Рішення

від 19.05.2020 по справі 917/164/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2020 Справа № 917/164/20

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз"

до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Засульської сільської ради

про стягнення 115259,88 грн.

без виклику представників сторін

встановив:

До Господарського суду Полтавської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Засульської сільської ради про стягнення 115259,88 грн. згідно договору про постачання природного газу № 97/1 від 09.11.2018р., у тому числі: 88283,75 грн. - основного боргу, 15516,17 грн. - пені, 2808,15 грн. - 3%річних, 8651,81 грн. - інфляційних; а також 2102,00 грн. судових витрат.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснював розрахунки за поставлений природний газ.

Відповідач у відзиві (вхід. № 2719 від 06.03.2020р.; а.с.30- 32) проти позову заперечує, посилаючись на те, що:

- за період листопад - грудень 2018 р. за наданими трьома рахунками позивача кошти ним сплачені;

- акт приймання-передачі природного газу №1382 на суму 88 283,69 грн. позивачем був оформлений 31 грудня 2018 року. Бюджетні зобов`язання за договором 97/1 від 09.11.2018 року закінчилися 31 грудня 2018 року. За таких обставин відповідач, як бюджетна установа, зобов`язаний оголосити новий тендер для закупівлі газового палива. Переможцем цього тендеру було оголошено ТОВ Торговий дім Лубнигаз , йому було направлено повідомлення про намір укласти договір. На вказане повідомлення ТОВ Торговий дім Лубнигаз не відреагував. Отже тендерні торги не відбулися з вини ТОВ Торговий дім Лубнигаз . За таких обставин відповідач не мав можливості вчасно оформити та провести платіж на суму 88283,75 грн. відповідно акту № 1382 приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2018 року;

- вимоги позивача в частині стягнення пені за період грудень 2018 - грудень 2019 року є безпідставними, оскільки вони заявлені поза межами річної позовної давності;

- вимоги щодо стягнення інфляційних та річних є безпідставними, оскільки позивач не надав для їх сплати рахунок.

Позивач у відповіді на відзив (вхід. № 3190 від 19.03.2020р.; а.с.64-65) не погоджується з доводами відповідача, та зазначає, що:

- за п. 3.4 договору загальна вартість договору складається з місячних сум вартості поставлених обсягів газу, згідно актів приймання-передачі, складених протягом періоду постачання;

- згідно з п. 11.1 договору він діє в частині постачання газу до 31.12.2018, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання;

- спірний об`єм газу відповідач отримав у грудні 2018 року, про що складено акт № 1382 приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2018 року;

- посилання на строк позовної давності є безпідставним, оскільки положення ст. 266 та ч. 2 ст. 258 ЦК України до господарських санкцій не застосовується; строк позовної давності спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію.

Заперечення на відповідь відповідач суду не надав.

Згідно даних офіційного сайту АТ «Укрпошта» відповідь на відзив відповідач отримав 24.03.2020. Отже, встановлений судом строк для подання заперечення закінчився до набрання законної сили (02.04.2020) Законом України від 30.03.2020 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)

Згідно ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

У даній справі судом були вчинені такі процесуальні дії.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2020р. даний позов був переданий на розгляд судді Безрук Т.М. (а.с.15).

За ухвалою господарського суду від 04.02.2020р. було залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки (а.с.16-17, 20-24).

За ухвалою суду від 17.02.2020 року відкрито провадження у справі № 917/164/20, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а також встановлено строки для подачі заяв по суті справи (а.с.26-27).

Про відкриття провадження у справі позивач, відповідач повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення 20.02.2020 ухвали суду (а.с.28, 29)

Відповідач надав клопотання (вхід №2736 від 06.03.2020р.) про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін (а.с.58).

Суд ухвалою від 06.03.2020р. відмовив у задоволені клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін (60-61).

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Суд розпочав розгляд справи по суті відповідно до ч.2 ст. 252 ГПК України.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 розділ Х Прикінцевих положень ГПК України доповнено пунктом 4, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

В зв`язку з установленням карантину з 12.03.2020 на усій території України постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та відпусткою судді, а також для забезпечення процесуальних прав сторін та з метою об`єктивного дослідження обставин справи, прийняття рішення судом відкладалося.

Відповідно до ч.2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" (позивачем) та Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Засульської сільської ради (відповідачем) укладено договір про постачання природного газу № 97/1 від 09.11.2018р (далі - Договір; а.с.8-12).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник (позивач) зобов`язався постачати природний газ (далі - газ) споживачеві (відповідачу) в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпеченим потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг в розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно п.11.1 Договору термін його дії у частині поставки газу встановлено до 31.12.2018 року, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

В Додатку № 1 до Договору сторони визначили, обсяг природного газу на опалювальний період 2018 року (листопад - грудень 2018); (а.с.12).

Згідно п. 3.1 Договору загальна ціна за 1000 куб. м природного газу становить 12445,00 грн. усього з урахуванням ПДВ та тарифу на транспортування.

За п. 3.3 Договору вартість фактично поставленого споживачу обсягу природного газу протягом відповідного розрахункового місяця, визначається як добуток ціни природного газу та обсягу фактично поставленого споживачу природного газу, за відповідний розрахунковий період згідно актів приймання-передачі природного газу .

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу у грудні 2018р. природний газ на загальну суму 88283,75 грн. Зазначене підтверджується двостороннє підписаним актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2018р. на суму 88283,75 грн. (а.с.13) та не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 3.7. Договору розрахунковим періодом за цим договором є відповідний розрахунковий місяць. Розрахунки споживача за природний газ здійснюються за розрахунковий період, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника щомісячної 100% поточної оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в додатку до Договору протягом місяця поставки природного газу.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідач вартість газу, отриманого у грудні 2018 року, не сплатив.

Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач в порушення взятих на себе договірних зобов`язань 88283,75 грн. вартості газу, отриманого у грудні 2018 року, не оплатив.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що акт приймання-передачі природного газу № 1382 на суму 88 283,69 грн. позивачем був оформлений 31 грудня 2018 року, після закінчення бюджетних зобов`язань за Договором; нові тендерні торги з закупівлі вказаного обсягу природного газу не відбулися з вини ТОВ Торговий дім Лубнигаз , тому відповідач не мав можливості вчасно оформити та провести платіж.

Вказані заперечення судом відхиляються, оскільки згідно з п. 11.1 Договору він діє в частині постачання газу до 31.12.2018, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання; спірний об`єм газу відповідач отримав у грудні 2018 року, про що складено акт № від 31 грудня 2018 року, тобто в період дії Договору, тому підстави для укладення нового договору на вказану поставку газу відсутні. Згідно з п.3.7 договору у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відсутність бюджетного фінансування не звільняє відповідача від виконання зобов`язань щодо оплати отриманого протягом дії договору природного газу.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 88283,75 грн. основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 8.2. Договору передбачено, що у разі прострочення виконання споживачем своїх зобов`язань з оплати вартості газу, у порядку визначеному цим Договором, споживач зобов`язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивачем на підставі вказаних положень нараховано 15516,17 грн. пені за період 07.01.2019р. - 05.07.2019р.

Відповідач у відзиві заявив суду про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення пені, на підставі чого прохає у позові в цій частині відмовити (а.с.30-32).

Згідно ч.4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята статті 261 ЦК України).

Позовна заява у цій справі була подана позивачем до суду 30.01.2020р., що підтверджено відміткою канцелярії суду на позові (а.с.1).

В ч.3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України зазначено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду.

Оскільки після залишення позову без руху позивач у встановлений строк виправив недоліки позову, то позов вважається поданим у день первинного його подання, тобто 30.01.2020.

З огляду на викладене, суд не погоджується з твердженням відповідача у відзиві про те, що позовна заява була подана 10.02.2020.

За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобов`язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від тривалості правопорушення.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день (місяць) нарахування пені. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Разом з тим, встановлення строку нарахування санкцій в ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України не змінює правил застосування позовної давності.

З огляду на те, що нарахування господарських штрафних санкцій припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, то строк позовної давності спливає через 1 рік від дня, за який нараховано санкцію.

З огляду на викладене, в межах річного строку позовної давності є вимоги про стягнення 13498,95 грн. пені за період 30.01.2019 - 05.07.2019р.

В іншій частині - у стягненні пені слід відмовити, оскільки вимоги про стягнення пені за період 07.01.2019-29.01.2019 заявлені позивачем з пропуском позовної давності, про застосування якої є заява відповідача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивачем на підставі вказаних положень нараховано 2808,15 грн. 3 % річних за період 07.01.2019р. - 27.01.2020р.

Заперечення відповідача проти 3% річних з тих підстав, що позивач не надав для їх сплати рахунок, судом відхиляються, оскільки ці нарахування проводять на підставі вимог законодавства - ст. 625 ЦК України і їх сплата не пов`язана з направленням рахунків.

За п.3.7 договору у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, прострочення виконання зобов`язання починається з 08.01.2019р.

Тому правомірним є нарахування 3% річних за період 08.01.2019 - 27.01.2020 у сумі 2793,10 грн. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню судом.

В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних судом відхиляються як безпідставні.

Також на підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлено вимоги про стягнення 8651,81грн. інфляційних. При цьому у позові період нарахування не вказано, а у доданому до позову розрахунку зазначено період нарахування 01-12.2018 (а.с.7). Суд не може виходити за межі визначеного позивачем періоду нарахування інфляційних.

Як було встановлено вище судом, прострочення виконання зобов`язання почалося з 08.01.2019р., тому відсутні підстави для нарахування інфляційних у 2018 році.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення інфляційних судом відхиляються як безпідставні.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі у вигляді судового збору.

Суд встановив, що при подачі даного позову позивачем сплачено 2102,00 грн. судового збору за платіжним дорученням № 307 від 10.02.2020р (а.с.21). Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 11.02.2020 (а.с.25).

Відповідно до п. 2 ч. 1 та ч. 9 ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини, а судовий збір становить мінімальну ставку.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 252, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Засульської сільської ради (вул. Молодіжна, буд. 93 Б, с. Засулля, Лубенський район, Полтавська область, 37552; ідентифікаційний код 41348856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" (вул. Л. Толстого, буд. 87, м. Лубни, Полтавська область 37500; ідентифікаційний код 39581002) 88283грн. 75 коп . основного боргу, 13498грн. 95 коп. пені, 2793грн. 10 коп. - 3 % річних, 2102грн. 00 коп. - відшкодування витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (з врахуванням продовження такого строку на час дії карантину згідно положень п. 4розділу Х Прикінцевих положень ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Полтавської області).

Дата складення повного судового рішення: 19.05.2020.

Суддя Т. М. Безрук