Ухвала

від 18.05.2020 по справі 120/3966/19-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 травня 2020 року

Київ

справа №120/3966/19-а

адміністративне провадження №К/9901/11715/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.01.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2020 у справі №120/3966/19-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.10.2019 №262806-5506-0214 та №262807-5506-0214 про визначення податкових зобов`язань за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2019 рік у сумі 73862,97грн. та 71760,18грн. відповідно.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22.01.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2020 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 24.04.2020, тобто в межах строку на касаційне оскарження встановленого пунктом 3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

З аналізу вищевказаних положень суд дійшов для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 цього Кодексу, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено, що ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.12.2019 відкрито провадження у справі №120/3966/19-а, а розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на практику розгляду справ Великою Палатою Верховного Суду, вказує, що оскаржувані рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Однак підстав, передбачених статтею 328 КАС України, для оскарження судових рішень в касаційному порядку, скаржником не зазначено.

Враховуючи те, що у касаційній скарзі скаржник посилається лише на пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, однак без зазначення підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку, суд дійшов висновку, що така скарга має бути залишена без руху для надання уточненої касаційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Однак, 02.04.2020 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30.03.2020, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодекс законів про працю тощо.

Суд звертає увагу на те, що вказаним законом доповнено розділ VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

Таким чином, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю п`ять днів з моменту закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції касаційну скаргу в новій редакції із зазначенням підстав для відкриття касаційного провадження, відповідно до положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Керуючись статтями 121, 169, 248, 327,328, 329, 330, 332, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.01.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2020 у справі №120/3966/19-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, п`ятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду