Постанова

від 18.05.2020 по справі 826/474/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 травня 2020 року

Київ

справа №826/474/16

адміністративні провадження №К/9901/32094/18, №К/9901/32092/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2017 року (головуючий суддя Іщук І.О., судді: Погрібніченко І.М., Шулежко В.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року (головуючий суддя Сорочко Є.О., судді: Межевич М.В., Федотов І.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маніпей Україна" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Маніпей Україна" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві (далі - Інспекція), Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві, Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) про визнання протиправною реєстраційної дії та скасування запису державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гринчак В.В. щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису від 02 грудня 2015 року за реєстраційним №10691430006034650 "Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою" відносно Товариства; визнання протиправним та скасування рішення Інспекції від 04 грудня 2015 року №540/26-54-11-01-68 про анулювання реєстрації Товариства як платника податку на додану вартість (далі - ПДВ); зобов`язання Інспекції вчинити дії щодо поновлення реєстрації Товариства платником ПДВ з дати реєстрації шляхом внесення у автоматизовану систему даних реєстру платників ПДВ ДФС відомостей (запису) щодо скасування запису про анулювання реєстрації Товариства як платника ПДВ; зобов`язання ДФС вжити заходи щодо поновлення суми податку, на яку Товариство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у системі електронного адміністрування ПДВ, а саме: реєстраційний ліміт у сумі на дату, що після анулювання реєстрації Товариства як платника ПДВ перерахувалась до Державного бюджету України.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, послалося на те, що податковий орган не вжив усіх необхідних та передбачених Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА) від 17 травня 2010 року №336 (далі - Положення), заходів, а відтак передчасно направив до реєстраційної служби повідомлення про відсутність Товариства за місцезнаходженням, що, як наслідок, обумовило подальші дії органу реєстраційної служби, визначені Законом України від 15 травня 2003 року №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон №755-IV), та безпідставне анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано запис державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гринчак Вікторії Володимирівни щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису від 02 грудня 2015 року за реєстраційним номером 10691430006034650 "Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою" відносно Товариства; визнано протиправним та скасовано рішення Інспекції від 04 грудня 2015 року №540/26-54-11-01-68 про анулювання реєстрації Товариства як платника ПДВ; зобов`язано ДФС вжити заходи щодо поновлення суми податку, на яку Товариство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у системі електронного адміністрування ПДВ, а саме: реєстраційний ліміт у сумі на дату, що після анулювання реєстрації Товариства як платника ПДВ перерахувалась до Державного бюджету України; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, зазначив, що Інспекція не вжила всіх необхідних заходів, передбачених пунктами 3.1, 3.2 розділу III Положення, для встановлення місцезнаходження Товариства, що призвело до передчасного та безпідставного направлення державному реєстратору повідомлення (форма №18-ОПП) про відсутність позивача за місцезнаходженням; відтак, за висновком суду, обставини, які зумовлюють анулювання реєстрації платника податку на підставі положень підпункту "ж" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відсутні; за наведеного, як наслідок, закриття електронного рахунку Товариства, блокування роботи з реєстраційним лімітом у розмірі 802 140,49 грн. та перерахування (списання) до Державного бюджету України суми податку, на яку воно мало право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у системі електронного адміністрування ПДВ, а саме: реєстраційний ліміт у сумі 802 140,49 грн., також було протиправним.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог, відповідачі подали касаційні скарги, у яких, посилаючись на неправильне застосування ними норм підпункту "ж" пункту 184.1 статті 184 ПК України, просили їх скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

У доводах касаційної скарги Інспекція та ДФС посилаються на помилковість позиції судів попередніх інстанцій, адже державний реєстратор вніс до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР) інформацію про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (Товариство) після спливу встановленого реєстратором місячного строку, а саме - від дати направлення реєстратором Товариству повідомлення, а тому вважають, що реєстрацію платника ПДВ на підставі підпункту "ж" пункту 184.1 статті 184 ПК України анульовано правомірно.

Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзивів) на касаційні скарги не скористався.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, касаційний суд дійшов наступного висновку.

Суди встановили, що Товариство зареєстровано Оболонською районною у м.Києві державною адміністрацією, з 03 липня 2015 року взято на облік як платника податку в Інспекції, а з 01 серпня 2015 року зареєстровано платником ПДВ (індивідуальний податковий номер 398724326540).

28 жовтня 2015 року державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві Гринчак В.В. відповідно до частини 12 статті 19 Закону №755-IV та у зв`язку із отриманням від податкового органу повідомлення про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (форма №18-ОПП) надіслано на адресу Товариства повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Рекомендоване відправлення із зазначеним повідомленням повернулось на адресу реєстраційної служби без вручення адресату у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві Гринчак В.В. 02 грудня 2015 року внесено інформацію щодо відсутності Товариства за місцезнаходженням.

04 грудня 2015 року Інспекцією прийнято рішення №540/26-54-11-01-68, яким анульовано реєстрацію Товариства як платника ПДВ шляхом виключення з реєстру платників податку та, як наслідок, закрито електронний рахунок позивача та заблоковано роботу з електронним лімітом у розмірі 802 140,49 грн., тобто на суму податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у системі електронного адміністрування ПДВ.

За змістом підпункту "ж" пункту 184.1 статті 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Правила внесення державним реєстратором змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДР, визначені приписами статті 19 Закону №755-IV, відповідно до абзацу 2 частини 12 якої у разі надходження (поштовим відправленням або в електронному вигляді в порядку взаємообміну) державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов`язаний надіслати поштовим відправленням протягом п`яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Згідно з частиною 14 статті 19 цього Закону у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до ЄДР запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до ЄДР запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що анулювання реєстрації Товариства як платника ПДВ на підставі підпункту "ж" пункту 184.1 статті 184 ПК України було зумовлено наявністю відповідного запису в ЄДР про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а підставою для внесення державним реєстратором такого запису слугувало повернення рекомендованого листа, надісланого реєстратором юридичній особі відповідно до абзацу 2 частини 12 статті 19 Закону №755-IV, на виконання повідомлення (форма №18-ОПП) від контролюючого органу.

Разом з тим процедура встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податку до направлення державному реєстратору контролюючим органом повідомлення встановленого зразка передбачена Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588 (далі - Порядок №1588).

Відповідно до пункту 12.4 Порядку №1588 щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з`ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з`ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

В силу приписів пункту 12.5 Порядку №1588, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону №755-IV.

Аналогічні правила встановлення місцезнаходження платника податків на час спірних відносин були закріплені і Положенням, зокрема підпунктами 3.1.1, 3.1.2 пункту 3.1 його розділу III, за змістом яких щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з`ясовано, структурні підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з`ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.

Відповідно до пункту 3.2 розділу III Положення у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції.

Зміст наведених законодавчих приписів у їх системному зв`язку свідчить про те, що контролюючий орган надсилає до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (форма №18-ОПП) для вжиття заходів, передбачених абзацом 2 частини 14 статті 19 Закону №755-IV, лише після здійснення визначених Порядком №1588 та Положенням заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи.

За відсутності доказів виконання податковим органом всіх дій, передбачених процедурою встановлення місцезнаходження (місця проживання) платників податків, а саме доказів направлення запиту до підрозділу податкової міліції та вжиття ним необхідних заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження Товариства, обставини, з якими норма підпункту "ж" пункту 184.1 статті 184 ПК України пов`язує можливість анулювання реєстрації платника ПДВ, відсутні.

Разом з тим, розглядаючи справу, суди встановили, що директор Товариства постійно знаходиться на зв`язку за телефоном зазначеним у ЄДР, а згідно договору оренди приміщення від 18 вересня 2005 року №18/09 (за користування яким позивач в період з 18 вересня 2015 року по 17 вересня 2016 року сплачував орендні платежі) місцезнаходженням позивача є м.Київ, вул.Вишгородська, 14.

Відтак суди прийшли до правильного висновку, що запис державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гринчак В.В. щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису від 02 грудня 2015 року за реєстраційним номером 10691430006034650 "Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою" відносно Товариства та рішення Інспекції від 04 грудня 2015 року №540/26-54-11-01-68 про анулювання реєстрації Товариства як платника ПДВ є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Як наслідок, суди визнали обґрунтованою й задовольнили і позовну вимогу про зобов`язання ДФС вжити заходів щодо поновлення суми податку, на яку Товариство мало право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у системі електронного адміністрування ПДВ, а саме: реєстраційний ліміт у сумі на дату, що після анулювання його реєстрації як платника ПДВ був перерахований до Державного бюджету України.

Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, й не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених судами обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно із частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві та Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду