Рішення

від 10.04.2020 по справі 496/4072/19

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/4072/19

Провадження № 2/496/643/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2020 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Буран В.М.,

за участю:

секретаря - Дигуляр А.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Біляївської міської ради Одеської області, про визнання незаконним та скасування державного акту на право приватної власності та визнання права власності на земельні ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом посилаючись на те, що їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю належить земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 7,25 га, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Майорівської сільської ради Біляївського району Одеської області кадастровий номер 5121083700:01:002:0328. Також на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачу належить земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 7,25 га. надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Майорівської сільської ради Біляївського району Одеської області кадастровий номер 5121083700:01:002:0024, яку позивач успадкувала після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Успадковану земельну ділянку позивачу було додатково внесено в первісний державний акт на право приватної власності на землю та здійснено повторний в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 27 від 08 липня 2003 року, внаслідок чого площа земельної ділянки збільшилась вдвоє. Під час присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці позивачу було надано два документи (на кожну ділянку окремо) з різними кадастровими номерами, оскільки районним відділом Держкомзему було здійснено реєстрацію двох окремих ділянок, не дивлячись на те, що їх було внесено в один правовстановлюючий документ. Позивач звернулась до реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області з питанням про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, але рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області Рогачко П.О., позивачу було відмовлено в державній реєстрації права власності на земельну ділянку № НОМЕР_2 , таке ж рішення було прийнято і державним реєстратором Іскровим О.В. відносно земельної ділянки № НОМЕР_1 у зв`язку з тим, що документи подані на реєстрацію не відповідають вимогам або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують та було рекомендовано позивачу звернути до суду для вирішення вказаного питання.

Позивач в судове засідання не з`явилась, але надала до суду заяву в якій просила справу розглядати без її участі, на позові наполягає (а.с. 63).

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, але надав до суду заяву в якій просив справу розглядати без його участі та зазначив, що проти задоволення позовних вимог не заперечує ( а.с. 60).

Частинами 3, 4 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно державного акту на право приватної власності на землю видано громадянину України серії Р1 № 484609 від 27 червня 2002 року та 08 липня 2003 року та зареєстрованого в реєстрі № 539 та № 27, ОСОБА_1 належать земельні ділянки розташовані на території Майорівської сільської ради, площею по 7,25 га. кожна (а.с. 6).

З довідки виданої Майорівською сільською радою Біляївського району Одеської області від 12 лютого 2013 року вбачається, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_1 , згідно державного акта серія та номер НОМЕР_3 виданого Майорівською сільською радою 08.07.2003 року, згідно матеріалів розпайовки, дійсно знаходиться на території Майорівської сільської ради, (за межами населеного пункту), земельні ділянки № НОМЕР_1 , № 167 (а.с. 16).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.05.2003 року вбачається, що ОСОБА_1 отримала у спадок земельну ділянку площею 7,25 га. в тому числі сільськогосподарських угідь - 7,25 га, з них: ріллі - 7,25 га, що знаходиться на території Майорівської сільської Ради, Біляївського району, Одеської області (а.с. 7).

Відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5100049542013 від 04.03.2013 року та № НВ-5100067982013 від 14.03.2013 року, земельна ділянка № НОМЕР_1 кадастровий номер 5121083700:01:002:0328 площею 7,2518 га. та земельна ділянка № НОМЕР_2 кадастровий номер 5121083700:01:002:0024 площею 7,2518 га. вбачається, що вказані земельні ділянки не зареєстровані в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно (а.с. 8-11).

ОСОБА_1 звернулась до реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області з питанням про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, але рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області Рогачко П.О., позивачу було відмовлено в державній реєстрації права власності земельних ділянок № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 у зв`язку з тим, що документи подані для проведення держаної реєстрації прав не відповідають вимогам або не дають змоги встановити відповідальність заявлених прав документам, що їх посвідчують (а.с. 12-13).

Як вбачається з витягів державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5100049542013 від 04.03.2013 року та № НВ-5100067982013 від 14.03.2013 року площі кожної земельної ділянки зазначені як 7,2518 га, а відповідно до державного акту на право приватної власності на землю Р1 № 484609 площа земельної ділянки 14,5 га. тому вказані розбіжності не дають змоги встановити відповідальність заявлених прав документам, що їх посвідчують, що не дає можливості позивачу здійснити державну реєстрацію своїх прав власності на вказані земельні ділянки.

Згідно ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ст. 182 ЦК України, Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

При таких обставинах позов є обґрунтованим, також суд, враховує той факт, що відповідач визнав позовні вимоги позивача, тому на думку суду позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 393, 392, 328, 182 ЦК України, ст. ст. 81, 200, 263, 265, 315 ЦПК України ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 року (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 ) до Біляївської міської ради Одеської області (адреса: 67600, Одеська область, м. Біляївка, пр. Незалежності, буд. 9 ЄДРПОУ 33579244), про визнання незаконним та скасування державного акту на право приватної власності та визнання права власності на земельні ділянки - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати державний акт на право приватної власності на землю серії Р1№ 484609, виданий 27 червня 2002 року Майорівським сільським головою на підставі якого ОСОБА_1 належить земельна ділянка № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 площею 7,25 га. кожна, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Майорівської сільської ради Біляївського району Одеської області.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельні ділянки:

-№ НОМЕР_1 площею 7,2518 га., надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовану на території колишньої Майорівської сільської ради Біляївського району Одеської області (кадастровий номер ділянки 5121083700:01:002:0328);

-№ НОМЕР_2 площею 7,2518 га., надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовану на території колишньої Майорівської сільської ради Біляївського району Одеської області (кадастровий номер ділянки 5121083700:01:002:0024).

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя Буран В.М.