Постанова

від 23.07.2007 по справі а20/244-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А20/244-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

09:30

"23" липня 2007 р.                                                                   Справа № А20/244-07

Господарський суд Київської області  у складі             (зал судових засідань №222)

судді  Я.Л. Іваненко  

секретар  І.О. Карпунов

розглянув матеріали адміністративної  справи   

За позовомБілоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Біла Церква

доДержавного підприємства сортодослідного господарства „Білоцерківське”, м. Біла Церква

про стягнення  49398,06грн.

В засіданні приймали участь:

від позивачаШевченко М.В., довіреність №39080 від 26.06.07р.

від відповідача

не з'явився

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Біла Церква(надалі - позивач) до Державного підприємства сортодослідного господарства „Білоцерківське”, м. Біла Церква (надалі - відповідач) про стягнення податкової заборгованості в сумі 49398,06грн.

Ухвалою господарського суду від 18.06.2007р. про відкриття провадження в адміністративній справі розгляд справи було призначено на 10.07.2007р. Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на порушення відповідачем вимог Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Закону України „Про податок на додану вартість” внаслідок чого за ним утворився податковий борг.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце проведення судових засідань відповідно до п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. за № 75, що підтверджується журналом вихідної кореспонденції канцелярії господарського суду Київської області, відповідною відміткою на перших примірниках повістки та ухвал суду, які надсилались йому за адресою, вказаною в позовній заяві, свідоцтві про державну реєстрацію та довідці про включення до ЄДРПОУ, в судові засідання 10.07.2007р. та 23.07.2007р. не з'явився, відзиву та витребуваних ухвалами суду документів без поважних причин не надав, клопотання про відкладення розгляду справи не надіслав.

Відповідно до ч.2 ст.128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони, або третьої особи не є перешкодою для розгляду справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлено наступне.

Державне підприємство сортодослідне господарство „Білоцерківське” перебуває на обліку в Білоцерківській ОДПІ як платник податків з 21.01.2006р. за №21.

Відповідно до самостійно поданої відповідачем до Білоцерківської ОДПІ податкової декларації по ПДВ за грудень 2006р. в сумі 54955,00грн., довідки Білоцерківської ОДПІ №31210/10/24-0 від 15.095.07р. про податковий борг відповідача, останній станом на день розгляду справи має податковий борг по податку  на додану вартість в розмірі 49398,06грн., в тому числі 49347,90грн. –основний платіж, 50,16грн. –пеня.

Згідно п. 1.3. ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) - це податкове  зобов'язання  (з урахуванням   штрафних   санкцій   за  їх  наявності),  самостійно узгоджене  платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому  порядку,  але  не сплачене у встановлений строк, а також пеня,  нарахована на суму такого податкового зобов'язання.   

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно підпункту 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України  № 2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України  № 2181-ІІІ передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у  поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за  останнім днем  відповідного граничного строку. У разі,  коли  відповідно  до  закону  контролюючий  орган самостійно визначає податкове зобов'язання  платника  податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки,  визначені у законі з відповідного податку, а  за  їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання  податкового  повідомлення про таке нарахування.  Коли ж  податкове зобов'язання визначено контролюючим органом за підставами, зазначеними у п. п. «а»-«в»п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4, платник податків зобов'язаний погасити  нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня  отримання  податкового повідомлення.

У разі, коли платник податків, як це передбачено підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ не сплачує узгоджену суму податкового  зобов'язання  в установлені строки,  податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Так,  позивачем  у відповідності до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог, затвердженого наказом ДПА України № 266 від 03.07.2001р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2001р. посадовій особі відповідача вручено податкові вимоги №1/50 від 06.02.2007р. та №2/90 від 16.03.2007р., які останнім не погашені.

Статтею 5 Закону України № 2181-ІІІ встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки,  визначені цією  статтею,  визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт 5.4.1.).

Згідно підпункту 7.2.1. пункту 7.2. ст. 7 Закону України № 2181-ІІІ джерелами   погашення   податкового   боргу   платника податків   за   рішенням   органу  стягнення,  які  є  виконавчими документами, є  будь-які  активи  платника  податків  (його  філій, відділень,   інших   відокремлених   підрозділів)   з  урахуванням обмежень,   визначених  цим  Законом,  а  також  іншими  законами.

          Як передбачено п. 1.7. ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ активи   платника   податків  - це  кошти,  матеріальні  та нематеріальні цінності,  що належать юридичній або фізичній  особі за правом власності або повного господарського відання.

          Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. ст. 3 Закону України № 2181-ІІІ активи  платника  податків   можуть   бути   примусово стягнені  в  рахунок  погашення його податкового боргу виключно за рішенням  суду.  

          Згідно п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990  № 509-XII, державні податкові інспекції в районах,  містах без районного поділу,   районах  у  містах,  міжрайонні  та  об`єднані  державні податкові інспекції подають   до  судів  позови  до  підприємств,  установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход  держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках  -  коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також  про  стягнення  заборгованості  перед бюджетом і державними цільовими  фондами  за  рахунок  їх майна.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 49398,06грн. податкової заборгованості є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем не спростовані, а тому  підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 158, 160, 162, 163 п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,–

постановив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства сортодослідного господарства „Білоцерківське” (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ставищанська, 108-А, код ЄДРПОУ 34018906) в доход державного бюджету на рахунок Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції (09117, Київська область, м. Біла Церква, бульвар 50-р. Перемоги, 12, код 19421230)  49398,06грн. (сорок дев'ять тисяч триста дев'яносто вісім грн. 06коп.) податкового боргу.

3. Копію постанови надіслати учасникам провадження.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                 Іваненко Я.Л.