Постанова

від 13.05.2020 по справі 910/4245/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2020 р. Справа№ 910/4245/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Попікової О.В.

Корсака В.А.

за участю:

секретаря судового засідання: Гузир І.А.,

представників сторін:

позивача: не з`явились,

відповідача: не з`явилися,

розглянувши апеляційну скаргу

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю Мегаград ЛТД

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2019 (повний текст рішення складено 20.08.2019)

у справі № 910/4245/19 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мегаград ЛТД

до Товариства з обмеженою відповідальністю Євродвері компані

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Нова пошта

про стягнення 117.600,00 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаград ЛТД" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євродвері компані" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" про стягнення заборгованості (попередньої оплати) у розмірі 117.600,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/4245/19 від 20.08.2019 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що позивач належними та допустимими доказами не довів того, що поставлена відповідачем продукція мала недоліки, а також того, що такі недоліки були саме істотними, тобто такими, які неможливо було б усунути, або економічно невигідними. А тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача отриманої за поставлену продукцію оплати.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого суду у повному обсязі та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевий суд не надав оцінки тій обставині, що факт неналежної якості продукції підтверджено представником ТОВ Нова пошта , яке здійснювало доставку товару.

Крім того, скаржник стверджує, що місцевий суд належним чином не дослідив видаткової накладної № РН-0000033 від 11.05.2018, наданої відповідачем на підтвердження факту отримання позивачем товару, зокрема, того, ким від іменні позивача підписана ця накладна та чи мала відповідна особа належні повноваження.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2019 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Мегаград ЛТД на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2019 у справі № 910/4245/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

18.11.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 розгляд справи № 910/4245/19 призначено на 08.01.2020, запропоновано учасникам апеляційного провадження надати суду для огляду оригінал видаткової накладної № РН-0000033 від 11.05.2018, а також оригінали інших документів, поданих на підтвердження чи спростування позовних вимог.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2020 розгляд справи № 910/4245/19 відкладено на 28.01.2020.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 28.01.2020 сформовано новий склад колегії суддів: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Попікова О.В., Корсак В.А. у зв`язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г. у відпустці, а судді Агрикової О.В. - на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 справу № 910/4245/19 прийнято до свого провадження визначеним складом суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 розгляд справи № 910/4245/19 відкладено на 17.02.2020.

Судове засідання, призначене на 17.02.2020, не відбулося у зв`язку з надходженням повідомлення про повну евакуацію відвідувачів та працівників з приміщення Північного апеляційного господарського суду з причини виникнення загрози замінування будівлі, що підтверджується довідкою від 17.02.2020 у справі №910/4245/19, складеною секретерам судового засідання І.А. Гузир (міститься у справі).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги ТОВ "Мегаград ЛТД" відбудеться 02.03.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 23.03.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 повідомлено учасників справи № 910/4245/19, що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаград ЛТД" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2019 не відбудеться 23.03.2020; розгляд справи, з урахуванням встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" карантину з 12.03.2020 до 03.04.2020, призначено на 22.04.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 повідомлено учасників справи №910/4245/19, що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаград ЛТД" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2019 не відбудеться 22.04.2020; розгляд справи призначено на 13.05.2020.

Представники сторін в судове засідання 13.05.2020 не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності вказаних представників.

Частинами 1, 4 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи, 27.04.2018 між відповідачем (далі - Постачальник) та позивачем (далі - Покупець) був укладений договір поставки № 27/04/18 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується здійснити виготовлення та доставку металевих дверей (далі - продукція) та передати її у власність Покупцю на підставі виконання Покупцем пунктів 1.2.2, 1.2.3, 3.2.1, 3.2.2 Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору поставка продукції здійснюється шляхом розробки та виконання таких етапів робіт: пп. 1.2.1 перший етап - розробка Специфікації (Додаток № 1 до цього Договору) (далі - "Специфікація") на підставі переданої Покупцем інформації про комплектацію, розміри, ціну, тощо; пп. 1.2.2 другий етап - проведення замірів на об`єктах; пп. 1.2.3 третій етап - передоплата за продукцію Покупцем здійснюється згідно з пунктами 3.2.1, 3.2.2, 1.2.4; пп. 1.2.4 четвертий етап - передача продукції Постачальником у власність Покупця за адресою: Київська обл., смт Тараща, відділення Нової пошти № 1. З відділення Нової пошти до Донецької області, міста Краматорськ, Відділення Нової пошти № 5, оплату здійснює замовник.

У пункті 1.3 Договору сторони встановили, що асортимент, кількість, ціна кожної партії Товару поставки узгоджується Сторонами в специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього Договору.

Транспортування продукції здійснюється за рахунок Постачальника (п. 1.4 Договору).

Відвантаження за даною угодою виконується за ціною, в об`ємі і комплектації згідно з погодженою сторонами Специфікацією (п. 2.1 Договору).

Згідно з пунктом 3.1 Договору вартість продукції визначається Специфікаціями, які оформлюються Додатками до Договору.

Згідно зі специфікацією від 27.04.2018 до Договору Постачальник зобов`язався виготовити і поставити наступну продукцію:

- дверні блоки металеві, протипожежні EI 60; розмір 1300x2250 - 2 шт. на суму 21.000,00 грн;

- дверні блоки металеві, протипожежні EI 60; розмір 860х2050 - 4 шт. на суму 16.800,00 грн;

- дверні блоки металеві, протипожежні EI 60; розмір 800х2050 - 3 шт. на 12.600,00 грн;

- дверні блоки металеві, протипожежні EI 60; розмір 900х2050 - 3 шт. на суму 12.600,00 грн;

- дверні блоки металеві, протипожежні EI 60; розмір 960x2050 - 1 шт. на суму 4.200,00 грн;

- дверні блоки металеві, протипожежні EI 60; розмір 1460x2250 - 4 шт. на суму 42.000,00 грн;

- дверні блоки металеві, протипожежні EI 60; розмір 700х1880 - 2 шт. на суму 8.400,00 грн.

Загальна сума: 117.600,00 грн.

У пункті 3.2 Договору сторони дійшли згоди, що розрахунок за продукцію за даною угодою виконується наступним чином: передплата у розмірі 100 % від вартості, вказаної в специфікації до даного Договору, перераховується Покупцем на поточний рахунок Постачальника на підставі виставленого рахунку; датою оплати вважається зарахування коштів у розмірі 100% від вартості товарів та послуг на поточний рахунок Постачальника.

Термін виробництва відповідно до п. 3.4 Договору становить 10 календарних днів.

Відповідно до п. 5.1 Договору Покупець приймає продукцію згідно з комплектацією, кількістю та розмірами, вказаними в Специфікації. Продукція вважається прийнятою з моменту передання у власність Покупця та монтажу на об`єкті.

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами договірних зобов`язань (п. 8.1 Договору).

ТОВ "Мегаград ЛТД" 27.04.2018 платіжним дорученням №1303 здійснило оплату на рахунок ТОВ "Євродвері компані" у сумі 117.600,00 грн. Призначення платежу: оплата за дверні блоки згідно з рахунком № 47 від 27.04.2018 у сумі 98.000,00 грн, ПДВ - 19.600,00 грн.

Поставка товару здійснювалась шляхом його передачі для транспортування Товариству з обмеженою відповідальністю Нова пошта , що підтверджується експрес-накладними від 10.05.2018 №№ 59998062692784 , 59998062693152 , 59998062693393 , 59998062695798 , 59998062693393 (т. 1 а. с. 23-25).

Відправником у вказаних накладних вказано ОСОБА_1 , який згідно з поясненнями відповідача, наданими у засіданні апеляційного суду, є працівником ТОВ Євродвері компані .

Отримувачем у накладних вказано ОСОБА_2 - працівника ТОВ Мегаград ЛТД , що позивачем не заперечується.

15.05.2018 у приміщенні відділення ТОВ Нова пошта (м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 70в) комісією у складі працівників ТОВ "Мегаград ЛТД" складений Акт приймання продукції за якістю відповідно до Договору №27/04/18 від 27.04.2018 (т. 1 а. с. 21), зокрема, про таке:

"Час початку приймання продукції: 15 травня 2018 року.

Час закінчення приймання: 15 травня 2018 року.

Комісія ознайомлена з Інструкцією Держарбітражу СРСР про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю N П-7.

Назва постачальника: ТОВ "ЄВРОДВЕРІ КОМПАНІ".

Назва та адреса відправника (виробника): ТОВ "ЄВРОДВЕРІ КОМПАНІ" 03134, м. Київ, вул. Булгакова, 12.

Дата та номер рахунка-фактури: № СФ-0000047 від 27 квітня 2018 року.

Дата та номер транспортної накладної: №№ EH59998062695798 від 10.05.2018, ЕH59998062693393 від 10.05.2018, ЕН59998062692784 від 10.05.2018, ЕН59998062693152 від 10.05.2018.

Станція і дата відправлення: м. Вишневе, відділення Нової пошти № 1.

Станція (порт, пристань) призначення і дата прибуття продукції: м. Краматорськ, відділення Нової пошти № 1.

Відмітка про видачу вантажу: вантаж не приймався.

Продукція не відповідає вимогам якості".

Відтак, ТОВ "Мегаград ЛТД" відмовилось від прийняття відправлень за експрес-накладними №№ 59998062693152 , 59998062692784 , 59000336796608 у зв`язку із пошкодженням товару під час транспортування, про що зазначено в актах приймання-передачі від 27.05.2018 та 04.06.2018 (т. 1 а. с. 26 - 28), підписаними представниками замовника - ТОВ "Мегаград ЛТД" та перевізника - ТОВ Нова пошта .

ТОВ Нова пошта у своїх поясненнях, наданих в ході апеляційного провадження на адвокатський запит представника позивача від 21.01.2020, зазначило, що за експрес-накладними № 59998062692784 від 10.05.2018, №59998062693152 від 10.05.2018, №59000336796608 від 11.05.2018, №59998062695798 від 10.05.2018:

- відправником є ОСОБА_1 ;

- відправлення були доставлені до відділення № 1 у м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 70 в для ТОВ Мегаград ЛТД ;

- представник одержувача (ТОВ Мегаград ЛТД ) - ОСОБА_2 - оглянувши відправлення, заявив про їх пошкодження;

- за фактами виявлених пошкоджень за трьома експрес-накладними (двері): № 59998062692784 від 10.05.2018; №59998062693152 від 10.05.2018; №59000336796608 від 11.05.2018 були складені акти приймання-передачі, згідно з якими сторони встановили пошкодження вантажу, при цьому ОСОБА_2 відмовився від одержання вантажу;

- за експрес-накладною № 59998062695798 від 10.05.2018 (фурнітура) акт не складався;

- в подальшому відправник ОСОБА_1 за 3 трьома експрес-накладними № 59998062692784 від 10.05.2018, №59998062693152 від 10.05.2018, №59000336796608 від 11.05.2018 склав 3 (три) претензії щодо відшкодування оголошеної вартості вантажу у розмірі (3x40000) = 120.000,00 грн, які ТОВ Нова пошта задовольнила та у 2018 році відшкодувала відправнику у повному обсязі.

При цьому, як встановлено апеляційним судом вище, ОСОБА_1 (прізвище, правильно зазначене в експрес-накладних Нової пошти і неправильно зазначене в поясненнях), відправляючи з відділення Нової пошти двері замовнику, діяв як представник ТОВ Євродвері компанія в інтересах відповідача.

Вказані обставини щодо отримання компенсації представник ТОВ Євродвері компанія в судовому засіданні апеляційного суду 02.03.2020 визнав, зазначивши.

Згідно з ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

З урахуванням встановленого колегія суддів вважає, що факт отримання представником відповідача компенсації у розмірі 120.000,00 грн за пошкоджений товар (двері) свідчить про те, що ТОВ Євродвері компані визнало факт того, що поставлена відповідачем продукція була пошкоджена та мала істотні недоліки.

Однак в подальшому відповідач не вчинив жодних дій щодо заміни вказаного товару тощо, доказів зворотного суду не надано.

Приписами статті 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 673 цього Кодексу продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Отже, якість - це сукупність характеристик товару, що стосуються його здатності задовольняти встановлені і передбачені потреби. Якість товарів повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка передбачає вимоги до їх якості.

Відповідно до статті 674 Цивільного кодексу України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 687 Цивільного кодексу України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.

За приписами частини 1 статті 688 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Позивач звернувся до відповідача з листом № 20180614-1 від 14.06.2018 з вимогою повернути 117.600,00 грн передоплати у зв`язку з тим, що станом на 13.06.2018 продукція ТОВ "Мегаград ЛТД" не прийнята з огляду на виявлені дефекти (пошкодження, що сталися під час перевезення і унеможливили подальше використання дверей).

В подальшому позивач звернувся до відповідача з претензією №2018.09.20-2 від 20.09.2018 про повернення 117.600,00 грн передоплати та сплату 1.528,00 грн пені та з претензією № 2018.10.19-1 від 19.10.2018 про повернення 117.600,00 грн передоплати та сплату 3.245,75 грн пені.

Відповідач направив позивачу відповідь № 29/10/18 від 29.10.2018 на претензію № 2018.10.19-1 від 19.10.2018, у якій зазначив про необхідність надання додаткових документів.

Позивач стверджує, що оскільки відповідачем не забезпечено належну упаковку та доставку продукції, в результаті чого остання не придатна для подальшого використання, сталося прострочення постачальника, а передплачена продукція втратила інтерес для ТОВ "Мегаград ЛТД".

У зв`язку з викладеним на підставі ст.ст. 612, 678 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача 117.600,00 грн попередньої оплати.

Відповідач, в свою чергу, проти позову заперечує та стверджує, що на виконання умов Договору № 27/04/18 від 27.04.2018 поставив товар, який прийнятий позивачем, що підтверджується підписаною та скріпленою печатками сторін видатковою накладеною № РН-0000033 від 11.05.2018.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (платіжне доручення №1303 від 27.04.2018) підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача 100% вартості товару в розмірі 117.600,00 грн.

Як зазначив в оскаржуваному рішенні місцевий суд, на виконання умов договору відповідач поставив, а позивач прийняв товар, зазначений у специфікації до договору №27/04/18 від 27.04.2018, на загальну суму 117.600,00 грн. без заперечень та зауважень, що підтверджується підписаною представниками та скріпленою печатками сторін видатковою накладною № РН-0000033 від 11.05.2018 (т. 1 а. с. 152).

Колегія суддів вважає, що місцевий суд помилково прийняв як належний та допустимий доказ у справі видаткову накладну №РН-0000033 від 11.05.2018, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Водночас матеріли справи містять лише жодними чином незасвідчену копію такої накладеної (т. 1 а. с. 152).

В ході апеляційного розгляду справи суд своїми ухвалами неодноразово пропонував учасникам справи надати суду для огляду оригінал видаткової накладної № РН-0000033 від 11.05.2018, однак сторони такого оригіналу не надали.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що відповідач втратив оригінал видаткової накладної № РН-0000033 від 11.05.2018.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду пояснив суду, що його уповноважений представник видаткової накладної № РН-0000033 від 11.05.2018 не підписував.

З урахуванням наведеного та зважаючи на приписи ст. 79 ГПК України щодо вірогідності доказів, колегія суддів відзначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів отримання позивачем обумовленого договором товару.

Колегія суддів також вважає необґрунтованим висновок місцевого суду про те, що акт від 15.05.2018 (т. 1 а. с. 21) та акти приймання-передачі від 27.05.2018 та 04.06.2018, складені на бланках ТОВ "Нова Пошта" (т. 1, а. с. 23-25), не є належним та допустимими доказом підтвердження факту поставки неякісної продукції за Договором №27/04/18 від 27.04.2018 та не відповідають вимогам Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7 (далі - Інструкція), з огляду на таке.

Пунктом 16 інструкції встановлено що при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування отриманої продукції, гари або впакування вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні й супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 Інструкції), одержувач припиняє подальше приймання продукції й складає акт, у якому вказує кількість оглянутої продукції й характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов`язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості й змішання з іншою однорідною продукцією.

Одержувач також зобов`язаний викликати для участі в продовження приймання продукції і складання двостороннього акта представника іногороднього виготовлювача (відправника), якщо це передбачено в Основах і Особливих умовах поставки інших обов`язкових правилах або договорі.

Колегія суддів відзначає, що на офіційному сайті http://novaposhta.ua ТОВ Нова пошта опублікований Публічний договір про надання послуг з організації перевезення відправлень, відповідно до якого експедитор надає замовнику послуги на умовах цього договору та згідно з умовами, затвердженими експедитором, моментом укладання договору є момент передачі замовником експедитору відправлення для надання послуг, передбачених договором.

Відтак в момент передачі відповідачем третій особі ТОВ Нова пошта відправлення було укладено Публічний договір про надання послуг з організації перевезення відправлень (далі - Договір).

Згідно з пп. 4.3.12 Договору у разі отримання відправлення в неналежному стані (пошкодження, нестача тощо) замовник зобов`язаний зафіксувати його стан у відповідному Акті за формою, затвердженою Експедитором, за обов`язковою участю представників Замовника/Одержувача та Експедитора.

Згідно з пп. 7.3.3 Замовник відповідає за всі негативні наслідки (розбиття відправлення, поломку, деформацію та ін.) у разі використання неналежної упаковки відправлення (упаковки, що не відповідає особливостям відправлення, його вазі або встановленим стандартам, технічним умовам та вимогам до упаковки відправлення, що встановлені Умовами) та відсутності спеціального маркуванні.

Отже, на відміну від п. 16 Інструкції умовами Договору, який був укладений між відповідачем як замовником і третьою особою ТОВ Нова пошта як експедитором, визначені інші умови фіксування у разі отримання відправлення в неналежному стані.

Так, умовами Договору визначено конкретну форму для складання Акта зазначено, що такий акт складається за обов`язкової участі Замовника або Одержувача (пп. 4.3.12) і зазначено негативні наслідки, за які відповідає саме Замовник, тобто відповідач п(п. 7.3.3).

Дані наслідки було чітко зазначені в усіх актах приймання-передачі (т. 1 а.с. 26-28), які було надані позивачем разом з позовною заявою до місцевого суду та є належними і допустимими доказами у справі.

У даному випадку колегія суддів вважає за можливе звернутись до принципу більшої вірогідності, до якого вже звертався Верховний Суд, зокрема, у постанові Верховного Суду у справі № 921/319/17-г/11(11/Б-1042(337/7-10) від 12.04.2018 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області до ВАТ "Бучацький цукровий завод" про визнання права власності на нежитлову будівлю хлораторної. Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання .

В практиці Європейського суду з прав людини також трапляються рішення, в яких суд посилається на баланс вірогідностей задля оцінки обставин у справі. Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 р. (заява № 59166/12) Дж. К. та Інші проти Швеції (J.K. AND OTHERS v. SWEDEN) Європейський суд з прав людини наголошує, що У країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування поза розумним сумнівом ( beyond reasonable doubt ). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей . … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри .

В рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 (заява №22750/02) у справі Бендерський проти України (BENDERSKIY v. Ukraine) суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір, виходив з того, що факти, встановлені у медичному експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

У даному випадку принцип більшої вірогідності у сукупності з принципом розумності надає можливість колегії суддів зробити висновок, що цілком вірогідним є факт того, що товар був пошкоджений та не переданий позивачу.

Згідно з ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Статтею 689 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок покупця щодо прийняття товару, зокрема, покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Договір купівлі-продажу є взаємно зобов`язуючим, де кожна із сторін договору наділена взаємними правами та обов`язками.

Відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідач поставив позивачу продукцію, яка мала істотні недоліки, цю продукцію позивач правомірно не прийняв, в подальшому відповідач не вчинив жодних дій щодо заміни вказаного товару, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог про повернення попередньої оплати у сумі 117.000,00 грн позивачу.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, позивач не надав суду апеляційної інстанції.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції не надав вичерпної відповіді на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки місцевого господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки колегія суддів встановила наявність підстав для повернення спірної передоплати, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за розгляд справи місцевим судом у розмірі 1.921,00 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 2.881,50 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мегаград ЛТД на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2019 у справі № 910/4245/19 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2019 у справі №910/4245/19 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Євродвері компані (вул. Булгакова, 12, оф. 23/5, м. Київ, 03124, ідент. код 41098828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мегаград ЛТД (проспект Голосіївський, буд. 50, кімната 305, м. Київ, 03039, ідент. код 39309032) 117.600 (сто сімнадцять тисяч шістсот) грн 00 коп передоплати та 1.921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп судового збору.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Євродвері компані (вул. Булгакова, 12, оф. 23/5, м. Київ, 03124, ідент. код 41098828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мегаград ЛТД (проспект Голосіївський, буд. 50, кімната 305, м. Київ, 03039, ідент. код 39309032) 2.881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну) грн 50 коп судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4245/19.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови підписаний 19.05.2020.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді О.В. Попікова

В.А. Корсак