Постанова

від 14.05.2020 по справі 911/1526/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2020 р. Справа№ 911/1526/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Ткаченка Б.О.

секретар судового засідання Нікітенко А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: адвокат Болдін В.В. довіреність № 1-2267 від 23.01.2020;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фанджи"

на рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2019 (повний текст складено 24.10.2019)

у справі № 911/1526/19 (суддя Карпечкін Т.П..)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Світовид"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фанджи"

про стягнення 297 411,18 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.10.2019 у справі № 911/1526/19 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фанджи на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Світовид" 120 000,00 грн. основного боргу, 29 158,51 грн. пені, 1 609,84 грн. 3% річних, 5 000,00 грн. інфляційних, 1 695,36 грн. судового збору та 10 474,95 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фанджи" в дохід державного бюджету України 641,17 грн. судового збору. В решті позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Світовид" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фанджи" про стягнення 141 642,83 грн. відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Фанджи" звернулось суду із апеляційною скаргою в якій просить, визнати причину пропуску строку на апеляційне оскарження поважною та поновити строк для апеляційного оскарження рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2019 у справі № 911/1526/19, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2019 у справі № 911/1526/19, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що у видаткових накладних відсутні відомості про те, яка саме посадова особа їх підписала зі сторони ТОВ "Еко Фанжи", крім того, візуально спостерігається те, що відтиск печатки, який міститься у видаткових накладних наданих позивачем, візуально відрізняється від відтиску печатки, яка використовується ТОВ "Еко Фанжи". Видаткові накладні не містять обов`язкових реквізитів, передбачених ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме відсутнє прізвище та ім`я особи, яка отримала товар по накладній. В видаткових накладних не зазначено, що товар отримав саме представник ТОВ "Еко Фанжи", а також адреса доставки вказано як:, однак, у п. 4.2 договору вказано місце передачі товару, як: с. Кам`янка, Житомирська область, Олевський район, склад відповідача.

Також скаржник зазначає, що матеріали справи не містять товарно-транспортних накладних, які б відповідно до п. 2.3 договору засвідчували б факт доставки позивачем товару відповідачу.

Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2020 справу № 911/1526/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фанджи" на рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2019 у справі № 911/1526/19 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Скаржником протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було усунено недоліки та надано до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 911/1526/19 у розмірі 6 691,81 грн., шляхом подання відповідної заяви.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Еко Фанджи" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2019 у справі № 911/1526/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фанджи" на рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2019 у справі № 911/1526/19 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 15.04.2020.

Рада суддів Україна рішенням від 17.03.2020 № 19 затвердила Рекомендації щодо встановлення особливого режиму роботи судів України.

Крім того, Рада суддів України рекомендує громадянам та іншим особам:

- всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку;

- рекомендувати учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами;

- утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабість, кашель, задуха, утруднення дихання, тощо).

Відповідно до вказаного рішення, з метою убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, Рада суддів України рекомендує, на період з 16 березня до 03 квітня 2020 року, встановити особливий режим роботи судів України, зокрема, зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, зі змінами від 25.03.2020 №239, "Про запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено карантин з 12.03.2020 до 24.04.2020 на усій території України.

Відповідно підпункту 3 пункту 11 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 розділ X Господарського процесуального кодексу України "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Оскільки, призначення справи до розгляду на період карантину є неможливим, враховуючи п. 4 розділу Х Господарського процесуального кодексу України "Прикінцеві положення", колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про призначення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фанджи" на рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2019 у справі № 911/1526/19 до розгляду, після офіційної дати закінчення карантину.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 повідомлено учасників справи № 911/1526/19, що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фанджи" на рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2019 не відбудеться 13.04.2020. Наступне судове засідання із розгляду апеляційної скарги № 911/1526/19 призначено у судовому засіданні 14.05.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України № 343 від 04.05.2020 послаблені карантинні обмеження.

Представник позивача у судовому засіданні просив рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2019 у справі № 911/1526/19 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК, судова колегія ухвалила розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, встановила наступне.

До Господарського суду Київської області 19.06.2019 звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Світовид" із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фанджи" про стягнення 188 000,00 грн. з яких 150 000,00 грн. боргу, 30 936,82 грн. пені, 1 679,82 грн. 3% річних та 5 383,36 грн. інфляційних.

02.09.2019 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно із прохальної частини якої позивач просить суд стягнути з відповідача 297 411,18 грн. з яких 120 000,00 грн. боргу, 170 348,00 грн. пені, 1 679,82 грн. 3% річних та 5 383,36 грн. інфляційних.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом першої інстанції, 01.06.2018 між позивачем та відповідачем укладено договір № Т 10, відповідно до п. 1.1 якого позивач, за договором продавець, зобов`язується передати у власність відповідача, за договором покупця, грунт для культивування грибів шампіньйонів покривний, а відповідач зобов`язується прийняти товар і на умовах цього договору оплатити його вартість.

Відповідно до п. 3.1 договору оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом семи днів після отримання конкретної партії товару.

Передача товару оформлюється підписанням відповідної видаткової накладної (п. 4.3 Договору).

Пунктом 6.1 договору сторони погодили умову про те, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2019.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В ч. 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивачем в період з 27.06.2018 по 27.02.2019 виставлено відповідачу рахунки на оплату.

Як вбачається із видаткових накладних, належним чином засвідчені копії наявні у матеріалах справи, позивачем виконання зобов`язань за договором, за період з 27.06.2018 по 27.02.2019 поставлено відповідачу товар на загальну суму 725 400,00 грн.

Видаткові накладні підписані як позивачем, так і відповідачем та скріплені відбитками їх печаток, у вказаних накладних також наявне посилання на відповідні рахунки.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Однак, відповідач в порушення п. 3.1 договору, своєчасно та в повному обсязі свої зобов`язання з оплати отриманого товару не виконав, розрахувався частково за період з 03.07.2018 по 09.07.2019 на загальну суму 605 400,00 грн., відтак, у зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на суму у розмірі 120 000,00 грн.

Доказів повної оплати за поставлений позивачем товар згідно із договором, відповідачем не надано.

Таким чином, апеляційний господарський суд, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 120 000,00 грн., за поставлений товар згідно із договором, є такою, що підтверджена матеріалами справи та відповідає чинному законодавству.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що при несвоєчасній оплаті товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5 відсотків суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем зобов`язань щодо оплати одержаного товару.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, здійснивши перерахунок сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, враховуючи умови договору, апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає, що суми пені у розмірі 29 158,51 грн. пені, 1 609,84 грн. 3% річних та 5 000,00 грн. інфляційних, є правильними та такими, що підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 126 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як визначено в ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення учасником справи судових витрат на професійну правничу допомогу суду має бути надано належні фінансові документи, що свідчать про перерахування цією особою коштів адвокату за надані послуги на підставі договору про надання правової допомоги.

Правова позиція наведеного змісту міститься у постановах Верховного Суду від 31 січня 2019 р. у справі № 19/64/2012/5003, від 05 січня 2019 р. у справі № 906/194/18, від 19 лютого 2019 р. у справі № 917/1071/18.

Позивачем до матеріалів справи надано докази оплати послуг адвоката в сумі 20 000,00 грн. згідно із платіжного доручення № 635 від 13.06.2019 за договором про надання правової допомоги № 02/06 від 12.06.2019, укладеним з Адвокатським об`єднанням "Тубірон" в особі адвоката Барбелюка А.О., який також здійснював юридичний супровід справи.

Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, враховуючи характер спору, принципи співрозмірності та розумності судових витрат, часткове задоволення позовних вимог, апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про стягнення з відповідача 10 474,95 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було досплачено судовий збір в розмірі 1 000,00 грн., у зв`язку із збільшенням позовних вимог, що підтверджується квитанцією № 0.0.1453069030.1 від 02.09.2019 на суму 1 000,00 грн. Разом, позивачем сплачено до державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 820,00 грн. Однак, оскільки позивач просив згідно із уточненими позовними вимогами стягнути з відповідача всього 297 411,18 грн., судовий збір з вказаної майнової вимоги підлягає сплаті в розмірі 4 461,77 грн., відтак позивачем недосплачено до державного бюджету України судовий збір в розмірі 641,17 грн., у зв`язку із чим, сума у розмірі 641,17 грн. підлягає відшкодуванню відповідачем в рахунок Державного бюджету України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Як вбачається із наявних у справі копій видаткових накладних, у цих накладних відмітки про відпуск товару підписані посадовими особами позивача, а відмітки про отримання товару підписані посадовими особами відповідача та скріплені відбитком печатки відповідача.

Така обставина, як відсутність зазначення посад та прізвищ посадових осіб відповідача, якими вчинено підписи про одержання товару, згідно із видатковими накладними, свідчить лише про неналежне оформлення відповідного розділу накладних про одержання товару, що покладається на особу, яка одержує товарно-матеріальні цінності.

Наявні матеріали справи, зокрема, видаткові накладні, часткові оплати товару, свідчать про виконання позивачем договірного зобов`язання поставити товар та часткове виконання відповідачем - оплатити товар.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що надані позивачем видаткові накладні містять достатньо інформації щодо встановлення факту передачі товару та отримання його уповноваженим представником відповідача, а наведені відповідачем недоліки в оформленні первинних документів та відсутність в справі не передбачених договором товарно-транспортних накладних, не спростовують фактичної поставки товару та отримання його відповідачем.

Як вбачається із матеріалів справи, у видаткових накладних, які свідчать про поставку позивачем відповідачу товару, як оплачених, так і не оплачених відповідачем, вказано адресу доставки саме: 09308, Київська область, Володарський район, с. Рачки, вул. Квітнева, буд. 53 , тобто, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що сторони, обопільно, дійшли згоди про відступлення від умови, викладеної у п. 4.2 договору.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

З огляду на вищевикладене, правові підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2019 у справі № 911/1526/19 та для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фанжи", відсутні.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Скаржником у апеляційній скарзі не наведено порушень норм процесуального права, передбачених ч. 3 ст. 277 ГПК України, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Київської області від 23.10.2019 у справі № 911/1526/19.

Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Фанжи", згідно із ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фанжи" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2019 у справі № 911/1526/19 залишити без змін.

3. Судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Фанжи".

4. Справу № 911/1526/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Повний текст постанови складено 18.05.2020.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286- 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

Б.О. Ткаченко