Постанова

від 18.05.2020 по справі 910/14267/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2020 р. Справа№ 910/14267/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Скрипки І.М.

Козир Т.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Воскресенська 12А"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 (повний текст складено 17.01.2020)

у справі №910/14267/19 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Воскресенська 12А"

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 28010,99 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Воскресенська 12А" про стягнення 28010,99 грн, з яких 21424,27 грн сума основної заборгованості, 307,27 грн пені, 937,08 грн 3% річних, 3199,94 грн інфляційних втрат, 2142,43 грн штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №17603/9-04 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 17 травня 2017 р. щодо повної оплати вартості наданих позивачем з червня 2017 р. по червень 2019 р. послуг з постачання питної води та приймання стічних вод.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у справі №910/14267/19 позов задоволено. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Воскресенська 12А" на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 21424,27 грн. боргу, 3199,94 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 937,08 три проценти річних з простроченої суми, 307,27 грн. пені, 2142,43 грн. штрафу, 1921 грн витрат по оплаті судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності факту прострочення відповідачем зобов`язань за договором №17603/9-04 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 17 травня 2017 р. щодо повної оплати вартості наданих позивачем послуг з постачання питної води та приймання стічних вод.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням суду, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Воскресенська 12А" подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у справі №910/14267/19 та прийняти нове рішення про відмову в позові повністю; стягнути з позивача на користь відповідача 6000 грн витрат на правову допомогу, витрат по сплаті судового збору в розмірі 2881,50 грн.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник стверджує про відсутність належних доказів на підтвердження факту надання позивачем відповідачу послуг з водопостачання та відведення, їх обсягів тощо; наявні в матеріалах справи акти про зняття показань з лічильників (приладів обліку) підписані не уповноваженою особою. Крім того, апелянт вказує про те, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Воскресенська 12А" не є постачальником гарячого водопостачання та не є балансоутримувачем теплового пункту, що є засобом вироблення гарячої води, а тому у нього відсутні зобов`язання з оплати вартості послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі за кодом 4-52567 - питна (холодна) вода для виготовлення гарячої води та водовідведення гарячої води. Також апелянт вказує на те, що місцевим господарським судом не повідомлено відповідача належним чином про розгляд даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 поновлено Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Воскресенська 12А" строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у справі №910/14267/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Воскресенська 12А" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у справі №910/14267/19. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у справі №910/14267/19 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги. Постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства. Позивач стверджує, що факт надання послуг за договором №17603/9-04 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 17 травня 2017 р. та наявності заборгованості з оплати вартості наданих послуг документально підтверджується первинними документами: актами про зняття показань з лічильників (приладів обліку), підписаними уповноваженою особою відповідача Бородіною Ю . Також позивач вказує, що нарахування об`ємів спожитих послуг з холодного водопостачання, що йде на підігрів абоненту ОСББ "Воскресенська 12А" здійснюється по повіреним, опломбованим приладам обліку, які розташовані в ІТП житлового будинку за адресою: вул. Воскресенська, 12-А, власником та балансоутримувачем якого є відповідач; факт перебування індивідуального теплового пункту на балансі ОСББ "Воскресенська 12А" підтверджується копією дислокації об`єктів житлового фонду, яка є невід`ємною частиною договору, копіями актів обстеження та копією схеми водопостачання та водовідведення житлового будинку по вул. Воскресенська, 12-А. Позивач вважає хибними твердження відповідача про не повідомлення його про розгляд справи, вказуючи, що судом при розгляді справи були вчинені всі відповідні до чинного законодавства дії для повідомлення сторін у справі. Також у відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про те, що заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу у розмірі 6000 грн є завищеною та необґрунтованою, посилаючись на відсутність документів, які б підтверджували детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та їх оціночну вартість, а також посилаючись на неспівмірність розміру заявлених до стягнення витрат з ціною позову у даній справі та її складністю.

02.04.2020 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, обґрунтовуючи його тим, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного перегляду справи в апеляційному порядку.

З урахуванням обставин цієї справи апеляційним судом було прийнято рішення, викладене в ухвалі від 17.03.2020, про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Нових переконливих доводів для розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні, суду апеляційної інстанції позивачем не надано.

На підставі викладеного, колегія суддів відмовляє ПрАТ "АК "Київводоканал" у задоволенні клопотання про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини десятої статті 270 ГПК України розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

17 травня 2017 р. між позивачем, як правонаступником Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", та відповідачем укладено договір №17603/9-04 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі за текстом - договір), за умовами якого позивач зобов`язався постачати відповідачу питну воду, приймати каналізаційні стоки, а останній - оплачувати надані послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Кількість поданої води згідно пп. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 договору передбачено визначати за показами засобу обліку, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показів всіх засобів обліку, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показами засобів обліку. В разі технічної неможливості встановлення засобу обліку, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.

Зняття показів засобу(-ів) обліку здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об`ємом водоспоживання (до 30 м. куб. із незначним коливанням) зняття показів з засобів обліку може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. Покази засобу(-ів) обліку за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показів, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

Якщо вести облік води за показами засобу обліку неможливо з причин, що не залежать від абонента і зафіксовані в установленому порядку кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку (але не більше 2-х місяців) визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці. У разі тривалості роботи засобу обліку менше двох місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою за період роботи засобу обліку не менше 15 діб. Після закінчення зазначеного терміну, якщо вести облік води неможливо з вини виробника, подальше визначення водоспоживання здійснюється за нормами споживання.

Кількість стічних вод згідно п. 2.1.4 договору, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами засобів обліку стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показами засобів обліку води та/або іншим способами визначення об`ємів стоків у відповідності до Правил користування.

Строк оплати за договором відповідно до умов пп. 2.2.2, 2.2.3 договору встановлений п`ять днів з дня направлення позивачем платіжних документів до банківської установи відповідача. В разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Строк дії договору відповідно до умов розділу 7 договору встановлений на один рік з моменту його підписання. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

На виконання умов договору за період з червня 2017 р. по червень 2019 р. позивач надав відповідачу послуги з постачання питної води та стічних вод через приєднані мережі: по коду 4-2567 за період з 01.11.2017 по 30.06.2019 в розмірі 8841,93 грн (з яких сплачено 3789,31 грн), по коду 4-52567 за період з 01.06.2017 по 31.01.2018 в розмірі 16371,65 грн.

Як стверджує позивач, відповідачем належним чином не оплачувались послуги з водопостачання та водовідведення, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 21424,27 грн.

Причиною спору у справі є питання про наявність чи відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №17603/9-04 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі за період з 01.11.2017 по 30.06.2019 (за кодом 4-2567 - питна вода (холодна) та її водовідведення) та з 01.06.2017 по 31.01.2018 (за кодом 4-52567 - питна (холодна) вода для виготовлення гарячої води та водовідведення гарячої води), а також нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання пені, штрафу, інфляційних втрат та 3 % річних.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦК України).

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються спеціальними Законами України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення".

Відповідно до частини першої статті 19 Закону Україну "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 02.10.2012 N5400-VI) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

26.04.2014 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" від 10.04.2014 N1198-VII, яким, зокрема, внесено зміни до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Так, враховуючи внесені Законом України від 10.04.2014 N1198-VII зміни, стаття 19 Закону Україну "Про житлово-комунальні послуги" встановлює, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Разом з цим, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №279 від 10.08.2012 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення", яка діяла протягом спірного періоду до 18.05.2017 включно, та постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 307 від 22.03.2017 (чинна з 19.05.2017) вид господарської діяльності у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення визначено такою, що підлягає ліцензуванню.

Статтею 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" (в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 18.05.2017 N2047-VIII) передбачено, що питне водопостачання - діяльність, пов`язана з виробництвом, транспортуванням та/або постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та/або систем питного водопостачання; централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення стічних вод за допомогою системи централізованого водовідведення.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"(в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 18.05.2017 N2047-VIII) суб`єктами відносин у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення є: органи державної влади, до сфери управління яких належать об`єкти питного водопостачання та водовідведення; органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать об`єкти питного водопостачання та водовідведення; підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення; споживачі питної води та/або послуг з водовідведення.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (далі - Правила). Ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими, виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод (пункт 1.1 Правил).

Згідно з пунктом 3.7 Правил розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 3.13 Правил суб`єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

В силу вимог ст. ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню належним чином у встановлений строк та припиняється виконанням, проведеним належним чином. Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Колегією суддів встановлено, що на виконання умов договору позивачем надавались, а відповідачем були прийняті послуги з постачання питної води та стічних вод через приєднані мережі: по коду 4-2567 за період з 01.11.2017 по 30.06.2019 в розмірі 8841,93 грн, по коду 4-52567 за період з 01.06.2017 по 31.01.2018 в розмірі 16371,65 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів зняття показань з приладу обліку, розшифровок рахунків абонента, банківською довідкою №55/9-1165 від 5 серпня 2019 р.

Натомість відповідачем не здійснено своїх зобов`язань щодо повної оплати вартості наданих позивачем послуг. Так, відповідачем сплачено 3789,31 грн вартості, наданих позивачем за період з 01.11.2017 по 30.06.2019 послуг з постачання питної води та стічних вод через приєднані мережі: по коду 4-2567. Докази на підтвердження сплати заборгованості за отримані послуги в розмірі 21424,27 грн в матеріалах справи відсутні.

Суд відхиляє доводи скаржника про відсутність документального підтвердження надання позивачем послуг, оскільки саме акти зняття показань з приладу обліку, є первинними документами, які підтверджують здійснення господарських операцій між сторонами. При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідачем не надано доказів на спростування зазначених у вищевказаних актах показань з приладів обліку.

Доводи відповідача про те, що акти зняття показань з приладу обліку підписані представником абонента Бородіною Ю. , яка є не уповноваженою особою, не доведені належними доказами. Крім того, вказані доводи відповідача спростовуються наявною в матеріалах справи копією заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Воскресенська 12А" до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" від 23.05.2019 про направлення представника для обстеження приміщення за адресою: вул. Воскресенська, 12-А, підписаною представником абонента Бородіною Ю.Р .

Також безпідставними є доводи відповідача про те, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Воскресенська 12А" не є постачальником гарячого водопостачання та не є балансоутримувачем теплового пункту, що є засобом вироблення гарячої води, а тому у нього відсутні зобов`язання з оплати вартості послуги з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі за кодом 4-52567 - питна (холодна) вода для виготовлення гарячої води та водовідведення гарячої води, оскільки колегією встановлено, що нарахування об`ємів спожитих послуг з холодного водопостачання, що йде на підігрів абоненту ОСББ "Воскресенська 12А" здійснювалось по повіреним та опломбованим приладам обліку, які розташовані в ІТП житлового будинку за адресою: вул. Воскресенська, 12-А, балансоутримувачем якого є відповідач; факт перебування індивідуального теплового пункту на балансі ОСББ "Воскресенська 12А" підтверджується копією дислокації об`єктів житлового фонду, яка є невід`ємною частиною договору, копіями актів обстеження та копією схеми водопостачання та водовідведення житлового будинку по вул. Воскресенська, 12-А.

З огляду на викладене, враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за договором №17603/9-04 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 17 травня 2017 р., яка становить 21424,27 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і останній не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, колегія суддів вважає, що вимоги позивача до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати вартості наданих послуг, позивачем на підставі п.4.2 договору здійснено нарахування пені в сумі 307,27 грн (за період з 25.12.2018 по 30.06.2019 за надані послуги в грудні 2018 р., за період з 24.01.2019 по 30.06.2019 за надані послуги в січні 2019 р., за період з 25.04.2019 по 30.06.2019 за надані послуги в квітні 2019 р.); на підставі п.4.6 договору здійснено нарахування штрафу в сумі 2142,43 грн, а також на підставі ст. 625 ЦК України 937,08 грн 3 % річних за загальний період з 06.07.2017 по 30.06.2019, 3199,94 грн інфляційних втрат за загальний період з червня 2017 р. по червень 2019 р.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 4.2 договору визначено, що у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 4.6 договору визначено, що за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок або вимогу щодо оплати абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми, яку відмовився сплатити.

Як встановлено вище, відповідач у встановлений строк свого обов`язку по оплаті вартості виконаних позивачем послуг не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Колегія суддів вважає, що розрахунок заявлених позивачем до стягнення пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, а тому, з урахуванням факту порушення відповідачем грошового зобов`язання, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 307,27 грн, штрафу - 2142,43 грн, 3 % річних - 937,08 грн, інфляційних втрат - 3199,94 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно доводів апелянта щодо не повідомлення місцевим господарським судом відповідача про розгляд даної справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 3 та 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною 11 статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У Перехідних положеннях ГПК України, а саме у пункті 17 та підпункті 17.1 передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (пункт 99 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст. ст. 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі .

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, колегія суддів вважає, що факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, яку суд, з додержанням вимог процесуального закону, неодноразово надсилав за належною адресою відповідача та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом (причини повернення "за закінченням встановленого строку зберігання"), залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованих поштових відправлень.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн покладаються судом на скаржника у відповідності до статті 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 240, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Воскресенська 12А" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у справі №910/14267/19 залишити без змін.

Матеріали справи №910/14267/19 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді І.М. Скрипка

Т.П. Козир