Рішення

від 18.05.2020 по справі 702/943/19

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 702/943/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

18 травня 2020 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Левченка В.В.,

за участі секретаря - Нікітенко В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Борщівської районної державної адміністрації Тернопільської області, про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Монастирищенського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), третя особа - Служба у справах дітей Борщівської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що 22 липня 2006 року сторони уклали шлюбу, який у 2008 році було розірвано в судовому порядку. Від шлюбу в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після народження з 2007 року відповідач з сином не зустрічався та не спілкувався, не цікавився його життям, здоров`ям, духовним та моральним розвитком, не брав участі в його утриманні. У зв`язку з цим у січні 2009 року позивач подала позов про стягнення з відповідача аліментів на утримання сина, який було задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 200,00 гривень щомісячно. За таких обставин, посилаючись на норми СК України, вказуючи, що відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини протягом тривалого часу, позивач просила суд позбавити відповідача батьківських прав стосовно його малолітнього сина ОСОБА_3 .

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14 січня 2020 року цивільну справу передано за підсудністю до Чорнобаївського районного суду Черкаської області.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 10 лютого 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25 лютого 2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 05 травня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Сторони у судове засідання не з`явилися. Позивач та її представник подали до суду заяви, в якій просили позов задовольнити, розгляд справи проводити в їхню відсутність Відповідач про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового підтвердження. Поштові відправлення направлялися по місцю його роботи. У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду відповідач не подав, жодних заяв чи клопотань не надіслав. Причини неявки суду не відомі. Третя особа - служба у справах дітей Борщівської районної державної адміністрації надіслала до суду листа, в якому просила справу розглядати у відсутності її представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з викладеного, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та визначив відповідні до них правовідносини.

07 жовтня 2008 року шлюб між сторонами розірвано, що підтверджується копією рішення Борщівського районного суду Тернопільської області у справі № 2-637/08 (а.с. 19).

Позивач і відповідач є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією виданого повторно свідоцтва про народження від 10 січня 2017 року серії НОМЕР_1 (а.с. 8).

Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 22 січня 2009 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 в сумі

200 грн. щомісячно, починаючи з 05 січня 2009 року і до повноліття дитини (а.с. 20).

Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу від 21 жовтня 2008 року серії

НОМЕР_2 позивачу після розірвання шлюбу присвоєно прізвище " ОСОБА_4 " (а.с. 9).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб від 22 лютого 2017 року серії НОМЕР_3 позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , після чого набула шлюбне прізвище " ОСОБА_1 "

(а.с. 10).

Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 від

23 серпня 2019 року, складеним в.о. сільського голови Тимків Н.Я. , депутатом сільської ради Королівською А.П., позивач має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_3 , 2007 року народження, зареєстровані в будинку брата ОСОБА_6. Будинок сільського типу з господарськими будівлями та спорудами. Підсобного господарства не ведуть. За господарством числиться присадибна земельна ділянка площею 1,20 га землі (а.с. 11).

Згідно з довідкою Глибочецької ЗОШ І-ІІІ ступенів від 27 серпня 2019 року № 43 батько ОСОБА_2 не навідувався і не цікавився навчальними досягненнями сина ОСОБА_3 , який навчався з 1 по 5 клас (а.с. 13).

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 09 жовтня 2019 року виданого державним виконавцем Борщівського РВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області сума заборгованості по аліментах відповідача станом на 01 жовтня 2019 року становить 11278,76 гривень (а.с. 26).

Відповідно до розрахунку виданого державним виконавцем Борщівського РВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області відповідач станом на 01 лютого 2020 року заборгованості зі сплати аліментів не має (а.с. 60).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Борщівської РДА Тернопільської області від 13 березня 2020 року № 02-369/04-23 розглянуто питання та визнано доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 (а.с. 116-118).

Відповідно до ст.ст. 164, 166 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно з п.п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

При цьому позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, у зв`язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати (постанова Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі

№ 759/99995/16-ц).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків, тому позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини (пункт 54 рішення Європейського суду з прав людини від 7 грудня 2006 року у справі "Хант проти України").

З огляду на викладене суд вважає, що відповідач батьківські обов`язки не виконує, не піклується про фізичний і духовний розвиток сина, не переймається його вихованням, навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ним загально визнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює умов для отримання освіти. Зазначені фактори в сукупності суд розцінює як ухилення від виховання дитини, а тому позов підлягає до задоволення, оскільки має місце порушення законних права та інтересів дитини.

За таких обставин, враховуючи досліджені судом докази у їх сукупності, відсутність заперечень відповідача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) гривень судового збору.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Борщівської районної державної адміністрації Тернопільської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання с-ще Мирне, Чорнобаївського району Черкаської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , батьківських прав відносно його малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: с. Глибочок Борщівського району Тернопільської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) гривень.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

Служба у справах дітей Борщівської районної державної адміністрації, місцезнаходження: вул. Шевченка, 20 А, м. Борщів, Тернопільська область, 48702, код ЄДРПОУ 04058309.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя В.В.Левченко