Ухвала

від 19.05.2020 по справі 904/1424/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

19.05.2020м. ДніпроСправа № 904/1424/20

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна, с. Юрківка, Черкаська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наварх", м. Дніпро

про стягнення коштів попередньої оплати у розмірі 13 800 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наварх" про стягнення коштів попередньої оплати у розмірі 13 800 грн.

Позов обґрунтований порушенням відповідачем своїх зобов`язань з поставки оплаченого товару за рахунком № 18.11/001 від 18.11.2019.

Ухвалою суду від 16.03.2020 позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна № б/н від б/д залишено без руху.

Ухвалою суду від 13.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/1424/20 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами

Через канцелярію суду, 12.05.2020 надійшла заява позивача про закриття провадження у справі. В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначив про відсутність предмету спору через задоволення відповідачем позовних вимог у позасудовому порядку.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що відповідач фактично задовольнив вимоги позивача у позасудовому порядку, провадження у справі слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Також у заяві про закриття провадження у справі позивач заявив клопотання про повернення Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна судового збору, сплаченого за подання даної позовної заяви.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Тому, заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, слід задовольнити. Повернути Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна суму сплаченого судового збору в розмірі 2 102 грн., перерахованого платіжним дорученням № 3075 від 05.03.2020.

Також позивач надав до суду заяву, у якій просить суд покласти на відповідача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 16 000 грн.

Вказані витрати складаються з:

- 3 600 грн. - досудовий аналіз наданих документів;

- 9 400 грн. - підготовка позовної заяви;

- 1 500 грн. - підготовка заяви про закриття провадження у справі;

- 1 500 грн. - підготовка заяви про відшкодування судових витрат.

На підтвердження надання адвокатом Мачачею О.М. адвокатських послуг при розгляді справи № 904/1424/20, заявником надано: договір про надання правової допомоги № б/н від 02.03.2020, акт передачі - приймання правничої допомоги № б/н від 30.04.2020, видатковий касовий ордер № б/н від 30.04.2020.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначене загальне правило розподілу судових витрат. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, суду надано право з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03.10.2019.

У даному випадку, розмір витрат на правову допомогу адвоката, які позивач просить суд покласти на відповідача, у розмірі 16 000 грн. явно непропорційний до предмета спору, з урахуванням ціни позову 13 800 грн. Адже розмір витрат на правову допомогу становить суму у більшому розмірі, аніж ціна позовних вимог.

В ухвалі про відкриття провадження у справі судом було встановлено, що ця справа є малозначною, оскільки, зокрема, позовні вимоги ґрунтуються на непоставці відповідачем оплаченого товару лише за одним рахунком, не вимагають здійснення жодних розрахунків. Результат вирішення даної справи не впливає на репутацію сторін та не викликав публічного інтересу.

Також судом враховано поведінку відповідача під час розгляду даного спору, а саме добровільне задоволення позовних вимог позивача. Це, зокрема, мало наслідком відсутність рішення суду по суті позовних вимог з наданням їм правової оцінки.

За таких обставин, заяву позивача про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката слід задовольнити частково. А саме покласти на відповідача витрати позивача на правову допомогу у розмірі 690 грн.

У задоволенні заяви позивача у частині покладення на відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 15 310 грн. слід відмовити.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 231, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір" суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 904/1424/20 - закрити.

Задовольнити клопотання позивача та повернути Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна (ідентифікаційний код: 03792906; Місцезнаходження: 20245, Черкаська обл., Звенигородський район, село Юрківка) суму сплаченого судового збору в розмірі 2 102 грн., перерахованого платіжним дорученням №3075 від 05.03.2020 (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).

Заяву позивача про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наварх" (ідентифікаційний код: 39147268; місцезнаходження: 49051, м. Дніпро, вул. Дніпростальська, буд. 11) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна (ідентифікаційний код: 03792906; Місцезнаходження: 20245, Черкаська обл., Звенигородський район, село Юрківка) витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 690 грн.

Видати наказ.

Відмовити у задоволенні заяви позивача про відшкодування витрат на правову допомогу у частині покладення на відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 15 310 грн.

Ухвала набирає законної сили 19.02.2020.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.02.2020.

Суддя М.О. Ніколенко