Постанова

від 12.05.2020 по справі 910/1956/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2020 р. Справа№ 910/1956/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Тарасенко К.В.

Іоннікової І.А.

Секретар судового засідання: Браславець Ю.Ю.

За участю представників учасників справи:

від прокуратури (позивача): Бондарчук І.П. - за посвідченням № 051654 від 07.12.2018;

від відповідача-1: Міняйло О.С. - за довіреністю № 08-46/3837 від 23.12.2019;

від відповідача-2: не з`явилися;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Палієнко А.В. - за ордером серія КВ № 788179 від 21.01.2020;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Самойленко А.М. - за ордером серія КВ № 404933 від 12.09.2019;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: не з`явилися.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 у справі № 910/1956/18 (суддя Спичак О.М., м. Київ, повний текст рішення складено 07.02.2019)

за позовом Заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області, м. Енергодар, Запорізька обл.

до 1) Запорізької обласної державної адміністрації, м. Запоріжжя

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат", м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибгосп Кам`янський", м. Кам`янка-Дніпровська, Запорізька обл.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Кам`янсько-Дніпровська районна Державна адміністрація, м. Кам`янка-Дніпровська, Запорізька обл.

про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Запорізької обласної державної адміністрації від 01.04.2017 №№ 144, 145, 146, додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок від 01.04.2006 №№ 25, 26, 27 та повернення земельних ділянок

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року Заступник керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області (надалі - позивач/скаржник) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Запорізької обласної державної адміністрації (надалі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат" (надалі - відповідач-2) про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Запорізької обласної державної адміністрації від 01.04.2017 №№ 144, 145, 146, додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок від 01.04.2006 №№ 25,26,27 та повернення земельних ділянок.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що Запорізькою обласною державною адміністрацією були прийняті незаконні рішення, згідно яких Товариству з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат", були передані в оренду земельні ділянки всупереч норм чинного законодавства щодо передання у користування земельних ділянок водного фонду. Крім того, прокурором наголошено на тому, що фактично було порушено порядок поновлення договорів оренди землі, визначений ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Також позивач звертає увагу, що всупереч вимог чинного законодавства відповідачем - 2 паспортів водних об`єктів надано не було, нормативно-грошову оцінку земельних ділянок не проведено. До того ж, позивачем зазначено, що земельні ділянки водного фонду передаються у користування за договорами оренди земель водного фонду лише у комплексі із водним об`єктом, а плата за оренду повинна включати плату за використання земельних ділянок та за рибогосподарську технологічну водойму. Як вказує прокуратура порядок передачі земельних ділянок водного фонду в оренду передбачає спеціальну процедуру - проведення земельних торгів.

Історія справи, короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 у справі № 910/1956/18 (суддя Спичак О.М., м. Київ, повний текст рішення складено 07.02.2019) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Судове рішення прийнято із посиланням на ст. 207 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), ст.ст. 21, 204, 215, 792 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст.ст. 17, 84, 93, 116, 122 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України), ст. 51 Водного кодексу України (надалі - ВК України), ст.ст. 1, 23 Закону України Про прокуратуру , ст.ст. 41, 43 Закону України Про місцеві державні адміністрації , ст.ст. 15, 33 Закону України Про оренду землі , ст. 14 Закону України Про аквакультуру та мотивоване тим, що предметом спору у розглядуваній справі є саме правовідносини з поновлення договору оренди, як такі які фактично опосередковують вже наявне (надане відповідним уповноваженим органом) право користування, а не надання такого права.

Також, у рішенні Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 у справі № 910/1956/18 було встановлено, що невиконання орендарем вимог розпоряджень та своїх обов`язків за договорами в частині надання паспортів водних об`єктів, проведення нормативно-грошової оцінки земель та укладання відповідних договорів оренди водних об`єктів не є підставою для визнання недійсним таких розпоряджень та додаткових угод до договорів оренди, а дає лише право орендодавцю застосувати наслідки неналежного виконання орендарем своїх обов`язків, що передбачені чинним законодавством, як то ініціювання процедури розірвання відповідних правочинів.

Крім того, за висновками суду першої інстанції, у даному випадку дію договорів №№ 25, 26, 27 від 01.04.2006 було поновлено саме у порядку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 у справі № 910/1956/18 (головуючий суддя Агрикова О.В., судді: Чорна Л.В., Чорногуз М.Г.) апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 року у справі № 910/1956/18 задоволено.

Рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 у справі № 910/1956/18 скасовано та прийнято нове рішення, яким:

Позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації № 144 від 06.04.2017 "Про продовження дії ПАТ "Запорізький рибокомбінат" договору оренди земельної ділянки від 01.04.2006 № 25 для ведення рибогосподарської діяльності;

- визнано незаконним та скасувано розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації № 145 від 06.04.2017 "Про продовження дії ПАТ "Запорізький рибокомбінат" договору оренди земельної ділянки від 01.04.2006 № 26 для ведення рибогосподарської діяльності;

- визнано незаконним та скасувано розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації № 146 від 06.04.2017 "Про продовження дії ПАТ "Запорізький рибокомбінат" договору оренди земельної ділянки від 01.04.2006 № 27 для ведення рибогосподарської діяльності;

- визнано недійсною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 01.04.2006 №25, укладену 14.07.2017 між Кам`янсько-Дніпровською районною держаною адміністрацією, Запорізькою обласною державною адміністрацією та Публічним акціонерним товариством "Запорізький рибокомбінат" відносно земельної ділянки площею 1 494,9444 га за кадастровим номером 2322410100:01:016:0033, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.07.2017 за № 36241428;

- визнано недійсною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 01.04.2006 № 26, укладену 14.07.2017 між Кам`янсько-Дніпровською районною держаною адміністрацією, Запорізькою обласною державною адміністрацією та Публічним акціонерним товариством "Запорізький рибокомбінат" відносно земельної ділянки площею 109,5043 га за кадастровим номером 2322410100:01:002:0013, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.07.2017 за № 36242234;

- визнано недійсною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 01.04.2006 № 27, укладену 14.07.2017 між Кам`янсько-Дніпровською районною держаною адміністрацією, Запорізькою обласною державною адміністрацією та Публічним акціонерним товариством "Запорізький рибокомбінат" відносно земельної ділянки площею 34,4412 га за кадастровим номером 2322481800:01:018:0002, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.07.2017 за № 36242069;

- зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат" (вул. Привокзальна, 21, м. Запоріжжя, 69118, ЄДРПОУ 00476642) повернути державі в особі Запорізької обласної державної адміністрації Запорізької області (пр-т, Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107, ЄДРПОУ 00022504) земельну ділянку площею 1 494,9444 га за кадастровим номером 2322410100:01:016:0033, яка розташована за межами м. Кам`янка-Дніпровська Кам`янсько-Дніпровського району та с. Велика Знам`янка Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області;

- зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат" (вул. Привокзальна, 21, м. Запоріжжя, 69118, ЄДРПОУ 00476642) повернути державі в особі Запорізької обласної державної адміністрації Запорізької області (пр-т, Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107, ЄДРПОУ 00022504) земельну ділянку площею 109,5043 га за кадастровим номером 2322410100:01:002:0013, яка розташована за межами м. Кам`янка-Дніпровська Кам`янсько-Дніпровського району та с. Велика Знам`янка Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області;

- зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат" (вул. Привокзальна, 21, м. Запоріжжя, 69118, ЄДРПОУ 00476642) повернути державі в особі Запорізької обласної державної адміністрації Запорізької області (пр-т, Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107, ЄДРПОУ 00022504) земельну ділянку площею 34,4412 га за кадастровим номером 2322481800:01:018:0002, яка розташована за межами м. Кам`янка-Дніпровська Кам`янсько-Дніпровського району та с. Велика Знам`янка Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат" (вул. Привокзальна, 21, м. Запоріжжя, 69118, ЄДРПОУ 00476642) на користь прокуратури Запорізької області в особі Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області (вул. Молодіжна, 3, м. Енергодар, 71503, розрахунковий рахунок № 35217905000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені на сплату судового збору у розмірі 7 929, 00 грн;

- стягнуто з Запорізької обласної державної адміністрації (пр-т, Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107, ЄДРПОУ 00022504) на користь прокуратури Запорізької області в особі Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області (вул. Матросова, 29а м. Запоріжжя, 69057, розрахунковий рахунок № 35217905000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені на сплату судового збору у розмірі 7 929,00 грн ;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат" (вул. Привокзальна, 21, м. Запоріжжя, 69118, ЄДРПОУ 00476642) на користь прокуратури міста Києва (код ЄДРПОУ 02910019, банк ДКСУ, м. Київ, код банку 820172, р/р 35215057011062, код класифікації видатків бюджету - 2800) судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 11 893,50 грн;

- стягнуто з Запорізької обласної державної адміністрації (пр-т, Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107, ЄДРПОУ 00022504) на користь прокуратури міста Києва (код ЄДРПОУ 02910019, банк ДКСУ, м. Київ, код банку 820172, р/р 35215057011062, код класифікації видатків бюджету - 2800) судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 11 893,50 грн.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 910/1956/18 касаційні скарги Товариства Запорізької обласної державної адміністрації і Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат" задоволено частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 № 910/1956/18 скасовано, справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Заступник прокурора міста Києва звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 у справі № 910/1956/18 та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, а також з порушенням норм процесуального права.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що суд першої інстанції помилково не застосував при розгляді даної справи положення Водного кодексу України та Закону України "Про аквакультуру".

На переконання скаржника, Запорізька обласна державна адміністрація не вправі поновлювати цивільно-правові відносини з суб`єктами господарювання на умовах, що прямо суперечать вимогам чинного законодавства (на час їх поновлення) законодавства України та вирішувати при цьому питання щодо "відтермінування" або надання додаткового строку Товариству з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат" для приведення орендних правовідносин у відповідність до закону (розробка паспорту водного об`єкта, визначення орендної плати за водні об`єкти, проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки).

Крім того, місцевим господарським судом необґрунтовано застосовано норми ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а саме на думку позивача, відповідачі дійшли згоди щодо зміни умов договорів оренди землі та останні були поновленні у редакціях, відмінних від первісних.

Разом з тим, що орендар має право на поновлення договору оренди, як за ч.ч. 2-5 так і за ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" лише при умові належного виконання своїх обов`язків за договором, чого орендарем виконано не було, а саме була наявна заборгованість з орендної плати на момент укладання спірних додаткових угод.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

13.01.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Запорізької обласної державної адміністрації (відповідача-1) надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким останній просить суд відмовити у задоволенні вимог, викладених у апеляційній скарзі у повному обсязі, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 у справі № 910/1956/18 залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу Запорізька обласна державна адміністрація зазначає, зокрема, що обставини, на які посилається прокурор ніяким чином не вказують на наявність підстав для визнання незаконними та скасування розпоряджень Голови обласної державної адміністрації та в подальшому визнанню недійсними угод.

Крім того, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду з позовом і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат", Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибгосп Кам`янський" та Кам`янсько-Дніпровська районна Державна адміністрація під час нового розгляду письмових відзивів на апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва не надали, що у відповідності до частини 3 статті 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2019 апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Разіної Т.І. суддів: Іоннікової І.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 у справі № 910/1956/18 прийнято апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 у справі № 910/1956/18 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.; розгляд апеляційної скарги Заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 у справі № 910/1956/18 призначено на 21.01.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 у справі № 910/1956/18 відмовлено у задоволенні клопотання Запорізької обласної державної адміністрації про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; розгляд апеляційної скарги Заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 у справі № 910/1956/18 здійснюватиметься у раніше призначеному судовому засіданні 21.01.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 у справі № 910/1956/18 відмовлено у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; розгляд апеляційної скарги Заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 у справі № 910/1956/18 здійснюватиметься у раніше призначеному судовому засіданні 21.01.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 оголошено перерву у справі № 910/1956/18 до 11.02.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 у справі № 910/1956/18 відкладено розгляд апеляційної скарги Заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 у справі № 910/1956/18 на 17.03.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 910/1956/18 відкладено розгляд апеляційної скарги Заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 у справі № 910/1956/18 до 14.04.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2020 повідомлено учасників справи № 910/1956/18, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги Заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 у справі № 910/1956/18 не відбудеться 14.04.2020; розгляд апеляційної скарги Заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 у справі № 910/1956/18 призначено на 12.05.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2020 у справі № 910/1956/18 задоволено клопотання Запорізької обласної державної адміністрації про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; доручено забезпечення проведення відеоконференції Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-б).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2020 у справі № 910/1956/18 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Явка представників сторін

В судове засідання 12.05.2020, яке відбувалося в режимі відеоконференції з`явилися представники позивача, відповідача-1 та третьої особи на стороні.

12.05.2020 в судове засідання не з`явилися представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат" (відповідача-2) та Кам`янсько-Дніпровської районної Державної адміністрації (третьої особи на стороні відповідачів), які повідомлялися завчасно та належним чином про час, місце та дату судового засідання, про причини нез`явлення суд не повідомили, крім відповідача-2.

Так, 12.05.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат" надійшла заява про вступ у справу як представника та клопотання про відкладення розгляду справи.

У клопотанні про відкладення розгляду справи представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат" просить відкласти розгляд справи № 910/1956/18 через встановлення карантину та заборони регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньо обласному і міжобласному сполученні.

В судовому засіданні 12.05.2020 представники позивача, відповідача- 1 та третьої особи на стороні позивача питання про відкладення розгляду справи № 910/1956/18 залишили на розсуд суду.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат" про відкладення розгляду справи, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку про її відхилення з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

З огляду на те, що учасники справи були належним чином повідомленні про судове засідання, присутність представників позивача, відповідача-1 та третьої особи на стороні позивача у судовому засіданні 12.05.2020, наявність клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи та те, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2020 у справі № 910/1956/18 явка сторін у судове засідання не визнавалась обов`язковою, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви, оскільки відсутні обставини, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності представників відповідача-2 та третьої особи на стороні відповідачів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.05.2020 у справі № 911/1634/19.

Разом з тим, під час нового розгляду представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат" у попередніх судових засіданнях із розгляду апеляційної скарги Заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 у справі № 910/1956/18 вже надавалися пояснення, відтак доводи відповідача-2 взяті до уваги колегією суддів Північного апеляційного господарського суду.

Також, судом апеляційної інстанції врахований висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 915/593/17, згідно з яким, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Крім того, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі розпорядження № 43 від 17.02.2006 Кам`янсько-Дніпровської райдержадміністрації Запорізької області "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання договору оренди" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок під водними об`єктами, будівлями та дворами Відкритому акціонерному товариству "Запорізький рибокомбінат" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат") загальною площею 1 639,5847 га, з них: лиман 1 494,944 га, у тому числі, під водою площею 1 484,0884 га, під берегозахисною смугою 10,8560 га, вигульні та виросні ставки площею 109,5043 га, у тому числі, під водою 95,2628 га, під берегозахисною смугою 8,4616 га та під гідротехнічними спорудами (дамба) 5,7599 га із земель Кам`янсько-Дніпровської міської ради за межами м. Кам`янка-Дніпровська, із земель Великознам`янської сільської ради загальною площею 35,136 га, у тому числі, під водою 24,9072 га, під гідроспорудами 0,394 га, інші землі (природоохоронного призначення) 9,14 га, під будівлями та дворами 0,5348 га, інше призначення 0,16 га для передачі в оренду (а.с. 107-108, т. 1).

Так, на підставі вищезазначеного розпорядження між Кам`янсько-Дніпровською районною держаною адміністрацією та Відкритим акціонерним товариством "Запорізький рибокомбінат" 01.04.2006 було укладено договори оренди земельних ділянок №№ 25, 26, 27 (надалі -договори/ів) відносно земельних ділянок за наступними кадастровими номерами: 2322410100:01:016:0033, площею 1 494,9444 га; 2322410100:01:002:0013, площею 109,5043 га; 2322481800:01:018:0002, площею 34,4412 га. (а.с. 69-72, 84-87, 95-98, т. 1).

Із п. 3.1 договорів оренди земельних ділянок №№ 25, 26, 27 від 01.04.2006 вбачається, що останні укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У відповідності до п. 5.1 договорів земельні ділянки передаються в оренду для здійснення рибогосподарської діяльності.

Пунктом 10.2 договорів передбачено, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Договори набирають чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 12.1 договорів).

З матеріалів справи вбачається, договори №№ 25, 26, 27 від 01.04.2006 зареєстровані у Кам`янсько-Дніпровському районному відділі Запорізької регіональної філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідні записи за №040627000012, №040627000011, №040627000014 від 30.11.2006.

Так, з метою приведення державної реєстрації договорів №№ 25, 26, 27 від 01.04.2006 у відповідність до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Публічним акціонерним товариством "Запорізький рибокомбінат" зареєстровано відповідні права на земельні ділянки у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.12.2015, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрацію прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

В подальшому, 15.02.2016 Публічне акціонерне товариство "Запорізький рибокомбінат" звернулось до Кам`янсько-Дніпровської районної державної адміністрації із листом про намір продовжити дію договорів №№ 25, 26, 27 від 01.04.2006 та укладення додаткових угод.

01.03.2016 Кам`янсько-Дніпровською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 52 "Про продовження терміну дії договорів оренди земельних ділянок з Публічним акціонерним товариством "Запорізький рибокомбінат".

Відповідно до п. 1 розпорядження Кам`янсько-Дніпровської районної державної адміністрації № 52 від 01.03.2016 продовжено термін дії договорів оренди земельних ділянок №№ 25, 26, 27 на 15 років з Публічним акціонерним товариством "Запорізький рибокомбінат" загальною площею 1 639,5847 га, із них: лиман 1 494,944 га. у т.ч. під водою площею 1 484,0884 га, під берегозахисною смугою 10,8560 га; вигульні та виросні ставки площею 109,5043 га, у тому числі, під водою 95,2628 га, під берегозахисною смугою 8,4616 га та під гідротехнічними спорудами (дамба) 5,7599 га із земель Кам`янсько-Дніпровської міської ради за межами м. Кам`янка-Дніпровська; із земель Великознам`янської сільської ради загальною площею 35,136 га, у тому числі, під водою 24,9072 га, під гідроспорудами 0,394 га, інші землі (природоохоронного призначення) 9,14 га, під будівлями та дворами 0,5348 га, інше призначення 0,16 га.

Таким чином, на підставі вищевказаного розпорядження, між Кам`янсько-Дніпровською районною адміністрацією та Публічним акціонерним товариством "Запорізький рибокомбінат" 09.03.2016 укладено додаткові угоди № 2 до договорів оренди земельних ділянок №№ 25, 26, 27 та пункти 3.1 договорів викладено у наступній редакції: "Договір укладено на 25 років і починає діяти з моменту державної реєстрації договору. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір його продовжити".

Так, додаткові угоди № 2 від 09.03.2016 до договорів оренди земельних ділянок №№ 25, 26, 27 від 01.04.2006 зареєстровані державним реєстратором Кам`янсько-Дніпровської районної державної адміністрації на підставі рішень про державну реєстрацію змін до іншого речового права від 06.04.2016 за № 29125924, № 29128075, № 29130702 та № 29111762.

Разом з тим, у матеріалах справи № 910/1956/18 наявне рішення Господарського суду Запорізької області від 17.08.2016 у справі № 908/1618/16, яким позовні вимоги задоволено частково; визнано незаконним та скасовано розпорядження Кам`янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області від 01.03.2016 № 52 "Про продовження терміну дії договорів оренди земельних ділянок з Публічним акціонерним товариством "Запорізький рибокомбінат"; визнано недійсною додаткову угоду № 2 до договору оренди земельної ділянки № 25 від 01.04.2006, укладену 09.03.2016 між Кам`янсько-Дніпровською районною державною адміністрацією Запорізької області та публічним акціонерним товариством "Запорізький рибокомбінат" відносно земельної ділянки площею 1 494,9444 га за кадастровим номером 2322410100:01:016:0033, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.04.2016 року за № 29130702; визнано недійсною додаткову угоду № 2 до договору оренди земельної ділянки № 26 від 01.04.2006, укладену 09.03.2016 року між Кам`янсько-Дніпровською районною державною адміністрацією Запорізької області та публічним акціонерним товариством "Запорізький рибокомбінат" відносно земельної ділянки площею 109,5043 га за кадастровим номером 2322410100:01:002:0013, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.04.2016 за № 29111762; визнано недійсною додаткову угоду № 2 до договору оренди земельної ділянки № 27 від 01.04.2006, укладену 09.03.2016 між Кам`янсько-Дніпровською районною державною адміністрацією Запорізької області та публічним акціонерним товариством "Запорізький рибокомбінат" відносно земельної ділянки площею 34,4412 га за кадастровим номером 2322481800:01:018:0002, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.04.2016 року за № 29128075; визнано недійсною додаткову угоду № 2 до договору оренди земельної ділянки № 28 від 01.04.2006, укладену 09.03.2016 між Кам`янсько-Дніпровською районною державною адміністрацією Запорізької області та публічним акціонерним товариством "Запорізький рибокомбінат" відносно земельної ділянки площею 0,6948 га за кадастровим номером 2322481800:01:018:0001, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.04.2016 за № 29125924 (а.с. 109-120, т. 1).

Як вбачається із відомостей у Єдиному державному реєстрі судових рішень, рішення Господарського суду Запорізької області від 17.08.2016 у справі № 908/1618/16 в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось, а відтак, набрало законної сили у відповідності до вимог ГПК України (в редакції, чинній на момент його ухвалення).

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

З урахуванням вищенаведеного, судове рішення у справі № 908/1618/16, яке набрало законної сили, має преюдиціальне значення, а встановлені ним обставини повторного доведення не потребують.

25.10.2016 Публічне акціонерне товариство "Запорізький рибокомбінат" звернулося до Запорізької обласної державної адміністрації з листом-повідомленням № 291/0353, в якому висловлено намір щодо реалізації переважного права, яке передбачено ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та прохання орендодавцю поновити дію договору оренди № 25 від 01.04.2006.

Вказаний вище лист-повідомлення отримано відповідачем-1 26.10.2016, що підтверджується штампом реєстрації вхідної документації, який розміщений у нижньому правому куті аркуша (а.с. 121, т. 1).

25.10.2016 Публічне акціонерне товариство "Запорізький рибокомбінат" звернулося до Запорізької обласної державної адміністрації з листом-повідомленням № 292/0354 від 25.10.2016, в якому висловлено намір щодо реалізації переважного права, яке передбачено ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та прохання орендодавцю поновити дію договору оренди № 26 від 01.04.2006.

Відповідачем-1 отримано зазначений лист-повідомлення 23.11.2016, що підтверджується штампом реєстрації вхідної документації, який розміщений у нижньому правому куті аркуша (а.с. 122, т. 1).

25.10.2016 Публічне акціонерне товариство "Запорізький рибокомбінат" звернулося до Запорізької обласної державної адміністрації з листом-повідомленням № 293/0355 від 25.10.2016, в якому висловлено намір щодо реалізації переважного права, яке передбачено ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та прохання орендодавцю поновити дію договору оренди № 27 від 01.04.2006, яке отримано 23.11.2016 відповідачем-1, що підтверджується штампом реєстрації вхідної документації, який розміщений у нижньому правому куті аркуша (а.с. 123, т. 1).

Так, до зазначених вище листів Публічним акціонерним товариством "Запорізький рибокомбінат" було додано проекти додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок №№ 25, 26, 27 від 01.04.2006.

Як вбачається із матеріалів справи, за наслідками розгляду вказаних вище звернень головою Запорізької обласної державної адміністрації було прийнято наступні розпорядження:

- розпорядження № 144 від 06.04.2017 "Про продовження дії Публічному акціонерному товариству "Запорізький рибокомбінат" договору оренди земельної ділянки від 01.04.2006 № 25 для ведення рибогосподарської діяльності" (т.1, а.с. 124);

- розпорядження № 145 від 06.04.2017 "Про продовження дії Публічному акціонерному товариству "Запорізький рибокомбінат" договору оренди земельної ділянки від 01.04.2006 № 26 для ведення рибогосподарської діяльності" (т.1. а.с. 126);

- розпорядження № 146 від 06.04.2017 "Про продовження дії Публічному акціонерному товариству "Запорізький рибокомбінат" договору оренди земельної ділянки від 01.04.2006 № 27 для ведення рибогосподарської діяльності" (т.1, а.с. 125).

У відповідності до п. 1 зазначених вище розпоряджень постановлено вважати поновленими на тих же самих умовах на 10 років договори оренди №№ 25, 26, 27 від 01.04.2006.

Згідно з п. 2 вказаних розпоряджень, постановлено укласти додаткові угоди про поновлення договорів оренди земельних ділянок, а також здійснити заміну сторони договору - орендодавця з Кам`янсько-Дніпровської районної Державної адміністрації на Запорізьку обласну державну адміністрацію; змінити в преамбулі договорів назву орендаря з Відкритого акціонерного товариства "Запорізький рибокомбінат" на Публічне акціонерне товариство "Запорізький рибокомбінат".

Відповідно до п. 4 розпоряджень № 144, 145, 146 від 06.04.2017 зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Запорізький рибокомбінат":

- до 01.05.2017 укласти додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок та зареєструвати їх у встановленому порядку;

- до 01.05.2017 забезпечити розробку паспортів водних об`єктів і надання їх до обласної адміністрації для розрахунку орендної плати за надані в оренду водні об`єкти та внесення відповідних змін до договору оренди земельних ділянок;

- до 01.08.2017 забезпечити проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та внесення змін до договорів оренди земельних ділянок в частині розміру орендної плати за землю;

- виконувати обов`язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України.

Так, 14.07.2017 між Кам`янсько-Дніпровською районною держаною адміністрацією (первинний орендодавець), Публічним акціонерним товариством "Запорізький рибокомбінат" (орендар) та Запорізькою обласною державною адміністрацією (новий орендодавець) було укладено додаткові угоди до договорів оренди №№ 25, 26, 27 від 01.04.2006 (а.с. 127-129, т. 1).

Зазначеними додатковими угодами замінено сторону договору - орендодавця з Кам`янсько-Дніпровської районної Державної адміністрації на Запорізьку обласну державну адміністрацію; змінено в преамбулі договорів назву орендаря з Відкритого акціонерного товариства "Запорізький рибокомбінат" на Публічне акціонерне товариство "Запорізький рибокомбінат".

У відповідності до п. 3 додаткових угод від 14.07.2017 сторони домовились вважати поновленим на тих же самих умовах на 10 років договори оренди №№ 25, 26, 27 від 01.04.2006.

Доповнено договори п. 4.6 наступного змісту: "Забезпечити розробку паспорта рибогосподарської технологічної водойми і надання його до обласної державної адміністрації для розрахунку орендної плати за надані в оренду водні об`єкти та внесення відповідних змін до договору оренди земельної ділянки" (п. 4 додаткових угод).

Згідно з п. 5 додаткових угод доповнено договори п. 4.7 наступного змісту: "До 01.08.2017 забезпечити проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині розміру орендної плати за землю".

Відповідно до п. 6 додаткових угод визначено термін до 01.09.2017 укласти договір оренди водного об`єкту відповідно до вимог Постанови № 420 від 29.05.2013 "Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типового договору оренди водних об`єктів".

Відомості щодо продовження строкового платного користування земельними ділянками за кадастровими номерами №2322410100:01:016:0033, №2322410100:01:002:0013, №2322481800:01:018:0002 на десять років було зареєстровано, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрацію прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті судового рішення, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Приписами статей 13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Згідно з ч. 2 ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Частинами 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Пунктом а) ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, зокрема, для ведення водного господарства.

У відповідності до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про аквакультуру", який набрав законної сили 01.07.2013, рибогосподарський водний об`єкт для цілей аквакультури надається у користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 51 Водного кодексу України водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Частиною 5 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" унормовано, що розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову (п. 2 Роз`яснення № 02-5/35 від 26.01.2000. Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів").

Одночасно, перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить ст.20 Господарського кодексу України.

У відповідності до приписів ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Згідно з п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Положеннями статей 215 та 216 Цивільного кодексу України визначено, що суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов`язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Як зазначалося вище, 01.07.2013 набув чинності Закон України "Про аквакультуру" згідно ч. 3 ст. 14 якого об`єктом користування на умовах оренди рибогосподарської технологічної водойми є земельна ділянка під водою, в межах якої здійснюється аквакультура, та вода (водний простір), які в комплексі одночасно надаються в користування одній і тій самій юридичній чи фізичній особі.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4, 5 до ст. 51 Водного кодексу України (в редакції з урахуванням змін, внесених на підставі Закону України "Про аквакультуру") у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми. Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою. Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства. Надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

У відповідності до ч. 19 ст. 51 Водного кодексу України (в редакції з урахуванням змін внесених на підставі Закону України "Про аквакультуру") визначено, що сплата орендної плати за водний об`єкт не звільняє від сплати орендної плати за земельну ділянку під цим об`єктом.

Типовий договір оренди водного об`єкта затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 420 від 29.05.2013.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 18 березня 2013 року № 99 затверджено Порядок розроблення паспорта водного об`єкта.

Таким чином, з набуттям чинності Закону України "Про аквакультуру" земельні ділянки водного фонду передаються у користування в комплексі з водним об`єктом за наявності відповідного паспорта водного об`єкта.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Приписами статті 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1 - 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Таким чином, для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Положеннями ч. 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

Поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" може бути виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто, орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі" і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

Отже, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Таким чином, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов`язані одна з іншою.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц та Верховним Судом у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 10.09.2018 по справі № 920/739/17.

Так, місцевим господарським судом вірно встановлено, що державну реєстрацію договорів №№ 25, 26, 27 від 01.04.2006 було проведено 30.11.2006, саме з вказаної дати означені правочини є чинним, а отже, виходячи зі змісту п. 3.1 останніх строк, дії договорів становив 10 років, тобто до 30.11.2016.

Разом з тим, як вже зазначалося вище, до Запорізької обласної державної адміністрації надійшли листи-повідомлення № 291/0353 від 25.10.2016 (надійшов 26.10.2016), № 292/0354 від 25.10.2016 (надійшов 23.11.2016) та № 293/0355 від 25.10.2016 (надійшов 23.11.2016) з проханням поновити дію договорів оренди № 25, № 26, № 27 від 01.04.2006.

До зазначених вище листів було додано проекти додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок №№ 25, 26, 27 від 01.04.2006.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновоку, що у порядку ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" сторонами додаткової угоди до договорів оренди №№ 25, 26, 27 від 01.04.2006 щодо їх поновлення укладено не було, тобто, порядок поновлення, що визначений вказаними нормами не реалізовано, при цьому на думку суду першої інстанції у даному випадку дію договорів №№ 25, 26, 27 від 01.04.2006 було поновлено саме у порядку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції вірно враховано, що фактично орендарем було прострочено термін відповідного звернення до орендодавця (з урахуванням дати отримання відповідачем 1 листів-повідомлень відповідача 2).

Як вже було зазначено, у контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто, орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах.

В подальшому, Запорізькою обласною державною адміністрацію було прийнято: розпорядження № 144 від 06.04.2017 "Про продовження дії Публічному акціонерному товариству "Запорізький рибокомбінат" договору оренди земельної ділянки № 25 від 01.04.2006 для ведення рибогосподарської діяльності"; розпорядження № 146 від 06.04.2017 "Про продовження дії Публічному акціонерному товариству "Запорізький рибокомбінат" договору оренди земельної ділянки від 01.04.2006 № 27 для ведення рибогосподарської діяльності"; розпорядження № 145 від 06.04.2017 "Про продовження дії Публічному акціонерному товариству "Запорізький рибокомбінат" договору оренди земельної ділянки від 01.04.2006 № 26 для ведення рибогосподарської діяльності".

Пунктом 1 зазначених вище розпоряджень постановлено вважати поновленим на тих же самих умовах на 10 років договори оренди №№ 25, 26, 27 від 01.04.2006.

Відповідно до п. 4 даних розпоряджень, обов`язок Публічного акціонерного товариства "Запорізький рибокомбінат": до 01.05.2017 укласти додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок та зареєструвати їх у встановленому порядку; до 01.05.2017 забезпечити розробку паспортів водних об`єктів і надання їх до обласної адміністрації для розрахунку орендної плати за надані в оренду водні об`єкти та внесення відповідних змін до договору оренди земельних ділянок; до 01.08.2017 забезпечити проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та внесення змін до договорів оренди земельних ділянок в частині розміру орендної плати за землю; виконувати обов`язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України.

Так, 14.07.2017 між Кам`янсько-Дніпровською районною держаною адміністрацією (первинний орендодавець), Публічним акціонерним товариством "Запорізький рибокомбінат" (орендар) та Запорізькою обласною державною адміністрацією (новий орендодавець) було укладено додаткові угоди до договорів оренди №№ 25, 26, 27 від 01.04.2006.

Зазначеними вище додатковими угодами замінено сторону договору - орендодавця з Кам`янсько-Дніпровської районної Державної адміністрації на Запорізьку обласну державну адміністрацію; змінено в преамбулі договорів назву орендаря з Відкритого акціонерного товариства "Запорізький рибокомбінат" на Публічне акціонерне товариство "Запорізький рибокомбінат".

Сторони домовились вважати поновленим на тих же самих умовах на 10 років договори оренди №№ 25, 26, 27 від 01.04.2006 (п. 3 додаткових угод).

Відповідно до п. 4 спірних додаткових угод, доповнено договори п. 4.6 наступного змісту: "Забезпечити розробку паспорта рибогосподарської технологічної водойми і надання його до обласної державної адміністрації для розрахунку орендної плати за надані в оренду водні об`єкти та внесення відповідних змін до договору оренди земельної ділянки".

Також, у додаткових угодах від 14.07.2017 сторонами досягнуто згоди доповнити договори п. 4.7 наступного змісту: "До 01.08.2017 забезпечити проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині розміру орендної плати за землю".

Згідно з п. 6 спірних додаткових угод визначено в термін до 01.09.2017 укласти договір оренди водного об`єкту відповідно до вимог Постанови № 420 від 29.05.2013 "Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типового договору оренди водних об`єктів".

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного вбачається, що на виконання оспорюваних правочинів укладено додаткові угоди, які містять нові умові, аніж ті що встановлені договорами оренди від 01.04.2006, що виключає підстави вважати ці договори укладеними на тих самих умовах.

Вказані обставини також підтверджують, що вносячи такі зміни, Запорізька обласна державна адміністрація була обізнана про необхідність приведення договір оренди у відповідність із змінами Водного кодексу України.

Відтак, уклавши оспорюванні додаткові угоди в редакціях відмінних від первісних, сторони керувалися ч.ч. 1-5, ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а не ч. 6, оскільки з матеріалів справи вбачається, що товариство звернулось з клопотання про поновлення договорів, додавши проекти додаткових угод, а Запорізька обласна державна адміністрація розглянувши вказані клопотання прийняла оспорювані розпорядження про поновлення договорів оренди в інших редакціях.

Разом з тим, для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

З матеріалів справи вбачається, що фактично орендарем було прострочено термін відповідного звернення до орендодавця, а також на момент укладання додаткових угод наявна заборгованості у орендаря по сплаті орендної плати, що не заперечується сторонами.

Також, Білозерський лиман наданий в оренду відповідачу-2, відповідно до водогосподарського паспорту та правил експлуатації водосховища має комплексне призначення відповідно до ст. 1 Водного кодексу України, а відповідно до ч. 1, ст. 51 даного кодексу забороняється надання в оренду для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт водосховищ комплексного призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Приписами статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до положень статті 12 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Статтею 152 Земельного кодексу України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Відтак, розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації № 144, № 145, № 146 від 01.04.2017 суперечать вимогам чинного земельного законодавства України та підлягають скасуванню відповідно до ст.ст. 21, 393, Цивільного кодексу України та ст. 152 Земельного кодексу України.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що розпорядження № 144, № 145, № 146 від 01.04.2017 на підставі, яких укладено оспорювані додаткові угоди від 14.07.2017 до Договорів оренди земельних ділянок №№ 25, 26, 27 від 01.04.2006 прийняті Запорізькою обласною державною адміністрацією прийняті всупереч вимогам земельного законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, вказані розпорядження підлягають визнанню незаконними та скасуванню, а укладені на його підставі додаткові угоди до Договорів оренди земельних ділянок - визнанню недійсними.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат" повернути державі в особі Запорізької обласної державної адміністрації Запорізької області земельні ділянки: площею 1 494,9444 га за кадастровим номером 2322410100:01:016:0033; площею 109,5043 га за кадастровим номером 2322410100:01:002:0013; площею 34,4412 га за кадастровим номером 2322481800:01:018:0002, які розташовані за межами м. Кам`янка-Дніпровська Кам`янсько-Дніпровського району та с. Велика Знам`янка Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області слід зазначити наступне.

Договір оренди земельної ділянки від 01.04.2006 № 25 Білозерського лиману для ведення рибогосподарської діяльності із земель Кам`янсько - Дніпровською міської ради за межами м. Кам`янсько -Дніпровська загальною площею 1494,9444 га. Договір укладено на 10 років та зареєстрований 30.11.2006 в Кам`янсько - Дніпровському відділі ЗРФДПЦДЗК.

Договір оренди земельної ділянки від 01.04.2006 № 26 Білозерського лиману для ведення рибогосподарської діяльності із земель Кам`янсько-Дніпровською міської ради за межами м. Кам`янсько-Дніпровська загальною площею 109,5043 га. Договір укладено на 10 років та зареєстрований 30.11.2006 в Кам`янсько-Дніпровському відділі ЗРФДПЦДЗК.

Також, договір оренди земельної ділянки від 01.04.2006 № 27 Білозерського лиману для ведення рибогосподарської діяльності із земель Великознам`янської сільської ради с. Велика Знам 'янка загальною площею 34,4412 га. Договір укладено на 10 років та зареєстрований 30.11.2006 в Кам`янсько - Дніпровському відділі ЗРФДПЦДЗК.

30.11.2016 було проведено державну реєстрацію договорів №№ 25, 26, 27 від 01.04.2006, саме з вказаної дати означені правочини є чинним, а отже, виходячи зі змісту п.3.1 останніх строк їх дій становив 10 років, тобто до 30.11.2016.

Дія Договору оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено (п.п. 10.2. вказаних договорів оренди).

Відповідно до п. 7.1. Договорів, після припинення дії Договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця (ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі").

Оскільки, колегія суддів дійшла висновку про визнання недійсним додаткових угод, право оренди ТОВ "Запорізький рибокомбінат" є припиненим, а, відтак, договори оренди земельних ділянок № 25, № 26, № 27 від 01.04.2006 припинили свою дію у зв`язку з закінченням строку, на який їх було укладено.

Враховуючи вищевикладені обставини, земельні ділянки надані в оренду орендарю на підставі договорів оренди земельних ділянок № 25, № 26, № 27 від 01.04.2006 підлягають поверненню орендарю.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, у даному випадку колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновками місцевого господарського суду, а відтак, позовні вимоги Заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області підлягають задоволенню.

Щодо правовірності та обґрунтованості звернення до господарського суду з даним позовом Заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Як передбачено ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Насамперед, випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в господарському суді) встановлено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Згідно рішення №3-рп/99 від 08.04.1999р. Конституційного Суду України представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 2, 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України визначено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом прав і інтересів інших осіб, повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах таких осіб. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Як зазначено Конституційним Судом України в рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004, види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними.

Для розуміння поняття "охоронюваний законом інтерес" важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів.

Поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Зі змісту статті 1 та ч. 2 ст. 5 Конституції України вбачається, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Приписами статей 13, 41 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Таким чином, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, правової позиції відповідача-1 як органу, уповноваженого на розпорядження земельними ділянками водного фонду, переданими у користування відповідача-2, вбачається, що звернення Заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області до господарського суду з даним позовом направлено безпосередньо на захист інтересів держави та власника земельних ділянок, а отже, за висновками суду апеляційної інстанції, є правомірним.

Разом з тим, заперечення відповідача-1 наведені у відзиві на апеляційну скаргу не спростовують доводів апеляційної скарги та в цілому зводяться до заперечення фактичних обставин справи і невірного тлумачення норм законодавства.

Також, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх заперечень проти апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Пунктом 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Частиною 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову є необґрунтованим, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору, понесені при поданні апеляційної скарги, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідачів.

Керуючись ст. ст. 124, 129-1 Конституції України, ст. ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 у справі № 910/1956/18 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 у справі № 910/1956/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації № 144 від 06.04.2017 "Про продовження дії ПАТ "Запорізький рибокомбінат" договору оренди земельної ділянки від 01.04.2006 № 25 для ведення рибогосподарської діяльності.

3. Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації № 145 від 06.04.2017 "Про продовження дії ПАТ "Запорізький рибокомбінат" договору оренди земельної ділянки від 01.04.2006 № 26 для ведення рибогосподарської діяльності.

4. Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації № 146 від 06.04.2017 "Про продовження дії ПАТ "Запорізький рибокомбінат" договору оренди земельної ділянки від 01.04.2006 № 27 для ведення рибогосподарської діяльності.

5. Визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 01.04.2006 № 25, укладену 14.07.2017 між Кам`янсько-Дніпровською районною держаною адміністрацією, Запорізькою обласною державною адміністрацією та Публічним акціонерним товариством "Запорізький рибокомбінат" відносно земельної ділянки площею 1 494,9444 га за кадастровим номером 2322410100:01:016:0033, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.07.2017 за № 36241428.

6. Визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 01.04.2006 року № 26, укладену 14.07.2017 між Кам`янсько-Дніпровською районною держаною адміністрацією, Запорізькою обласною державною адміністрацією та Публічним акціонерним товариством "Запорізький рибокомбінат" відносно земельної ділянки площею 109,5043 га за кадастровим номером 2322410100:01:002:0013, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.07.2017 за № 36242234.

7. Визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 01.04.2006 року № 27, укладену 14.07.2017 між Кам`янсько-Дніпровською районною держаною адміністрацією, Запорізькою обласною державною адміністрацією та Публічним акціонерним товариством "Запорізький рибокомбінат" відносно земельної ділянки площею 34,4412 га за кадастровим номером 2322481800:01:018:0002, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.07.2017 за № 36242069.

8. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат" (вул. Привокзальна, 21, м. Запоріжжя, 69118, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00476642) повернути державі в особі Запорізької обласної державної адміністрації Запорізької області (пр-т, Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00022504) земельну ділянку площею 1 494,9444 га за кадастровим номером 2322410100:01:016:0033, яка розташована за межами м. Кам`янка-Дніпровська Кам`янсько-Дніпровського району та с. Велика Знам`янка Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області.

9. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат" (вул. Привокзальна, 21, м. Запоріжжя, 69118, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00476642) повернути державі в особі Запорізької обласної державної адміністрації Запорізької області (пр-т, Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00022504) земельну ділянку площею 109,5043 га за кадастровим номером 2322410100:01:002:0013, яка розташована за межами м. Кам`янка-Дніпровська Кам`янсько-Дніпровського району та с. Велика Знам`янка Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області.

10. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат" (вул. Привокзальна, 21, м. Запоріжжя, 69118, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00476642) повернути державі в особі Запорізької обласної державної адміністрації Запорізької області (пр-т, Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00022504) земельну ділянку площею 34,4412 га за кадастровим номером 2322481800:01:018:0002, яка розташована за межами м. Кам`янка-Дніпровська Кам`янсько-Дніпровського району та с. Велика Знам`янка Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області.

11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат" (вул. Привокзальна, 21, м. Запоріжжя, 69118, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00476642) на користь прокуратури Запорізької області в особі Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області (вул. Молодіжна, 3, м. Енергодар, 71503, розрахунковий рахунок №35217905000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені на сплату судового збору у розмірі 7 929 (сім тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять гривень) 00 коп.

12. Стягнути з Запорізької обласної державної адміністрації (пр-т, Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00022504) на користь прокуратури Запорізької області в особі Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області (вул. Матросова, 29а м. Запоріжжя, 69057, розрахунковий рахунок № 35217905000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені на сплату судового збору у розмірі 7 929 (сім тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять гривень) 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький рибокомбінат" (вул. Привокзальна, 21, м. Запоріжжя, 69118, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00476642) на користь прокуратури міста Києва (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02910019, банк ДКСУ, м. Київ, код банку 820172, р/р 35215057011062, код класифікації видатків бюджету - 2800) судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 11 893 (одинадцять тисяч вісімсот дев`яносто три гривні) 50 коп.

4. Стягнути з Запорізької обласної державної адміністрації (пр-т, Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00022504) на користь прокуратури міста Києва (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02910019, банк ДКСУ, м. Київ, код банку 820172, р/р 35215057011062, код класифікації видатків бюджету - 2800) судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 11 893 (одинадцять тисяч вісімсот дев`яносто три гривні) 50 коп.

5. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

6. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/1956/18.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано - 20.05.2020.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді К.В. Тарасенко

І.А. Іоннікова