Рішення

від 15.05.2020 по справі 910/16583/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.05.2020Справа № 910/16583/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА СЕРВІС УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСА ТРЕЙД" простягнення 580 402, 07 грн. Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А. Представники сторін: від позивача:не з`явився; від відповідача:не з`явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГА СЕРВІС УКРАЇНА" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСА ТРЕЙД" (надалі - відповідач) про стягнення суми основного боргу за договором купівлі-продажу № 164 від 01.06.2017 в сумі 724 201, 63 грн, в також штрафу в розмірі 20% від загальної суми вартості невиконаного зобов`язання в сумі 144 840,33 грн та 3% річних від суми основного зобов`язання в сумі 9 166, 60 грн., нарахованих позивачем у зв`язку із простроченням термінів оплати товару, що визначенні пунктом 4.2. договору купівлі-продажу № 164 від 01.06.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2019 відкрито провадження у справі № 910/16583/19 та вирішено розглядати справу за загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.01.2020.

Також відповідно до вказаної ухвали суду від 29.11.2019 зобов`язано позивача за своєю ініціативою здійснити звірку розрахунків з відповідачем та скласти акт по спірній сумі основного боргу з посиланням на договір, накладні, рахунки, тощо, акт надати у судове засідання та поряд із тим зобов`язано відповідача створити необхідні умови для проведення звірки розрахунків з позивачем з наданням усіх первинних документів, підписати акт та надати його у судове засідання, у випадку незгоди викласти свою окрему думку.

17.01.2020 позивачем в судовому засіданні надано акт звірки розрахунків за період з 01.06.2017 по 09.12.2019, що підписаний та завірений представниками Сторін.

Разом із тим, підготовче засідання, що відбулось 17.01.2020 було відкладено на 14.02.2020, про що зазначено у відповідній ухвалі суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2020 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.03.2020.

Поряд із тим, 14.02.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) відповідачем надано заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій він просив суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 426 395, 77 грн, штраф в розмірі 20% від загальної суми вартості невиконаного зобов`язання в сумі 144 840, 33 грн та 3% річних від суми основного зобов`язання в сумі 9 166, 60 грн.

Відповідно до 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно вимог частини третьою статті 261 ГПК України, ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов`язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

З урахуванням вищезазначеного, суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, у зв`язку із чим новою ціною позову є 580 402,07 грн.

Між тим, судове засідання призначене на 20.03.2020 не відбулося з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19 від 11.03.2020 № 211, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16.03.2020 9/рс-186/20, у зв`язку із чим, відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 судове засідання у справі № 910/16583/19 було призначене на 15.05.2020.

У судове засідання, що відбулись 15.05.2020 представники Сторін не з`явилися.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Окрім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Таким чином, оскільки позивача та відповідача було належним чином повідомлено про судове засідання та останніми, у свою чергу, не повідомлено про причини неявки, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників Сторін.

У судовому засіданні 15.05.2020 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГА СЕРВІС УКРАЇНА" (далі за договором - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АСА ТРЕЙД" (далі за договором - Покупець) укладено договір купівлі-продажу №ПЛ-164 (надалі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1. Договору) Продавець зобов`язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити товар в строк та на умовах, зазначених у даному Договорі,

Згідно п.2.1. Договору, загальна вартість товару за Договором обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних документах на кожну партію товару. Накладна є невід`ємною частиною даного Договору.

Пунктом 3.3 Договору обумовлено, що датою доставки товару вважається дата передачі Продавцем товару Покупцю, згідно підписаних Сторонами накладних. Передача товару проводяться за довіреністю Покупця, або, за підписом матеріально-відповідальної особи на видатковій накладній, завіреного печаткою Покупця про його отримання.

Відповідно до п.3.5. Договору, перехід права власності на Товар від Продавця до Покупця здійснюється в момент приймання-передачі Товару на складі Покупця та підписання накладної. Ризики втрати чи пошкодження Товару переходять до Покупця з моменту отримання Товару та підписання видаткової накладної,

Пунктом 4.1. зазначено, що загальна ціна Договору складається з сум, зазначених у видаткових накладних, які надані на підставі Договору.

За умовами п.4.2. Договору, Покупець зобов`язується оплатити партію доставленого товару протягом 21 (двадцяти одного) календарного дні, з моменту поставки товар, вказаної у видатковій накладній.

При цьому згідно п.7.2., за затримку платежів у відповідності до п. 4.2. даного Договору на термін більше ніж 20 днів, Покупець сплачує штраф у розмірі 20 (Двадцяти) відсотків від загальної вартості невиконаного зобов`язання.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є договором поставки. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. ст. 179, 180, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України та є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач, з посиланням на видаткові накладні, що перелічені у мотиваційній частині позовної заяви, вказує на те, що ним було поставлено відповідачеві товар відповідно до умов Договору на загальну суму 724 201, 63 грн., а також зазначає, що станом на день подачі позову відповідач має заборгованість по зобов`язаннями згідно умов Договору щодо несплати вартості переданого товару строк оплати якого настав, на вказану вище суму на підтвердження чого надав суду акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.06.2017 року по 18.11.2019 та витяги з банківських виписок.

Судом перевірено надані позивачем копії видаткових накладних та встановлено, що відповідно до видаткових накладних № МК-0022230 від 07.10.2019 на суму 2 345,18 грн, № МК-0021784 від 02.10.2019 на суму 14 123,38 грн, № МК-0020010 від 13.09.2019 на суму 2 013,72 грн, № МК-0019635 від 10.09.2019 на суму 504,18 грн, № МК-0019634 від 10.09.2019 на суму 21 887,30 грн, № МК-0019255 від 05.09.2019 на суму 15 209,45 грн, № МК-0017288 від 14.08.2019 на суму 14 555, 92 грн, № МК-0014808 від 17.07.2019 на суму 5 984,46 грн, № МК-0014807 від 17.07.2019 на суму 1 008,37 грн, № МК-0014700 від 16.07.2019 року на суму 41 909,58 грн, № МК-0014355 від 11.07.2019 на суму 3 884,24 грн, № МК-0014226 від 10.07. 2019 на суму 6 925,70 грн, № МК-0013728 від 04.07.2019 на суму 504,18 грн, № МК-0013727 від 04.07.2019 на суму 11 826,24 грн, № МК-0013359 від 02.07.2019 на суму 7 698,34 грн, № МК-0013124 від 27.06.2019 на суму 22 429,70 грн, № МК-0012805 від 25.06.2019 на суму 11 981,52 грн, № МК-0012652 від 24.06.2019 на суму 9 549,35 грн, № МК-0012400 від 19.06.2019 на суму 42 635,02 грн, № МК-0011783 від 11.06.2019 на суму 453,77 грн, № МК-0011782 від 11.06.2019 на суму 19 059,95 грн, № МК-0011552 від 07.06.2019 на суму 7 640,78 грн, № МК-0011410 від 06.06.2019 на суму 14 516,14 грн, № МК-0011286 від 05.06.2019 на суму 7 656,68 грн, № МК-0011182 від 04.06.2019 на суму 40 452,47 грн, № МК-0011183 від 04.06.2019 на суму 1 008,37 грн, № МК-0010973 від 03.06.2019 на суму 9 801,30 грн, № МК-0010866 від 31.05.2019 на суму 1 922,40 грн, № МК-0010855 від 31.05.2019 на суму 19 261,93 грн, № МК-0010635 від 29.05.2019 на суму 4 442,11 грн, № МК-0010496 від 28.05.2019 на суму 1 058,79 грн, № МК-0010495 від 28.05.2019 на суму 19 632,74 грн, № МК-0010355 від 27.05.2019 на суму 17 568,00 грн, № МК-0021642 від 01.10.2019 на суму 2 159,76 грн, № МК-0019830 від 11.09.2019 на суму 5 364,62 грн, № МК-0019004 від 03.09.2019 на суму 252,09 грн, № МК-0019003 від 03.09.2019 на суму 18 334,26 грн, № МК-0018633 від 30.08.2019 року на суму 14 619,88 грн, № МК-0018407 від 28.08.2019 на суму 3 198,60 грн, № МК-0018381 від 28.08.2019 на суму 14 397,61 грн, № МК-0017740 від 20.08.2019 на суму 5 281,92 грн, № МК-0017738 від 20.08.2019 на суму 1 008,37 грн, № МК-0017737 від 20.08.2019 на суму 19 565,81 грн, № МК-0016625 від 06.08.2019 року на суму 42 512,99 грн, № МК-0016627 від 06.08.2019 на суму 1 008,37 грн, № МК-0016428 від 05.08.2019 на суму 1 886,40 грн, № МК-0016378 від 05.08.2019 на суму 13 222,40 грн, № МК-0015997 від 31.07.2019 на суму 1 992,96 грн, № МК-0015989 від 31.07.2019 на суму 6 033,24 грн, № МК-0015813 від 30.07.2019 на суму 24 015,30 грн, № МК-0015422 від 25.07.2019 на суму 2 996,76 грн, № МК-0014484 від 12.07.2019 на суму 20 301,61 грн, № МК-0014139 від 09.07.2019 на суму 20 947,80 грн, № МК-0014131 від 09.07.2019 на суму 1 008,37 грн, № МК-0013490 від 02.07.2019 на суму 46 457,90 грн, № МК-0012605 від 21.06.2019 року на суму 20 496,19 грн, № МК-0012604 від 21.06.2019 року на суму 252,09 грн., № МК-0012503 від 20.06.2019 на суму 9 844,34 грн, № МК-0012161 від 14.06.2019 на суму 11 766,41 грн та № МК-0011644 від 10.06.2019 на суму 19 537,79 грн, копії яких містяться в матеріалах справи, позивач, на виконання умов договору поставив відповідачеві товар на загальну суму 729 915,10 грн.

При цьому суд зауважує, що копія видаткової накладної № МК-0011658 від 10.06.2019 на суму 1 533,46 грн, яку позивач вказує у мотиваційній частині позовної заяви - відсутня у матеріалах справи та при цьому копія видаткової накладної № МК-0014807 від 17.07.2019 на суму 1 008,37 грн надана позивачем у двох екземплярах. Також суд зауважує, що в переліку додатків до позовної заяви відсутній ряд копій видаткових накладних, що вказуються позивачем у мотиваційній частині позовної заяви та містяться в матеріалах справи.

Поряд із тим, як вбачається із наданих позивачем копій банківських виписок з рахунку, а також наданих позивачем актів звірки розрахунків із відповідачем по Договору, останнім на користь позивача було сплачено грошові кошти за поставлений товар згідно Договору на загальну суму 819 619,02 грн в наступному порядку:

- 03.06.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 10 000,00 грн;

- 06.06.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 10 000,00 грн;

- 07.06.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 38 000,00 грн;

- 10.06.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 10 000,00 грн;

- 12.06.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 11 000,00 грн;

- 13.06.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 9 000,00 грн;

- 14.06.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 12 000,00 грн;

- 16.06.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 5 000,00 грн;

- 19.06.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 25 000,00 грн;

- 20.06.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 8 000,00 грн;

- 21.06.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 5 000,00 грн;

- 24.06.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 21 316,00 грн;

- 26.06.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 23 500,00 грн;

- 27.06.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 20 000,00 грн;

- 27.06.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 33 000,00 грн;

- 02.07.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 30 000,00 грн;

- 04.07.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 12 000,00 грн;

- 05.07.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 5 000,00 грн;

- 05.07.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 10 000,00 грн;

- 09.07.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 27 000,00 грн;

- 11.07.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 5 000,00 грн;

- 12.07.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 22 000,00 грн;

- 15.07.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 21 000,00 грн;

- 16.07.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 5 000,00 грн;

- 18.07.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 13 000,00 грн;

- 23.07.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 5 000,00 грн;

- 25.07.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 5 000,00 грн;

- 29.07.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 46 000,00 грн;

- 05.08.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму10 000,00 грн;

- 05.08.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 47 222,55 грн;

- 06.08.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 10 000,00 грн;

- 06.08.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 20 000,00 грн;

- 13.08.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 23 000,00 грн;

- 16.08.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 20 000,00 грн;

- 20.08.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 40 281,92 грн;

- 23.08.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 6 600,00 грн;

- 28.08.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 43 800,00 грн;

- 03.09.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 20 214,75 грн;

- 05.09.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 20 000,00 грн;

- 09.09.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 26 000,00 грн;

- 11.09.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 7 364,62 грн;

- 12.09.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 4 000,00 грн;

- 13.09.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 2 000,00 грн;

- 01.10.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 9 000,00 грн;

- 02.10.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 9 000,00 грн;

- 01.10.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 6 107,92 грн;

- 04.10.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 4 345,18 грн;

- 09.10.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 2 000,00 грн;

- 22.10.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 2 000,00 грн;

- 29.10.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 3 000,00 грн;

- 04.11.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 2 968,96 грн;

- 05.11.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 4 102,48 грн;

- 07.11.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 1 000,00 грн;

- 08.11.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 3 289,91 грн;

- 11.11.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 3 704,73 грн;

- 15.11.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 16 000,00 грн;

- 19.11.2019 перераховано грошові кошти на загальну суму 5 000,00 грн.

При цьому із наданих позивачем банківських виписок та актів звірки з відповідачем по Договору не вбачається, що вказані вище перерахування грошових коштів були здійснені окремо по кожній видатковій накладній, а тому слід дійти висновку, що оплата відповідачем за товар здійснювалась в-цілому за Договором, по мірі поставок товару з боку позивача без прив`язки до конкретних видаткових накладних.

Між тим, як зазначалося вище, під час розгляду справи позивачем надано суду акт звірки розрахунків за договором купівлі-продажу № 164 від 01.06.2017 за період з 01.06.2017 по 09.12.2019, що підписаний та завірений представниками Сторін та відповідно до якого сальдо по звірці на 09.12.2019 за даними позивача становить 622 447,46 грн та за даними відповідача становить 622 449,42 грн.

Також, згодом позивач надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивачем зменшено розмір заявленої до стягнення з відповідача суми основного боргу за Договором до 426 395,77 грн, а також надано разом із даною заявою акт звірки розрахунків за договором купівлі-продажу № 164 від 01.06.2017 за період з 01.06.2017 по 12.02.2020, який проте, підписаний та завірений лише з боку позивача та згідно якого сальдо по звірці на 09.12.2019 за даними позивача становить 426 395,77 грн.

З приводу надання правової оцінки актам звірки розрахунків, що надані позивачем, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно визначень, що містяться у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію

Також частина 1 статті 9 згаданого Закону України визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому згідно частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом із тим, відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин.

Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій : поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб .

Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Відтак, акт звірки розрахунків (навіть у випадку його засвідчення обома учасниками правовідносин), без підтвердження відповідними первинними документами, у даному разі - видатковими накладними та банківськими виписками, самостійно не свідчить про факт поставки товару та факт оплати його вартості.

Тобто акт звірки розрахунків (в тому числі підписаний та завірений з боку Сторін), може бути прийнятий судом як додатковий доказ, що засвідчує факт заборгованості відповідача за Договором лише у випадку, якщо відомості, що містяться у такому акті звірки не суперечать наявним в матеріалах справи первинним документам .

Відтак, саме лише зазначення позивачем у наданих ним актах звірки видаткових накладних та їх оплати, за відсутності таких накладних та доказів їх оплати у матеріалах справи, не може достовірно свідчити про факт поставки товару та сплати його вартості.

Згідно приписів ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частина 1 ст. 76 ГПК України визначає, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Разом із тим обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1. ст. 77 ГПК України).

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Вказаний принцип закріплений у статті 74 ГПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Водночас в силу приписів ч. ч. 2, 3 ст. 86 ГПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищезазначеного, з огляду на долучені позивачем до позовної заяви докази - видаткові накладні та банківські виписки, вбачається, що вартість поставленого позивачем товару сплачена відповідачем в повному обсязі, у зв`язку із чим вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 426 395, 77 грн. є недоведеними.

Поряд із тим, суд зауважує, що вiдповiдно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, цивiльнi права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогiєю породжують цивiльнi права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та iншi правочини. Зобов`язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

За приписами ст. ст. 3, 15, 16 ЦК України, закріплено право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду спору має бути встановлено не лише наявність підстав на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

При цьому відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Як випливає з позовної заяви (з урахуванням заявленого позивачем зменшення розміру позовних вимог), позивач пов`язує факт порушення його прав відповідачем неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов`язань з оплату товару відповідно до п. 4.2. Договору, у зв`язку із чим за відповідачем виникла заборгованість в сумі 426 395, 77 грн.

А відтак, з огляду на надані позивачем докази, що свідчать про відсутність у відповідача перед позивачем заборгованості за договором купівлі-продажу № 164 від 01.06.2017 в сумі 426 395, 77 грн, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду із вказаним позовом - не порушені з боку відповідача, у зв`язку із чим у задоволенні позову в зазначеній частині вимог слід відмовити.

З приводу вимог позивача в частині стягнення штрафу в розмірі 20% від загальної суми вартості невиконаного зобов`язання в сумі 144 840,33 грн та 3% річних від суми основного зобов`язання в сумі 9 166, 60 грн, суд зазначає наступне.

Статтями 525 та 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як зазначалося вище, за умовами п. 4.2. Договору, Покупець (відповідач) зобов`язується оплатити партію доставленого товару протягом 21 (двадцяти одного) календарного дні, з моменту поставки товар, вказаної у видатковій накладній.

За приписами ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поряд із тим, відповідно до положень ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Так, згідно п.7.2. Договору, за затримку платежів у відповідності до п. 4.2. даного Договору на термін більше ніж 20 днів, Покупець сплачує штраф у розмірі 20 (Двадцяти) відсотків від загальної вартості невиконаного зобов`язання.

З наданого позивачем розрахунку 3 % річних та штрафу вбачається, що позивач визначив період розрахунку з 18.06.2019 по 18.11.2019 та при цьому позивачем у позові не обґрунтовано зазначену дату виникнення прострочення у відповідача по оплаті отриманого товару.

Також позивач у наданому ним розрахунку не зазначив, які саме видаткові накладні не сплачені відповідачем. З наданих позивачем банківських виписок та актів звірки розрахунків також не вбачається можливим визначити наявність заборгованості за договором по кожній накладній окремо для встановлення правомірності визначення позивачем строку здійснення нарахувань саме з 18.06.2019.

При цьому, як зазначалося вище, з огляду на наявні в матеріалах справи банківські виписки, що кореспондуються із наданими позивачем актами звірки розрахунків, вартість товару поставленого згідно наданих позивачем видаткових накладних, повністю сплачена відповідачем та при цьому прострочення оплати з боку відповідача з огляду на означені вище докази не вбачається.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 20% від загальної суми вартості невиконаного зобов`язання в сумі 144 840,33 грн, а також в частині стягнення з відповідача 3 % річних від суми основного зобов`язання в сумі 9 166, 60 грн. також слід відмовити, з огляду на недоведеність прострочення оплати вартості товару з боку відповідача.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 46, 73, 74, 76, 77, 86, 144, 129, 232, 233, 237, п. 2. ч. 5. ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288, ч. 4 Розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА СЕРВІС УКРАЇНА" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Зазначені строки обчислюються з урахуванням ч. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 20.05.2020 року.

Суддя Ю.О. Підченко