Рішення

від 19.05.2020 по справі 640/12805/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/12805/19

н/п 2-а/953/16/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Губської Я.В., при секретарі Куценко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до інспектора роти №6 батальйону №2 УПП в Харківській області Годуна Максима Васильовича (місцезнаходження: 61033, м. Харків, вул. Шевченко, 315-А) про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

24.06.2019 до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , у якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ №121836 від 08.06.2019 року. Як на підставу позову посилається на те, що 08.06.2019 року відповідачем його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.2 ст.122 КУпАП. Позивач вважає, що дана постанова не відповідає вимогам закону, оскільки ґрунтується на неповному, необ`єктивному і не всебічному розгляді справи про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відносно нього 08.06.2019 було винесено постанову ЕАВ №121836 інспектором роти №6 батальйону 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом Годун Максимом Васильовичем, відповідно якої ОСОБА_1 о 08 год.29 хв. 04.06.2020, керуючи тз Renault Megane д.н. НОМЕР_1 по Полтавському шосе 149/2 км у смт Пісочин проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 е ПДР України - порушення проїзду на заборонений червоний сигнал, або миготливий, або два червоних миготливих сигнали, забор.рух.

Вказану постанову позивач вважає незаконною та підлягає скасуванню оскільки постанова була винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, без підготовки до розгляду справи, дослідження доказів порушення ним Правил дорожнього руху, з порушенням права на захист, вказує що постанова повинна розглядатися за місцем вчинення правопорушення. При цьому позивач зазначає, що інспектором не з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення та інші обставини, що мають суттєве значення для вирішення справи. Крім того, позивач зазначає, що інспектором поліції не дотримано процедури притягнення особи до відповідальності, не було роз`яснено права, розглянуто справу без підготовки, чим порушено його права.

В судове засідання позивач не з`явилися, 28.02.2020 до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, 08.05.2020 подав до суду відзив, в якому проти задоволення позову заперечує та просить суд відмовити.

В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач - інспектор роти №6 батальйону 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант Годун М.В. посилається на те, що відповідачем, як посадовою особою, уповноваженою розглядати справи про адміністративні правопорушення дотримано процедури притягнення до адміністративної відповідальності, не порушено право ОСОБА_1 на захист, у зв`язку з чим розгляд справи відкладався, про дату, час та місце розгляду справи позивачу направлялося повідомлення. Відповідач надав до суду відеозапис вчинення водієм Renault Megane д.н. НОМЕР_1 04.06.2019 порушення, зазначивши, що з відео вбачається, що перед автомобілем позивача рухвся інший автомобіль, що зупинився перед світлофором, однак позивач перестроївся в іншу смугу та продовжив рух на заборонений сигнал світлофора.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу поліції відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до постанови, серії ЕАВ №121836 від 08.06.2019, вбачається, що складена вона в смт. Пісочин, по ш.Полтавському, 208А.

Відповідно до тлумачення наданого Конституційним Судом України в рішенні № 5-рп/2015 від 26 травня 2015 року по справі № 1-11/2015 положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення , в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення за місцем його вчинення визначає адміністративно- територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про місцеве самоврядування України адміністративно-територіальна одиниця - це область, район, місто, район у місті, селище, село.

Згідно до п.10 Розділу IV Інструкції 1376 про порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення у ній зазначаються, зокрема:- у графі посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка винесла постанову - прізвище, ім`я, по батькові посадової особи органу поліції, яка винесла постанову, та орган поліції (повністю, без скорочень);-у графі установив - число, місяць, рік, час та місце вчинення адміністративного правопорушення, а також обставини і суть правопорушення, установлені при розгляді матеріалів адміністративної справи;-у графі ураховуючи, що гр-нин(ка) - прізвище та ініціали правопорушника;-у графі постановив - уповноважена посадова особа органу поліції з урахуванням та зазначенням обставин, що пом`якшують (стаття 34 КУпАП) чи обтяжують (стаття 35 КУпАП) відповідальність за адміністративне правопорушення, зазначає прийняте у справі рішення. З урахуванням зазначеного, оскаржувана постанова відповідає вимогам, передбаченим інструкцією 1376 від 06.11.2015, а також ст.283 КУпАП.

Відповідач також зазначає, що ним було розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення, досліджено докази, за якими достовірно встановлена наявність вини в діях позивача, проведено розгляд справи, під час якого позивача було ознайомлено з правами, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, будь-яких перешкоджань у реалізації позивачем своїх прав з його боку не вчинювалось. По закінченню розгляду справи, інспектором вирішено питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, після чого винесена була постанова.

Таким чином, розгляд справи та винесення постанови було здійснено відповідно до статей 268, 276 - 279, 280, 283, 285 КУпАП, порушень чинного законодавства ним допущено не було. Відповідач вказує, що діяв в межах повноважень і не порушував норм процесуального права. Після зупинки інспектор представився, повідомив про причину зупинки, після незгоди позивача запропонував переглянути відео порушення в приміщенні поста, факт вчинення правопорушення також підтверджується відеозаписом відеореєстратора, запис з якого надано до відзиву до суду, потім позивачу було роз`яснено права, позивач надавати пояснення відмовився, заявив клопотання про перенесення розгляду справи для залучення до участі захисника, яке інспектором було задоволено. В призначений час розгляду справи ОСОБА_1 не з`явився, тому розгляд справи було проведено без його участі.

Крім того, відповідач зазначив, що на даному перехресті, що 04.06.2019 перетинав позивач встановлений світлофор з режимом зеленого миготливого кольору та цифровим табло для інформування водіїв про час у секундах, що залишився до кінця горіння сигналу зеленого кольору, що дозволяє рух ті інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, що забороняє рух, тому позивач був попереджений про зміну сигналу світлофора та мав можливість зупинитися відповідно до п.8.10 ПДР.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що 08.06.2019 було винесено постанову ЕАВ №121836 інспектором роти №6 батальйону 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом Годун Максимом Васильовичем про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, за ч.2 ст.122 КпАП України. (а.с. 4)

Згідно оскаржуваної постанови до ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. з зазначенням, що ОСОБА_1 о 08 год.29 хв. 04.06.2020, керуючи тз Renault Megane д.н. НОМЕР_1 по Полтавському шосе 149/2 км у смт Пісочин проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 е ПДР України - порушення проїзду на заборонений червоний сигнал, або миготливий, або два червоних миготливих сигнали, забороняє рух.

Згідно представлених до суду доказів, відзиву та відео вбачається, що позивачу було роз`яснено інспектором його процесуальні права та обов`язки, клопотання стосовно реалізації процесуальних прав позивача задоволено, також наданим до суду відео зафіксовано факт проїзду автомобіля позивача на червоний сигнал світлофора. (а.с.11 ) Таким чином, доводи позивача про порушення відповідачем процедури притягнення до адміністративної відповідальності, відсутності факту вчинення правопорушення є безпідставними.

Згідно з п. 8 ч.1 ст. 23 Закону України Про Національну поліцію поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

У випадках, передбачених частиною першою статті 258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу поліції відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, пункти 1 та 2 розділу III якої передбачають: справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до ст.23 КпАП України, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з п.1 ст. 247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КпАП України , доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

В ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Вимоги позивача про визнання постанови інспектора протиправною не підлягає розгляду місцевим загальним судом, як адміністративним, в порядку ст.286 КАС України, таким чином задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що доводи позивача, викладені в обґрунтування позовних вимог, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та були спростовані доказами, наданими відповідачем.

Таким чином, суд вважає, що поліцейським взводу №1 роти №6 батальйону 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом Годун М.В.- відповідачем по справі було прийнято рішення в межах його повноважень, з дотриманням процедури розгляду, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст.2, 6-10,72, 77, 205, 229, 241-246,255, 257, 263, 295, 382 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до інспектора взводу №1 роти №6 батальйону 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта Годун М.В. (61033, м.Харків, вул. Шевченка, 315-А) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ перехідних положень КАС України: апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: Я. В. Губська