Рішення

від 19.05.2020 по справі 428/10027/19

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/10027/19

Провадження №2/428/658/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року Сєвєродонецький міський суд

Луганської області у складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Селіхової Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк Луганської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до Приватного акціонерного товариства Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк Луганської області (далі - ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк Луганської області) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, мотивуючи вимоги тим, що у період з 23.08.1976р. по 15.08.2019р. позивач ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк Луганської області. 15.08.2019 року позивачку ОСОБА_1 було звільнено з роботи з посади інженера з технічного нагляду І категорії вентиляційного бюро ВТН управління ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк Луганської області на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Позивач ОСОБА_1 вважає своє звільнення незаконним, оскільки профспілкова організація, членом якої вона є, не давала згоди на її звільнення. В наказі №0127-КП(ЗВ) від 12.08.2019р. підставою скорочення чисельності працівників є наказ №350 від 10.05.2019р., затверджений Головою правління. Підставою для наказу №0127-КП(ЗВ) від 12.08.2019р. є рішення Наглядової ради від 19.03.2019р., проте в ньому не зазначено про скорочення чисельності працівників у підрозділі, в якому вона працювала, та немає вказівки про надання повноважень зробити таке скорочення голові Правління. При ознайомленні з попередженням про звільнення 20.05.2019р., позивач ОСОБА_1 не була письмово ознайомлена з наказом №350 від 10.05.2019р. та з додатком №1 до нього, який був підставою попередження. Не зрозуміло, чим обґрунтована необхідність скорочення посади, яку вона обіймала. Позивачу ОСОБА_1 відомо, що її посадові обов`язки будуть перерозподілені між двома іншими працівниками, що є порушенням ст.ст.85-86 КЗпП України. ОСОБА_1 вважає реструктуризацію у відділі технічного нагляду управління підприємства зі скорочення працівників необґрунтованою, надуманою, а її звільнення на підставі п.1 ст.40 КЗпП України незаконним. Тому, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом і просить суд: поновити її на роботі на посаді інженера з технічного нагляду І категорії вентиляційного бюро відділу технічного нагляду ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк Луганської області; стягнути з ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк Луганської області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.08.2019р. до дня поновлення на роботі.

27.01.2020р. до Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшов відзив ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк Луганської області, який мотивовано тим, що ОСОБА_1 працювала на ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк з 23.08.1976р. Останнім її робочим місцем була посада інженера з технічного нагляду 1 категорії вентиляційного бюро відділу технічного нагляду. Згідно наказу Голови Правління ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк №0127-КП(зв) від 12.08.2019р., ОСОБА_1 була звільнена з роботи 15.08.2019р. у зв`язку зі скороченням чисельності працівників (п.1 ст.40 КЗпП України). Підставою для розірвання трудового договору з позивачкою послужило наступне. 19 березня 2019р. відбулося чергове заочне голосування (опитування) Наглядової Ради ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк. Відповідно до п.1 Протоколу заочного голосування Наглядової Ради, були внесені зміни в організаційну структуру товариства та чисельності працівників. Пунктом 1.2 того ж Протоколу передбачалося скорочення з 15.08.2019р. чисельності працівників ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк на 160 штатних одиниць. Голові Правління ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк наказувалося здійснити всі необхідні дії щодо змін в організації виробництва і праці, скорочення чисельності працівників, введення нової організаційної структури ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк та строку її ведення з дотриманням вимог чинного законодавства та Колективного договору (п.1.5 Протоколу). Згідно зі ст.64 Господарського кодексу України, підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Також, на підставі до ст.65 Господарського кодексу України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Статтею 10 Статуту ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк передбачено, що органами управління товариства, зокрема, є Наглядова рада (колегіальний орган, що здійснює захист прав акціонерів Товариства і в межах компетенції, визначеної цим Статутом та законодавством, контролює, та регулює діяльність Правління). Питання, що належать до компетенції Наглядової ради товариства, закріплені у ст.12.8 Статуту ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк. 15.05.2019р., у зв`язку з прийнятим рішенням Наглядової ради про скорочення чисельності працівників та відповідно до ст.22 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , була проведена консультація представників адміністрації ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк та профспілкової організації, діючої на підприємстві. Консультація проводилась в строки встановлені вказаною нормою права, тобто не пізніше як за три місяця до намічувальних звільнень працівників, стосувалась заходів, щодо пом`якшення несприятливих наслідків такого звільнення, та була оформлена Протоколом за підписами обох сторін.

Статтями 13.17.8 та 13.17.10 Статуту Товариства передбачено, що Голова Правління забезпечує виконання рішень Наглядової ради, видає накази. Виконуючи рішення Наглядової Ради, та керуючись наданими йому повноваженнями, Головою Правління ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк був виданий наказ №350 від 10.05.2019р., відповідно до якого передбачалося скорочення чисельності працівників товариства. Підставою для скорочення чисельності працівників було, як визначено в наказі, вдосконалення організації праці в цілях оптимізації витрат на утримання персоналу. Оптимізація витрат на утримання персоналу - один з ефективних шляхів зменшення господарських затрат, а одним з варіантів оптимізації на утримання персоналу є зменшення чисельності персоналу. Оскільки зміна чисельності працівників відповідно відображається у штатному розписі, то зі скороченням чисельності відбувається і скорочення штатних одиниць. Рішення Наглядової ради від 19.03.2019р. саме передбачало скорочення чисельності працівників на 160 штатних одиниць (п.1.2 Протоколу). Виконуючи зазначене рішення Наглядової ради на підприємстві було скорочено 86 вакантних штатних одиниць. Наказом №350 від 10.05.2019р. передбачалося скорочення 74 штатних одиниць, які не були вакантними. Тобто, фактично відбулося скорочення чисельності працівників в кількості 160 штатних одиниць. На підставі викладеного, Голова Правління, керуючись приписами ст.ст.13.17.8 та 13.17.10 Статуту Товариства, повністю та належним чином виконав рішення Наглядової ради від 19.03.2019р. В додатку №1 до наказу №350 вказувалося найменування штатних одиниць та їх кількість, що підлягали скороченню. Зокрема, в відділу технічного нагляду підлягали скороченню 2 штатні одиниці інженера з технічного нагляду 1 категорії вентиляційного бюро. ОСОБА_1 займала вказану посаду. Рішення про скорочення саме цих штатних одиниць приймалося на підставі того, що на теперішній час, при довгостроковому простої цехів, суттєво зменшилася кількість вентиляційних систем, що знаходяться в експлуатації і, як наслідок, в рази зменшилася необхідність в нагляді за безпечною експлуатацією вентсистем. Обов`язки по технічному нагляду за вентиляційними системами, що залишилися на підприємстві, покладені на інженерів по наладці та випробуванням того ж відділу. Зазначає, що відповідно до штатного розкладу відділу технічного нагляду у вентиляційному бюро значилися три посади: начальника бюро (1 шт. од.), інженер по наладці та випробуванням 1 категорії (2 шт. од.) та інженер з технічного нагляду 1 категорії (2 шт. од.). Оскільки, відповідно до наказу №350 від 10.05.2019р., скороченню підлягали саме дві шатні одиниці інженера з технічного нагляду 1 категорії, і більш спеціалістів відповідного фаху у відділі з технічного нагляду не було, то визначення кола осіб, що мають переважне право залишення на роботі, на підприємстві не проводилося. 20.05.2019р., відповідно до ч.1 та 3 ст.49-2 КЗпП України, ОСОБА_1 була попереджена про наступне можливе вивільнення, про що свідчать її підпис на відповідному документі. Одночасно з попередженням про звільнення, адміністрація запропонувала позивачу іншу роботу на підприємстві і надала для ознайомлення Список наявності вільних робочих місць та вакантних посад на підприємстві, про що свідчить її підпис на зазначеному документі. Відповідні Списки надавалися ОСОБА_1 для ознайомлення 04.06., 03.07. та 05.08.2019р. Ознайомившись зі Списками вакансій, ОСОБА_1 згоди на переведення її на запропоновану роботу не надала. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 відмовилася від всіх запропонованих їй вакансій, то 23.07.2019р., Головою Правління ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк Бугайовим Л.С. на ім`я Голови профспілкової організації було направлене письмове Подання №01/ПП-183 про розірвання з робітником трудового договору згідно п.1 ст.40 КЗпП України. Президія профспілкового комітету, розглянувши 29.07.2019р. Подання Голови Правління, згоду на звільнення ОСОБА_1 не надала, втім така відмова є необґрунтованою, оскільки в діючому законодавстві України не передбачена норма, що перешкоджає роботодавцю звільняти робітника з зазначених підстав. Крім того, провини підприємства в несвоєчасної сплаті ЄСВ не має, що підтверджується Постановою Верховного Суду від 25.01.2019р. по справі 8/2/59/16. В Постанові Верховного суду від 20.06.2019 у справі № 226/1664/18 зазначено, що розглядаючи трудовий спір з урахуванням положень ч.7 ст.43 КЗпП України та ст.39 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , суд повинен з`ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови. І лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення. Вважає, що звільнення ОСОБА_1 без надання згоди на те Президії профспілкового комітету ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк не суперечить нормам діючого законодавства. 15.08.2019р., відповідно до наказу №0127-КП(зв) від 12.08.2019р., з ОСОБА_1 був припинений трудовий договір у зв`язку зі скороченням чисельності працівників (п.1 ст.40 КЗпП України). Звільнення ОСОБА_1 було здійснено відповідно до норм діючого законодавства України та судової практики, а тому вимоги позивача щодо визнання незаконним звільнення, поновлення її на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є безпідставними та незаконними, а тому просило суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

27.01.2020р. від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій ОСОБА_1 зазначила, що відзив ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк Луганської області не визнає, так як відзив є необґрунтованим і таким, що суперечить чинному законодавству. Вважає, що надані представником відповідача докази є недостатніми, таким, що не підтверджують наявність рішення Наглядової ради про скорочення штату або ще якісь зміни у відділі технічного нагляду управління. Вважає, що при скороченні чисельності (штату) мала переважне право на залишення на роботі, але це питання не розглядалось, чим порушені ст.42 КЗпП України та її право на працю. Згодна з твердженням відповідача, що після отримання попередження про майбутнє скорочення їй дійсно раз на місяць надавався список вакантних робочих посад на ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк Луганської області, але жодна з них не відповідала фаху позивача і професії інженера-механіка. Усно звернувшись до начальника сектору обліку виробництва виробничого відділу з метою ознайомлення з обов`язками вакантної посади, їй все підійшло, але через день було відмовлено з натяком на вік. Просила позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги, підтвердила доводи, викладенні в позові та відповіді на відзив. У вступному слові зазначила, що у період з 23.08.1976р. по 15.08.2019р. вона перебувала у трудових відносинах з ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк Луганської області. 15.08.2019 року позивача ОСОБА_1 було звільнено з посади інженера з технічного нагляду І категорії вентиляційного бюро ВТН ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк Луганської області на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Позивач ОСОБА_1 вважає, що відповідач порушив вимоги чинного законодавства та звільнив її незаконно.

В судовому засіданні представник відповідача ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк Луганської області Селіхова Г.А. заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. У вступному слові пояснила, що звільнення ОСОБА_1 було здійснено відповідно до норм діючого законодавства України.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк Луганської області з 23.08.1976р., обіймала посаду інженера з технічного нагляду І категорії вентиляційного бюро відділу технічного нагляду, що підтверджується даними трудової книжки (а.с.5).

19.03.2019 року за результатами заочного голосування Наглядова рада ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот прийняла рішення про внесення змін до організаційної структури ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк, зокрема, ліквідовано та виведено з організаційної структури підприємства ряд структурних підрозділів з усіма одиницями; скорочено з 15.08.2019 року численність працівників на 160 штатних одиниць; зобов`язано голову Правління Бугайова Л.С. здійснити всі необхідні зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності працівників.

10.05.2019 року Головою правління ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк Бугайовим Л.С. був виданий наказ Про скорочення чисельності працівників підприємства №350, відповідно до якого наказано в строк до 15.08.2019 року провести скорочення чисельності працівників згідно з додатком №1, який передбачав скорочення 2 штатних одиниць інженера з технічного нагляду І категорії вентиляційного бюро відділу технічного нагляду, одну з яких яку обіймала ОСОБА_1

20.05.2019 року ОСОБА_1 було попереджено про майбутнє можливе звільнення за ч.1 ст.40 КЗпП України в зв`язку зі скороченням чисельності працівників, про що свідчить особистий підпис останньої на відповідному попередженні (а.с.48).

20.05.2019 року, 18.06.2019 року, 03.07.2019 року та 05.08.2019 року позивач була ознайомлена з переліком вакантних посад ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк Луганської області, про що також позивач зазначає у відповіді на відзив.

23.07.2019 року відповідач направив подання №01-ПП-183 до профспілкової організації про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням чисельності працівників.

29.07.2019 року профспілкова організація ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк відмовила в наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 у зв`язку із не зарахуванням єдиного соціального внеску до трудового стажу працівників з лютого 2018 року, затримкою виплати матеріального забезпечення за листками непрацездатності, мінімального розміру допомоги по тимчасовому безробіттю і оформленню пенсії без урахування страхового стажу з лютого 2018 року, що підтверджується копією витягу з протоколу №П-90-34 (а.с.54).

Згідно даних трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.5 - № запису 25) 15.08.2019 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи у зв`язку зі скороченням чисельності працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, про що видано наказ від 12.08.2019 року №0127-КП.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, суд враховує наступне.

Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Пунктом 1 ч.1, ч.2 ст.40 КЗпП України встановлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Абзацом 1 пункту 19 постанови Пленуму Верховного суду України Про практику розгляду судами трудових спорів від 06.11.1992 року №9 зі змінами визначено, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або увноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

В судовому засіданні було встановлено, що дійсно в ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк Луганської області мали місце зміни в організації виробництва і праці, що підтверджується копією рішення Наглядової ради ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк Луганської області від 19.03.2019 року про внесення змін до організаційної структури ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк Луганської області та копією наказу голови правління ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот Бугайова Л . С. Про скорочення чисельності працівників підприємства від 10.05.2019 року №350.

Згідно зі Статутом ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк Луганської області до повноважень Наглядової ради належить затвердження організаційної структури та чисельності працівників Товариства (п. 12.8.34, 12.8.38 Статуту); Голова Правління забезпечує виконання рішень Наглядової ради та видає накази (п. 13.17.8, 13.17.10 Статуту).

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що наказ голови правління ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк Бугайова Л.С. Про скорочення чисельності працівників підприємства від 10.05.2019 року №350 був винесений з дотриманням порядку, встановленого Статутом підприємства, оскільки в судовому засіданні було з`ясовано, що Наглядова рада підприємства, до виключної компетенції якої належать повноваження щодо затвердження організаційної структури та чисельності працівників Товариства та внесення до них змін, прийняла відповідне рішення, а голова Правління ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк на виконання рішення Наглядової ради видав відповідний наказ.

При цьому, суд враховує висновок Верховного суду по справі №755/3495/16-ц, зроблений під час розгляду справи за подібними правовідносинами, який зазначив, що рішення про визначення структури підприємства, про зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників є виключною компетенцією власника підприємства або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємством чи установою. При цьому, правом працівника залишається оспорювати власне саме правомірність його звільнення.

Стосовно тверджень позивача щодо звільнення ОСОБА_1 за наявності відмови Президії профспілкового комітету у наданні згоди на звільнення, вмотивованої тим, що підприємством з лютого 2018 року не зараховується єдиний соціальний внесок, затримуються виплати за листами непрацездатності, суд відзначає наступне.

Частиною 1 та 7 ст.43 КЗпП України встановлено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Рішення профспілкового органу від 29.07.2019 року, оформлене витягом з протоколу П-90-34, про відмову у наданні згоди на звільнення позивача ОСОБА_1 не містить ніякої аргументації та посилання на правове обґрунтування незаконності її звільнення. У висновку не міститься будь-яких даних щодо фактичних обставин і підстав звільнення ОСОБА_1 , її ділових і професійних якостей. Висновок профспілкового органу ґрунтується лише на тому, що ПрАТ Сєвєродонецьке обєднання Азот м. Сєвєродонецьк Луганської області не зарахувало єдиний соціальний внесок до трудового стажу працівників з лютого 2018 року, затримало виплати матеріального забезпечення за листками непрацездатності тощо, що свідчить про відсутність належного правового обґрунтування.

Суд вважає, що така відмова є необґрунтованою, оскільки не містить правового обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору з позивачем, що дає право власнику або уповноваженому ним органу звільнити працівника без згоди профспілкової організації.

За таких обставин відповідач правомірно не взяв зазначений висновок до уваги.

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду України у справі за №6-1264цс17, в якій зазначено, що однією з гарантій забезпечення прав працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до ч.1 ст.42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника.

Суд вважає, що відповідач належно виконав вимоги ч.2 ст.40, ч.ч.1,3 ст.49-2 КЗпП України.

Так, в судовому засіданні встановлено, що позивача ОСОБА_1 було письмово попереджено про майбутнє звільнення за ч.1 ст.40 КЗпП України в установлений КЗпП України двомісячний строк. Позивачу ОСОБА_1 неодноразово пропанували вакантні посади за списками в ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк. Проте, ознайомившись зі списками вакансій, ОСОБА_1 згоди на її переведення на іншу запропоновану роботу (вакантну посаду) на тому самому підприємстві не надала. Належних доказів на підтвердження обрання вакантної посади та згоди на переведення позивачем не надано.

Суд враховує, що роботодавець зобов`язаний запропонувати всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника.

Зазначеного висновку дійшов і Верховний Суд України у постанові від 29 січня 2019 року №823/604/16 та постанові від 15 травня 2019 року №479/432/16-а.

Посилання позивача ОСОБА_1 на ту обставину, що жодна з запропонованих посад не відповідала її фаху, не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки вакантні посади професії інженера-механіка (слюсарі, слюсарі-електрики, апаратники, економісти, прибиральниці, охоронники), а також технік І категорії у секторі обліку виробництва виробничого відділу - потребують додаткової кваліфікації.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що наявна запропонована відповідачем посада - технік І категорії у секторі обліку виробництва виробничого відділу відповідала професійним навичкам позивача ОСОБА_1 , про що позивач зазначила у відповіді на відзив. Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження звернення позивача до начальника сектору обліку виробництва виробничого відділу ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк Зоріка С.А. з метою ознайомлення з обов`язками посади технік І категорії у секторі обліку виробництва виробничого відділу та подальшого її переведення на цю посаду, тим паче відмови в її переведенні матеріали справи не містять.

Отже, враховуючи факт надання пропозицій позивачу ОСОБА_1 щодо вільних робочих місць та вакантних посад, які були наявні у ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк та відсутність доказів згоди, виявлення бажання ОСОБА_1 на її переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, суд дійшов висновку, що відповідач виконав вимоги ч.3 ст.49-2 КЗпП України та здійснив звільнення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, позовні вимоги щодо поновлення на роботі не можуть бути задоволені.

Стосовно позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне. Оскільки дані позовні вимоги є похідними від первісних, суд вважає необхідним у їх задоволенні відмовити.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини викладені ОСОБА_1 в обґрунтування позову не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, а отже позовна заява ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк Луганської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не підлягає задоволенню.

Судові витрати у розмірі 768,40грн. у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне компенсувати за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, оскільки позивач у відповідності до ст.5 ЗУ Про судовий збір звільнена від його сплати.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 43-44, 47-49, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 352, 354, ЦПК України , суд -

вирішив:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ід.н. НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 ) до Приватного акціонерного товариства Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк Луганської області (місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, б. 5, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 33270581) про поновлення на роботі на посаді інженера з технічного нагляду 1 категорії вентиляційного бюро відділу технічного нагляду управління підприємства ПрАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот м. Сєвєродонецьк та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя