризиковості платника податку не затверджені нормативним актом ДФС України та не погоджені Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам п. 10 Порядку №117.

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Однак, надіслані позивачу квитанції містять лише загальне посилання на відповідність спірних податкових накладних критерію ризиковості платника податку, визначеному у п.п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У той же час, відповідач був зобов`язаний у квитанціях чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, а і відповідне рішення, згідно якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Втім, Державна фіскальна служба України не надала будь-яких пояснень на підставі яких спірні податкові накладні відповідали критеріям ризиковості платника податку та не довела правомірності зупинення реєстрації таких податкових накладних.

Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18.

З матеріалів справи вбачається, що після зупинення реєстрації податкових накладних № 2 від 08.02.2019, № 4 від 21.03.2019, № 5 від 28.03.2019, № 1 від 16.04.2019, № 1 від 03.05.2019, № 2 від 03.05.2019, № 3 від 13.05.2019, № 4 від 17.05.2019, № 5 від 20.05.2019, № 6 від 23.05.2019, № 7 від 30.05.2019, № 1 від 11.07.2019 позивачем були подані документи, передбачені пунктом 14 Порядку №117, для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема: договір поставки із ТОВ Інтерагропак , видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, Довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей та банківські виписки, а також, договори доставки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури та банківські виписки, щодо придбання у підприємств-постачальників.

За правилами п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Приймаючи оскаржувані рішення про відмову в реєстрації вказаних податкових накладних, Комісія зазначила про ненадання платником податку копій документів, зокрема: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Між тим, у рішеннях не окреслено, яких саме документів з вказаного переліку не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

На думку колегії суддів, вказані рішення, повинно були містити мотиви врахування та/або неврахування надісланих позивачем пояснень та доданих до нього документів.

Ненаведення мотивів прийнятих рішень не дають змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

У той же час, надані ТОВ Компанія-Домінанта для реєстрації податкових накладних документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій.

Вказане свідчить про наявність підстав для скасування рішень Комісії ДФС від 03.06.2019 №1180115/37606354, від 14.08.2019 № 1252877/37606354, від 10.06.2019 №1188330/37606354, від 10.06.2019 №1188332/37606354, від 11.07.2019 № 1219680/37606354, від 31.07.2019 № 1241330/37606354, від 31.07.2019 №1241331/37606354, від 10.06.2019 №1188333/37606354, від 11.07.2019 № 1219682/37606354, від 11.07.2019 №1219681/37606354, від 05.09.2019 №1269900/37606354, від 06.09.2019 №1271371/37606354, від 05.09.2019 №1269899/37606354.

Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У даному випадку, зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки їх суть зводиться до констатації норм податкового законодавства, а не помилок чи то порушень судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, за таких обставин доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук