Рішення

від 19.05.2020 по справі 916/739/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" травня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/739/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. при секретарі судового засідання Рибці Ю. Е., розглянувши матеріали справи № 916/739/19

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат» «Запоріжсталь» (ПАТ «Запоріжсталь» ) (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72, код - 00191230)

Відповідач : Акціонерне товариство «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код - 40075815), в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства ««Українська залізниця» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код - 40081200)

про стягнення 328304,40 грн.

на підставі стягнення суми штрафу за прострочення доставки вантажів

СУТЬ СПОРУ : 19.03.2020 року Публічне акціонерне товариство „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця» в особі Регіональної філії „Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця» (далі - Відповідач) про стягнення штрафу на суму 328304,40 грн. за прострочення доставки вантажу.

20.03.2020 року, суд відкрив провадження по справі, ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. 247- 252 ГПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановив відповідачу строк на подання відзиву на позов із врахуванням вимог ст.165 ГПК України та ч.1 ст.251 ГПК України - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

07.04.2020 року суд отримав відзив на позов, яким Відповідач просить суд відмовити в задоволені позову повністю. Крім того, Відповідач надав суду заяву про зменшення розміру штрафних санкцій на 50% до розміру 164152,20 грн.

21.04.2020 року Позивач надав суду відповідь на відзив на позовну заяву - просить суд позовні вимоги задовольнити повністю, в задоволені заяви про зменшення штрафу відмовити.

В С Т А Н О В И В :

15.02.2018р. між сторонами було укладено Договір про надання послуг № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365, згідно п. 1.1 якого предметом Договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших, послуг пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях у вагонах Перевізника (Відповідач по справі), вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника (Позивач по справі) і проведення розрахунків за ці послуги.

Згідно з п.1.2. Договору, перевезення - це послуга, в процесі надання якої Перевізник зобов`язується доставити довірений Замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а Замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому цим Договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього Договору, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009р. № 317 (далі - Збірник тарифів), Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002р. № 873, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМЗВС), Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ) відповідно.

Пунктом 1.3. Договору встановлено, що надання послуг за цим Договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

Пунктом 2.3.2 Договору передбачено, що перевізник зобов`язаний приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у вагонах (контейнерах) перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації АС «МЕСПЛАН» , доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов`язані із перевезенням вантажів, перелік яких визначається в додатках до цього Договору.

Так, на підставі вищезазначеного договору, Позивачем у листопаді 2019 року на адресу ТОВ МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ на станцію Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці було відправлено вантажі за залізничними накладними 46270153, 46270161, 46270179, 46270187, 46270195, 46270203, 46270211, 46270229, 46270245, 46270252, 46270260, 46270278, 46401345, 46401352, 46401360, 46401378, 46401386, 46401394, 46401402, 46401410, 46401428, 46401436, 46401444, 46401469, 46401477, 46401485, 46401493, 46401501, 46401519, 46401527, 46401535, 46401543, 46401550, 46401568, 46401576, 46401584, 46401600, 46401618, 46401626, 46401634, 46401642, 46401659, 46401667, 46401675, 46401683, 46401691, 46401717, 46401725, 46401733, 46401741, 46401758, 46401766, 46401774, 46401782, 46401790, 46401808, 46401816, 46401824, 46432829, 46432837, 46432845, 46432852, 46432860, 46432878, 46432886, 46432894, 46432902, 46432910, 46432928, 46432936, 46432944, 46432951, 46432969, 46432977, 46432993, 46433009, 46433025, 46433033, 46433041, 46433058, 46433082, 46433090, 46433108, 46433116, 46433124, 46433132, 46433140, 46433165, 46433173, 46433181, 46433199, 46433207, 46433215, 46433223.

Позов ґрунтується на тому, що під час здійснення перевезень вантажів за вищезазначеними накладними, Відповідачем допущено прострочення термінів доставки вантажів, визначених п. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що підтверджується електронними цифровими підписами одержувача у графі 53 та відмітками, проставленими залізницею в графах 51, 52 зазначених накладних.

Тому, посилаючись на ст. ст. 306-315 Господарського кодексу України, ст. ст. 41, 116, 130, 131, 133 Статуту залізниць України, Правилами обчислення строків доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 Позивач просить суд стягнути з Відповідача 328304,40 штрафу за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів по вищевказаним залізничним накладним.

Відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на повідомлення ним про прострочення доставки вантажу.

Позивач не погодився із такою позицією Відповідача, вказавши, що Відповідач не надав жодних доказів на її підтвердження.

За приписами ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Так, статтею 920 ЦК України закріплено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статей 909 ЦК України, 307 ГК України, статті 6, 22 Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ від 6 квітня 1998 р. N 457, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення конкретного вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.

Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди про перевезення вантажу, яка укладається на бланку встановленої форми між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і одночасно є договором застави вантажу як гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за дане конкретне перевезення.

Відповідно до ст. 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 41 Статуту встановлено, що залізниця зобов`язана доставити вантаж за призначенням у встановлений строк. Терміни доставки вантажу, визначені пунктом 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від N 644 від 21.11.2000р., є граничними, при перевищенні яких залізниця має сплатити штраф за прострочення в доставці. Згідно з пунктом "в" статті 130 Статуту належним доказом прострочення доставки вантажу залізницею є накладна.

Відповідно до п.п. 1, 3 ст. 313 ГК України, перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі. Розмір штрафів, що стягуються з перевізників за прострочення в доставці вантажу, визначається відповідно до закону.

Так, ст. 116 Статуту передбачає, що за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21 листопада 2000 року № 644, а також пунктом 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису).

Розділом 5 договору оформлення перевізних документів здійснюється в електронному вигляді із застосуванням цифрового підпису.

Згідно з пунктом 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відповідно до пункту 41 Статуту залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з пунктом 1.2, Правил обчислення термінів доставки вантажу, термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктом 1.1. Правил визначено терміни, в які залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1. наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200км.

Пунктом 2.1. Правил визначено, що обчислення терміну доставки починається з двадцять четвертої години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

Відповідно до пункту 2.10. Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

За вимогами Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за №862/5083,оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування (пункт 8 Правил).

Відповідно до пункту 1 Правил видачі вантажів про прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов`язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу, але не пізніше дванадцятої години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості вагонів (контейнерів). Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції спільно з одержувачем.

Пунктом 2 Правил видачі вантажів встановлено, що крім повідомлення про прибуття вантажу начальник станції зобов`язаний повідомити одержувача про час подачі вагонів під вивантаження не пізніше ніж за дві години до подачі. За угодою між одержувачем і станцією подача може здійснюватися і без попереднього повідомлення.

Реєстрація повідомлень про прибуття і подавання вагонів здійснюється станцією в електронному або паперовому вигляді. Реєстрація повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження у паперовому вигляді здійснюється у книзі повідомлень за встановленою формою (додаток 7 до Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 року №113, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 березня 1999 року за №165/3458).

Згідно з пунктом 10 Правил видачі вантажів при подаванні вагонів під вивантаження засобами вантажоодержувача на місця загального користування, передача їх провадиться безпосередньо на місцях вивантаження і засвідчується підписами представників станції і одержувача в пам`ятці про подавання/забирання вагонів.

Відповідно до Інформаційного листа ВГСУ України №01-06/420/2012 від 04.04.12р., оглядового листа ВГСУ "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про залізничні перевезення" №01-06/662/2014 від 21.05.14р. нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин).

Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки штрафних санкцій, погоджується правомірністю їх нарахування.

Щодо посилання Відповідача про повідомлення ним про прострочення доставки вантажу.

Згідно ст. ст. 74, 80 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен повідомити про це суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк.

Ст. 73 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що доказами є будь- які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1, 2, 4, 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються з оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено з порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У даному випадку Відповідач зазначаючи про те, що ним було повідомлено про прострочення доставки вагонів з вантажем до станції призначення через нібито не прийом вантажу станцією Миколаїв-Вантажний - не надав до відзиву на позов жодних доказів існування даних обставин, зокрема, безпосередньо копій повідомлень.

Таким чином, в силу вимог ст. 80 ГПК України, посилання Відповідача про прострочення термінів доставки вантажів не з його вини не заслуговують на увагу та є не спроможними з правової точки зору, оскільки не підтверджені жодними належними доказами. Крім того, обставини на які посилається відповідач, виправдовуючи порушення строків доставки вантажу, не можуть бути прийняті до уваги, ще й з огляду на те, що станція Миколаїв-Вантажний, яка ніби-то не приймала вантаж, також відноситься до підпорядкування Акціонерного товариства „Українська залізниця» в особі Регіональної філії „Одеська залізниця» АТ „Українська залізниця» .

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених положень свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов і на розсуд суду з урахуванням обставин справи.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання, або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

Відповідно до частини третьої статті 13, частини першої статті 76, частини першої статті 78, частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд звертає увагу, що позивач і відповідач є господарюючими суб`єктами, які несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) розміру заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань, кореспондує обов`язок сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, статтею 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту, на підставі належних і допустимих доказів.

Посилання заявника на те, що Позивачем не понесено збитків, не є єдиною достатньою обставиною, що надає право суду на зменшення розміру неустойки, без дослідження всіх доказів для зменшення неустойки у сукупності.

Відповідачем не надано жодного доказу, який би пояснював, з яких підстав допущено несвоєчасне перевезення за вказаними накладними.

Приймаючи до уваги вищевикладене, та з огляду на те, що відповідачем до клопотання про зменшення штрафних санкцій не додано будь-яких доказів про наявність обставин, що надавали б суду скористатись правом на таке зменшення розміру санкцій, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення вищезазначеного клопотання у зв`язку з недоведеністю обставин, з якими законодавець пов`язує можливість такого зменшення.

З огляду на наведене, позов задоволенню з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця» (код - 40075815, 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі Регіональної філії „Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця» (код - 40081200, 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19) на користь Публічного акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь» (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72, код - 00191230): 328 304 гривні 40 коп. штрафу та 4924 гривень 58 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

та може бути оскаржено в порядку ст.ст.253-259 ГПК України.

Суддя Демешин О.А.

Повний текст складено 19 травня 2020 р.

Суддя О.А. Демешин