Постанова

від 07.08.2007 по справі 15/339н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/339н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07.08.07                                                                                 Справа № 15/339н-ад.

Суддя Пономаренко Є.Ю.,

при секретарі судового засідання Подколзіній С.С.,

розглянувши матеріали справи за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Авто –Континент», м. Луганськ

до Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська, м. Луганськ

про скасування податкового повідомлення-рішення

в присутності представників:

від позивача - Скіря І.М., представник, довіреність № 1 від 01.06.07.;

від відповідача - Юхнов С.Є. - гол. держ. податк. інсп. юр. від., довіреність № 5838/9/10 від 08.05.07.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку з чим відповідно до п. 21 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України  таке фіксування судом не здійснювалося.

Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили  з 1 вересня 2005 року, до початку  діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України,  вирішуються відповідним господарським  судом  за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Позов подано за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Тому, виходячи з суб'єктного складу сторін (відповідачем є суб'єкт владних повноважень), предмету судового розгляду та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі здійснювалося за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Суть спору: позивачем заявлена вимога: визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Артемівському районі м. Луганська № 0000062300/0 від 18 квітня 2007р., про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ «Авто-Континент», за порушення строків встановлених ст. 2 Закону України від 23.09.94р. № 195/94 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в сумі 355620,00 грн.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем неправомірно прийнято оскаржуване рішення, оскільки застосування штрафних санкцій є неправильним через настання форс-мажорних обставин відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав наведених у запереченні на позовну заяву від 09.08.2007р.

В ході судового розгляду справи судом досліджено всі надані до матеріалів справи пояснення та документи як докази.

Сторони не досягли примирення.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Фахівцями ДПІ у Артемівському районі у м. Луганську на підставі направлення №253 від 30.03.2007р. була проведена виїзна позапланова документальна перевірка дотримання вимог валютного законодавства України ТОВ «Авто-Континент»з питання перевірки проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 24.07.2006р. по 30.03.2007р.

За результатами перевірки складено акт №147/2300/32864363 від 03.04.07р., в якому, зокрема, вказано на порушення ст.2 Закону України від 23.09.94 р. № 185/94 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»затримка надходження товару до ТОВ «Авто-Континент»від польського контрагента за імпортним контрактом станом на 30.03.2007р. складає 159 днів.

Так, при перевірці встановлено наступне. У періоді що перевірявся ТОВ «Авто-Континент»було укладено договір від 10.07.2006 р. №1 з польською фірмою Energia»на купівлю автомобілів Рено-Магнум кількістю 4 шт. Загальна вартість договору - 160000,0 євро, згідно якого передплата ТОВ «Авто-Континент»- повинна складати 117000,0 євро, залишок в розмірі 43000,0 євро перераховується на рахунок фірми Energia»протягом 30 днів з моменту надходження техніки.

На виконання умов імпортного договору ТОВ «Авто-Континент»перераховано валютні кошти 24.07.2006 р. в розмірі 117000,0 євро, але техніка на адресу ТОВ «Авто-Континент»не надійшла.

На підставі акту перевірки від 03.04.2007 р. № 147/2300/32864363 податковим органом було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000062300/0 від 18.04.2007р. до «ТОВ «Авто-Континент»на суму 355620,00 грн. за порушення підприємством ст.2 Закону України від 23.09.94 р. № 185/94 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно ст. 3 даного Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 6  Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»якщо перевищення термінів, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених термінів зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Перевищення терміну поставки позивач обґрунтовує форс мажорними обставинами, що не було враховано відповідачем при прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення та не було спростовано податковим органом з отриманням документального підтвердження.

Фірма Energia» листом від 27.01.2007р. №102/08 повідомила підприємство позивача про те, що по договору №1 від 10.07.2006р. настали форс-мажорні обставини, що тягнуть неможливість виконати зобов'язання в установлені строки, а саме в період з 01.10.2006р. на підприємстві розпочато страйк. При цьому вказано, що товар буде поставлено після забастовки.

Крім того, факт настання форс мажорних обставин підтверджено Луганською регіональною торгово-промисловою палатою, про що останньою видано свідоцтво про настання форс-мажорних обставин №45 від 29.01.2007р.

Так, за висновком торгово-промислової палати зазначено наступне. Судячи про взаємовідносини між Товариством та Постачальником і враховуючи намагання Постачальника і надалі продовжувати товариські та ділові стосунки з українським партнером, а також на підставі викладеного та керуючись об'єктивністю та неупередженістю, Луганська регіональна торгово-промислова палата визнає форс-мажорними обставинами затримку надходження товару по Договору № 1 від 10.07.2006 року, починаючи з 01.10.2006 р. на весь термін такої затримки поставки товару на територію України в адресу Товариства по дійсний період - 29 січня 2007 року, та який продовжується, і як наслідок настання форс-мажорних обставин для Товариства за Договором № 1 від 10.07.2006 року, починаючи з 01.10.2006 р. по дійсний період - 29 січня 2007 року, та який продовжується стосовно терміну виконання зобов'язань перед державними органами щодо одержання на територію України товару та перебування коштів за межами України поза строку, визначеного Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що звільняють Товариство від будь-якої відповідальності, а також від сплати будь-якої пені або штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого рішення, дії  чи  бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів з наданням належних засобів доказування обставин з відсутності форс-мажору та не спростував доказів наданих позивачем щодо існування форс мажорних обставин. При проведенні перевірки податківцям було повідомлено про існування форс мажорних обставин, через які контрагент –нерезидент не зміг вчасно виконати  умови контракту, та були надані документи щодо цього. Відповідачем не було перевірено ці обставини з одержанням документів, що їх спростовували б, а ні під час проведенні перевірки, а ні за період до прийняття повідомлення-рішення про застосування санкцій, ані навіть при вирішення спору в суді.

Крім того, слід зазначити наступне.

Одним з найголовніших принципів судочинства є принцип верховенства права, закріплений у ст.ст. 7, 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Право здійснення зовнішньоекономічної діяльності в Україні гарантується в Україні. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну зовнішньоекономічна діяльність —діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак.

Чинність Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»має на меті запобігання незаконному відтоку валютних цінностей за кордон.

Мета позивача при укладенні договору щодо неповернення валютних цінностей не підтверджується відповідачем. Про відсутність такої мети у позивача, окрім вищенаведених форс-мажорних обставин, свідчить виконання сторонами зовнішньоекономічного контракту. Так, Фірма Energia»02.04.2007р. поставила товар на здійснену позивачем суму передплати, що підтверджується наданими до справи позивачем документами.

Одними із загальних засад національного законодавства України має бути справедливість, добросовісність та розумність.

При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності підприємство позивача не вчинило винних протиправних дій, за які застосовування фінансових санкцій до нього було б справедливим, добросовісним та розумним.

За результатами дослідження обставин справи та норм чинного законодавства, судом, зокрема встановлено, що оскаржуване рішення прийнято необґрунтовано, тобто не враховано усі обставини, що мають значення для прийняття рішення; нерозсудливо; без повного дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

На підставі вищевикладених підстав, рішення Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська № 0000062300/0 від 18 квітня 2007р., про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ «Авто-Континент», за порушення строків встановлених ст. 2 Закону України від 23.09.94р. № 195/94 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в сумі 355620,00 грн. визнається судом протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 87, ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України здійснені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 03 грн. 40 коп. присуджуються йому з державного бюджету.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1.          Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Авто –Континент», м. Луганськ до Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська, м. Луганськ про скасування рішення задовольнити повністю.

2.          Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська № 0000062300/0 від 18 квітня 2007р., про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

3.          Стягнути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авто –Континент», м. Луганськ, кв. Ленінського комсомолу, б. 7а, кв. 54, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32864363 судові витрати у сумі 03 грн. 40 коп.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 13.08.2007р.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко