Постанова

від 27.07.2006 по справі 34/77а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/77а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

27.07.06 р.                                                                             Справа № 34/77а

14 год. 15 хвилин          м. Донецьк, вул.Артема,157,

                                                                             зал судових засідань (кабінет) 212

 Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді  Кододової О.В.

При секретарі судового засідання  Тараненко Т.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу   

за позовом:  Відкритого акціонерного товариства  “Сілур” м. Харцизьк

до  відповідача:  Державної податкової інспекції у  м. Харцизьку                    

про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у      м. Харцизьку від 17 березня 2006 р. № 0000432342/0.

за участю

представників сторін

від позивача: Патяшин А.С. – за довір.                       

від відповідача:  Малєєва Т.С. – за довір.

По справі була оголошена перерва з 06.07.2006року на 25.07.2006року на 14,00годин, на 27.07.2006року на 14,00годин.                

Заявлено позов Відкритим акціонерним товариством  “Сілур” м. Харцизьк до Державної податкової інспекції у  м. Харцизьку про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Харцизьку від 17 березня 2006 р. № 0000432342/0.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається  на той факт, що  відповідачем безпідставно збільшено  бюджетне відшкодування  на 147965,00 грн., а також як наслідок, відповідачем визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ на суму 169109,00грн., а також застосовані фінансові санкції на суму 84554,50грн. Позивач також зазначає, що  податкові накладні за лютий 2003 року, книги обліку придбання товарів та обліку продажу товарів оформлені відповідно до вимог чинного законодавства та спростовують висновки Акта і як результат підтверджують правомірність визначення до відшкодування ПДВ в сумі 147965,00грн.

Відповідач у запереченнях  від 10 квітня 2006 року проти позову заперечує в повному обсязі за тих підстав, що відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, передбачених цим Законом, та  відповідно до матеріалів зустрічних перевірок по ланцюгу наявний факт відсутності підтвердження сплати податку на додану вартість.

Відповідач зазначає, що  за результатами  позапланової виїзної  документальної перевірки ВАТ “Сілур” з питань взаємовідносин з ТОВ “ДМ протект”, ТОВ “ЗІС”, ТОВ “Тандем” та  ВАТ “Сталь-Канат” за період з 01.02.2003р. по 28.02.2003р. встановлено, що позивач здійснював господарські операції по придбанню товарів з даними підприємствами, які не  є виробниками відвантаженої продукції.

Розглянувши матеріали справи , заслухавши пояснення сторін та додатково надані документи, суд встановив:

Позивач є юридичною особою, код ЄДРПОУ 00191046.

Позивачем до відповідача була надана податкова декларація за лютий 2003 року,  відповідно до цієї декларації позивачем було визначене від'ємне значення у сумі 247965,00 грн., із яких 42729,00 грн. повинні бути відшкодовані після погашення податкових зобов'язань платника протягом трьох наступних звітних періодів.

Відповідачем здійснена перевірка позивача, за результатами якої складений Акт перевірки від 17 березня 2006 року №  418/23-3-00191046  “Про результати позапланової виїзної документальної перевірки  ВАТ "Сілур" з питань взаємовідносин з ТОВ “ДМ протект”, ЄДРПОУ 13537747, ТОВ “З і С”, ЄДРПОУ 31959490, ТОВ “Тандем”, ЄДРПОУ 31586731, ВАТ “Сталь-Канат”, ЄДРПОУ 31959490 за період з 01 лютого 2003р. по 28.02.2003р.

Відповідно до висновків Акту перевірки встановлені порушення п.1.8 ст.1; пп.7.4.1   п.7.4. пп.7.5.5 п.7.5 ст.7, п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7  Закону України "Про податок на додану вартість"  від 03.04.1997 р. №168/97-ВР( зі змінами та доповненнями),  у результаті чого збільшено від'ємне значення чистої суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2003 року на суму 147965грн., в тому числі за лютий 2003 року – 147965грн.

За результатами перевірки відповідачем  прийняте податкове повідомлення – рішення від 17.03.2006 року № 0000432342/0 про нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 169109,00грн. та  штрафних (фінансових) санкцій  у розмірі 84554,50грн.

Правовою підставою для зменшення бюджетного відшкодування відповідачем визначені п.1.8 ст.1, пп.7.4.1   п.7.4. пп.7.5.5 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"  від 03.04.1997 р. №168/97-ВР.

Так, на підставі договору  від 22.05.2002 р. № 804-03-2-04-4201 ВАТ "Сілур" (покупець) одержало від ТОВ НПП «Сталь-Канат» (продавець) ТМЦ  (алмазні волоки) на загальну суму 140000,00 грн. в т.ч. ПДВ 233333,33грн. та отримало податкову накладну №132 від 10.02.2003року на  суму 1166666,67грн. + ПДВ у розмірі 233333,33грн., всього на загальну суму 1400000грн.

Позивачем сплачена сума за поставлений товар, що підтверджується копією платіжного доручення №1514 від 10.02.2003року на суму 1400000грн.

Відповідно до Акту перевірки суми податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній включені до податкового кредиту позивачем  відповідного періоду, відображеного у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за лютий 2003 р.

Згідно до Довідки Гірницької міжрайонної державної податкової інспекції від 15.10.2003 року № 2501/23-2 встановлено, що суми ПДВ по вищезазначеній податковій накладній ТОВ НПП “Сталь Канат” включене до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображених у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за лютий 2003 року.

У акті зазначено, що ТОВ "Сталь Канат'" не є виробником відвантаженої ВАТ "Сілур" продукції, а постачальником продукції ТОВ "Сталь Канат" є ТОВ "Аверс Компанія" м. Донецьк. Відповідно до копії відповіді ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька, яка долучена до матеріалів справи вбачається, що провести  зустрічну перевірку та підтвердити сплачу податку на додану вартість до бюджету   ТОВ "Аверс Компанія" немає можливості, оскільки відмінена його реєстрація рішенням Господарського суду Донецької області від 29.12.2003р. по справі №33/186Б. Знято з обліку у ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька 11.02.2004р. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 29.12.2003р. згідно акта про анулювання Свідоцтва №272 від 26.01.2004р.

Як вбачається із матеріалів справи Постановою про визнання боржника банкрутом від 04.11.2003 року по справі № 33/186Б  ТОВ “Аверс Компані” господарським судом Донецької області  визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура. Ухвалою від 29.12. 2003 року по цій же справі господарським судом Донецької області ухвалено: 1) затвердити звіт та ліквідаційний баланс ТОВ “Аверс Компані”, 2) ліквідувати юридичну особу; 3) провадження по справі припинити.

Актом ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька № 272 від 26.01.2004 року анульоване Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ “Аверс Компані”. Свідоцтво анульоване 29.12. 2003 року та платник ПДВ виключений із реєстру 29.12. 2003 року.

Як вбачається із матеріалів справи свідоцтво платника ПДВ анульоване 29.12. 2003 року, а  господарські операції між позивачем та ТОВ НПП “Сталь Канат” відбулись у лютому 2003 року.

Факт ліквідації підприємства через процедуру банкрутства не свідчить про те що  ТОВ “Аверс Компані” не сплачувало суми податків до бюджету. Відповідачем не надано жодного доказу того, що зазначене підприємство віднесене до фіктивних підприємств, у відношенні його посадових осіб порушена справа про скоєння злочину, передбаченого ст. 212 КК України.

Як вбачається із матеріалів справи  між Товариством з обмеженою відповідальністю “Тандем” та позивачем був укладена  угода купівлі-продажу труби Д42*5, 108мм, лист 1,5х/к, 0,1 х/к .    

На підставі укладеної  угоди    ВАТ "Сілур" одержало ТМЦ   (труби Д42*5, 108мм, лист 1,5х/к, 0,1 х/к) від ТОВ “Тандем” . ЄДРПОУ-31586731, за податковими накладними №341 від 07.02.2003року на загальну суму 70560,00грн. в тому числі ПДВ 141760,00грн. (а.с.__), №390 від 13.02.2003року на загальну суму 90729,12 грн. в тому числі ПДВ у розмірі 15121,52грн.

Розрахунки за труби Д42*5, 108мм, лист 1,5х/к, 0,1 х/к проводились шляхом заліку взаємної заборгованості згідно актів №43 від 26.03.03р. на суму 102311,31грн., №44 від 26.03.03р. на суму 47663,13грн.,№58 від 26.02.03р. на суму 86006,51грн., №61 від 26.02.03р. на суму 17571,93грн.

Згідно до Довідки Державної податкової інспекції у Київському  районі                           м. Донецька ”Про результати позапланової перевірки” Товариства з обмеженою відповідальністю “Тандем” з питань взаємовідносин  з ВАТ “Сілур” від 02.12.2003 року  № 750/23-2 встановлено, що суми ПДВ по  вищезазначеним податковим накладним ТОВ “Тандем” відображені у книзі  продажу товарів (робіт, послуг) та включено ПДВ у податковій декларації за період, що перевіряється. Як вбачається з відповіді ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова , реалізована ТОВ “Тандем” продукція придбана у ТОВ “Краус-Інтел”, яке не звітує з 2 кварталу 2003 року, за юридичною адресою не знаходиться, останній звіт надано за березень 2003 року про відсутність діяльності, тобто зобов'язання підприємством не задекларовано, податок на додану вартість не сплачувався, тобто зустрічну перевірку ТОВ “КраусІнтел” з ТОВ “Тандем” не має можливості.      

          На підставі укладеної  угоди    ВАТ "Сілур" одержало ТМЦ   (вугілля АШ ОБ ) від ТОВ “ЗІС” . ЄДРПОУ-31959490, за податковою накладною №2023-19 від 27.02.2003року на загальну суму 188483,16грн. у тому числі ПДВ  у розмірі 31413,86грн. Розрахунки за вугілля АШ ОБ проводились вексельній формі вексель простий 643349691482 на суму 1015730,36грн.

Згідно до Довідки Центрально-Міської міжрайонної державної податкової інспекції м. Макіївки “Про результати позапланової перевірки” Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗІС” з ВАТ “Сілур” у лютому 2002р. № 160/23-1 встановлено, що суми ПДВ по  вищезазначеним податковим накладним ТОВ “ЗІС” відображені у книзі  продажу товарів (робіт, послуг) та включено ПДВ у податковій декларації за період, що перевіряється. Тут же зазначено, що реалізована ТОВ “Тандем” продукція придбана у ПП “Танол”  , яке ліквідовано у 2005 році. Провести зустрічну перевірку та підтвердити сплату податку на додану вартість до бюджету не представляється можливим  оскільки державна реєстрація ТОВ “Танол” припинена згідно ухвали господарського суду по справі №4/429ПН від 06.12.05р. Свідоцтво платника ПДВ №07764930 анульовано. Тобто свідоцтво платника ПДВ анульоване 06.12.2005року, а  господарські операції між позивачем та ТОВ “Танол” відбулись у лютому 2003 року.

Крім того, між позивачем  та ТОВ “ДМ проект” був укладений договір №804-13-3-04-0418 46-1712 без дати. Позивачем  за податковою накладною №4 від 10.02.2003року були отримані черевики, рукавиці, валянки на суму 28812,6грн. в тому числі ПДВ 4802,10грн., за податковою накладною №10 від 21.02.2003року були отримані черевики, валянки на суму 21546,00грн. в тому числі ПДВ 3591,00грн., за податковою накладною №12 від 24.02.2003року були отримані рукавички  на суму 18000,00грн. в тому числі ПДВ 3000,00грн.

Як вбачається з акту перевірки суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені до податкового зобов'язання відповідного періоду, відображеного у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за лютий 2003 року, за результатами отриманих відповідей про результати зустрічних перевірок з питання взаємовідносин ВАТ “Сілур” з ТОВ “ДМ  проект” встановлено, що ТОВ “ДМ проект” не є виробником відвантаженої ВАТ “Сілур” продукції, постачальником продукції ТОВ “ДМ проект” є ПП “Стройресурс”. Відповідно листа  МДПІ у м. Дніпропетровську  ПП “Стройресурс” ліквідовано згідно рішення суду від 12.12.2000р.

Тобто, відповідач підтверджує, що контрагент позивача ТОВ „ДМ проект” декларувало свої податкові зобов'язання. Щодо взаємовідносин  ТОВ “ДМ проект” з ПП “Стройресурс”, то вони не повинні впливати на податковий кредит позивача.

З матеріалами справи доведено, що  усіма  контрагентами  позивача -  “ТОВ  НПП “Сталь - Канат”, ТОВ “Тандем”, ТОВ “ЗІС”, ТОВ “ДМ проект” видані позивачу податкові накладні  включені до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображені у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за відповідні періоди.

Суд не приймає посилання  відповідача про не доведеність  надмірної сплата  сум ПДВ до Державного бюджету України відповідно до п. 1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, оскільки зазначене спростовується довідками зустрічних перевірок   контрагентами  позивача “ТОВ  НПП “Сталь - Канат”, ТОВ “Тандем”, ТОВ “ЗІС”, ТОВ “ДМ проект”.

Висновки податкового органу про порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” , яким було встановлено що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, спростовується матеріалами справи а саме податковими накладними, банківськими виписками та платіжними документами, актами взаємозаліку.

Крім того, суд звертає увагу те, що посилання на пп. 7.5.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” у спірному податковому повідомленні - рішенні взагалі безпідставне оскільки  Закон не містить у собі такої норми.

Законом України „Про податок на додану вартість” введено не прямий податок на додану вартість, запровадження якого не повинно впливати на фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання.

Згідно з Законом України „Про податок на додану вартість”  яким визначено ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обов'язок щодо визначення об'єкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку – продавця товару.

Обов'язок сплатити нарахований продавцем ПДВ у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку – покупця.

Закон України „Про податок на додану вартість” не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку – покупця товару (послуг) за правильність визначення платником податку – продавцем об'єктів оподаткування, правильність відображення їх у податкового обліку та інше.

Із змісту пункту 1.8 ст. 1 Закону України „Про ПДВ” вбачається, що „бюджетне відшкодування” – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом. Нормами Закону України „Про податок на додану вартість” не передбачений обов'язок покупця товару – платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару ПДВ безпосередньо до державного бюджету, тому доводи податкового органу щодо обов'язку платника податку – покупця товару доводити надмірну сплату ПДВ саме до державного бюджету, а також про залежність права платника податку – покупця на податковий кредит від перевірки всіх постачальників по всьому ланцюгу, є такими, що не відповідають встановленому законодавчо механізму справляння цього виду податку.

Таким чином, відповідно до п. 1.8 ст. 1 , пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” сумою, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету, у зв'язку з надмірною сплатою є саме від'ємне значення за результатами звітного періоду. Від'ємне значення ПДВ є коштами платника податку, які він сплатив продавцям товару відповідно до вимог Закону України „Про податок на додану вартість”. Цим законом встановлені умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обов'язку держави на підставі декларації здійснити повернення коштів за результатами звітного періоду.

 З огляду на викладене позов підлягає задоволенню, а спірне податкове повідомлення  - рішення скасуванню.    

Відповідно до ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом  владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.   

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її  вступна та резолютивна частина  у судовому засіданні 27 липня 2006 року в присутності представників сторін.

 На підставі Закону України “Про систему оподаткування”,  Закону України  „Про податок на додану вартість”, Закону України “Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами“,  та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59,   69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 пунктами 6,7 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

                                                  ПОСТАНОВИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства  “Сілур” м. Харцизьк до   Державної податкової інспекції у  м. Харцизьку  про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Харцизьку від 17 березня 2006 р.                       № 0000432342/0 задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у                      м. Харцизьку від 17 березня 2006 р. № 0000432342/0 повністю.

Присудити Відкритому акціонерному товариству  “Сілур” (86700, м. Харцизьк, вул. Філатова, 9,  ЄДРПОУ 00191046, інші данні відсутні)  з Державного бюджету України судовий збір у сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня  складання постанови  у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                              Кододова О.В.           

Надр.3 примірники:

1-до справи

2-сторонам