Ухвала

від 19.05.2020 по справі 701/445/20

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р. С. З. № 76

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

19 травня 2020 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області І.Д.Калієвський , розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Маньківського центру первинної медико - санітарної допомоги" Маньківської районної ради Черкаської області про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ОСОБА_1 була прийнята з 1 лютого 2018 року на роботу в Комунальне некомерційне підприємство Маиьківський центр первинної медико - санітарної допомоги Маньківської районної ради Черкаської області на посаду бухгалтера. В подальшому, на підставі Наказу №17-к від 20 березня 2018 року позивач була переведена на посаду головного бухгалтера КНП Маньківський ЦПМСД .

24 квітня 2020 року відповідно до Наказу №64-к від 23 квітня 2020 року позивача було звільнено з посади головного бухгалтера КНП Маньківський ЦПМСД за одноразове грубе порушення трудових обов`язків за п. 1 ч. 1 ст. 41 Кодексу Законів про працю України. Згідно вказаного Наказу №64-к підставою для звільнення позивача стало одноразове грубе порушення трудових обов`язків, яке полягало у відсутності контролю за оформленням матеріалів щодо нестачі, виявленої під час інвентаризації, у відповідності до норм встановлених законодавством.

Позивач вважає, що її незаконно було звільнено, виходячи з нижче зазначеного.

Факти (обставини) та правові норми, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Обставин проведення інвентаризації та участі позивача у її проведенні 1 квітня 2020 року директором КНП Маньківський ЦПМСД Ю.В. Клясною прийнято Наказ №34 Про проведення інвентаризації .

Згідно вказаного Наказу №34 від 1 квітня 2020 року:

1)було призначено Інвентаризаційну комісію у складі Голови Інвентаризаційної комісії - заступника директора з медичного обслуговування ОСОБА_2 та членів комісії: головного бухгалтера ОСОБА_1, головної медичної сестри ОСОБА_3 , бухгалтера ОСОБА_4;

2)строк для проведення інвентаризації встановлено - один робочий день, а саме 2 квітня 2020 року;

3)метою інвентаризації було проведення повної інвентаризації лікарських засобів та виробів медичного призначення в Базовій амбулаторії загальної практики сімейної медицини смт. Маньківка з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 1 квітня 2020 року;

4)інвентаризація повинна проводитися у присутності матеріально відповідальної особи медичної сестри ОСОБА_5 .

Відповідно до профільного Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 року за №879 (із змінами та доповненнями, в редакції, чинній на час проведення інвентаризації) Інвентаризаційна комісія повинна до початку встановлення фактичної наявності активів перевірити, (а) чи завершена обробка всіх документів щодо руху активів та чи сформовані на момент інвентаризації реєстри прибуткових і видаткових документів або звіти про рух активів, (б) визначити залишки на дату інвентаризації та (в) згрупувати, розсортувати та розкласти всі активи за назвами, розмірами у порядку, зручному для підрахунку (а це 97 позицій товарно - матеріальних цінностей, що складають декілька тисяч одиниць).

З огляду на некоректно встановлений строк проведення інвентаризації, Інвентаризаційній комісії потрібно було протягом одного робочого дня перевірити не лише фактичну наявність, перерахувати та описати активи, але й перевірити їх документальне забезпечення, скласти та оформити всі необхідні документи у зв`язку з проведенням інвентаризації. Крім того, всі члени Інвентаризаційної комісії у визначений день проведення інвентаризації повинні були продовжувати виконувати свої безпосередні трудові обов`язки, які не пов`язані з проведенням інвентаризації.

Відповідно до п. 4 Розділу І Положення №879 проведення інвентаризації забезпечується власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів, який створює необхідні умови для її проведення, визначає об`єкти, періодичність та строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов`язковим.

Враховуючи встановлений строк на проведення повної інвентаризації, для роботи Інвентаризаційної комісії уже самого початку керівником закладу були штучно створені несприятливі умови для її проведення. Оскільки протягом одного робочого дня (2 квітня 2020 року), підготуватися до інвентаризації, як того вимагає профільне Положення № 879, та провести інвентаризацію всіх лікарських засобів та виробів медичного призначення з перевіркою їх фактичної наявності, документального підтвердження станом на 01 квітня 2020 року та скласти всі необхідні інвентаризаційні описи, відомості, протоколи - фактично не можливо.

Відповідно до п. 1 Розділу II Положення №879 інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.

Згідно даних, зазначених нижче по тексту Наказу №34 від 1 квітня 2020 року матеріально відповідальну особу медичну сестру ОСОБА_5 було ознайомлено із вказаним Наказом лише 6 квітня 2020 року. При цьому зазначимо, що контроль за виконанням Наказу №34 директор КНП Маньківський ЦПМСД Ю.В.Клясна залишила за собою, що свідчить про те, що саме вона повинна була проконтролювати своєчасність ознайомленням з Наказом членів Інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальної особи.

У зв`язку з тим, що із незалежних від членів Інвентаризаційної комісії обставин розпочати та закінчити інвентаризацію саме 2 квітня 2020 року вони не мали об`єктивної можливості, Інвентаризаційна комісія розпочала інвентаризацію 6 квітня 2020 року, відразу після того, як матеріально відповідальна особа була ознайомлена з Наказом №34 від 1 квітня 2020 року, та змогла бути присутньою при проведенні інвентаризації матеріальних цінностей.

Закінчено інвентаризацію 7 квітня 2020 року, рекомендації Інвентаризаційної комісії, відображені в Протоколі інвентаризації від 10 квітня 2020 року.

Відповідно до п. 6 Розділу II Положення №879 матеріально відповідальні особи дають в інвентаризаційному описі розписки про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові та видаткові документи на активи здані в бухгалтерію, що всі цінності, які надійшли під їх відповідальність, оприбутковані, а ті, що вибули, списані.

Керуючись зазначеним положенням Інвентаризаційна комісія отримала відповідну розписку матеріально відповідальної особи ОСОБА_5 перед початком інвентаризації (Інвентаризаційний опис від 07.04.2020 року, с.1).

До основних інвентаризаційних документів профільне Положення №879 зараховує:

-інвентаризаційний опис (акт інвентаризації);

-звіряльну відомість;

-протокол інвентаризаційної комісії.

Відповідно до п. 14, п. 18 Розділу II Положення №879 інвентаризаційні описи (акти інвентаризації), звіряльні відомості оформлюються згідно з вимогами, установленими для первинних документів в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №-88 (із змінами). Матеріали інвентаризації можуть бути заповнені як рукописним способом, так і за допомогою електронних засобів обробки інформації. Інвентаризаційні описи підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальними особами. При цьому матеріально відповідальні особи дають розписку, в якій підтверджується, що перевірка активів відбулася в їх присутності, у зв`язку з чим претензій до членів комісії вони не мають, та що вони приймають на відповідальне зберігання перелічені в описі активи.

Інвентаризаційна комісія склала Інвентаризаційний опис 7 квітня 2020 року з дотриманням всіх вимог законодавство щодо його змісту та форми. Інвентаризаційний опис було підписано всіма членами Інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальною особою ОСОБА_5 , яка засвідчила факт перевірки активів у її присутності.

У відповідності до вимог п. 19 Розділу II Положення №879 після закінчення інвентаризації Інвентаризаційна комісія надала оформлений Інвентаризаційний опис до бухгалтерії Відповідача для перевірки. виявлення і відображення в обліку результатів інвентаризації.

Позивач як головний бухгалтер організувала та проконтролювала. щоб кількісні та цінові показники за даними бухгалтерського обліку були проставлені проти відповідних даних Інвентаризаційного опису. Шляхом співставлення даних було виявлено розходження між даними інвентаризації і даними обліку.

Разом з тим, позивач проконтролювала. щоб бухгалтерія Відповідача своєчасно та у відповідності до вимог законодавства провела перевірку всіх підрахунків у Інвентаризаційному описі. На останній сторінці Інвентаризаційного опису у відповідності до вимог п. 19 Розділу II Положення №879 було зроблено відмітку про перевірку даних опису з даними бухгалтерського обліку за підписом бухгалтера ОСОБА_4 та головного бухгалтера ОСОБА_1 .

7 квітня 2020 року позивач, виконуючи обов`язки головного бухгалтера проконтролювала складання Звіряльної відомості результатів інвентаризації запасів, у якій було відображено розбіжності між даними бухгалтерського обліку і даними Інвентаризаційного опису. Вартість активів в Звіряльній відомості під контролем позивача наведено відповідно до їх оцінки в даних бухгалтерського обліку.

Таким чином, позивач як головний бухгалтер у відповідності до вимог Положення №879 та покладених не неї посадових обов`язків (посадової Інструкції, затвердженої 05.04.2020 року) оперативно протягом одного робочого дня забезпечила своєчасне та повне відображення даних бухгалтерського обліку в Інвентаризаційному описі від 07.04.2020 року та Звіряльній відомості результатів інвентаризації від 07.04.2020 року та приймала активну та своєчасну участь в оформленні матеріалів інвентаризації.

Відповідно до п. 1 Розділу IV Положення №879 висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства.

10 квітня 2020 року Інвентаризаційна комісія склала та підписала Протокол №1 засідання комісії по проведенню інвентаризації у кабінеті зберігання та видачі лікарських засобів та виробів медичного призначення КНП Маньківський ЦПМСД .

В Протоколі інвентаризації Інвентаризаційною комісією було зазначено причини не співпадіння фактично наявних матеріальних цінностей в місці проведення інвентаризації з даними бухгалтерського обліку та зазначено, що частина лікарських засобів та виробів медичного призначення відсутні на час проведення інвентаризації в кабінеті зберігання та видачі лікарських засобів, оскільки їх постачання затримано постачальниками. Інвентаризаційна комісія затребувала у матеріально відповідальної особи ОСОБА_5 відповідні пояснення. ОСОБА_5 надала Інвентаризаційній комісії листи та гарантії постачальників недопоставлених лікарських засобів та виробів. Інвентаризаційна комісія з`ясувала, що постачальники мотивують відсутність окремих позицій товару підвищенням на них попиту та ускладненнями у їх постачанні у зв`язку із ситуацією, викликаною корона вірусною інфекцією, що спричинила пандемію Соvіd-2019. Допоставка гарантувалася в розумні строки.

З огляду на долучені до Протоколу інвентаризації документи, пояснення матеріально відповідальної особи та ситуацію, що склалася на ринку медичних препаратів у зв`язку із запровадженням карантину по всій території України, Інвентаризаційна комісія дійшла висновку, що з боку ОСОБА_5 порушень в отриманні, зберігання, видачі, звітуванні про рух лікарських засобів та виробів медичного призначення не допущено.

По суті та за юридичним навантаження, колегіальний висновок Інвентаризаційної комісії, викладений в Протоколі інвентаризації, є лише пропозицією щодо врегулювання виявлених розбіжностей, оскільки Протокол інвентаризації передається на розгляд та затвердження керівнику КНП Маньківський ЦПМСД , який і приймає остаточне рішення та виносить відповідні розпорядчі документи на його виконання.

Обставини щодо оформлення результатів інвентаризації. Правові підстави застосування наслідків інвентаризації та їх урегулювання з точки зору повноважень, які виконувала Позивач

Відповідно до п. 2, п. З Розділу IV Положення № 879 протокол інвентаризаційної комісії затверджується керівником підприємства протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації. При цьому результати інвентаризації на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії відображаються у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчена інвентаризація.

Інвентаризаційна комісія надала директору КНП Маньківський ЦПМСД документи, складені під час інвентаризації, та Протокол Інвентаризації 10 квітня 2020 року.

Однак, ні станом на 17 квітня 2020 року (останній день робочий затвердження Протоколу інвентаризації), ні станом на 23 квітня 2020 року (дата складання Наказу № 64-к про звільнення позивача) директор КНП Маньківський ЦПМСД не затвердила Протокол інвентаризації та не довела до відому членів Інвентаризаційної комісії та позивача як головного бухгалтера результати розгляду Протоколу інвентаризації та результати розгляду інших документів, складених під час інвентаризації.

З огляду на звільнення 24 квітня 2020 року позивача та винесення 22 квітня 2020 року доган (абсолютно вибірково) двом із чотирьох членів Інвентаризаційної комісії, є очевидним, що колективна позиція членів Інвентаризаційної комісії не співпала із позицією директора КНП Маньківський ЦПМСД щодо причин виникнення розбіжностей та щодо наявності вини матеріально відповідальної особи. Відтак, директор у строк, встановлений Профільним Положенням №879 (інший розумний строк) повинна була відреагувати на пропозиції Інвентаризаційної комісії: вказати зауваження до Протоколу інвентаризації та/або призначити повторну інвентаризацію, видати окремий розпорядчий документ щодо тих заходів, які необхідно вжити.

Поки директор ніяк не реагувала на Протокол інвентаризації, позиція Інвентарної комісії щодо виявлених розбіжностей була підтверджена тим, що частина медпрепаратів згідно з гарантіями постачальників, попри заходи, пов`язані з Соvіd-2019 були доставлені у підзвітність матеріально відповідальної особи. Так, 16 квітня 2020 року було складено за участю Позивача, заступника директора з медичної частини ОСОБА_2 та бухгалтера ОСОБА_4 Акт засвідчення доставки товару у підзвітність ОСОБА_5 . Згідно даних, вказаних в Акті, частина недопоставлених товарів, які були відсутніми на час проведення інвентаризації в місці її проведення, за період з 07.04.2020 року по 15.04.2020 року були отримані матеріально відповідальною особою та видані в структурним підрозділам. Таким чином, станом на 16.04.2020 року було недоотримано лише один препарат.

Позивач, як головний бухгалтер не мала права брати на себе відповідальність та самостійно без затвердження директором КНП Маньківський ЦПМСД результатів інвентаризації та без наявності затвердженого Протоколу інвентаризації відображувати результати інвентаризації у бухгалтерському обліку. Оскільки таке відображення результатів у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності є можливим лише на підставі затвердженого Протоколу інвентаризації та/або отриманні відповідного розпорядчого документу від керівника із прямими вказівками щодо результатів інвентаризації.

Відповідно до п. 7 ст. 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні головний бухгалтер або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства:

-забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

-організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

-бере участь в оформленні матеріалів, пов`язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій згідно статті 9 вказаного Закону є первинні документи. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до п. 4 Розділу IV Положення № 879 виявлені при інвентаризації розбіжності між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку (нестачі) регулюються підприємствами в такому порядку:

-нестача запасів у межах установлених норм природного убутку, виявлена під час інвентаризації, списується за розпорядженням керівника підприємства на витрати;

-нестача цінностей понад норми природного убутку, а також втрати від псування цінностей списуються з балансу та відносяться на рахунок винних осіб у розмірі. визначеному відповідно до законодавства, у разі якщо винні особи не встановлені, вони зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття справи згідно із законодавством.

Як уже було зазначено, результати інвентаризації на підставі затвердженого Протоколу інвентаризації не були доведені до відому позивача як головного бухгалтера в період з 10 квітня 2020 року по 23 квітня 2020 року включно.

За загальним правилом, підставою для бухгалтерського обліку є належним чином та у відповідності до законодавства оформлені первинні або розпорядчі документи. При цьому головний бухгалтер не несе відповідальності за несвоєчасне складання таких документів та/або за недостовірність відображених у них даних.

Разом з тим підставою для списання з балансу підприємства та віднесення на рахунок винних осіб нестачі є не лише затверджений керівником підприємства результат інвентаризації (Протокол інвентаризації), але сам факт виявлення винної особи у такій нестачі та визначення розміру нестачі відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 6 Розділу IV Положення №879 розмір збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 135-3 КЗпП України у разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди.

Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджено Постановою Кабінету міністрів України від 22.01.1996 року №116 (із змінами). Відповідно до п. 2 вказаного Порядку розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.

У період з 10 квітня 2020 року по 23 квітня 2020 року до відому позивача як головного бухгалтера керівником відповідача не було доведено визначений розмір збитків для вчинення бухгалтерських проводок із списання з балансу підприємства нестачі цінностей. Крім того, у вказаний період не було доведено до відому позивача також і результати притягнення, винної особи до матеріальної відповідальності. Відшкодування винною особою втрати цінностей (нестачі) також має бути відображено в бухобліку залежно від того, чи встановлено таку особи та чи визнала матеріально відповідальна особа свою вину.

Стаття 130 КЗпП України містить загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників. У частині першій вказаної статті передбачена матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. Оскільки матеріальна відповідальність є інститутом трудового права - умови, підстави, обсяг та порядок її застосування закріплено КЗпП.

Відповідно до ст. 136 КЗпП України покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, шляхом відрахування із заробітної плати працівника. Таке розпорядження має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Відповідно до ст. 138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 КЗпП України.

Отже, враховуючи те, що у період з 10 квітня 2020 року по 23 квітня 2020 року та станом на дату звільнення позивачу не було доведено жодних даних про притягнення ОСОБА_5 чи будь-якої іншої особи до матеріальної відповідальності, про розмір збитків та про сам факт встановленої нестачі - у позивача були відсутні правові підстави для списання з балансу та віднесення на рахунок винних осіб розміру нестачі. Так само не існувало і підстав для зарахування нестачі цінностей на позабалансовий рахунок закладу, оскільки не було власне затверджених керівником результатів інвентаризації.

Фактично у період з 10 квітня 2020 року по 23 квітня 2020 року позивач, як і інші члени Інвентаризаційної комісії за відсутності затвердженого керівником Протоколу інвентаризації могли оперувати лише фактом складання Протоколу інвентаризації із зазначеними в ньому рекомендаціями Інвентаризаційної комісії. Тому не зрозуміло, який саме контроль за оформленням матеріалів щодо нестачі, виявленої під час інвентаризації, у відповідності до норм встановлених законодавством у порушення трудових обов`язків не було вчинено позивачем. Адже ті документи, складання яких позивач повинна була проконтролювати, зокрема, складання звіряльної відомості, надання Інвентаризаційній комісії всіх необхідних даних щодо обліку матеріальних цінностей, були складені вчасно та відповідно до вимог законодавства. А щодо відображення в бухобліку власне затверджених результатів інвентаризації, позивач могла проконтролювати лише після того, як такі результати з відповідними висновками керівника були б їй надані. Так, результати інвентаризації на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії повинні були бути відображеними у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчена інвентаризація.

Відповідно до п. 1 статті 13 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев`яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.

Інвентаризація була проведена в квітні 2020 року, відтак позивач мала право за умови надання їй затвердженого Протоколу інвентаризації та за умови своєчасного визначення причин винесення недостачі та їх розміру відобразити у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності результат інвентаризації протягом звітного періоду, інші строки законодавством не визначені. Станом на 23 квітня 2020 року звітний період ще не було завершено.

Отже, позивач як головний бухгалтер відповідача могла забезпечити контроль за оформленням матеріалів щодо нестачі у відповідності до норм, встановлених законодавством, лише за умови, що оформлені належним чином документи щодо такої нестачі (маються на увазі первинні документи в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88) були б направлені (надані) до бухгалтерії відповідача.

На скільки, наразі відомо позивачу, всі матеріальні цінності, які фактично не були наявними під час інвентаризації в місці її проведення, є допоставленими. Відповідач не зазнав жодних збитків, вказані цінності не були визнані недостачею з відповідними проводками в обліку, що змушує позивача звернутися до суду з даним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України , за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу .

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України , суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7 , ст. 11 , ч. 8 ст. 43 , ст. ст. 44 , 49 , 53 , 71 , 83 , 84 , 85 , 86 , 91 , 93 , 95 , 183 , 185, 187 , 189 , 190-193 , 196 , 199 , 257 , ч. 2 ст. 261 , ст. ст. 272 , 353-355 ЦПК України , п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України , суддя,-

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/445/20 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Маньківського центру первинної медико - санітарної допомоги" Маньківської районної ради Черкаської області про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 28 травня 2020 року о 12 годині 00 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).

Роз`яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України , звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України .

Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім`я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 28 травня 2020 року .

Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 28 травня 2020 року , попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Роз`яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов`язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз`яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України , подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України .

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.court.gov.ua/sud2312/.

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя І.Д.Калієвський