Рішення

від 18.05.2020 по справі 910/3253/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2020Справа № 910/3253/20 Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (узвіз Кодацький, 2, м. Дніпро, 49100)

до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" (вул. Артема, 34-41, м. Київ, 04053) в особі голови ліквідаційної комісії з припинення/ліквідатора Шевченка Сергія Григоровича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Моторне (транспортне) страхове бюро України (Русанівський бульвар, 8, м. Київ, 02154)

про зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" про зобов`язання відповідача визнати кредиторські вимоги позивача у розмірі 20 380,43 грн, що є невиплаченою сумою страхового відшкодування та включити дану вимогу кредитора до четвертої черги проміжного ліквідаційного балансу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ухиляється від надання відповіді на заяву позивача про грошові вимоги до боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/3253/20, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Моторне (транспортне) страхове бюро України.

03.04.2020 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли пояснення.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі № 910/3253/20 була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення позивачу та поштовим конвертом, надісланим на адресу відповідача.

Суд зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім", зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Артема, 34-41, м. Київ, 04053, проте з указаної адреси поштове відправлення повернулось з відміткою пошти про причини повернення - "вибули".

Відповідно до частини шостої 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, з огляду на підставу повернення до суду конверту з ухвалою, надісланою відповідачу, суд доходить висновку, що ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

09.09.2016 між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Інгосстрах (Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю Автокредит Плюс (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № KIH0CPS-1689829, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом, що належать йому на праві власності, повного господарського відання, оперативного управління або інших законних підстав.

За умовами вказаного договору застрахованим транспортним засобом значиться автомобіль Geely JL7162 , д.н.з. НОМЕР_2 , 2008 р.в.

13.07.2017 в м. Києві на перехресті пр. Правди та вул. М. Гречка сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП), за участю застрахованого автомобіля Geely JL7162 , д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля Ford Fusion , д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № НОМЕР_4 .

В результаті вказаної ДТП застрахований позивачем автомобіль Geely JL7162 , д.н.з. НОМЕР_2 , було пошкоджено.

ДТП сталася внаслідок порушення водієм транспортного засобу Ford Fusion , д.н.з. НОМЕР_3 , п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, у зв`язку з чим постановою Подільського районного суду м. Києва від 16.08.2017 у справі №758/9856/17 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Відповідно до звіту № 1644002/07/17 про оцінку колісного транспортного засобу (КТЗ), складеного 23.07.2017 суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту автомобіля Geely JL7162 , д.н.з. НОМЕР_2 , складає 27 903,24 грн, вартість відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу складає 20 380,43 грн.

Згідно з рахунком на оплату № С0021 від 24.07.2017 та актом прийому-передачі викога6них робіт (наданих послуг) від 24.07.2017, вартість ремонту автомобіля Geely JL7162 , д.н.з. НОМЕР_2 , склала 20 380,43 грн.

За наслідками розгляду заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування 28.07.2017 страховиком складено страховий акт № Э.ENSTRAX/3-10325858, відповідно до якого розмір страхового відшкодування визначено у сумі 20 380,43 грн.

На виконання умов договору позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 20 380,43 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1028564 від 31.07.2017.

Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного Ford Fusion , д.н.з. НОМЕР_3 , на момент настання страхової події була застрахована у Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" на підставі Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/410145, позивач звернувся до відповідача із претензією (заявою) від 09.04.2018 № 09-07/02-05 про виплату страхового відшкодування у розмірі 20 380,43 грн, яка залишилась без відповіді та виконання.

Відповідно до відомостей зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім" перебуває в стані припинення за рішенням засновників з 10.08.2018.

У зв`язку з наявністю у відповідача заборгованості у зв`язку з невиплаченим страховим відшкодуванням у розмірі 20 380,43 грн та перебуванням відповідача у стані припинення, позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" із заявою кредитора про грошові вимоги до боржника на загальну суму 247 665,18 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач вказану заяву отримав, однак, не надав жодної відповіді щодо задоволення/відхилення заявленої вимоги. У зв`язку з цим позивач просить суд зобов`язати відповідача визнати кредиторські вимоги позивача у розмірі 20 380,43 грн, що є невиплаченою сумою страхового відшкодування та включити дану вимогу кредитора до четвертої черги проміжного ліквідаційного балансу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Спір у цій справі стосується визнання та включення кредиторських вимог позивача у сумі 20 380,43 грн до проміжного ліквідаційного балансу відповідача у зв`язку із припиненням його діяльності за рішенням засновників.

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 105 Цивільного кодексу України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Згідно з ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб`єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Відповідно до ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до частини 8 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Статтею 112 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Відповідно до відомостей зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім" перебуває в стані припинення за рішенням засновників з 10.08.2018 та строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог - 10.10.2018.

21.12.2018 позивач направив відповідачу заяву кредитора про грошові вимоги до боржника № 21-12/02-01 від 21.12.2018 з додатками, яку останній отримав 11.01.2019, що підтверджується накладною служби експрес-доставки Меркурій № R1027836, а також відомостями з веб-сайту http://www.mercury-express.com.ua/ за наслідками відстеження вказаного відправлення.

З наведеного вбачається, що позивач звернувся до відповідача із заявою про визнання кредиторських вимог у сумі 247 665,18 грн і включення їх до реєстру кредиторів після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією відповідача для їх пред`явлення.

Однак, суд зазначає, що несвоєчасне заявлення кредитором (позивачем) грошових вимог у процедурі добровільної ліквідації боржника (відповідача) не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог.

Разом з цим, норми цивільного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не надають ліквідаційній комісії права залишати вимоги кредиторів без розгляду.

Отже, відповідно до приписів чинного законодавства вимога кредитора має бути розглянута з прийняттям та направленням відповідного рішення ліквідаційною комісією не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора, а кредитор, у випадку відмови ліквідаційної комісії у задоволенні його вимог або ухилення від їх розгляду, має право на звернення до суду з відповідним позовом протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову, в той час як вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вважаються погашеними.

У зв`язку з наведеним суд доходить висновку, що оскільки заяву позивача № 21-12/02-01 від 21.12.2018 про грошові вимоги до боржника відповідач отримав 11.01.2019, то мав розглянути її у строк до 11.02.2019.

Однак, відповідач не надав позивачу відповіді на його кредиторську вимогу, що свідчить про ухилення від її розгляду. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що ухилення відповідача від розгляду кредиторських вимог позивача надало останньому право звернутися у місячний строк, встановлений ч. 3 ст. 112 ЦК України, до суду із позовом до ліквідатора (ліквідаційної комісії).

При цьому, перебіг встановленого ч.ч. 3, 5 ст.112 ЦК України місячного строку на звернення до суду з позовом в даному випадку має розпочинатися не раніше дати закінчення 30-денного терміну, відведеного ліквідаційній комісії для реагування на вимогу кредитора згідно з ч. 6 ст.105 цього Кодексу.

Отже, оскільки після закінчення 30-денного терміну на розгляд кредиторської вимоги позивач був обізнаний про те, що ліквідаційна комісія відповідача ухилилась від розгляду його кредиторських вимог, то саме в лютому 2019 року розпочався місячний строк для звернення до суду з відповідним позовом.

Однак, з цим позовом позивач звернувся до суду лише 02.03.2020, тобто з суттєвим пропуском встановленого ч. 3 ст. 112 ЦК України строку, який закінчився у березні 2019 року і є присічним.

За наведених обставин, пропуск кредитором установленого частиною 3 статті 112 Цивільного кодексу України місячного строку на звернення до суду з позовом є підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог про зобов`язання відповідача визнати кредиторські вимоги позивача у розмірі 20 380,43 грн, що є невиплаченою сумою страхового відшкодування, та включити дану вимогу кредитора до четвертої черги проміжного ліквідаційного балансу.

З огляду на підстави відмови у позові, судом не досліджується обґрунтованість заявлених позивачем вимог, оскільки дослідження та встановлення вказаних обставин в жодному разі не вплине на вирішення спору сторін по суті.

При вирішенні цього спору суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 906/370/17, від 24.05.2018 у справі № 911/810/17.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 18.05.2020

Суддя Т. Ю. Трофименко